Рішення № 139264376, 27.08.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/461/26

Провадження № 2/581/381/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2026 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., за участю секретаря судового засідання Самілик Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

30 червня 2026 року представник позивача через електронний кабінет звернувся до суду з позовом, мотивувавши його тим, що 9 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії №180340542, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 5600 грн. Потім між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу, згідно з яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, а останнє 27 лютого 2026 року передало (відступило) ТОВ «Юніт Капітал» належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги, в тому числі вимогу про сплату заборгованості до відповідача.

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо повернення кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору позивач просив стягнути з відповідача виниклу заборгованість на загальну суму 17103,52 грн, в тому числі 5600 грн - заборгованість по тілу кредиту, 11167,52 грн - заборгованість по процентах, 336 грн - заборгованість за комісією, сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області суду від 2 липня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, у поданій позовній заяві не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника та не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Правом подачі до суду відзиву на позов не скористався.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

9 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №180340542 шляхом його підписання відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора (а.с. 14 зворот-26).

Відповідно до пункту 2.1. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Загальний розмір кредиту за цим договором становить 5600 грн (п.2.2. договору).

Відповідно до пункту 2.3. договору кредитодавець надає перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 9 червня 2025 року (що є датою надання кредиту).

Згідно з пунктом 4.1. договору з метою укладення договору позичальник, ознайомившись з Правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені в заявці як обов`язкові. При подачі заявки позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення договору (перший транш) та строк оплати обов`язково платежу по процентам за користування кредитом.

Відповідно до пункту 4.2. договору позичальник підтвердив, що вказав в заявці повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні кредитодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту, а також бажаний спосіб отримання кредиту. Позичальник зобов`язується оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше ніж протягом 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.

Кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором (п.5.1. договору).

Згідно з пунктом 7.1. договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 9 липня 2025 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.

Відповідно до пункту 7.2. договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 договору; ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку, передбаченому п.9.1.1.2. або п.9.1.1.7. договору.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 9 липня 2030 року (п.7.3. договору).

Згідно з пунктом 7.4 договору проценти за договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Відповідно до пункту 7.5 договору комісію за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору

Відповідно до пункту 7.6 договору позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти та інші платежі за договором (зокрема комісію) в будь-який час. У разі часткового повернення суми кредиту, сума до сплати за договором перераховується. З актуальною сумою до сплати позичальник має можливість ознайомитись в особистому кабінеті.

Згідно з пунктом 8.1. договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено.

Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Разом з тим, кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість кредиту для позичальника, що не є зміною істотних умов цього договору. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання). Фактичне значення загальних витрат за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 % річних (п.8.2., п.8.3 договору).

Згідно з пунктом 8.4. договору комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим договором. У випадку видачі наступних крім першого траншів за цим договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного траншу.

Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за договором становить 336 грн (п.8.5. договору).

Кредитодавець має право, в тому числі, в разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць, вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору (п. 9.1.1.7. договору).

Відповідно до пункту 11.1. договору договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Пунктом 14.1. договору встановлено, що невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Згідно з пунктом 14.2. договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до пункту 14.20. договору у разі відступлення права грошової вимоги за цим договором, до нового кредитора переходять також інші права, передбачені цим договором, в тому числі право на отримання забезпечення виконання цього договору. Новий кредитор за цим договором також має дотримуватись правил досудового врегулювання спорів, передбачених цим договором та правил позасудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про споживче кредитування», зокрема дотримуватись норм щодо етичної поведінки при проведенні заходів позасудового врегулювання простроченої заборгованості.

За змістом пунктів 4.10.7., 4.10.8. договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, ОСОБА_1 договір підписаний електронним підписом (одноразовим ідентифікатором KENR) (а.с. 12, 14 зворот-26,87).

12 червня 2025 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, в якому наведена інформація щодо умов кредитування (а.с.12 зворот-14).

Відповідно до платіжного доручення від 9 червня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 на банківську картку № НОМЕР_1 5600 грн згідно з кредитним договором №180340542 від 9 червня 2025 року (а.с. 51).

Відповідно до інформації №4850/47.7.-БТ від 15 липня 2026 року, наданої АТ «Таскомбанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , 9 червня 2025 року на карту № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти у сумі 5600 грн, номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером (а.с. 108-109).

За наданим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунком станом на 12 серпня 2025 року за вказаним кредитним договором заборгованість відповідача становить 11945,92 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 5600 грн, заборгованість по процентам 3209,92 грн, комісія - 336 грн, неустойка - 2800 грн (а.с. 74).

