Рішення № 139258299, 12.08.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1174/26

Провадження №2/148/1201/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю "Кредитсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

У квітні 2026 року представник позивача звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що05.02.2025 між сторонами, в електронному вигляді, було укладено кредитний договір № 240307-004, який підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора V66242.

Відповідно до Кредитного договору Позичальнику надано кредиту сумі 19318,18 грн. Умовами Кредитного договору передбачено, що крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 12,00% (сума одноразової комісії складає 2318,18 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок Позичальника. Умовами Кредитного договору передбачено: позичальник має зробити 12 щомісячних платежів; позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 5 числа місяця закінчення відповідного розрахункового періоду користування кредитом.

На банківський рахунок Позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 17000,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 12,00%, що в грошовому еквіваленті 2318,18 грн.

Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором щодо надання кредитних коштів виконав у повному обсязі, натомість Позичальник взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконує.

Згідно розрахунку кредитної заборгованості та виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 250205-001 від 05.02.2025 станом на 03.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 63440,63 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 14479,86 грн.; прострочена заборгованість за процентами 42000,84 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту 2175,51 грн.; строкова заборгованість за процентами 4784,42 грн.

В зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь вказану вище заборгованість та та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. В позовній заяві вона просить розглянути справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.Від нього до суду надйшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити без його участі.

12.05.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с. 65), в якому він зазначив, що позовні вимоги ТОВ «Кредитсервіс» не визнає в повному обсязі, виходячи з наступного. Він є добросовісним позичальником і не ухилявся від виконання зобов`язань. До подання позову до суду він неодноразово звертався до ТОВ «Кредитсервіс» із заявами про реструктуризацію заборгованості. Однак Позивач свідомо ігнорував його пропозиції щодо мирного врегулювання спору з метою подальшого штучного нарахування надмірних відсотків.

Ним було фактично сплачено грошові кошти у загальному розмірі 5140 грн., проте, позивач самовільно спрямував більшу частину цих коштів (близько 2300 грн.) на погашення надуманих «плат по кредиту» та комісій, замість першочергового зменшення тіла кредиту. Просить суд врахувати всю суму 5 140 грн. як таку, що пішла на погашення основного боргу.

Позивачем було нараховано комісію у розмірі 2 318,18 грн. (12% від суми). Вважає нарахування даної комісії незаконним, оскільки вона встановлена за послуги, що супроводжують кредит (адміністрування). Фактично ці кошти були вирахувані з суми кредиту в день його видачі, що є прихованим збільшенням вартості кредиту. Сума заборгованості, які позивач просить стягнути з нього, у розмірі 63440,63 грн., майже в 4 рази перевищує суму, отриману ним на руки (17 000 грн.). Нараховані відсотки у розмірі понад 42000 грн. є явно неспівмірними зі збитками Позивача та, на його думку, нараховані за фактичною ставкою, яка перевищувати встановлений законом «Про споживче кредитування» ліміт. Вважає, що позивач використовує методику нарахування відсотків «на відсотки» або на незаконні комісії, що призводить до реальної річної ставки у 2 001,67%, що є прямою ознакою кабального правочину та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Категорично заперечує проти стягнення 7000 грн. витрат на правничу допомогу на користь Позивача, оскільки дана сума є надмірною та необґрунтованою. Справа є типовою та малозначною, позовна заява сформована автоматизованою системою. Позивачем не надано детального звіту (акту) про виконані роботи адвоката, які б виправдовували таку високу вартість для даної категорії справ. Окрім того вважає, що необхідність звернення до суду виникла саме через відмову Позивача від реструктуризації.

На підставі вищевикладеного, відповідач просить провести перерахунок заборгованості, виключивши з нього незаконну комісію (2 318,18 грн.) та зарахувавши всі фактично сплачені кошти (5 140 грн.) в рахунок погашення тіла кредиту; зменшити розмір нарахованих відсотків до розумної межі; повністю відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

12.05.2026 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, (а.с. 70), в якому він просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу ТОВ «Кредитсервіс», що підлягають стягненню, до 1 000,00 гривень, що на його думку є справедливою та розумною ціною за підготовку типового позову у даній категорії справ.

06.07.2026 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, (а.с. 87), в яких він зазначив, що на доповнення до раніше поданої заяви, вважає за необхідне звернути увагу суду на факт його добросовісної поведінки як боржника та відсутність необхідності звернення позивача до суду. 14.05.2025 ним на електронну адресу ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» було направлено офіційну заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості та списання штрафних санкцій. Зі змісту вказаного доказу вбачається, що він, як відповідач, намагався врегулювати спір у досудовому порядку, проте позивач проігнорував його звернення та не пішов на жодні поступки. Враховуючи вищевикладене, вважає, що позивач свідомо обрав шлях судового вирішення спору, незважаючи на його готовність до діалогу. А тому вимога позивача про стягнення з нього витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. є неспівмірною зі складністю справи, а також необґрунтованою, оскільки спір міг бути врегульований мирним шляхом ще у травні 2025 року без залучення адвоката. На підставі викладеного, просить врахувати ці обставини при ухваленні рішення та при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05.02.2025 між ТОВ "Кредитсервіс" та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту на умовах кредитної лінії (індивідуальна його частина) за № 250205-001 (а.с. 10-14). Відповідно до п. Кредитного договору: 2.1. Спосіб (способи) ідентифікації і верифікації Позичальника Верифікація за допомогою системи BankID; Номер картки: НОМЕР_1 ; Банківський рахунок НОМЕР_2 ; 3.1. Сума кредиту, грн. - 19 318,18; 3.9. Строк, на який надається кредит, роки -5; 3.2. Сума на карту, грн. -17 000,00; 3.10. Процентна ставка за перший місяць, за всі наступні місяці, процентів річних -91,25, 361,55;33.3. кількість акційних щомісячних платежів - 12; 3.11. порядок платежів - щомісяця до 5 числа місяця закінчення відповідного розрахункового періоду користування кредитом; 3.4. Комісія за видачу кредиту, % від суми кредиту - 12,00 %; Утримується на користь Кредитодавця з суми Кредиту в момент видачі Кредиту; 3.5. Денна процентна ставка - 0,99%; 3.7. Денна процентна ставка (при дотриманні акційних умов) - 0,25%; 3.8. Сума мінімального помісячного платежу, грн. при дотриманні акційних умов - 2 511,10; 3.12. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2 001,67% (на базових умовах за 5 років користування кредитом); 3.13. Орієнтовна загальна вартість кредиту, грн.. (за 5 років користування кредитом) - 366 856,13.

Відповідно до п.п. 5.4.- 5.6. договору Позичальнику надається кредит в розмірі передбаченому п. 3.1. Договору. Позичальнику перераховується на його картковий рахунок сума зазначена в пункті 3.2. Договору в день укладення Договору. Різниця між сумою зазначеною в п. 3.1. Договору та сумою зазначеною в п. 3.2 є комісією за видачу кредиту, входить до тіла Кредиту і утримується з Позичальника за рахунок Кредиту в день видачі Кредиту.

Згідно п. 6.1 .договору Проценти за користування Кредитом нараховуються на залишок суми кредиту, виходячи із строку фактичного користування Кредитом з дати зарахування коштів на платіжну карткумають бути виплачені згідно Акційного графіку до поточної дати. У всіх інших випадках плата за користування Кредитом нараховується і сплачується на визначених Договором умовах.

Відповідно до п. 7.1.5. договору Позичальнику доступні акційні умови щодо нарахування плати за користування кредитом при достроковому погашенні Кредиту, а саме: При погашенні Кредиту на умовах Акційного графіку, Позичальник набуває право на сплату процентів за зниженою процентною ставкою на пільгових умовах наведених в Акційному графіку платежів. Зазначене право припиняється у випадку виникнення у Позичальника простроченої заборгованості та (або) у випадку недотримання умов оплати згідно Акційного графіку. У випадку погашення Позичальником простроченої заборгованості та оплати всіх сум, які мають бути виплачені згідно Акційного графіку до поточної дати, Позичальник має право повернутися до погашення кредиту на пільгових умовах, починаючи з наступного дня, за днем в якому була погашена прострочена заборгованість і здійснені у повному обсязі визначені Акційним графіком оплати, якімають бути виплачені згідно Акційного графіку до поточної дати. У всіх інших випадках плата за користування Кредитом нараховується і сплачується на визначених Договором умовах.

