Постанова № 139258289, 26.08.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1816/26

Провадження № 3/147/838/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від тимчасово виконуючого обов`язки командира 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, курсанта 4 навчального взводу 3 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2026 року після доопрацювання до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшли адміністративні матеріали відносно військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП.

Згідно з протоколом А1890 №190/26 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11 липня 2026 року встановлено, що 29.06.2026 близько 21:15 год під час медичного огляду у лікувальному закладі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (м. Вінниця) сержантом ОСОБА_3 було виявлено відсутність курсанта 4 навчального взводу 3 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 солдата за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 , військовослужбовець вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП. Факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки: старший сержант ОСОБА_4 , та солдат ОСОБА_5 . У своїх поясненнях у протоколі, ОСОБА_2 , пояснив, що під час проходження медичного огляду він самовільно залишив лікувальний заклад « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (м. Вінниця). Після чого вживав алкоголь та заснув на лавці. Прокинувшись і усвідомивши неправомірність своїх дій, він прийняв рішення повернутися до військової частини НОМЕР_1 . Однак дорогою його зупинили працівники пошукової групи та доставили до військової частини НОМЕР_1 . У скоєному щиро кається та надалі зобов`язується не допускати подібних порушень військової лисципліни.

Такі дії військовослужбовця ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами ст.276 КУпАП справа про військове адміністративне правопорушення підвідомча Тростянецькому районному суду Вінницької області.

Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 - 172-20 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, в тому числі, передбачене ст.172-11 КУпАП розглядається судом протягом доби.

У судове засідання ОСОБА_2 не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся за вказаним у протоколі номером мобільного телефону. Водночас разом з матеріалами справи суду надана заява ОСОБА_2 від 11.07.2026, у якій останній просить розглядати справу без його участі, провину у вчиненому визнає та просить призначити покарання у виді штрафу.

Згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.172-11 цього Кодексу, не належать до переліку справ, під час розгляду яких є обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, неявка ОСОБА_2 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду цієї справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із ч.3 ст. 172-11 КУпАП відповідальність настає у випадку самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, підтверджується: - протоколом А1890 №190/26 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11 липня 2026 року; рапортом інструктора 3 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_6 від 11 липня 2026 року; рапортом головного сержанта 4 навчального взводу 3 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_7 від 11 липня 2026 року; службовою та медичною характеристиками ОСОБА_2 ; довідкою щодо військовослужбовця ОСОБА_2 №051220200680701500009/1 від 25.05.2026; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №153 від 25.05.2026, відповідно до якого ОСОБА_2 вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків у військовій частині НОМЕР_1 ; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №189 від 29.06.2026 відповідно до якого ОСОБА_2 виключено з усіх видів забезпечення у зв`язку із самовільним залишенням військової частини; наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №3236 від 10.07.2026 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення лікувального закладу солдатом ОСОБА_2 »

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях військовослужбовця ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, суд не вбачає.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях військовослужбовця ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Відповідно до ст. 34 КУпАП, обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення суд визнає щире каяття.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_2 враховується характер скоєного правопорушення, особу винного, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, наявність обставин, які пом`якшують відповідальність, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі.

Відповідно до ч.7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Зокрема, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», передбачено звільнення військовослужбовців від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку або службових обов`язків. Водночас зазначена норма регулює питання сплати судового збору особою при зверненні до суду або під час судового розгляду відповідної категорії справ та не може тлумачитися як така, що звільняє особу від наслідків застосування статті 40-1 КУпАП у випадку, коли за результатами судового розгляду її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення.

Аналогічний підхід неодноразово застосовувався Верховним Судом, який виходив із того, що положення статті 40-1 КУпАП мають спеціальний характер щодо питання розподілу судових витрат у справах про адміністративні правопорушення та підлягають застосуванню у випадку постановлення рішення про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних із захистом їхніх прав як осіб, які мають відповідний спеціальний статус.

Разом із тим предметом розгляду у даній справі є питання притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, а не захист прав чи соціальних гарантій, що випливають зі статусу учасника бойових дій. Тому сама по собі наявність у особи статусу військовослужбовця не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору у цій категорії справ.

З огляду на викладене, з ОСОБА_2 необхідно стягнути 665,60 грн судового збору.

Керуючись ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», ч.3 ст.172-11, ст. 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн (вісім тисяч п`ятсот гривень) на користь держави (рахунок UA508999980313090106000002898, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Вінницькій області /с. Ободівка/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.

Згідно із ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто в сумі 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень).

У випадку добровільної сплати штрафу в строк визначений ч.1 ст. 307 КУпАП платіжний документ надати Тростянецькому районному суду Вінницької області (вул. Соборна, 21, с-ще Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область).

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О. Г. Борейко