Ухвала суду № 139259564, 10.08.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6550/26

провадження 2/216/4612/26

УХВАЛА

іменем України

про залишення позовної заяви

без руху

10 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Криворізька Ощадна Кредитна Спілка», Оператора газорозподільної системи «Акціонерне товариство «Криворіжгаз», треті особи Шоста Криворізька державна нотаріальна контора, Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Представниця позивачки ОСОБА_1 Непомняща Олена Валентинівна звернулася до суду з позовом до Кредитної спілки «Криворізька Ощадна Кредитна Спілка», Оператора газорозподільної системи «Акціонерне товариство «Криворіжгаз», треті особи Шоста Криворізька державна нотаріальна контора, Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування.

Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також чи не мають місце випадки, коли позовну заяву необхідно повернути, відмовити у відкритті провадження.

Позивач в позовній заяві просить суд:

- скасувати арешти, накладені на домоволодіння АДРЕСА_1 , відповідно до вимог до Постанови про накладення арешту та зняти арешт з нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 11471890; зареєстровано: 05.08.2011 року за № 11471890 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт боржника та оголошення заборони його відчуження, б/н, 05.08.2011, Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; обтяжував Центрально-Міський відділ ДВС Криворізького міського управління юстиції; заявник: Центрально-Міський відділ ДВС Криворізького міського управління юстиції;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з: житлового будинку, літ «А-1», загальною площею приміщень 77,6 кв.м., Житловою площею 56,3 кв.м., літньої кухні літ «Б», погрібу літ. «Д», гаражу літ «Т», гаражу літ. «К», сараю літ «Ж», сараю літ. «И», огорожі №; 1-2, замощення ІІ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна.

Згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014р., розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Таким чином, за подання до суду даного позову позивач повинен зазначити ціну позову, яка визначається дійсною вартістю спірного нерухомого майна, право власності на яку за ним просить визнати позивач. Вартість цього майна повинна документально підтверджуватись (технічним паспортом із зазначенням інвентаризаційної оцінки нерухомого майна на день звернення до суду або висновком експерта про вартість цього майна).

Статтею 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, в матеріалах позовної заяви відсутні відомості про дійсну вартість нерухомого майна, стосовно якого виник спір.

Таким чином, позивачці необхідно вказати у позовній заяві ціну позову, виходячи з вартості майна, на яке вона просить визнати право власності, а також, за необхідності, виходячи з ціни позову та розміру ставки судового збору (1 відсоток ціни позову), сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, виходячи із загального розміру ціни позову, яка складається з вартості майна (тобто виходячи з ціни позову).

Реквізити для оплати судового збору:

Отримувач коштів ГУК у Дніпропетровській обл/Ц-М р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA448999980313121206000004652

Код класифікації доходів бюджету 22030101

При заповненні платіжного документу необхідно вказати наступне:

*101; «судовий збір» за позовом _ (ПІБ позивача).

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Крім того, позивачка в позовній заяві в якості відповідачів зазначає Кредитну спілку «Криворізька Ощадна Кредитна Спілка» та Оператора газорозподільної системи «Акціонерне товариство «Криворіжгаз», не залучивши до участі у справі інших спадкоємців ОСОБА_2 , спираючись на заповіт, вважає, що має право на все майно спадкодавця.

Право на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_2 , як непрацездатних утриманців або членів сім`ї спадкодавця, може випливати із ст. 1241 ЦК України.

Відповідно до ст. 49 ЦПК України, особи, у яких є процесуальна заінтересованість у результаті розгляду справи, мають бути залучені до справи як відповідачі або треті особи. Позов про визнання права власності на спадкове майно зачіпає права всіх спадкоємців, оскільки задоволення вимог позивача виключатиме їхні права на це майно. Згідно з принципом диспозитивності, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, позивач має право самостійно визначати відповідача, виходячи зі свого суб`єктивного уявлення про особу, яка порушила, не визнала чи оспорила його права (ст. 4 ЦПК України).

Однак, позивач не обґрунтував, чи є інші спадкоємці ОСОБА_2 та чому вони не залучені до справи, що є недоліком позовної заяви.

Верховний Суд у низці рішень роз`яснив правові наслідки неповного залучення заінтересованих осіб. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц зазначено, що позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою. Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. При цьому, «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.»

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відтак, суд вказує на необхідність уточнення складу сторін на етапі прийняття позовної заяви, щоб забезпечити повноту та об`єктивність розгляду.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 22.013.2023 у справі № 463/6829/21-ц зазначив, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у главі 29 ЦК України.

Так, главою 29 ЦК України врегульовано питання захисту права власності.

Зокрема, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Додатково Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що відповідно до статті 392 ЦК особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування статті 392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права (пункти 106, 107 постанови від 18 грудня 2019 р., судова справа № 522/1029/18, провадження № 14-270цс19).

За відсутності дійсного спору про право володіння, користування і розпорядження майном між спадкоємцями, справа про визнання права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини і щодо якого не отримано свідоцтво про прийняття спадщини, не підлягає розгляду судом, адже в такому випадку суд не визнаватиме право власності, а встановлюватиме його, тобто створюватиме.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо спадкоємець позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса.

Однак, позовна заява не містить обґрунтування, які перешкоди існують для позивача в оформленні спадщини, після зняття арешту з нерухомого майна спадкодавця. Яким чином Кредитна спілка «Криворізька Ощадна Кредитна Спілка», Оператор газорозподільної системи «Акціонерне товариство «Криворіжгаз» оспорюють або не визнають право власності.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху; в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані судом обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, а тому вважаю необхідним позовну заяву залишити без руху для усунення вищевикладених недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково суддя роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

З огляду на викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Криворізька Ощадна Кредитна Спілка», Оператора газорозподільної системи «Акціонерне товариство «Криворіжгаз», треті особи Шоста Криворізька державна нотаріальна контора, Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст..ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Криворізька Ощадна Кредитна Спілка», Оператора газорозподільної системи «Акціонерне товариство «Криворіжгаз», треті особи Шоста Криворізька державна нотаріальна контора, Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху для усунення недоліків, зазначених у описовій частині ухвали.

Надати позивачці строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачці копії ухвали.

Роз`яснити позивачці, що у випадку невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.

Копію ухвали направити позивачці та її представнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО