Постанова № 139257361, 26.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9825/26

3/308/3227/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., за участю секретаря судового засіданні Чепи М.С., прокурора - Шаблій Т.С., особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , захисника - Кураха Ю.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , обіймає посаду директора Циганівського закладу дошкільної освіти «Журавлик» Баранинської сільської ради Закарпатської області, за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №278 від 26.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора Циганівського закладу дошкільної освіти «Журавлик» Баранинської сільської ради, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, та суб`єктом, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону, керуючись приватним немайновим інтересом діючи в інтересах близької особи (батька ОСОБА_2 ) та службовими повноваженнями як керівника, 18.10.2024 підписала наказ про прийняття останнього на посаду оператора котельні, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Наказом відділу освіти та у справах національностей Ужгородської РДА від 28.02.2017 №74-к ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача Циганівського дошкільного навчального закладу з 01.03.2017.

Відповідно до рішення II сесії VII скликання Баранинської сільської ради від 2018 №2 було затверджено Статут Циганівського закладу дошкільної освіти «Журавлик».

Згідно з п. 1.4 Статуту суб`єктом права власності Циганівського ЗДО є територіальна громада - орган місцевого самоврядування в особі Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (ЄДРПОУ 22098169) (надалі - засновник), який здійснює його фінансування.

Відповідно до п. 1.5 Статуту заклад є юридичною особою, має печатку і штамп встановленого зразка, бланки з власними реквізитами.

За положеннями п. 9.1 Статуту управління закладом здійснюється Баранинською сільською радою та відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради.

Згідно з п. 9.3 Статуту безпосереднє керівництво роботою Закладу здійснює його керівник, який призначається на посаду та звільняє з посади Уповноваженим органом за пропозицією голови.

Отже, ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб`єктом, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», зокрема, вимоги ст. 28 цього Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, за недотримання вимог якої передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до п. 9.5 Статуту керівник закладу приймає на роботу та звільняє з роботи працівників в межах своєї компетенції; видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження, контролює їх виконання.

Таким чином, ОСОБА_1 , як директор закладу була наділена службовими (дискреційними) повноваженнями щодо розгляду заяв та прийняття на роботу працівників, зокрема і ОСОБА_2 .

Реалізуючи ці повноваження, ОСОБА_1 18.10.2024 підписала наказ №33-к/тр про прийняття на посаду оператора котельні Циганівського ЗДО «Журавлик» ОСОБА_2 , чим надала документу юридичної сили.

Відповідно до актового запису про народження №13 від 04.06.1983 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на визначення поняття «приватний інтерес», наведеного у ст. 1 Закону, існують достатні підстави констатувати, що ОСОБА_1 , підписавши наказ №33-к/тр про прийняття на роботу свого батька, мала приватний немайновий інтерес, який полягав у бажанні покращити матеріальне забезпечення особи, з якою ОСОБА_1 пов`язана родинними відносинами.

Із викладеного вбачається та є очевидним, що саме зацікавленість в призначені на посаду в ЗДО близької особи і була приватним інтересом ОСОБА_1 під час отримання і розгляду заяви батька про прийняття на роботу.

За таких обставин вплив суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_1 на об`єктивність та неупередженість, під час підписання наказу є очевидним.

Під час реалізації ОСОБА_1 вказаного службового повноваження у частині, що стосується її близької особи, наведений вище приватний інтерес превалював над публічним інтересом, у зв`язку з чим між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженням виникла суперечність.

ОСОБА_1 відповідно до своїх повноважень щодо видання наказів про призначення працівників, які є дискреційними, мала можливість самостійно прийняти рішення підписувати цей наказ чи ні.

Особа, приймаючи рішення про укладання договору з близькою особою, не може об`єктивно діяти в інтересах закладу, який очолює, та оцінити умови договору як максимально прийнятні та оптимальні, оскільки така ситуація створює реальний конфлікт інтересів.

Таким чином, при прийнятті рішення про підписання наказу від 18.10.2024 №33-к/тр про прийняття на посаду оператора котельні Циганівського ЗДО «Журавлик» Баранинської сільської ради, у директора Циганівського ЗДО Баранинської сільської ради у ОСОБА_1 була наявна суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, яка вплинула на об`єктивність та неупередженість прийняття нею зазначеного рішення, що в розумінні Закону є реальним конфліктом інтересів.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, є юридична адреса Циганівського закладу дошкільної освіти, а саме: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Циганівці, вул. Миру, 56а, оскільки обов`язки, передбачені ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» виникли у ОСОБА_1 у зв`язку із виконанням нею повноважень на посаді директора закладу.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, дата вчинення правопорушення є дата підписання наказу №33-к/тр, а саме 18.10.2024, а днем виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення - дата складання цього протокол - 26 червня 2026 року.

Прокурор у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню за вказаною статтею, посилаючись на обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Курах Ю.М. у судовому засіданні просив справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на обставини, викладену у відповідному письмову клопотанні, зважаючи на те, що Законом не встановлено обмеження у ОСОБА_1 щодо роботи близьких осіб, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Також захисник зауважив, що органом, який склав протокол, порушено вимоги ст. 38 КУпАП. З матеріалів протоколу №278 вбачається, що такий складено відносно події, яка мала місце 18.10.2024. Особою, що склала зазначений протокол, вказано, що датою виявлення правопорушення вона вважає дату складення протоколу, однак з таким твердженням сторона захисту не погоджується. Звертає увагу, що на виконання запиту начальника УСР в Закарпатській області від 05.03.2025 ЗДО «Журавлик» 21.03.2025 надав офіційну відповідь з долученням наказів щодо прийняття на роботу ОСОБА_2 та інших документів. Таким чином, на думку захисника, отримавши накази, які стали підставою для складання протоколів УСР в Закарпатській області, стало відомо про можливе вчинення правопорушення, тобто факт виявлення є дата отримання правоохоронним органом відповіді від 21.03.2025. За таких обставин, з дати 21.03.2025 відраховується шестимісячний термін для складання протоколу про адміністративне правопорушення та такий закінчився 21.09.2025. За таких обставин, захисник вважає, що відсутня сама подія адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, вказана у протоколі, а тому справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку

Як встановлено під час розгляду справи, наказом відділу освіти та у справах національностей Ужгородської РДА від 28.02.2017 №74-к ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача Циганівського дошкільного навчального закладу з 01.03.2017.

Згідно з п. 9.5 Статуту Циганівського закладу дошкільної освіти «Журавлик» керівник закладу приймає на роботу та звільняє з роботи працівників в межах своєї компетенції; видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження, контролює їх виконання.

Відповідно до актового запису про народження №13 від 04.06.1983 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 , як директор закладу, була наділена службовими (дискреційними) повноваженнями щодо розгляду заяв та прийняття на роботу працівників.

18.10.2024 ОСОБА_1 , реалізуючи свої повноваження, підписала наказ від 18.10.2024 №33-к/тр «Про прийняття Степана БАРАНА», згідно з яким на посаду оператора котельні Циганівського закладу дошкільної освіти «Журавлик» Баранинської сільської ради (0,5 ставки) за сумісництвом з 21 жовтня 2024 року до кінця опалювального періоду прийнято ОСОБА_2 .

У даному судовому засіданні досліджено оригінали документів, наданих на виконання запиту начальника УСР в Закарпатській області від 05.03.2025 №28574/106-2025. У згаданому запиті Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України звернулося до керівника Циганівського ЗДО з проханням надати Статут Циганівського ЗДО, положення про преміювання, накази на призначення керівника та контракт, пам`ятку про ознайомлення з Законом України «Про запобігання корупції», наказ на призначення ОСОБА_2 та посадові обов`язки, накази на преміювання працівників Циганівського ЗДО за період 2023-2025.

Згідно із супровідним листом Циганівського закладу дошкільної освіти «Журавлик» від 20.03.2025 надано відповідь на лист від 05.03.2025 та запитувані документи, який містить розписку про отримання документів ОСОБА_3 із зазначенням дати - 21.03.25.

Таким чином, з дати отримання документів, які стали підставою для складання протоколів УСР в Закарпатській області, стало відомо про можливе вчинення правопорушення, тобто датою виявлення вчинення правопорушення слід вважати дату отримання правоохоронним органом відповіді від 20.03.2025 із запитуваними документами, у тому числі наказом про призначення ОСОБА_2 - 21 березня 2025 року.

Статтею 245 КУпАП визначено завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення. Такими зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 9 КУпАП під адміністративним правопорушенням (проступком) слід розуміти протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Диспозиція ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта; потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес це користь, вигода, яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або для близьких.

Для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, у даному випадку це особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, мала встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути обов`язково відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, яке пов`язане з корупцією та, відповідно, в постанові суду.

Відповідно до роз`яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3 листа №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29.04.2016 №126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Згідно з ч. 1 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Положення абзаців першого та другого цієї частини не поширюються на: 1) народних засідателів і присяжних; 2) близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв`язку з набуттям одним з них статусу виборної особи, крім випадків прийняття близької особи на роботу помічником-консультантом народного депутата України, помічником-консультантом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, помічником-консультантом депутата місцевої ради; 3) осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Суддя зазначає, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»).

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Норми ст. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, вказують, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З урахуванням вищевикладеного та наявних у даній справі матеріалів, днем виявлення вчинення правопорушення слід вважати день отримання Управлінням стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України документів, які містили відомості щодо призначення ОСОБА_2 з 21.10.2024 на посаду оператора котельні Циганівського закладу дошкільної освіти «Журавлик», керівником якого на той час була донька останнього ОСОБА_1 - 21.03.2025, день вчинення 18.12.2024.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 КУпАП, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП надійшов до суду 06 липня 2026 року з пропущенням шести місяців з дня виявлення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

В силу п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП, сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного і повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

Якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення повинен дослідити всі обставини справи, встановити, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закрити провадження у справі.

Таким чином, оскільки на момент розгляду справи суддею строк, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП, закінчився, провадження у даній справі слід закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 38, 247 п. 7, 172-7 ч. 2, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрити на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик