Ухвала суду № 139257880, 26.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

26.08.2026 Справа № 756/14624/26

Справа № 756/14624/26

№ 1-кс/756/2597/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року місто Київ

Слідча суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 травня 2026 року за № 12026100050000971,

У С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

До Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , у якому він просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити заставу в розмірі 2 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7 987 200 (сім мільйонів дев`ятсот вісімдесят сім тисяч двісті) гривень, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2026 за № 12026100050000971, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

За твердженням слідчого, не пізніше 03.08.2026 ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою між собою та з іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів домовилися забезпечувати оформлення військовозобов`язаних громадян України на підприємства, які мають статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, їх подальше бронювання від призову на військову службу під час мобілізації та оформлення документів, які планувалося використати як формальну підставу для виїзду таких осіб за межі України.

03.08.2026 приблизно о 12:40 у приміщенні офісу керівника Подільської районної організації Товариства Червоного Хреста України в м. Києві на Контрактовій площі, 12, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_10 про можливість організувати таке оформлення щодо ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши, що процедурні питання належить погоджувати з ОСОБА_9 , а питання розміру та передання грошових коштів - виключно з нею.

У період з 07.08.2026 по 17.08.2026 ОСОБА_4 координувала дії ОСОБА_10 , погоджувала поетапний порядок передання коштів, отримала документи ОСОБА_11 для його працевлаштування та надавала вказівки щодо актуалізації відомостей про нього в електронній інформаційній системі. Не пізніше 20.08.2026 ОСОБА_11 працевлаштовано до ТОВ «Кузя-айті» (код ЄДРПОУ 46081080), яке має статус критично важливого.

24.08.2026 приблизно о 12:40 поблизу будинку № 8 на вул. Сержа Лифаря у м. Києві ОСОБА_10 на вказівку ОСОБА_4 передав їй грошові кошти у сумі 20 000 доларів США, з яких 198 купюр номіналом 100 доларів США були несправжніми (імітаційними) засобами, як раніше обумовлену неправомірну вигоду. Після одержання коштів ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 24.08.2026 їй вручено повідомлення про підозру.

Обґрунтованість підозри слідчий підтверджує заявою про вчинення кримінального правопорушення від 08.05.2026, протоколами допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 18.08.2026, протоколом про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 24.08.2026, протоколом затримання від 24.08.2026 та протоколами обшуків.

Необхідність застосування тримання під вартою слідчий обґрунтовує ризиками, передбаченими п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а розмір застави - наявністю у власності ОСОБА_4 автомобіля HYUNDAI ELANTRA, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та вилученням під час затримання належних їй готівкових коштів у сумі 36 800 гривень, 1 750 євро і 8 000 доларів США.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з наведених у ньому мотивів та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_4 і захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечували, просили в застосуванні тримання під вартою відмовити та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисники заперечували проти обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Підозрювана ОСОБА_4 пояснила, що працює головою Подільської районної організації Товариства Червоного Хреста України, її заробітна плата становить 26 600 гривень на місяць, заощадження - 36 000 гривень, вона розлучена, а на її утриманні перебуває ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Захисник ОСОБА_6 подала письмові заперечення, у яких зазначила, що жоден із заявлених ризиків не підтверджений доказами, а посилання на тяжкість підозри без оцінки конкретних обставин суперечить ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та практиці Європейського суду з прав людини.

Ризик переховування захисник спростовує тим, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягалася, у розшук не оголошувалася, зареєстрована і проживає в м. Києві разом із батьками-пенсіонерами ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які мають хронічні захворювання і потребують догляду та матеріальної підтримки, має постійне місце роботи, сталі соціальні зв`язки і готова здати паспорти для виїзду за кордон. На підтвердження надано копії пенсійних посвідчень батьків.

Ризик впливу на свідків захисник спростовує тим, що ОСОБА_10 діяв у межах негласної слідчої (розшукової) дії, а розмови з ОСОБА_9 уже зафіксовані, тож змінити ці докази неможливо. Ризик знищення інформації захисник вважає непідтвердженим, оскільки під час обшуків у підозрюваної вилучено мобільний телефон, документи та предмети, а інших результатів обшуки не дали.

Ризик продовження кримінального правопорушення захисник вважає недоведеним, бо матеріальних доказів інших епізодів не здобуто, а зафіксовані слова є лише усним висловлюванням у розмові.

Щодо застави захисник зазначила, що для тяжкого злочину межі становлять від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, доказів значних статків підозрюваної не надано, обшук за місцем її проживання результатів не дав, а вилучені при затриманні кошти належать у тому числі її батькам, тому застава 7 987 200 гривень є для родини непомірною.

Захисник просила в задоволенні клопотання відмовити та обрати цілодобовий домашній арешт з покладенням обов`язків прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду, не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу, утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними і свідками, повідомляти про зміну місця проживання та роботи і здати паспорти для виїзду за кордон.

ІІІ. Мотиви слідчої судді

Нормативні підстави

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт і тримання під вартою. За ч. 3 цієї статті слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам; при цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. За ч. 2 цієї статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити зазначені дії.

Статтею 178 КПК України визначено обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, вік і стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, майновий стан підозрюваного, а за п. 11 ч. 1 цієї статті - розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. За ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті, та зазначити, які обов`язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання й обґрунтувати обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. За п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Абзацом п`ятим ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена в розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а за ч. 2 цієї статті строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання.

Щодо обґрунтованості підозри

24.08.2026 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Надані слідчим матеріали - показання свідка ОСОБА_10 , протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 18.08.2026, протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 24.08.2026 та протокол затримання від 24.08.2026 - у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри. Зокрема, цими матеріалами зафіксовано як зміст домовленостей ОСОБА_4 з ОСОБА_10 щодо оформлення ОСОБА_11 , так і безпосереднє одержання нею грошових коштів під контролем правоохоронного органу.

Щодо доводів захисників про необґрунтованість підозри за ч. 3 ст. 332 КК України слідча суддя зазначає таке. Частина перша ст. 332 КК України встановлює відповідальність не лише за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а й за організацію такого переправлення, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод. Тому фактичне перетинання ОСОБА_11 державного кордону України не є обов`язковою умовою для висновку про обґрунтованість підозри на цій стадії.

Наданими матеріалами зафіксовано, що ОСОБА_4 погоджувала механізм оформлення ОСОБА_11 , змінила його після повідомлення про непридатність попереднього варіанта для виїзду за межі України, координувала передання документів і подальші дії в електронній інформаційній системі, а ОСОБА_11 не пізніше 20.08.2026 працевлаштовано до підприємства, яке має статус критично важливого. Такі дані є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри в межах, необхідних для вирішення питання про запобіжний захід.

Водночас, у межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідча суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, винуватість чи невинуватість особи в його вчиненні.

Щодо ризиків

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Її протиправну діяльність припинено безпосередньо після одержання коштів, тож вона обізнана з обсягом зібраних щодо неї доказів. Перспектива покарання, пов`язаного з тривалим позбавленням волі, у поєднанні з такою обізнаністю дає достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Досудовим розслідуванням не установлено всіх осіб, причетних до працевлаштування та бронювання ОСОБА_11 , і не вилучено весь обсяг документів та електронної інформації, які стосуються цих обставин. ОСОБА_4 отримувала й передавала документи, спілкувалася з іншими причетними особами засобами мобільного зв`язку та через месенджери. Перебуваючи на волі, вона матиме змогу знищити або приховати відповідне листування, електронні документи й інші носії інформації, які ще не відшукані.

ОСОБА_4 особисто знайома з ОСОБА_10 , неодноразово зустрічалася з ним і координувала його спілкування з ОСОБА_9 . Показання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та службових осіб ТОВ «Кузя-айті» мають істотне значення для провадження, а частину цих осіб ще належить установити й допитати. Наведене свідчить про наявність ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Зафіксованими розмовами підтверджується, що ОСОБА_4 повідомляла ОСОБА_10 про тривалу співпрацю з особами, які здійснюють таке оформлення, і про направлення до них інших осіб. Її контакти з невстановленими співучасниками не припинені, а механізм оформлення залишається дієвим, що дає достатні підстави вважати, що вона може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Отже, ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення доведено.

Щодо доводів письмових заперечень захисника

Відсутність судимості й адміністративних стягнень, постійне місце проживання і роботи, сталі соціальні зв`язки, перебування на утриманні ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та потреба в догляді за батьками-пенсіонерами є обставинами, які за ст. 178 КПК України враховуються при обранні запобіжного заходу. Слідча суддя бере їх до уваги, проте самі собою вони не спростовують доведених ризиків, оскільки характеризують особу до моменту повідомлення про підозру, а ризики стосуються її можливої поведінки після припинення протиправної діяльності. Ці обставини враховано при визначенні розміру застави.

Готовність здати паспорти для виїзду за кордон ризиків не усуває. Такий обов`язок покладається цією ухвалою на випадок внесення застави, проте він стосується лише перетинання державного кордону і не запобігає впливу на свідків та знищенню електронної інформації.

Твердження про неможливість впливу на ОСОБА_10 стосується лише одного зі свідків. Показання ОСОБА_11 , службових осіб ТОВ «Кузя-айті» та осіб, яких ще належить установити, не зафіксовані, а саме на них поширюється ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вилучення одного мобільного телефона не позбавляє підозрювану доступу до інших засобів зв`язку, а електронна інформація, що стосується провадження, може зберігатися і поза вилученим пристроєм, зокрема в облікових записах месенджерів та хмарних сховищах. Тому цей довід ризику знищення чи приховування інформації не спростовує.

Результат обшуків оцінюється в сукупності з іншими матеріалами. Те, що під час обшуків не виявлено записів про інших осіб, не спростовує зафіксованих негласною слідчою (розшуковою) дією відомостей, які й покладено в основу висновку про ризик продовження кримінального правопорушення.

Щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів

Особисте зобов`язання та особиста порука ґрунтуються на добровільному виконанні процесуальних обов`язків і не створюють перешкод для спілкування підозрюваної з невстановленими співучасниками та свідками, а тому доведеним ризикам не запобігають.

Щодо клопотання сторони захисту про застосування цілодобового домашнього арешту слідча суддя зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, тобто обмежує пересування особи. За ч. 5 ст. 181 КПК України контроль за поведінкою особи, яка перебуває під домашнім арештом, здійснюється шляхом відвідування її житла працівниками органу Національної поліції, витребування пояснень і використання електронних засобів контролю, які фіксують місцеперебування особи, а не коло її спілкування.

Доведені ризики в цьому провадженні полягають насамперед у можливості спілкування підозрюваної з ще не встановленими співучасниками, впливу на свідків, яких належить допитати, і знищення чи приховування електронної інформації. Перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, ОСОБА_4 зберігає доступ до засобів мобільного зв`язку, месенджерів та електронних носіїв, тому такий запобіжний захід зазначеним ризикам не запобігає. Наведене унеможливлює застосування домашнього арешту на цьому етапі досудового розслідування.

З огляду на це запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і співмірним, а строк його застосування визначається в межах, установлених ч. 1 ст. 197 КПК України.

Щодо розміру застави

Обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, за наявності яких слідча суддя має право не визначити розмір застави, з клопотання та доданих до нього матеріалів не вбачається. Отже, розмір застави підлягає визначенню.

За ч. 5 ст. 12 КК України тяжким злочином є діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років. Обидва інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення є тяжкими злочинами, а тому розмір застави за загальним правилом визначається в межах, установлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 гривень, тож зазначені межі становлять від 66 560 гривень до 266 240 гривень.

Разом з тим, установлені обставини свідчать, що застава в цих межах не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

ОСОБА_4 є власником автомобіля HYUNDAI ELANTRA, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Під час затримання, крім коштів, переданих під контролем правоохоронного органу, у ОСОБА_4 виявлено та вилучено належні їй готівкові кошти у сумі 36 800 гривень, 1 750 євро і 8 000 доларів США. Отже, безпосередньо при собі підозрювана мала вільні готівкові кошти одразу у трьох валютах, гривневий еквівалент яких перевищує верхню межу застави, установлену п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Ця обставина характеризує не облікований дохід, а фактичну спроможність підозрюваної розпоряджатися значними сумами готівки.

Довід захисника про належність вилучених коштів у тому числі батькам підозрюваної доказами не підтверджений: кошти виявлено безпосередньо при ОСОБА_4 під час затримання, а відомостей про їх належність іншим особам матеріали клопотання не містять. Відсутність результату обшуку за місцем проживання не спростовує ані обсягу готівки, яку підозрювана мала при собі, ані розміру неправомірної вигоди, з якою вона оперувала.

Предметом інкримінованих дій була неправомірна вигода в сумі 20 000 доларів США, розмір якої підозрювана погодила особисто та яку особисто одержала. У гривневому еквіваленті ця сума багатократно перевищує верхню межу застави за п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. За п. 11 ч. 1 ст. 178 КПК України розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, є самостійною обставиною, що враховується при обранні запобіжного заходу, і в цьому провадженні він показує масштаб коштів, з якими підозрювана оперувала.

Довід захисника про те, що для тяжкого злочину застава обмежена вісімдесятьма розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не враховує абзацу п`ятого ч. 5 ст. 182 КПК України, який дозволяє вийти за ці межі у виключних випадках. Наявність такого випадку в цьому провадженні обґрунтована нижче.

Застава, менша за суми, які підозрювана мала при собі в момент затримання, і незрівнянно менша за розмір одержаної неправомірної вигоди, втрачає властивість майнового стимулу: її втрата не буде для підозрюваної відчутною і не спонукатиме до належної процесуальної поведінки. Наведене в сукупності є тим виключним випадком, про який ідеться в абзаці п`ятому ч. 5 ст. 182 КПК України, і дає підстави визначити заставу в розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Рішенням Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(II)/2026 абзац п`ятий ч. 5 ст. 182 КПК України визнано таким, що відповідає Конституції України.

Водночас, розмір застави, про який просить сторона обвинувачення, є завідомо непомірним. ОСОБА_4 має вищу освіту, працює головою Подільської районної організації Товариства Червоного Хреста України, розлучена, на її утриманні перебуває ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зі слів підозрюваної, її заробітна плата становить 26 600 гривень на місяць, а заощадження - 36 000 гривень. Відомостей про належне їй нерухоме майно, рахунки або інші доходи, які дали б їй змогу внести 7 987 200 гривень, матеріали клопотання не містять, розрахунку саме такого розміру застави клопотання не наводить. Визначення застави в розмірі, який підозрювана завідомо не здатна внести, суперечило б ч. 4 ст. 182 КПК України і перетворило б заставу на формальність, позбавивши її передбаченої п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод функції гарантії з`явитися на судове засідання.

Проте розмір заробітної плати і названа підозрюваною сума заощаджень самі собою не відображають її майнового стану. Готівкові кошти у трьох валютах, які перебували безпосередньо при ній у момент затримання, багатократно перевищують і місячний заробіток, і названі заощадження, а сума неправомірної вигоди, якою вона оперувала, з офіційним доходом не співвідноситься.

Крім того, за ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою, тому закон не пов`язує розмір застави виключно з власними коштами підозрюваної. За таких обставин розмір застави визначається за сукупністю наведених даних, а не лише за розміром заробітної плати.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий і сімейний стан підозрюваної, перебування на її утриманні ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і потребу в догляді за батьками-пенсіонерами, інші дані про її особу та доведені ризики, слідча суддя визначає розмір застави 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень. Така сума істотно перевищує верхню межу, установлену п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, співвідноситься з обсягом коштів і майна, якими підозрювана розпоряджалася, і водночас не є завідомо непомірною для неї.

IV. Висновки слідчої судді

Клопотання підлягає частковому задоволенню: до ОСОБА_4 застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави, розмір якої є меншим за той, про який просить сторона обвинувачення.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання - з 24.08.2026 - і спливає 22.10.2026.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 197, 372 КПК України, слідча суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 - задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 жовтня 2026 року включно. Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання - з 24.08.2026.

3. Визначити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень.

4. У задоволенні клопотання в частині визначення застави в розмірі 2 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7 987 200 (сім мільйонів дев`ятсот вісімдесят сім тисяч двісті) гривень, - відмовити.

5. У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчої судді та суду;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

6. Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що в разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 8 ст. 182 КПК України), після чого слідча суддя, суд вирішує питання про застосування застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу (ч. 10 ст. 182 КПК України).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1