Рішення № 139264218, 27.08.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1024/26

Провадження 2-о/681/37/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Іллюка С.В.,

за участю секретаря судових засідань Козюк Т.Р.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонному цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області,

в с т а н о в и в:

20.07.2026 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою про встановлення факту родинних відносин.

В обґрунтування заяви вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_2 . 28.05.2026 заявник звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зі заявою щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за померлого сина. Однак, рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 05.06.2026 №1626 заявнику було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з тим, що при перевірці документів виявлено розбіжності у написанні прізвища, а саме: у свідоцтві про народження сина прізвище батька вказане як « ОСОБА_3 » (російською мовою заповнено « ОСОБА_3 »), а у паспорті громадянина України заявника прізвище перекладено українською мовою як « ОСОБА_3 ». Встановлення факту родинних відносин заявнику необхідне для подальшого оформлення пенсії в разі втрати годувальника, однак він позбавлений такої можливості, оскільки не може підтвердити родинні відносини. У судовому засіданні заявник доводи заяви підтримав.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до суду не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить довідка про доставку електронного документа до електронного кабінету 27.07.2026. Жодних заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 20.07.2026 справу передано судді Іллюку С.В.

Ухвалою суду від 27.07.2026 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши пояснення заявника, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви з огляду на таке.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.

У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Крім того, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У постанові Верховного Суду від 15.01.2025 у справі № 205/4972/23 зазначено, що родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - це кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

З таких самих критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

Метою встановлення факту родинних відносин заявник ОСОБА_1 вказав можливість оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з таких мотивів.

Даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.09.1958 підтверджується, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його прізвище, ім`я та по батькові записано російською мовою як « ОСОБА_1 » (а.с. 7).

Відповідно до даних свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , 17.11.1983 заявник зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , де прізвище чоловіка російською мовою зазначено як « ОСОБА_3 » (а.с. 8).

Згідно з даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 13.09.1984, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьком останнього вказаний « ОСОБА_1 », а матір`ю - « ОСОБА_5 » (а.с. 9).

Судом встановлено, що син заявника - ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 12.03.2026 (а.с. 10).

У паспорті громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 08.02.2000 Полонським РВ УМВС України в Хмельницькій області, прізвище, ім`я та по батькові заявника українською мовою записано як « ОСОБА_1 » (на першій сторінці), при цьому на другій сторінці російською мовою прізвище записане як « ОСОБА_3 » (а.с. 4-5).

Як встановлено з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №1626 від 05.06.2026 та листа від 17.06.2026, заявнику відмовлено у призначенні пенсії в разі втрати годувальника саме через розбіжність у написанні прізвища батька у свідоцтві про народження сина (« ОСОБА_3 »/« ОСОБА_3 ») та у паспорті заявника (« ОСОБА_3 »), та рекомендовано звернутися до суду для підтвердження родинних відносин (а.с. 16).

Отже, цими доказами підтверджено, що батьком померлого ОСОБА_2 є заявник ОСОБА_1 .

Матір`ю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_6 , яка, у свою чергу, є дружиною заявника.

Суд встановив, що відмінності у написанні прізвища померлого сина заявника та прізвища самого заявника в документах різних років обумовлені історичними особливостями ведення діловодства та правописними нормами того часу і не спростовують факту родинних відносин.

За таких обставин, проводячи родинну паралель, суд достеменно встановив, що заявник є батьком ОСОБА_2 .

Свідки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дружина заявника, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , донька заявника, кожна окремо, у судовому засіданні 27.08.2026 дали суду показання, що дійсно заявник ОСОБА_1 є рідним батьком померлого ОСОБА_2 , а розбіжність у документах виникла виключно через помилку при перекладі прізвища з російської на українську мову під час оформлення паспорта.

Заявник ОСОБА_1 в інший спосіб, ніж в судовому порядку, не може встановити факт родинних відносин, що унеможливлює для нього оформлення пенсії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що докази, досліджені в суді, об`єктивно підтверджують правдивість доводів заявника ОСОБА_1 .

Таким чином, встановлення вказаного факту має для заявника ОСОБА_1 юридичне значення, а зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення цієї заяви.

Керуючись наведеним, ст. ст. 3, 4, 5, 10, 259, 293, 294, 315, 319 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, Хмельницької області, поштовий індекс 29604.

Повне рішення складено 27.08.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК