Ухвала суду № 139262517, 13.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27032/26-к

пр. 1-кс-29574/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42024000000000830 від 28.06.2024 ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду ОСОБА_1 від 19.05.2026 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

13.08.2026 о 07:20 год підозрюваного ОСОБА_3 затримано на підставі вказаної ухвали слідчого судді.

Клопотання обґрунтовує тим, що Слідчою групою Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000830 від 28.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснює Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом головного лісничого Філії «Олевське лісове господарство» № 52-к від 22.01.2024 ОСОБА_3 прийнято на роботу майстром лісу 6 дільниці в Сновидовицьке лісництво Філії «Олевське лісове господарство» з 23.01.2024.

Відповідно до наказу в.о. директора Філії «Олевське лісове господарство» № 118/20.10 від 26.03.2024 «Про закріплення майстерських дільниць» у Сновидовицькому лісництві за 6 майстерською дільницею закріплені квартали 35, 40, 41, 45, 46, 47, 48, 53, 54, 60, 61, загальною площею 993 га.

З метою забезпечення схоронності матеріальних цінностей, що належать Філії «Олевське лісове господарство», з майстром лісу ОСОБА_3 24.01.2024 укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до якого останній узяв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності всіх переданих йому Філією «Олевське лісове господарство» матеріальних цінностей.

Згідно посадової інструкції майстра лісу, затвердженої директором Філії «Олевське лісове господарство», із якою ОСОБА_3 ознайомлений під підпис 23.01.2024, до обов`язків майстра лісу належить:

охорона лісу, ввіреного йому майна, а також заготовленої лісопродукції в закріпленому за ним обході з прийняттям мір по попередженню і припиненню порушень правил пожежної безпеки, незаконних порубок, сінокосіння, випасу худоби, різних крадіжок і інших порушень користування лісом і землями;

контроль за станом, використанням, відтворенням, охороною і захистом лісу в районі знаходження обходу, за виконанням строків і правил полювання, за збереження пожежно-спостережних пунктів, телефонних ліній, розпізнавальних знаків для авіації, мостів, межових знаків, квартальної сітки й інше;

складання протоколів (актів) про виявлені порушення лісового законодавства, правил пожежної безпеки, правил полювання на землях лісового фонду і передача їх в лісництво;

виконує інші завдання, передбачені Положенням про державну лісову охорону.

Також, згідно посадової інструкції майстер лісу повинен знати:

положення, інструкції, накази, розпорядження та інші документи, що відносяться до виконання його обов`язків;

топографічні, ландшафтні та лісорослинні умови і особливості обходу;

норми відповідальності за порушення лісового законодавства.

Кваліфікаційні вимоги майстра лісу: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр). Стаж роботи за фахом не менше 2 років.

Згідно із п. 5.3. ст. 5 Статуту Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ЄДРПОУ 44768034) затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 16.01.2023 № 131, джерелами формування майна підприємства є державне майно, передане йому органом управління; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до статті 18 Кримінального кодексу України (далі-КК України) службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, починаючи з 23.01.2024 ОСОБА_3 , обіймаючи посаду майстра 6 дільниці Сновидовицького лісництва Філії «Олевське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», виконуючи організаційно-розпорядчі функції, був службовою особою, відповідно до статті 18 КК України.

Положенням про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України 16.09.2009 № 976, визначено, що:

- п. 1, державна лісова охорона (далі - держлісоохорона) діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства. Держлісоохорона має статус правоохоронного органу. Лісова охорона інших постійних лісокористувачів та власників лісів діє у складі підприємств, установ, організацій, які не належать до сфери управління Держлісагентства, та у постійному користуванні або власності яких перебувають ліси;

- п. 7, посадові особи держлісоохорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до покладених на неї завдань мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку ліси, що перебувають у власності чи користуванні громадян і юридичних осіб; перевіряти в установленому порядку в громадян і юридичних осіб наявність дозволів та інших документів на використання лісових ресурсів і користування лісами та на право полювання і використання ресурсів державного мисливського фонду; проводити перевірки додержання лісокористувачами, власниками лісів та користувачами мисливських угідь вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з питань ведення лісового господарства та у галузі мисливського господарства та полювання; складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також у галузі мисливського господарства та полювання; зупиняти на території лісового фонду транспортні засоби та проводити огляд транспортних засобів, знарядь, добутих деревини та інших продуктів лісу, а також зупиняти на території мисливських угідь транспортні (плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд знарядь полювання, добутої продукції; зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю в порядку, встановленому законодавством, і використовувати спеціальні транспортні засоби з кольорографічним забарвленням, написом та емблемою; доставляти особу, яка порушила лісове законодавство або законодавство у галузі мисливського господарства та полювання, до органів Національної поліції або в органи місцевого самоврядування у разі неможливості встановлення його особи на місці вчинення правопорушення для складення протоколу про адміністративне правопорушення; вилучати в установленому законом порядку у громадян і юридичних осіб, які порушили лісове законодавство або законодавство у галузі мисливського господарства та полювання, документи на право використання лісових ресурсів та на право полювання, добуті деревину та інші продукти лісу, незаконно добуті мисливські тварини і продукцію, що з них вироблена, та знаряддя правопорушень; надсилати у відповідні державні органи матеріали про притягнення осіб, які порушили лісове законодавство або законодавство у галузі мисливського господарства та полювання, до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності; інше;

- п. 5, до посадових осіб держлісоохорони належать посадові особи Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства, згідно з додатком;

Згідно Додатку до Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України 16 вересня 2009 р. № 976 посадовими особами державної лісової охорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів є керівник, головний лісничий, головний мисливствознавець, начальник відділу (сектору) лісового господарства та інженери відділу (сектору) всіх категорій, начальник відділу (сектору) охорони і захисту лісу та інженери відділу (сектору) всіх категорій, начальник відділу (сектору), спеціалісти відділу (сектору) мисливського господарства всіх категорій, лісничий, державний районний мисливствознавець, мисливствознавець, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу, начальник лісової пожежної станції, старший єгер та єгер державного лісогосподарського (лісомисливського) підприємства, державного мисливського господарства.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до ст. 89 Лісового кодексу України, охорону і захист лісів на території України здійснюють:

державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління;

лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.

Таким чином, ОСОБА_3 починаючи з 23.01.2024, постійно обіймаючи посаду майстра лісу Філії «Олевське лісове господарство», відповідно до Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009, ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та ст. 89 Лісового кодексу України, мав статус працівника правоохоронного органу.

Крім того, ОСОБА_3 починаючи з 23.01.2024, постійно обіймаючи посаду майстра лісу Філії «Олевське лісове господарство», виконуючи організаційно-розпорядчі функції, був службовою особою відповідно до ст. 18 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що майстер лісу Філії «Олевське лісове господарство» ОСОБА_3 , будучи службовою особою, під час виконання своїх службових обов`язків, упродовж січня-червня 2024 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на робочому місці, на території виділів 14 та 15 кварталу 47 Сновидовицького лісництва Філії «Олевське лісове господарство», які входять до лісового заказника місцевого значення «Баньки», достовірно знаючи свої права та обов`язки, маючи об`єктивну можливість виконувати їх, через несумлінне ставлення до них, в порушення законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд», Посадової інструкції майстра лісу Філії «Олевське лісове господарство» не забезпечив режиму охорони та збереження територій лісового заказника місцевого значення «Баньки», не здійснив заходів щодо попередження, виявлення фактів порушень лісового законодавства, не вжив заходів щодо виявлення порушників та притягнення їх до відповідальності, не доповідав письмово керівництву Філії «Олевське лісове господарство» про факт незаконної вирубки дерев у межах природно-заповідного фонду, а саме в межах території виділів 14 та 15 кварталу 47 Сновидовицького лісництва Філії «Олевське лісове господарство», не провів огляд місць незаконної вирубки дерев, не склав актів (протоколів) про лісопорушення на ввіреній йому території природно-заповідного фонду - лісового заказника місцевого значення «Баньки».

Внаслідок неналежного виконання майстром лісу Філії «Олевське лісове господарство» ОСОБА_3 своїх службових обов`язків, упродовж січня-липня 2024 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не раніше 23.01.2024 та не пізніше 11.07.2024, невстановленими особами на території лісового заказника місцевого значення «Баньки», а саме на території виділів 14 та 15 Сновидовицького ліснитва Філії «Олевське лісове господарство», з порушеннями вимог ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України та ч.ч. 1, 5, 15 ст. 91 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», здійснена незаконна вирубка дерев породи сосна у кількості 93 шт. та береза у кількості 18 шт., що згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи спричинило шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони та використання об`єктів природно-заповідного фонду у розмірі 7 107 923,51 грн., що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та, відповідно до примітки 4 ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спробам останнього вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3 ст.177 КПК України, а саме:

1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 367 КК України, що інкримінуються ОСОБА_3 , можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Загроза призначення такого суворого покарання у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення за умов обґрунтованості відповідної підозри, може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ризик втечі).

Отримано відповіді від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_2 де зазначено, що підозрюваний ОСОБА_3 04.01.2026 через пункт пропуску для автомобільного сполучення «Угринів» перетнув державний кордон у напрямку Республіки Польща і з того часу на територію України не повертався.

Таким чином на даний час настав ризик переховування від органу досудового розслідування та суду.

2. Незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний як колишня посадова особа, філії «Олевське лісове господарство» ДП «Ліси України», має значні організаційні можливості, особисті та ділові зв`язки, внаслідок чого має певний вплив у вказаному відомстві, і може використати зазначені можливості для незаконного тиску на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу або примушування до давання вигідних йому показань чи вчинення інших дій.

3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На даний час досліджуються обставини можливої причетності до вказаних злочинів інших осіб, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими причетними особами, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови).

Такий ризик також має місце стосовно тих громадян, яким ще не повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що підозра необґрунтована, ризики не доведені. Просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав свого захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

03.03.2026 стороною обвинувачення, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (вручено під розписку житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи).

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- рапортом Головного управління з протидії загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 19.06.2024 № 14/1/5-3503;

- протоколом огляду території 47 кварталу 14-го виділу Сновидовицького лісництва Філії «Олевське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 11.07.2024;

- протоколом огляду території 47 кварталу 15-го виділу Сновидовицького лісництва Філії «Олевське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 11.07.2024;

- листом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 31.07.2024 № 1/1-1-05-2260;

- висновком експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 06.12.2024 № СЕ-19-24/58915-ФХЕД;

- витребуваними в порядку ст. 93 КПК України документами, а також іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

В той же час, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).

Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов`язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.

У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».

Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ, від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання з 23:00 год. по 05:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання з 23:00 год. по 05:00 год. наступної доби: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42024000000000830, а саме до 15.09.2026 включно.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_3 з під варти в залі суду.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а також зі співробітниками Олевського надлісництва Філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1