Відповідно до п.п. 7.3. 7.4 договору в договорі застосовується три види фіксованої річної процентної ставки: проценти за перший місяць користування кредитом - 91,25% річних, проценти з другого по останній місяць користування кредитом - 361,55% річних, та проценти при дотриманні акційних умов за кожен день користування кредитом в акційний період - 91,25% річних. Проценти за договором нараховуються щоденно на неповернугу суму кредиту (залишок по тілу кредиту). За видачу кредиту Позичальник сплачує комісію в розмірі, встановленому Договором, яка утримується з Позичальника в день видачі кредиту за рахунок кредитних коштів.

Згідно п. 8.1. договір набуває чинності і діє 10 (десять) років з моменту укладення, але в будь-якому випадку - до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п. 9.1.2. договору Кредитодавець має право:вимагати від Позичальника поверненняКредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, у разі затримання Позичальником сплати Кредиту (частини Кредиту) та/або процентів щонайменше на один календарний місяць. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє Позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені, Позичальник вважається повідомленим на шостий день з моменту направлення на його поштову адресу, зазначену в цьому договорі, відповідного повідомлення, цінним листом з описом вкладення;

Згідно п. 9.4.2. Позичальник зобов`язанийвчасно повернути Кредит, сплатити процентиза користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до п. 9.4.6. договору Позичальник зобов`язаний на вимогу Кредитодавця дострокового повернути повністю всю суму Кредиту та проценти за весь час фактичного користування Кредитом у випадкупрострочення оплати будь-якого з періодичних платежів, визначених Договором, на строк більше одного місяця;

Вказаний договір укладений сторонами у електронній формі, підписання договору зі сторони позичальника було здійснено шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором V66242. Відповідачем ОСОБА_1 зазначено свої паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер мобільного телефону НОМЕР_3 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер платіжної картки НОМЕР_1 .

Також ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором V66242 підписано акційний графік платежів за кредитним договором

№ 250205-001 від 05.02.2025 (а.с. 15).

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту, що пропонується для клієнта ОСОБА_1 на умовах кредитного продукту «Максікредит (а.с. 16-17), відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить його розпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту шляхом накладення електронного підпису V95856 05.02.2025.

З копії довідки про укладення договору за підписом представника директора ТОВ "Кредитсервіс" встановлено, що клієнт ОСОБА_1 (договір: 250205-001 від 05.02.2025; сума кредиту: 19 318,18 гривень; строк кредитування: 365 днів; процентна ставка: % за кожен день користування кредитом; номер телефону: НОМЕР_4 ) подав до ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» (далі - Товариство) заявку на кредит 03.02.2025 о 12:52:42 год. Ідентифікація Позичальника здійснювалась в інформаційно-телекомунікаційній системі https://recredit.ua. Акцепт оферти Позичальником (підписання договору Одноразовим ідентифікатором) з ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі https://recredit.ua: Одноразовий ідентифікатор - V66242, Ідентифікатор відправлено позичальнику 05.02.2025 о 09:35:07 год.; номер телефону НОМЕР_4 ; ідентифікатор введено позичальником/відправлено Товариству 05.02.2025 року 09:36:20 год. (а.с. 26).

Суд дійшов висновку, що ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором № 250205-001 від 05.02.2025 виконало та надало кредит в сумі 17000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача НОМЕР_2 , що підтверджується копією платіжної інструкції №1469 від 05.02.2025 (а.с. 29 зв.бік).

З копії виписки з особового рахунку за № 250205-001 від 05.02.2025 встановлено, що відповідно до Кредитного договору № 250205-001 від 05.02.2025 року, строк повернення кредиту 05.02.2026. Заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "КРЕДИТСЕРВІС" за кредитним договором № 250205-001 від 05.02.2025 станом на 03.02.2026 (включно) складає 63 440,63 грн.: прострочена заборгованість за сумою кредиту -14 479,86 грн.; прострочена заборгованість за процентами становить - 42 000,84 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту - 2 175,51 грн.; строкова заборгованість за процентами становить - 4 784,42 грн. (а.с. 25 зв.бік).

Згідно копії розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором №250205-001 від 05.02.2025 судом встановлено, що у період з 05.02.2025 по 03.02.2026, відповідачем ОСОБА_1 здійснено оплату: 26.02.2025 в сумі 2600 грн., з них 1585,70 грн. на тіло кредиту, 1014,30 грн. на проценти; 31.03.2025 - в сумі 2540 грн., з них: 1077,11 грн. на тіло кредиту, 1462,89 грн. на проценти. Заборгованість ОСОБА_1 становить 63440,63 грн., з яких : заборгованість за тілом кредиту - 16655,37 грн.; заборгованість за процентами - 46785,26 грн. (а.с. 30).

20.03.2026 з метою досудового врегулювання спору представником позивача на адресу відповідача ОСОБА_1 було надіслано претензію, про що свідчить її копія (а.с. 28 зв.бік-29), у якій останньому повідомлялось, що у нього наявна заборгованість за кредитним договором в розмірі 63 440,63 грн.ТОВ «Кредитсервіс» вимагало від відповідача повернути кредит, проценти та інші належні до сплати платежі за цим Кредитним договором у 30-тиденний термін з моменту отримання цієї вимоги. також повідомлено, що у разі невиконання даної вимоги, ТОВ «Кредитсервіс» змушене буде звернутися за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до суду з метою стягнення заборгованості у судовому порядку. Додатково повідомлено, що у разі відсутності проплати у наданий термін після отримання даної Вимоги, за подачу позовної заяви у судовому порядку, із нього буде додатково стягнено суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості.

Вирішуючи даний спір, суд виходить із того, що правовідносини, які склалися між сторонами, підлягають врегулюванню наступними законодавчими нормами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Отже, кредитний договір № 250205-001 від 05.02.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ "Кредитсервіс" укладено з використанням інформаційно- телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Вказаний Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти. Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору. Даний договір підписаний електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором V66242.

Відповідачем не спростовано того, що телефонний номер НОМЕР_5 , із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, йому не належить. Вказаний номер зазначений відповідачем у відзиві на позов.

Також відповідачем не надано належних доказів того, що зазначена в договорі адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 належить не йому, доказів, які б спростували створення ОСОБА_1 особистого кабінету на сайті ТОВ "Кредитсервіс", а також доказів того, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка ОСОБА_1 не належить.

Крім того, у своєму відзиві на позов відповідач зазначає, що він є добросовісним позичальником, не ухилявся від виконання зобов`язань, неодноразово звертався до ТОВ «Кредитсервіс» із заявами про реструктуризацію заборгованості, ним було фактично сплачено грошові кошти у загальному розмірі 5 140,00 грн., а отже, ним фактично частково визнається позов, не заперечується і факт укладення кредитного договору № 250205-001 від 05.02.2025 та факт отримання ним кредитних коштів за вказаним кредитним договором.

Що стосується посилань відповідача на те, що ним було фактично сплачено грошові кошти у загальному розмірі 5140 грн., проте, позивач самовільно спрямував більшу частину цих коштів близько 2 300 грн. на погашення надуманих «плат по кредиту» та комісій, замість першочергового зменшення тіла кредиту та прохання суд врахувати всю суму 5 140 грн. як таку, що пішла на погашення основного боргу, суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до п. 7.6. кредитного договору № 250205-001 від 05.02.2025 у разі наявності заборгованості позичальника сплачений ним платіж розподіляється наступним чином: 7.6.1. у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 7.6.2. у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 7.6.3. у третю чергу сплачуються нараховані пеня, штрафи та інші платежі відповідно до Договору; 7.6.4. у четверту чергу сплачується сума дострокового повернення кредиту.

