Ухвала суду № 139259868, 25.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7351/25

Провадження № 2/522/1380/26

УХВАЛА

25 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Гресько Б.Ю.,

розглянувши у підготовчому засіданні питання про прийняття уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури, Миколаївської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Миколаєві, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України в Одеській області, треті особи Державна казначейська служба України, Державна судова адміністрація України про відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування, прокуратури і суду,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури, Миколаївської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Миколаєві, треті особи Державна казначейська служба України, Державна судова адміністрація України про відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування, прокуратури і суду.

Підготовче засідання по справі призначено на 25 серпня 2026 року.

17 серпня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури, Миколаївської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Миколаєві, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України в Одеській області, треті особи Державна казначейська служба України, Державна судова адміністрація України про відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування, прокуратури і суду, у якій позивач просить:

- стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України заробітну плату та інші грошові виплати (доходи), які могли бути нараховані з 20.07.2010 по 31.03.2025, не одержані за час звільнення з посади судді Приморського районного суду м. Одеси у розмірі 8 154 947,00 гривень;

- стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 2 200 000,00 гривень;

- здійснити розподіл судових витрат.

У уточненій позовній заяві позивач також просить залучити в якості співвідповідачів ГУНП в Одеській області та НПУ.

У підготовче засідання, призначене на 25 серпня 2026 року з`явився представник позивача, представник Одеської обласної прокуратури, представник ДКС України та представник ТУ ДБР у м. Миколаєві.

Судом заслухано думку учасників справи з приводу уточненого позову.

Учасники справи проти його прийняття не заперечували.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (частина третя статті 49 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначено, що «під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц (провадження № 61-19440св21) зазначено, що «зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо повернення заяви про зміну предмета позову і вважає, що позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи статей 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу. У цьому випадку суди не врахували вимоги статті 189 ЦПК України, за якими одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті».

Верховний Суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об`єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

ВС неодноразово наголошував на тому, що лише до закінчення підготовчого засідання позивачі можуть збільшити або зменшити позовні вимоги, змінити предмет або підставу позову.

Тому, враховуючи те, що заява відповідає формі та змісту, визначеному ЦПК України та волі сторін, беручи до уваги те, що збільшення/зменшення позовних вимог, зміна предмету позову тощо є виключним правом позивача, суд доходить до висновку про наявність підстав для прийняття до розгляду уточненої позовної заяви.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст.53 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Як вбачається з постанови КЦС ВС від 22.11.2023 у справі № 337/642/22, за змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

У постанові КЦС ВС від 24.05.2023 у справі № 299/2931/17 вказано, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Належним відповідачем є особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги.

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, та належний захист прав та свобод позивача, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання у повному обсязі та залучення в якості співвідповідачів ГУНП в Одеській області та НПУ.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 43, 51, 174, 179-191, 200, 260, 261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури, Миколаївської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Миколаєві, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України в Одеській області, треті особи Державна казначейська служба України, Державна судова адміністрація України про відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування, прокуратури і суду та викласти позовні вимоги у наступній редакції:

- стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України заробітну плату та інші грошові виплати (доходи), які могли бути нараховані з 20.07.2010 по 31.03.2025, не одержані за час звільнення з посади судді Приморського районного суду м. Одеси у розмірі 8 154 947,00 гривень;

- стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 2 200 000,00 гривень;

- здійснити розподіл судових витрат.

Залучити в якості співвідповідачів у справі Головне управління Національної поліції України в Одеській області та Національну поліцію України.

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали для подання до суду відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву відповідача для подання відповіді на відзив у відповідності до вимог статті 179 Цивільного процесуального кодексу України.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь у відповідності до вимог статті 180 Цивільного процесуального кодексу України.

Відкласти підготовче засідання на 06 жовтня 2026 року о 11 годині 30 хвилин у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33, зал № 224.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала є остаточною та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Косіцина В.В.