Ухвала суду № 139259929, 25.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/45489/25

Провадження № 2/947/6447/26

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову

25.08.2026

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участі секретаря судового засідання Петрової А.М.,

представника третьої особи Зауліної О.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» та АТ «КРЕДОБАНК» про поділ спільного сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

12.01.2026 року зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» та АТ «КРЕДОБАНК» про поділ спільного сумісного майна подружжя, яка надійшла через систему «Електронний суд».

У вказаній позовній заяві позивач просить здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з відступленням від засади рівності часток подружжя в інтересах малолітніх дітей (відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України). Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на 1/1 (цілу) частку (100% майна) наступних об`єктів нерухомості: квартиру загальною площею 117,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1186504551101); нежитлове приміщення (комірку) № 31 за адресою: АДРЕСА_2 . Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на 1/2 (одну другу) частку наступного майна: Садового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ; земельної ділянки (к/н 5110136900:38:016:0055) за адресою: АДРЕСА_3 ; нерухомого майна у АДРЕСА_4 . Припинити право спільної сумісної власності подружжя на вищезазначене майно. Залишити у власності Відповідача, ОСОБА_2 , 1/2 частку садового будинку, земельної ділянки та майна в м. Луганськ.

Ухвалою судді від 16.01.2026 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по цій цивільній справі, відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» та АТ «КРЕДОБАНК» про поділ спільного сумісного майна подружжя, залишено без руху. У вказаній ухвалі позивачу надано строк для усунення зазначених недоліків не пізніше п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

19.01.2026 року зареєстровано заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 20.01.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, повернуто позивачу.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач ОСОБА_1 оскаржила її в Одеському апеляційному суді.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16.06.2026 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20.01.2026 року скасовано, цивільну справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді 06.07.2026 року прийнято до провадження та відкрити провадження по цій цивільній справі. Призначено підготовче судове засідання на 19.08.2026 року о 11 год. 30 хв.

18.08.2026 року через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.12.2025 року у справі № 947/45489/25.

19.08.2026 року через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справу, в якому просила: розглянути це клопотання невідкладно, до початку судового засідання, призначеного на 19.08.2026 о 11:30, з огляду на позначку «терміново» та час його подання. Відкласти судове засідання у справі № 947/45489/25, призначене на 19.08.2026 о 11:30, на іншу дату, надавши позивачці реальну можливість звернутися за професійною правовою допомогою, узгодити представництво, ознайомитися з матеріалами та підготувати процесуальну позицію. Надати позивачці розумний строк, але не менше десяти календарних днів із дня фактичного отримання повного тексту заяви ТОВ «БІІР Проперті» разом з усіма додатками, для підготовки та подання письмових заперечень. Не розглядати заяву ТОВ «БІІР Проперті» про скасування заходів забезпечення позову до надання позивачці реальної можливості подати письмові заперечення. Якщо суд вважатиме неможливим надання десятиденного строку з огляду на частину другу статті 158 ЦПК України, надати позивачці максимально можливий строк для подання заперечень та вирішувати заяву лише після їх надходження. У разі відсутності підстав для відкладення розгляду справи загалом відкласти або оголосити перерву в розгляді заяви ТОВ «БІІР Проперті» до подання позивачкою письмових заперечень.

За клопотанням позивача, підготовче судове засідання, призначене на 19.08.2026 року о 11 год. 30 хв., було відкладено до 25.08.2026 року до 12.45 год.

25.08.2026 року через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшли Письмові заперечення на заяву ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» про скасування заходів забезпечення позову.

Також позивач вдруге подала клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 25.08.2026 року до 12.45 год., зазначивши, що у повідомленні про судове засідання, призначене на 25.08.2026 о 12:45, не конкретизовано, чи буде розглядатися справа в цілому, чи окремо заява ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» про скасування заходів забезпечення позову. Стверджувала, що за цих обставин позивачка повинна бути готовою одночасно до розгляду різних за обсягом і правовими наслідками процесуальних питань. Зазначала, що позивачка не є фахівцем у галузі права. Після отримання заяви ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» та усвідомлення фактичної складності поставлених у ній питань позивачка невідкладно звернулася за професійною правничою допомогою. Стверджує, що 21.08.2026 року вона направила до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги термінову заяву про надання безоплатної вторинної правничої допомоги для представництва її інтересів у справі № 947/45489/25, ознайомлення з матеріалами справи та підготовки процесуальних документів. Того самого дня система БПД підтвердила отримання звернення та повідомила, що воно буде опрацьовано найближчим часом. Станом на 24.08.2026 рішення за зверненням не отримано та адвоката не призначено. Зазначала, що необхідність отримання професійної правничої допомоги зумовлена не бажанням затягнути розгляд, а активною процесуальною позицією третьої особи, розширенням предмета обговорення за межі суто технічного питання про забезпечення позову та складним, тривалим і багаторівневим характером спору.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судове засідання, призначене на 25.08.2026 року, позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича Зауліна Ольга Григорівна у судовому засіданні вважала, що позовну заяву слід залишити без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Згідно матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 має зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд». Судові повістки про виклик у судові засідання та ухвала про відкриття провадження по справі були доставлені позивачу в її електронний кабінет.

Як вбачається з матеріалів справи, судова повістка про виклик до суду на 19.08.2026 року на 11.30 год. була доставлена до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ОСОБА_1 07.07.2026 року (Т. 1, а.с. 201), судова повістка про виклик до суду на 25.08.2026 року на 12.45 год. була доставлена до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ОСОБА_1 18.08.2026 року (Т. 2, а.с. 4).

Залишаючи даний позов без розгляду, суд бере до уваги, що позивачу ОСОБА_1 було достеменно відомо про дату та час проведення судових засідань, що додатково підтверджується її заявами про відкладення розгляду справи, в яких вона указувала дату та час судових засідань, а її міркування щодо того, які саме питання будуть розглядатись в судовому засіданні жодним чином не свідчать про поважність причин неявки, враховуючи те, що в судових повістках чітко було зазначено, що вона викликається в якості позивача за її позовом.

Крім того, доказів звернення позивачка до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про надання безоплатної вторинної правничої допомоги для представництва її інтересів у справі № 947/45489/25, матеріали справи не містять.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивач повторно не з`явилася в підготовче судове засідання з неповажних причин.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658 /1141/18).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Аналіз положень ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

У відповідності до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Відповідно до ч. 9 та 11 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги, що позов залишений без розгляду, суд вважає за доцільне скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2025 року.

Відповідно ч. 4 та 5 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 158, 257 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» та АТ «КРЕДОБАНК» про поділ спільного сумісного майна подружжя, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право звернутись до суду з позовом після усунення умов, що викликали залишення даного позову без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.12.2025 року у справі № 947/45489/25, а саме: зняти арешт та скасувати заборону відчуження щодо об`єктів нерухомого майна: садовий будинок загальною площею 491 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 (РНОНМ 2007109351101); земельна ділянка площею 0.0572 га, кадастровий номер 5110136900:38:016:0055 за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення № 31 (комірка) площею 2,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку нерухомого майна у м. Луганськ: вул. Тихоокеанська, 53а, приміщення 1.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О. М. Куриленко