З копії розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором № 250205-001 від 05.02.2025 судом встановлено, що у період з 05.02.2025 по 03.02.2026 відповідачем ОСОБА_1 здійснено оплату: 26.02.2025 в сумі 2600 грн., з них 1585,70 грн. на тіло кредиту, 1014,30 грн. на проценти; 31.03.2025 - в сумі 2540 грн., з них: 1077,11 грн. на тіло кредиту, 1462,89 грн. на проценти (а.с. 30).

При цьому, відповідно до копії акційного графіку платежів за кредитним договором № 250205-001 від 05.02.2025, який підписано відповідачем, він мав би сплатити: 02.03.2025 - 1158,83 грн. тіла кредиту та 1352,27 грн. процентів, 02.04.2025 - 1103,75 грн. тіла кредиту та 1407,35 процентів (а.с. 15).

Отже, сплачені відповідачем кошти за кредитним договором розподілено позивачем на оплату тіла кредиту та процентів відповідно до досягнутих сторонам умов договору.

Щодо доводів відповідача про те, що нараховані позивачем відсотки у розмірі понад 42 000 грн. є явно неспівмірними зі збитками позивача, то ці доводи не спростовують розрахунків позивача та умов кредитного договору.

Суд доходить висновку, що проценти за користування кредитними коштами нараховані позивачем в розмірі, вказаному та погодженому в п. 3.5. вказаного договору - 0,99 % в день в межах строку договору.

Так, Згідно п. 3.6. договору денна процентна ставка складає 0,99%. Крім того, п.п. 7.3. 7.4 кредитного договору № 250205-001 від 05.02.2025 передбачено, що в договорі застосовується три види фіксованої річної процентної ставки: проценти за перший місяць користування кредитом - 91,25% річних, проценти з другого по останній місяць користування кредитом - 361,55% річних, та проценти при дотриманні акційних умов за кожен день користування кредитом в акційний період - 91,25% річних. Проценти за договором нараховуються щоденно на неповернуту суму кредиту (залишок по тілу кредиту).

За підрахунками суду 91,25% річних складає 0,25 % в день і така денна процентна ставка передбачена у п. 3,7 договору (при дотриманні акційних умов). 361,55% річних - становить 0,99 % в день, про що також зазначено у договорі. Такий розмір процентної ставки відповідає Закону України «Про споживче кредитування» та погоджений сторонами.

Що стосується посилань відповідача на те, що позивач використовує методику нарахування відсотків «на відсотки» або на незаконні комісії, що призводить до реальної річної ставки у 2 001,67%, то слід зазначити, що вказана орієнтовна реальна річна процентна ставка -2 001,67% згідно п. 3.12. договору визначена на базових умовах за 5 років користування кредитом.

Отже, суд погоджується із розрахунком кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 250205-001 від 05.02.2025, виконаної позивачем за у період з 05.02.2025 по 03.02.2026, яка становить 63440,63 грн., з яких : заборгованість за тілом кредиту - 16655,37 грн.; заборгованість за процентами - 46785,26 грн. (а.с. 30). Д

Розмір даної заборгованості за кредитним договором відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано. Жодних інших розрахунків розміру заборгованості відповідачем суду не надано.

Що стосується посилань відповідача на те, що позивачем було нараховано комісію у розмірі 2 318,18 грн. (12% від суми), нарахування якої він вважає незаконним, оскільки вона встановлена за послуги, що супроводжують кредит (адміністрування), суд зазначає що дана комісія згідно п. 3.4. договору є комісією за видачу кредиту.

Вказані умови кредитного договору щодо нарахування прроцентів та комісії за кредитним договором не можна вважати нікчемними, оскільки їх розмір сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Згідно ст. 627 та ст. 6 цього ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, як убачається з аналізу п. 4 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися а припущеннях.

Виходячи зі змісту вказаних вище законодавчих норм, обов`язок доведення своїх вимог лежить не лише на позивачеві, такий обов`язок лежить і на відповідачеві щодо доведеності заперечень проти позову.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з викладеного вище, суд доходить висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитсервіс"» заборгованості за кредитним договором № 250205-001 від 05.02.2025 в розмірі 63440,63 грн., з яких: 16655,37 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 46785,26 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 133 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд звертає на увагу на те, що відповідач в своєму відзиві просив зменшити суму витрат на правничу допомогу, так як вважає їх неспівмірними зі складністю справи та завищеними.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести за надання правової допомоги в сумі 7000 грн. (а.с. 2-9).

