Рішення № 139262034, 27.08.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/551/26

Провадження №2/951/387/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

27 серпня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Чапаєва Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Бусько Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Козова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 13 937,00 грн, з яких 3 000,00 грн ? заборгованість за кредитом, 9 507,00 грн ? заборгованість за процентами, заборгованість по комісії ? 450,00 грн, заборгованість по штрафах ? 980,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.09.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір ? договір про відкриття кредитної лінії № 1444-1110 продукту «CREDOS».

Відповідно до приписів статті 639 Цивільного кодексу України та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» відповідачу ОСОБА_1 як позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A5245 для підписання кредитного договору № 1444-1110 від 06.09.2024 та для підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CREDOS».

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту ? 3 000,00 грн; строк кредитування ? 365 днів; базовий період ? 28 днів; знижена процентна ставка ? 1,00 % в день; стандартна процентна ставка ? 1,00 % в день (перші 180 днів) та 0,75 % в день (наступні 185 днів); комісія за видачу кредиту ? 15,00 % від суми кредиту.

Позивач видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи та Довідкою про перерахування суми кредиту, а саме через систему платежів LiqPay АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Станом на 06.05.2026 розмір грошових вимог позивача до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору, становить 13 937,00 грн, з яких 3 000,00 грн ? заборгованість за кредитом, 9 507,00 грн ? заборгованість за процентами, заборгованість по комісії ? 450,00 грн, заборгованість по штрафах ? 980,00 грн.

Враховуючи наведене, товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 08.07.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу наданий строк на подання відзиву на заявлену вимогу.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте в позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не прибула, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подавала.

На адресу відповідача, яка згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру є її адресою реєстрації, направлялась ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістка про виклик до суду, котрі повернулись до суду з відміткою пошти про їх отримання.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі, і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

За наведених вище обставин та відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ? суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності сторін без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Отже, фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 06.09.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір.

Відповідно до підпункту 2.2 Договору про відкриття кредитної лінії № 1444-1110 Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 вказаного договору дата надання (видачі) кредиту ? 06.09.2024, загальний розмір кредиту ? 3 000,00 грн.

Відповідно до підпункту 3.1 Договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Підпунктом 4.6 Договору визначено спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірника (оригіналу) Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту.

Відповідно до підпункту 4.7 Договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом ? фіксована. Процентні ставки за користуванням Кредитом, зазначені у пункті 4.10 Договору, застосовуються у відповідні періоди дії Договору і не можуть бути збільшені Кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди Позичальника. Однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Тип комісії ? одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту).

Підпунктом 4.10 Договору визначено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: 1,00 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,75 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Згідно з підпунктом 4.11 Договору комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого Кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

Відповідно до підпункту 4.13 Договору строк кредитування, тобто строк, на який надається Кредит Позичальнику, становить 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику; дата повернення (виплати) Кредиту ? 05.09.2025. Продовження Строку кредитування або строку виплати Кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається.

Відповідно до підпункту 5.1 вказаного Договору позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит в останній календарний день Строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.

Видача коштів за кредитним договором ОСОБА_1 здійснювалася 06.09.2024 за допомогою системи LiqPay АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 3 000,00 грн, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 06.09.2024 (ID операції 2513561557) та Довідкою про перерахування суми кредиту № 1444-1110 від 06.09.2024.

Позивачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A5245 було підписано Договір про відкриття кредитної лінії № 1444-1110 продукту «CREDOS». Підписавши вказаний документ, відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані, керуючись обраними нею умовами кредитування.

Відповідно до розрахунку заборгованості за укладеним договором ОСОБА_1 видано кредит, і станом на 06.05.2026 щодо виданого кредиту № 1444-1110 від 06.09.2024 загальна заборгованість склала 13 937,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом ? 3 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами ? 9 507,00 грн; заборгованість по комісії ? 450,00 грн; заборгованість по штрафах ? 980,00 грн.

Проценти за користування кредитом нараховані за період з 06.09.2024 по 05.09.2025 (у межах 365-денного строку дії договору): за ставкою 1,00 % за день протягом перших 180 днів (5 400,00 грн) та 0,74 % за день протягом наступних 185 днів (4 107,00 грн), що не перевищує встановлену пунктом 4.10 Договору процентну ставку.

Спір виник унаслідок порушення відповідачем зобов`язань у частині повернення кредитних коштів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Так, у статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із частинами сьомою та дванадцятою статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України закріплено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі. Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Пунктами 1, 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом; розірвання договору; сплата неустойки. За приписами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Відповідно до вимог частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З обставин справи встановлено, що 06.09.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали Договір про відкриття кредитної лінії № 1444-1110. Сторони договору в належній формі погодили умови кредитування, зокрема розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір процентів за користування кредитом. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтвердила свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил. Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання та переказало суму кредиту на картковий рахунок відповідача, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, становить 13 937,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом ? 3 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами ? 9 507,00 грн; заборгованість по комісії ? 450,00 грн; заборгованість по штрафах ? 980,00 грн.

Відповідач як позичальник за згаданим договором контррозрахунок до суду не надала.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Отже, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн на виконання умов кредитного договору № 1444-1110 від 06.09.2024, а також доведеним факт неповернення на виконання положень вказаного договору у визначені у ньому строки тіла кредиту позивачеві. З огляду на це суд вважає, що грошові кошти, визначені у позовних вимогах як тіло кредиту, в розмірі 3 000,00 грн та заборгованість по сплаті процентів у розмірі 9 507,00 грн підлягають стягненню з відповідача, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення із відповідача заборгованості за штрафами суд зазначає таке.

У період дії воєнного стану, в силу вимог пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, не можуть нараховуватися та підлягають списанню суми, передбачені статтею 625 цього Кодексу, а також неустойка (штраф, пеня) за таке кредитне зобов`язання.

Покликання позивача на Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до Прикінцевих та перехідних положень, суд відхиляє, оскільки відповідні зміни у пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо всіх кредитних договорів, у тому числі і споживчих, не вносилися та є чинними.

Тому не підлягає до задоволення вимога про стягнення штрафу у розмірі 980,00 грн.

Крім того, суд не погоджується з доводами позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 450,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом ? витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Так, у кредитному договорі № 1444-1110 від 06.09.2024, укладеному між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», містяться умови про комісію за надання кредиту в розмірі 450,00 грн, яка нараховується за ставкою 15,00 процентів від суми кредиту.

Аналіз умов кредитного договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 450,00 грн, встановлена в договорі, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Надання кредиту ? це обов`язок фінансової установи за кредитним договором.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційними та такими, що суперечать моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 677/1535/15, від 21.07.2021 у справі № 751/4015/15, від 15.12.2021 у справі № 209/789/15, від 12.04.2022 у справі № 640/14229/15 та від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що положення кредитного договору № 1444-1110 від 06.09.2024 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 450,00 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача як позичальника за згаданим договором заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 450,00 грн.

Загалом сума невиконаного зобов`язання, що складається із тіла кредиту та процентів, становить 12 507,00 грн (3 000,00 грн тіло кредиту + 9 507,00 грн проценти).

Зазначений розмір заборгованості підтверджується умовами договору та розрахунком заборгованості і не викликає сумніву в суду.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а тому з неї на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором ? Договором про відкриття кредитної лінії № 1444-1110 продукту «CREDOS» від 06.09.2024, яка в сукупному розмірі становить 12 507,00 грн та складається із 3 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 9 507,00 грн заборгованості за процентами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судом задоволено позов частково, а саме на 12 507,00 грн із заявленої вимоги на 13 937,00 грн, тобто на 89,74 % від заявленої майнової вимоги.

Відтак судовий збір, який слід стягнути з відповідача, становить 2 389,24 грн (2 662,40 грн ? 89,74 % = 2 389,24 грн).

З огляду на викладене, керуючись статтями 11, 280, 526, 527, 530, 549, 550, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість у розмірі 12 507 (дванадцять тисяч п`ятсот сім) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 389 (дві тисячі триста вісімдесят дев`ять) гривень 24 копійки.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд ? якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27.08.2026

Реквізити учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса місця знаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, м.Київ, ЄДРПОУ 38548598;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Р.В. Чапаєв