Рішення № 139263553, 26.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/16300/26

Провадження № 2/947/4100/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.

за участю секретаря судового засідання Петрової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ :

20 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача звернувся з позовом, в якому просить: стягнути з відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 42618,44 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді від 07 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

25.08.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 надійшов Відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначав, що відповідач ОСОБА_2 з позовними вимогами про стягнення з нього заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 42618,44 грн. повністю не згоден та вважає пред`явлені позовні вимоги не обґрунтованими. Стверджує, що ОСОБА_2 , за зазначеною адресою не проживає та постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та за тією адресою і зареєстрований. Зазначає, що ще в 2018 році відповідач ОСОБА_2 намагався виділити свою 1/2 частку квартири у окрему одиницю, але згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 049/2018 судового експерта ОСОБА_5 , виходячи з проведеного дослідження, враховуючи обємно-планувальне рішення квартири АДРЕСА_2 , експерт прийшов до висновку про те, що не надається можливим з технічної точки зору виділити 1/2 частину вищевказаної квартири, тому що відсутня технічна можливість кожному з співвласників влаштувати ізольовані та забезпечені окремими виходами як мінімум однокімнатні житлові квартири, які б за своїми показниками відповідали чинним вимогам нормативних документів. Також зазначає, що договір було укладено з відповідним споживачем ОСОБА_1 , з якої і необхідно стягувати заборгованість. Стверджує, що відповідач фактично не споживав зазначені послуги, договірних зобов`язань з позивачем не мав, також жодного разу не здійснював оплати за послуги та не приєднувався до умов зазначеного договору про надання послуг.

Також відповідачем ОСОБА_2 надано докази стосовно проживання в іншій місцевості: паспорт зі штампом в розділі місце проживання, де відповідач зареєстрований та постійно проживає з 18.08.1984 року за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 лише є співвласником зазначеного нерухомого майна, але фактично комунальними послугами не користується та за адресою: АДРЕСА_3 не проживає. У зв`язку з цим вважає, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем за вимогами про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, якими він фактично не користувався.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача КП «Теплопостачання міста Одеси» у судове засідання не з`явилася; просила здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення повідомлені належним чином.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі вимог, передбачених ч.ч. 9, 10 ст. 14 ЦПК України, п. 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, п. 1 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, в редакціях чинних на час вчинення процесуальної дії, зважаючи на те, що матеріали вказаної справи створені в паперовій та електронній формі, з метою процесуальної економії суд дійшов висновку про можливість розгляду (формування та зберігання) судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши матеріали справи (в паперовому та електронному вигляді) та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками майна щодо якого виникла заборгованість за адресою: АДРЕСА_4 . Вид спільної власності спільна часткова. Розмір частки по . Указані обставини підтверджуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зазначений будинок знаходиться у комунальній власності територіальної громади і його теплопостачання забезпечує КП «Теплопостачання м. Одеси».

Відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким обліковуються надані послуги з теплопостачання.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18, 20 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених Кабінетом Міністрів України (постанова від 21.07.2005 року № 630) плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Проте, відповідачі, отримуючи послуги з постачання теплової енергії свої зобов`язання тривалий час не здійснюють, внаслідок чого утворилася заборгованість, станом на 01.02.2026 року, у розмірі 42618,44 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що слід стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за теплову енергію в розмірі 42618,44 гривень.

Пунктом 1 частини 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідачів слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у рівних частках на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», код ЄДРПОУ: 34674102, адреса: м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, заборгованість за теплову енергію в сумі 42618,44 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у рівних частках на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», код ЄДРПОУ: 34674102, адреса: м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, судові витрати у розмірі 2662,40 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Куриленко