Ухвала суду № 139264694, 24.08.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

24 серпня 2026 року Єдиний унікальний № 501/3906/26 Провадження № 1-кс/501/636/26

УХВАЛА

Іменем України

24 серпня 2026 року м. Чорноморськ

Слідчій суддя Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

номер справі № 501/3906/26 номер провадження 1-кс/501/636/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача, стосовно нездійснення процесуальних дій, -

участь у справі приймали: скаржник - ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обставин скарги.

12 серпня 2026 року в провадження слідчого судді Чорноморського міського суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача, стосовно нездійснення процесуальних дій.

Як на підставу звернення зі скаргою, скаржник посилається на те, що 27 липня 2026 року ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області розпочато кримінальне провадження за ст. 162 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026163160000123.

03 серпня 2026 року скаржником подано заяву про залучення його в якості потерпілого

але, станом на 11 серпня 2026 року ніяких відомостей не отримано, відповідно до чого вважає, що з боку дізнавача має місце бездіяльність, яка не сприяє якісному та своєчасному проведенню досудового слідства, тому і звернувся зі скаргою.

Позиція учасників судового процесу.

Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні обставини викладені в скарзі підтримав, просив її задовольнити.

Представник Відділення поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений встановленому законом порядку, що відповідно до ч. 3 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду даної скарги.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приймає рішення про таке.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Відповідно до положень ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Слідчий суддя, відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України, здійснює контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та у разі надходження відповідної скарги перевіряє законність прийнятого рішення, за наслідками розгляду якої згідно вимог статті 307 Кримінального процесуального кодексу України постановляє відповідну ухвалу.

Згідно вимог ст. 24 статті 55 Кримінального процесуального кодексу України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок залучення потерпілого у кримінальному провадженні врегульовано статтею 55 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1-3 статті 55 Кримінального процесуального кодексу України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого

Відповідно до частиною 5 статті 55 Кримінального процесуального кодексу України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Отже, у разі встановлення факту неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення, особа, яка приймає відповідне процесуальне рішення, у будь-якому випадку має сформувати свої висновки у такий спосіб, щоб вони кореспондували з нормам ч.5 ст.55 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки таке процесуальне рішення фактично є кінцевим для особи у кримінальному провадженні, відповідно, воно має бути вмотивованим та зрозумілим, тобто відповідати критеріям законності, обґрунтованості і вмотивованості.

Слідчий суддя також зауважує, що в силу вимог ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України заявник є потерпілим з моменту подання ним заяви про вчинення кримінального правопорушення або з часу подання заяви про залучення особи до провадження як потерпілого до винесення слідчим постанови про відмову у визнанні його потерпілим.

При цьому винесення окремої постанови слідчим про визнання заявника потерпілим кримінально-процесуальним законом не вимагається.

Статтею 220 ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до частини 3 статті 110 ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

У даному кримінальному провадженні адресована заява ОСОБА_3 залишилися без належного процесуального розгляду дізнавача, який, у випадку відмови у визнанні потерпілою, повинен був винести відповідну постанову.

В протилежному випадку - особі повинна бути вручена пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

Отже, системний аналіз вищевказаних норм статті 55 КПК України свідчить про те, що у кримінальному провадженні рішення про залучення особи до провадження як потерпілої (шляхом вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого) чи про відмову у визнанні потерпілою (шляхом винесення мотивованої постанови) входить до компетенції як слідчого, так і прокурора.

Як встановлено в судовому засіданні 03 серпня 2026 року скаржником до ВП подано заяву про залучення його в якості потерпілого , яка зареєстрована канцелярією ВП але, станом на 11 серпня 2026 року ніяких відомостей не отримано.

З наданої суду інформації ВП станом на час розгляду справи ОСОБА_3 з заявою про визнання потерпіли не звертався, що протирічить наявним доказам у справі.

Статтею 220 ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання.

Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Враховуючи викладене вище слідчій суддя дійшов висновку що заяву ОСОБА_3 про залучення його до кримінального провадження №12026163160000123 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 липня 20926 року за ознаками ч.1 ст. 162 Кримінального кодексу в статусі потерпілої у встановленому законом порядку розглянута не було, а належне процесуальне рішення за результатами її розгляду не прийнято, як і не вчинено відповідних процесуальних дій (вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого), а тому, на думку слідчого судді, в даному випадку дізнавачем не виконано процесуальної дії, яка належить до його обов`язків, а саме не розглянуто заяву про залучення у статусі потерпілого у визначений законом строк.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, підстави та мотиви, викладені у скарзі, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, зокрема в частині зобов`язання розглянути заяву ОСОБА_3 від 03 серпня 2026 року про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12026163160000123 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 липня 20926 року за ознаками ч.1 ст. 162 Кримінального кодексу з прийняттям відповідного процесуального рішення.

Щодо залучення ОСОБА_3 у якості потерпілого у вказаному кримінальному провадженні , слідчій суддя вважає що така вимога задоволенню не підлягає, з огляду на положення частини 4 статті 40-1 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому, дізнавачу у провадженні на здійснення конкретних слідчих та процесуальних дій, оскільки останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства чи дізнання.

Саме такою є правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 01 грудня 2022 року у справі № 522/7836/21, відповідно до якої зобов`язання слідчим суддею слідчого вчинити конкретні дії - залучити особу в якості потерпілої у кримінальному провадженні, надати їй пам`ятку про права й обов`язки потерпілої та допитати її в якості потерпілої є втручанням в процесуальні повноваження слідчого.

Висновок суду

Відповідно до частини 2 статті 307 Кримінального процесуального кодексу України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Проаналізувавши матеріали скарги, вимоги чинного законодавства України, слідчий суддя дійшов висновку про часткову обґрунтованість скарги та знаходить підстави для її часткового задоволення .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст . 2,22, 24 26, 55,303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, Слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача, стосовно нездійснення процесуальних дій задовольнити частково.

Зобов`язати посадових (відповідальних) осіб Відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 03 серпня 2026 року.

В іншій частині скаргу залишити без задоволення.

Повний текст рішення виготовлено 24 серпня 2026 року.

Ухвала є остаточною оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя