Рішення № 139261831, 27.08.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5679/26

Провадження №2/442/2397/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» Бурчака Ігоря Васильовича, про захист прав споживачів, зобов`язання анулювати та провести повний перерахунок безпідставно нарахованої заборгованості, припинення нарахувань та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» про захист прав споживачів. У позовній заяві позивачі просять зобов`язати відповідача здійснити повний перерахунок та анулювати нараховану заборгованість за особовими рахунками № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 31.10.2022 до дня ухвалення рішення суду. Також просять зарахувати сплачені за особовим рахунком № НОМЕР_2 кошти як авансовий платіж у рахунок майбутніх розрахунків, припинити нарахування плати за послуги з поводження з побутовими відходами за вказаними адресами до повернення позивачів та членів їх сім`ї до місця постійного проживання, а також стягнути з відповідача 98 000 грн моральної шкоди та судові витрати.

Свої позовні вимоги мотивують тим, що у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, введенням в країні правового режиму воєнного стану та веденням активних бойових дій на території Запорізької області, позивачі разом з сімома малолітніми дітьми, покинули постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , власником житла є ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 разом з дітьми зареєстровані за вказаною адресою. ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Зазначають, що фактично проживають у с. Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської області, у зв`язку з чим за адресами реєстрації у м. Запоріжжі побутові відходи не утворюють та послугами відповідача не користуються.

Вказують на те, що ОСОБА_2 протягом 20232025 років неодноразово надавав відповідачу документи на підтвердження фактичного проживання сім`ї за межами м. Запоріжжя, зокрема довідки внутрішньо переміщених осіб, довідки із закладів освіти та довідки старости. Однак, незважаючи на подання зазначених документів, відповідач здійснив лише частковий перерахунок нарахувань, після чого продовжив нараховувати заборгованість за послуги з поводження з побутовими відходами.

Крім того, позивачі зазначають, що на підставі нарахованої відповідачем заборгованості 25.02.2026 Заводським районним судом м. Запоріжжя було видано судовий наказ у справі № 332/854/26 про стягнення з них 8194,58 грн заборгованості та 332,80 грн судового збору. Вказують, що ухвалою цього ж суду від 16.07.2026 зазначений судовий наказ скасовано у зв`язку з наявністю спору про право. Також посилаються на те, що в межах виконавчого провадження № 81437206, відкритого на підставі вказаного судового наказу, 08.07.2026 було накладено арешт на банківські рахунки ОСОБА_1 , внаслідок чого, за твердженням позивачів, з рахунку в АТ «Ощадбанк», призначеного для отримання державної допомоги при народженні дитини було списано 1000 грн.

Вимогу про відшкодування моральної шкоди позивачі обґрунтовують тим, що неправомірні, на їх думку, дії відповідача мали тривалий характер та завдали моральних страждань усій їхній сім`ї, ОСОБА_2 оцінює заподіяну їй моральну шкоду наступним чином:

- компенсація за трирічний підрив здоров`я, душевні страждання, ігнорування звернень, прихований судовий процес з січня та зрив лактації в липні 2026 року ОСОБА_1 оцінюється у розмірі 25000,00 грн.;

- моральна шкода, заподіяна немовляті, яке через тривалу комунальну атаку на матір що спричинило лактаційну кризу на грудне вигодовування та зазнало найважчого впливу на майбутній розвиток, оцінюється у розмірі 16000,00 грн.;

- моральні страждання інших 6 малолітніх дітей, які роками спостерігали хронічний стрес батьків, а в липні зазнали прямої загрози фінансового голоду, оцінено суворо по 8 000,00 грн. на кожну дитину за весь трирічний період порушення їхніх прав (всього 48 000,00 грн за дитячий стрес);

- моральна шкода ОСОБА_2 становить 9000,00 грн.

Таким чином, загальний підсумок моральної шкоди 98000,00 грн.

Ухвалою від 24.07.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачем п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали на усунення недоліків позовної заяви,/а.с.65-67/.

30.07.2026 позивачем на електронну адресу суду повторно надіслано заяву про усунення недоліків позовної заяви,/а.с.78-83/.

30.07.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,/а.с.84-85/.

Ухвалою судді від 30.07.2026 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 27.08.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення,/а.с.86/.