До суду на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Правовий діалог» та ТОВ «Кредитсервіс» (а.с. 31-33), згідно з п.п. 4.1. якого за надання правової допомоги у відповідності до положень даного договору клієнт оплачує винагороду у розмірі 7000 грн. У п. 4.7 договору сторони погодили, що факт надання Об`єднанням правової допомоги, згідно умов цього Договору засвідчується Актом приймання-передачі наданої правової допомоги, згідно форми, узгодженої Сторонами у Додатку № 4 до цього Договору.

Відповідно до п. 1 копії додаткової угоди від 04.01.2024 до договору про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 сторони погодили, що винагорода Об`єднання за підготовку та направлення/подачу однієї позовної заяви, апеляційної скарги або касаційної скарги, яка передбачена п. 4.1. Договору, підлягає сплаті Клієнтом після ухвалення рішення у справі та фактичного виконання рішення суду, на підставі рахунку на оплачу, виставленого Об`єднанням па електронну пошту Клієнта, але у будь-якому разі не пізніше дати припинення строку дії Договору (а.с. 35)..

Згідно копії акт приймання-передачі справ на надання правової допомоги ТОВ "Кредитсервіс" та Адвокатське об`єднання «Правовий діалог» на підставі Договору про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023, підтверджують той факт, що Клієнт передав, а Об`єднання прийняло на себе зобов`язання надати наступну правову допомогу щодо таких справ: представництво прав та захист законних інтересів Клієнта в суді; ПІП фізичної особи- ОСОБА_1 , характер спору - стягнення проблемної заборгованості; найменування судової інстанції - Тульчинський районний суд Вінницької області (а.с. 36).

Відповідно до копії акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 02.04.2026 за Договором про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023 Адвокатське об`єднання «Правовий діалог» та ТОВ "Кредитсервіс"» склали цей Акт про те, що за період з 19.02.2026 по 08.04.2026 послуга з правової допомоги надані Об`єднанням якісно і в повному обсязі. Боржник - ОСОБА_1 , суть послуг - підготовка та направлення/подача однієї позовної заяви або апеляційної скарги або касаційної скарги, назва суду-Тульчинський районний суд Вінницької області, вартість наданих послуг - 7 000 грн.За надані послуги з правової допомоги Клієнт сплачує Об`єднанню винагороду у розмірі: сім тисяч гривень 00 копійок (а.с. 36 зв.бік).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19).

Судом встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу понесені з розглядом цієї справи, є фактичними, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими (у зв`язку із виконанням умов договору про надання правової допомоги), справа має для позивача важливе значення, ціна позову є значною.

Доводи відповідача про те, що витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню, оскільки він в досудовому порядку намагався врегулювати спір з позивачем шляхом звернень про реструктуризацію боргу, суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит.Реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

Отже, законом визначено право кредитодавця на реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит, а не обов`язок.

При цьому умовами кредитного договором № 250205-001 від 05.02.2025 не визначено обов`язок ТОВ "Кредитсервіс" на проведення реструктуризації вказаного договору.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. є обґрунтованим та доведеним, підстав для їх зменшення суд не вбачає, а тому вони, у зв`язку з задоволенням позову, підлягають стягненню у повному обсязі з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., які документально підтверджені (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. ст. 207, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженої відповідальністю "Кредитсервіс", місцезнаходження якого за адресою: вул. Коновальця Євгена, 36-Д, прим. 65-з, м. Київ, код ЄДРПОУ 41125531, заборгованість за кредитним договором № 250205-001 від 05.02.2025 в розмірі 63440,63 грн. (шістдесят три тисячі чотириста сорок гривень шістдесят три копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальністю "Кредитсервіс" судовий збір в сумі 2662, 40 грн. ( дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене в день його проголошення, або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 25.08.2026.

Суддя Л.А. Штифурко