12 серпня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/48, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 57-59).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує (п. 4.1.).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №180340542 від 9 червня 2025 року у сумі - 11945,92 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 5600 грн, заборгованість по процентам 3209,92 грн, комісія - 336 грн., неустойка - 2800 грн (а.с. 60).

Згідно із розрахунком, наданим ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача за кредитом №180340542 від 9 червня 2025 року станом на 27 лютого 2026 року складає 19903,52 грн, з яких: 5600 грн - заборгованість по кредиту, 11167,52 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 336 грн - комісія, 2800 грн - неустойка (а.с. 75-76).

27 лютого 2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №27/0226-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №180340542 від 9 червня 2025 року (а.с. 65-68).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними акта прийому-передачі реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1.).

27 лютого 2026 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» підписали акт прийому-передачі реєстру прав вимог № 1 від 27 лютого 2026 року до договору факторингу №27/0226-01 від 27 лютого 2026 року (а.с. 72).

Відповідно до витягу реєстру прав вимог №1 до договору факторингу №27/0226-01 від 27 лютого 2026 року загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 19903,52 грн, з яких: 5600 грн - заборгованість по кредиту, 11167,52 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 336 грн - комісія, 2800 грн - неустойка (а.с. 70-71).

З копії платіжної інструкції №1003 від 10 березня 2026 року вбачається, що ТОВ «Юніт Капітал» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» 5369858,49 грн плати згідно договору факторингу №27/0226-01 від 27 лютого 2026 року (а.с. 73).

Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунку за кредитним договором №180340542 від 9 червня 2025 року ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 1 травня 2026 року складає 19903,52 грн (а.с. 77).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Докази прав нового кредитора у зобов`язанні передбачені статтею 517 ЦК України, згідно якої первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно зі статтями 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Висновки суду по суті спору.

Судом установлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язався повернути позику, сплатити комісію та виконати інші обов`язки, передбачені договором, однак свого зобов`язання вчасно не виконав, позику не повернув.

Надалі на підставі укладених договорів факторингу право вимоги про повернення коштів, отриманих в кредит, перейшло до позивача.

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконав своєчасно та належним чином, та з урахуванням переходу права вимоги про повернення боргу за кредитним договором на підставі договорів факторингу до позивача, то суд дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача розміру несплаченої заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту в розмірі 5600 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 11167,52 грн.

Нарахування відсотків було здійснене в межах строку дії договору - до 1 травня 2026 року.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за видачу кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У справі, яка розглядається установлено, що умовами пункту 8.5. договору кредитної лінії від 9 червня 2025 року передбачені комісія за видачу кредиту в розмірі 336 грн, яка нараховується о за надання першого траншу.

Аналіз цього пункту договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг позикодавця та/або посередника, які пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та за які позивачем встановлена комісія у розмірі 336 грн. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що положення пункту 8.5. договору кредитної лінії щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за видачу кредиту є нікчемним відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункт 8.5. договору кредитної лінії, яким установлений обов`язок сплати комісії за видачу кредиту в розмірі 336 грн, є нікчемними, суд на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

З урахуванням вищевикладених положень є необґрунтованими вимоги позивача про стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 336 грн.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог.

Позов задоволено на 98 % (17103,52 грн - 100%, 16767,52 грн - 98%), а значить витрати по сплаті судового збору становлять 2609,15 грн (2662,40 грн - 100%, 2609,15 грн - 98%) та повинні бути стягнуті із відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частин 1 - 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано:

копію ордера серія АІ №2115428 від 30 січня 2026 року про надання правничої допомоги ТОВ «Юніт Капітал»» адвокатом Тимошенком О.О. (а.с. 57 зворот),

копію договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладеного між АБ «Тимошенко та партнери» та ТОВ «Фінансова Компанія «Юніт Капітал», додаткової угоди №25771543473 до договору про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4267/10 від 26 серпня 2010 року, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 5 травня 2026 року, яким передбачено, що вартість послуг на професійну допомогу за договором №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року становить 7000 грн (а.с. 78-82).

Беручи до уваги складність справи, яке є справою незначної складності, обсяг виконаних адвокатом робіт по підготовці позову та процесуальних документів, ціну позову та значення справи для сторін, часткове задоволення позовних вимог (на 98%), враховуючи при визначенні суми відшкодування реальність адвокатських витрат (дійсність та необхідність), розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити заявлений позивачем розмір цих витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 4900 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №180340542 від 9 червня 2025 року у розмірі 16767,52 грн, з яких: 5600 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11167,52 грн - заборгованість за відсотками.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2609,15 грн судового збору та 4900 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Липоводолинським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Липоводолинського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя О. В. Кузьмінський