Дана ухвала отримана позивача та відповідачами у підсистемі «Електронний суд»,/а.с.87-89/.

04.08.2026 від третьої особи Генерального директора ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» Бурчак І. надійшла заява про долучення до електронних матеріалів справи уточненої позовної заяви,/а.с.91-96/.

14.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому ТОВ «ВЕЛЬТУМ-Запоріжжя» позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що відповідно до умов договору від 21.10.2022 споживач зобов`язаний оплачувати надані послуги у встановлений строк, а плата за послугу визначається виходячи із затвердженого тарифу та обсягу наданих послуг. При цьому споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Щодо заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 відповідач зазначає, що за відповідною адресою зареєстровано шість осіб, у тому числі позивачка ОСОБА_1 та її п`ятеро неповнолітніх дітей. Проведення перерахунку у разі тимчасової відсутності споживача понад 30 днів здійснюється за умови подання належним чином оформленої заяви та документів, що підтверджують таку відсутність. Строк дії відповідних довідок становить шість місяців, у зв`язку з чим підтвердні документи мають періодично оновлюватися.

Відповідач вказує, що 14.02.2025 ОСОБА_2 звернувся із заявою про припинення нарахувань, надавши довідки ВПО та довідки з навчального закладу щодо двох дітей. На підставі належних та актуальних довідок відповідачем було проведено перерахунок станом на 01.02.2025 щодо двох дітей, про що заявника повідомлено 05.03.2025. У червні 2026 року на підставі нової заяви та довідок з місця навчання відповідач здійснив перерахунок щодо чотирьох осіб за період з 01.12.2025 по 04.05.2026. У проведенні перерахунку за інші попередні періоди було відмовлено через несвоєчасне звернення та відсутність належних підтвердних документів. Надані довідки ВПО 20222023 років, на думку відповідача, не підтверджують безперервного проживання осіб за іншою адресою протягом усього спірного періоду, оскільки не оновлювалися у встановлений строк. Крім того, довідка про проживання без реєстрації від 23.06.2026 не містить чітких часових меж перебування осіб за вказаною адресою.

Щодо особового рахунку № НОМЕР_2 відповідач зазначає, що за ним заборгованість відсутня, оплата здійснювалася своєчасно, а заходи щодо примусового стягнення боргу не вживалися. При цьому позивачем не надано доказів наявності заборгованості, її безпідставного нарахування чи стягнення будь-яких коштів. У зв`язку з цим відповідач вважає, що вимога щодо скасування заборгованості та зарахування коштів як авансового платежу є безпідставною через відсутність предмета спору.

Щодо вимоги про припинення нарахувань на майбутнє відповідач зазначає, що цивільне судочинство спрямоване на захист уже порушених, невизнаних або оспорюваних прав, а тому суд не може ухвалювати рішення щодо правовідносин, які можуть виникнути у майбутньому.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 98000 грн відповідач зазначає, що твердження про зникнення грудного молока, лактаційний криз та загрозу життю дитини не підтверджені медичними документами, а надана позивачами довідка лікаря від 10.07.2026 не містить висновків про те, що зазначене в ній захворювання виникло внаслідок дій відповідача. Крім того, вказує, що позивачами не надано розрахунку заявленої суми моральної шкоди у розмірі 98000 грн та доказів її обґрунтованості.

18.08.2026 позивачами подано відповідь на відзив. Позивачі посилаються на те, що відповідач у відзиві визнав факт їх відсутності за місцем реєстрації, оскільки здійснював перерахунок на підставі довідок з навчального закладу. При цьому вважають неправомірним обмеження періоду перерахунку останніми шістьма місяцями та посилаються на безстроковість довідок ВПО протягом воєнного стану.

Щодо особового рахунку № НОМЕР_1 позивачі зазначають, що відповідач здійснює нарахування заборгованості за рахунком, який, за їх твердженням, оформлений на колишнього власника будинку ОСОБА_3 , а тому вважають такі нарахування безпідставними. Вказують, що за місцем їх фактичного проживання у с. Нагуєвичі послуги з вивезення побутових відходів оплачуються власником нерухомості, а самі позивачі не є фактичними споживачами послуг відповідача за адресами у м. Запоріжжі.

