Ухвала суду № 139261002, 27.08.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3281/26

Провадження № 2/309/1763/26

У Х В А Л А

27 серпня 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Сідей Я.Я. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Хустської державної нотаріальної контори Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Хустської міської ради про скасування обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача, третя особа: Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Хустської міської ради про скасування обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно № 10519637 від 01.11.2006 р. на підставі повідомлення б/н Хустського районного суду від 25.04.1994 та зобов`язати уповноважених осіб вчинити дії щодо зняття заборони.

Однак, беручи до уваги викладене у позовній заяві (зміст позовної заяви), суд звертає увагу, що спір про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36)).

Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі (див. постанову Верховного Суду від 20 травня 2024 року у справі № 209/1050/21).

Отже, позовна вимога про скасування запису про обтяження щодо об`єкта нерухомого майна не може бути звернена до реєстратора (нотаріуса), якого позивач визначив відповідачем.

У той же час, слід зауважити, що відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частини третьої статті 13 ЦПК учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 січня 2021 року у справі № 753/905/18 (провадження № 61-12528св19).

Згідно з положеннями ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Пунктами 4 та 5 частини 3 статті 175 ЦПК встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною першою статті 185 ЦПК України передбачено: суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Із урахуванням викладеного, суд вважає, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши тим самим позивачу можливість скористатися своїм правом щодо визначення статусу учасників судового провадження (зокрема, щодо заміни відповідача належним), надавши строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Хустської державної нотаріальної контори Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Хустської міської ради про скасування обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.