Ухвала суду № 139263543, 26.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/21982/26

Провадження № 2/947/5294/26

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

26.08.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участі секретаря судового засідання Петрової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в м. Одесі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та пені,

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2026 року зареєстровано позовну заяву, що надійшла через систему «Електронний суд», в якій представник позивача просить стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , страхове відшкодування в розмірі 117 436 (сто сімнадцять тисяч чотириста тридцять шість) гривень 98 (дев`яносто вісім) копійок; пеню в розмірі 2 509 (дві тисячі п`ятсот дев`ять) гривень 61 (шістдесят одна) копійка та судові витрати.

Ухвалою судді від 27.05.2026 року відкрито провадження в цивільній справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 14.07.2026 року на 12.15 год.

08.07.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» Радоуцької Алли Сергіївни надійшла заява про розгляд справи у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 09.07.2026 року забезпечено участь представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ» Радоуцької Алли Сергіївни в судових засіданнях по цивільній справі №947/21982/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача у підсистемі відеоконференцзв`язку сайту vkz.court.gov.ua.

13.07.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 Якових Євгена Володимировича надійшло клопотання, в якому просив, враховуючи, що наразі за заявою представника ОСОБА_1 , адвоката Якових Є.В., від 02.06.2026 року в межах даної справи призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу в Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України (з метою підтвердження розміру заявлених позовних вимог), що підтверджується відповідним договором на виконання такої експертизи №2527-34-26 від 16.06.2026 року, відкласти вказане судове засідання на іншу дату.

За клопотанням, представника позивача, судове засідання, призначене на 14.07.2026 року на 12.15 год., було відкладено до 26.08.2026 року до 14.00 год.

24.08.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 Якових Євгена Володимировича надійшло клопотання, в якому зазначав, що судове засідання по справі призначено на 26.08.2026 року о 14:00 год. Стверджує, що за заявою представника ОСОБА_1 , адвоката Якових Є.В., від 02.06.2026 року в межах даної справи призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу в Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України (з метою підтвердження розміру заявлених позовних вимог) відповідні докази містяться в матеріалах справи. Враховуючи, що на теперішній час проведення вказаної експертизи не завершено, а її результати мають істотне значення для повного та об`єктивного встановлення обставин справи і визначення обґрунтованого розміру заявлених позовних вимог, просив відкласти вказане судове засідання на іншу дату.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судове засідання, призначене на 26.08.2026 року позивач ОСОБА_2 та її представник Якових Євген Володимирович не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у підсистемі відеоконференцзв`язку сайту vkz.court.gov.ua була зазначена офлайн, тобто на момент перевірки користувач не підключився до активної кімнати судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Згідно матеріалів справи, представник позивача ОСОБА_1 Якових Євген Володимирович має зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд». Судові повістки про виклик у судові засідання та ухвала про відкриття провадження по справі були доставлені представнику позивачу в його електронний кабінет.

Представництво інтересів позивача у цьому судовому процесі здійснює адвокат Якових Євген Володимирович. Як вбачається з матеріалів справи, судова повістка про виклик до суду на 14.07.2026 року на 12.12 год. була доставлена до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ОСОБА_3 28.05.2026 року, судова повістка про виклик до суду на 26.08.2026 року о 14:00 год. була доставлена до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ОСОБА_3 14.07.2026 року.

Залишаючи даний позов без розгляду, суд бере до уваги, що представнику позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 було достеменно відомо про дату та час проведення судових засідань, що додатково підтверджується його заявами про відкладення розгляду справи, в яких він указував дату та час судових засідань.

26 травня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що в подальшому стороною позивача будуть надані додаткові докази, а саме висновок транспортно-товарознавчої експертизи на замовлення позивача.

Згідно матеріалів справи, Договір №2527-34-26 на виконання експертизи, між Адвокатською компанією «Якових та партнери» та Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України укладений 16.06.2026 року. Представником позивача не надано доказів на якій стадії перебуває виконання експертизи, чи виконується вона взагалі.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження по цій справі відкрито 27.05.2026 року, тобто процесуальний строк для розгляду цієї справи сплив.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Також суд зазначає, що представник позивача мав право звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи. У випадку призначення по справі експертизи, провадження по справі було б зупинено та перебіг процесуального строку зупиняється на весь час проведення експертизи.

Представник позивача самостійно звернувся до експертної установи через 20 днів після звернення до суду з цим позовом та до теперішнього часу не відомо на якій стадії перебуває проведення експертизи.

Доказом, як встановлено ч.1 ст.76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1).

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з власної ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду.

Тому, уразі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Таким чином, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.

У будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.

Суд зауважує, що в клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено причин та обставин, які б були об`єктивно непереборними, та не залежали від волевиявлення сторони позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання доказів по справі та явки до судового засідання.

Також суд звертає увагу, що за клопотанням представника відповідача, ухвалою суду від 07.07.2026 року забезпечено участь представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ» Радоуцької Алли Сергіївни в судових засіданнях по цивільній справі №947/21982/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача у підсистемі відеоконференцзв`язку сайту vkz.court.gov.ua.

Представник позивача також був не позбавлений права звернути з відповідним клопотанням та приймати участь у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивач повторно не з`явилася в підготовче судове засідання з неповажних причин.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 26 вересня 2025 року у справі № 686/20811/24 (провадження № 61-4840св25) Верховний Суд вказав, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановлює ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справу.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658 /1141/18).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Аналіз положень ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

У відповідності до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.

На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 257 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та пені, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право звернутись до суду з позовом після усунення умов, що викликали залишення даного позову без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.