Щодо моральної шкоди позивачі не погоджуються із доводами відповідача про відсутність доказів її заподіяння. Зазначають, що заподіяння шкоди їхньому здоров`ю внаслідок стресу, пов`язаного з арештом соціальних рахунків, підтверджується медичною довідкою від 10.07.2026, а твердження відповідача про суб`єктивність їхніх пояснень щодо лактаційного кризу та зникнення грудного молока вважають необґрунтованими. У зв`язку з цим позивачі вважають обґрунтованою заявлену ними вимогу про стягнення 98000 грн моральної шкоди.

Заперечення на відповідь на відзив від відповідача не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи за участю сторін не надходило.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно з рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29 січня 2020 року № 46 ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» було визначено юридичною особою, яка здійснюватиме збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами на території міста Запоріжжя, /а.с.10/.

21.10.2022 рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №398 встановлено тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення та захоронення), які надає ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», згідно якого тариф на послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення) становить: твердих 147,88 гривні за 1 куб. метр; великогабаритних 234,58 гривні за 1 куб. метр; ремонтних 194,14 гривні за 1 куб. метр; рідких 177,60 гривні за 1 куб. метр. Тариф на послуги з поводження з побутовими відходами (захоронення) становить:

захоронення побутових відходів255,55 гривні за 1 тонну з ПДВ; плата за абонентське обслуговування становить 2,10 гривні з ПДВ на місяць,/а.с.116-117/.

24.10.2022 ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» видано наказ № 207 про зміну вартості послуг з поводження з побутовими відходами з 25.10.2022 з урахуванням тарифів, зазначених у рішенні виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.10.2022 № 398,/а.с.118/.

Додатком № 2 до наказу від 24.10.2022 № 207 складено розрахунок розміру щомісячної плати за послугу з поводження з побутовими відходами, зазначеної в рішенні № 398. У ньому визначено нормативні показники для населення, яке проживає в багатоквартирних будинках та одноквартирних будинках приватного сектору. Для багатоквартирних будинків: вартість послуги з вивезення побутових відходів з ПДВ (з розрахунку на одну особу) 33,11 грн/міс.; вартість послуги із захоронення побутових відходів з ПДВ 6,58 грн/міс.; загальна вартість послуги з урахуванням норм та ПДВ 39,69 грн/міс. на одну особу, що враховано під час розрахунку заборгованості.

21.10.2022 відповідач оприлюднив Типовий індивідуальний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами, який є публічним договором приєднання (ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, Закон України «Про житлово-комунальні послуги»),/а.с.106-110/.

Пунктом 3 загальних положень Індивідуального договору визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.

Підпунктом 2 пункту 11 Індивідуального договору визначено, що споживач зобов`язується оплачувати надані йому послуги з поводження з побутовими відходами в установлений договором строк.

Відповідно до пункту 18 Індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування (рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.05.2023 №329, а надалі від 07.10.2025 № 728), проведення перерахунку у разі тимчасової відсутності споживача понад 30 днів є правом споживача, яке реалізується виключно за умови подання належним чином оформленої заяви та документів, що підтверджують таку відсутність.,/а.с.111-115/.

Згідно з пунктом 10 Порядку зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача, затвердженого рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 07.10.2025 №728, термін дії довідок, зазначених у цьому Порядку, складає шість місяців з дати видачі.

Таким чином, для збереження права на проведення перерахунку підтвердні документи підлягають періодичному оновленню споживачем кожні 6 місяців. У разі несвоєчасного звернення споживача зміни до особового рахунку вносяться лише з початку поточного кварталу, а за минулі періоди перерахунок плати не здійснюється.

Відповідно до згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (довідка видана 31.10.2022), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (довідка видана 31.10.2022), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (довідка видана 31.10.2022), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (довідка видана 31.10.2022), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (довідка видана 31.10.2022), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (довідка видана 31.10.2022), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (довідка видана 02.02.2023), ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (довідка видана 08.05.2026), що зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 та позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (довідка видана 31.10.2022), що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 - фактично проживали за адресою АДРЕСА_3 ,/а.с.14,20-27/.

23.06.2026 старостою Нагуєвицького старостинського округу Гром Л. видано довідку №100 про те, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_3 , до складу її сім`ї входять ОСОБА_2 1992 р.н., ОСОБА_4 2013 р.н., ОСОБА_5 2014 р.н., ОСОБА_6 2016 р.н., ОСОБА_7 2019 р.н., ОСОБА_8 2020 р.н., ОСОБА_5 2023 р.н., ОСОБА_10 2026 р.н.,/а.с.19/.

Однак, суд звертає увагу на те, що надана довідка про проживання без реєстрації не містить чітких часових меж перебування осіб за вказаною адресою.

Відповідно до довідок №3, №4 виданих дирекцією КЗ ЛОР «Нагуєвицька спеціальна школа» від 31.05.2025, ОСОБА_4 2013 р.н. та ОСОБА_5 2014 р.н. дійсно з 09.11.2022 навчаються в даній школі,/а.с.17/.

Згодом, 09.07.2026 дирекцією КЗ ЛОР «Нагуєвицька спеціальна школа» видано довідки №46,47,48,49 із підтвердженням з 01.09.2023 ОСОБА_4 2013 р.н., ОСОБА_5 2014 р.н., ОСОБА_6 2016 р.н., а з 01.09.2024 ОСОБА_7 2019 р.н. навчаються у даній школі,/а.с.15-16/.

У своїх доводах позивачі посилаються на те, що у період з 2023 по 2026 рік неодноразово зверталися до відповідача ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» електронною поштою, повідомляючи про те, що у зв`язку з набуттям статусу внутрішньо переміщених осіб вони не проживають за адресою: АДРЕСА_1 та фактично не користуються послугами відповідача. На підтвердження зазначеного позивачі надали знімки екрану з фіксацією відповідного листування,/а.с.144-150/.

З відповідей ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», що надані позивачем у формі знімків екрану, вбачається, що відповідач роз`яснював позивачам порядок оформлення зменшення розміру нарахувань у разі тимчасової відсутності за місцем реєстрації, зокрема необхідність подання відповідної заяви та документів, що підтверджують таку відсутність. Також відповідач повідомляв, що перерахунок здійснюється відповідно до встановленого порядку, а за попередній період у разі несвоєчасного звернення не проводиться.

14.02.2025 ОСОБА_2 звернувся із заявою про припинення нарахувань за адресою АДРЕСА_1 , додавши вищевказані довідки ВПО від 31.10.2022 та довідки з навчального закладу КЗ ЛОР «Нагуєвицька спеціальна школа» від 31.01.2025 № 2 і № 3 щодо двох дітей,/а.с.143/.

У зв`язку з цим, на підставі належним чином оформлених та актуальних довідок з навчального закладу від 31.01.2025 відповідачем було проведено перерахунок станом на 01.02.2025 лише щодо двох дітей, про що заявника було письмово повідомлено 05.03.2025, щодо перерахунку суми заборгованості за іншими членами родини, то відповідачем повідомлено позивачів про те, що на надані довідки ВПО від 31.10.2022 не поширюється дія Порядку зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача (затвердженого рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.05.2023 № 329), /а.с.142/.

23.06.2026 позивачем ОСОБА_2 надіслано генеральному директору ТОВ «Вельтум Запоріжжя» заяву-претензію про проведення перерахунку вартості послуг та припинення нарахувань, у зв`язку з тимчасовою відсутністю всіх зареєстрованих споживачів,/а.с.30-33/.

31.07.2026 за вих. 1655 генеральним директором ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» направлено відповідь на звернення ОСОБА_2 , з якої вбачається, що відповідач роз`яснював позивачам порядок проведення перерахунку плати за послугу з управління побутовими відходами у разі тимчасової відсутності за місцем реєстрації, а також перелік документів, необхідних для підтвердження такої відсутності. Зокрема, позивачам було повідомлено про необхідність подання відповідної заяви та документів, що підтверджують факт і період їх відсутності. При цьому з відповіді вбачається, що ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» фактично здійснювало позивачам перерахунок за ті періоди, щодо яких ними були надані необхідні докази. Так, на підставі заяви та документів, поданих у лютому 2025 року, було проведено перерахунок на двох осіб за період з 01.01.2024 по 01.02.2025, а на підставі документів від 04.05.2026 на чотирьох осіб за період з 01.12.2025 по 04.05.2026. Водночас у проведенні перерахунку за інші періоди відповідачем було відмовлено, оскільки надані позивачами документи не давали можливості встановити чинність підтверджень та конкретний період їх фактичної відсутності за місцем реєстрації. Зокрема, довідка про проживання без реєстрації № 100 від 23.06.2026 не містила відомостей про період проживання, а строк дії раніше наданих довідок про взяття на облік ВПО сплив,/а.с.134-136/.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відносини між позивачем та відповідачем регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку ч. 1 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати отриманих послуг.

Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Поряд з цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг.

Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких приводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Як зазначено вище, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.05.2023 № 329 затверджено Порядок зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації понад 30 календарних днів.

При несвоєчасному зверненні споживача до виконавця послуги з питання оформлення перерахунку за спожиті послуги останній уточнює та вносить зміни до особових рахунків спочатку поточного кварталу. За попередній період перерахунки не проводяться.

Отже, суд дійшов висновку, що за період виникнення заборгованості позивачі не зверталися до ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» у визначеному рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.05.2023 № 329 Порядку зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації понад 30 календарних днів.

Позивачів письмово було повідомлено, що оскільки надані позивачем на електронну пошту документи не відповідають вищезазначеному рішенню та з яких неможливо встановити період відсутності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та членів їх сім`ї за місцем реєстрації, а тому підстав для здійснення перерахунку ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» немає.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за період виникнення спірних нарахувань позивачами не було дотримано визначеного порядку звернення до ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» для проведення перерахунку плати у зв`язку з тимчасовою відсутністю споживачів за місцем реєстрації, оскільки надані відповідачами документи не дають можливості встановити безперервний період такої відсутності за весь заявлений у позові період з 31.10.2022 року по день ухвалення рішення суду.

За таких обставин судом не встановлено протиправності дій відповідача щодо здійснення нарахувань, а тому позовна вимога про визнання таких дій протиправними задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» здійснити повний перерахунок та анулювати заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за весь період з 31.10.2022 року по день ухвалення рішення суду, суд зазначає, що надані позивачами довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, видані у 20222023 роках, самі по собі не підтверджують безперервної фактичної відсутності всіх зазначених осіб за місцем реєстрації протягом усього спірного періоду. Крім того, довідка про проживання без реєстрації від 23.06.2026 року не містить конкретного періоду такого проживання, а тому не може підтверджувати факт відсутності позивачів та членів їх сім`ї за місцем реєстрації з 31.10.2022 року по день ухвалення рішення суду.

Таким чином, позивачами не доведено обставин, необхідних для здійснення повного перерахунку за весь заявлений період, у зв`язку з чим підстави для зобов`язання відповідача анулювати всю нараховану заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 відсутні.

Щодо позовної вимоги про здійснення перерахунку та анулювання заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , суд враховує, що відповідно до матеріалів справи за вказаним особовим рахунком заборгованість перед відповідачем відсутня, оплата здійснювалася своєчасно, а доказів наявності безпідставно нарахованої заборгованості позивачами не надано.

За таких обставин вимога про анулювання заборгованості за вказаним особовим рахунком не підлягає задоволенню, оскільки судом не встановлено наявності заборгованості, яка підлягала б скасуванню.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь з ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» моральної шкоди у розмірі 98000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до частини 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4ст. 23 ЦК України).

Відповідно до ст. 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною другою статті 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 статті передбачає наявність інших випадків передбачених законом.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ЦК України).

Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо( ч. 1 ст. 1195 ЦК України).

Як роз`яснено в п. 3 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Положеннями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

В пункті № 10 зазначеної постанови зазначено, що при заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тобто, позивач повинен надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності відповідача, так і докази спричинення їй моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і елекронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Однак, позивачем не доведено умови та підстави покладення цивільної відповідальності, а саме, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між цими діями та спричиненою шкодою, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд вважає суд за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Разом з тим, оскільки у позові відмовлено, а відтак, не підлягають відшкодуванню на користь повивачів понесені ними витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного у задоволені позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 258, 264-265, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» Бурчака Ігоря Васильовича, про захист прав споживачів, зобов`язання анулювати та провести повний перерахунок безпідставно нарахованої заборгованості, припинення нарахувань та відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання, як ВПО, АДРЕСА_3

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання, як ВПО, АДРЕСА_3

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя», код ЄДРПОУ 35924440, адреса: м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд.99.

Рішення складено 27 серпня 2026 року.

Суддя Курус Р.І.