Рішення № 139257253, 26.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/15080/25

Провадження № 2/712/941/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді Токової С.Є.

при секретарі Білик О.Ю.

за участю представника позивача Ткаченко М.М,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просять суд стягнути з Відповідача заборгованість за Договором № 0682820200/3 від 13.12.2020 у розмірі 136260,00 грн та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 13.12.2020 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено Договір № 0682820200/3, відповідно до якого відповідачу наданий кредит у розмірі 9000 грн., строк користування кредитом 13 календарних днів. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем (ТОВ «Інфінанс» було перераховано грошові кошти у розмірі 9000,00 грн.

11.02.2022 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений Договір факторингу № 11-02/22 за яким ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за Договором позики №0682820200/3 від 13.12.2020, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.

В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників позивачу за Договором відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 в тому числі за Договором, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.

Загальний розмір заборгованості становить 347310 грн., з яких за тілом кредиту 9000 грн., за відсотками 232155,00 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути 136260,00 грн., з яких за тілом кредиту 9000 грн., за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 127260,00 грн.

16.02.2026 представник відповідача скерував до суду відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові. Відзив обгрунтовує тим, що Позивачем до позовної заяви не надано належних, допустимих та достовірних доказів (бухгалтерські документи та/або платіжні документи банку) того, що ним на виконання спірного кредитного договору перераховано на картковий рахунок Відповідача тіло кредиту у розмірі 9000,00 грн. Додані до позовної заяви розрахунки заборгованості за договорами, не є належними доказами надання відповідачу кредитних коштів, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.05.2020 року по справі №219/1704/17. Крім того, у позовній заяві Позивач у якості обґрунтування права вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до Відповідача за договором № 0682820200/3 вказує, що 11.02.2022 було укладено договір № 11-02/22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0682820200/3. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0682820200/3. При цьому до позовної заяви додано договір факторингу від 11.02.2022 № 11- 02/22 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», за яким мала б відбутися первинна уступка права вимоги за спірним кредитним договором від ТОВ «ІНФІНАНС» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». До позовної заяви не додано жодного доказу, що Відповідач був належним чином повідомлений про уступку права вимоги за спірним кредитним договором від ТОВ «ІНФІНАНС» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». Таким чином, Відповідач не може вважатися таким, що був повідомленим про відступлення первинним кредитором Позивачеві права грошової вимоги за спірним кредитним договором, а отже обов`язок Відповідача сплатити Позивачу заборгованість за цим договором не виник, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що ТОВ «ІНФІНАНС» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства. Дана обставина підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до якого 28.12.2020 року було успішно перераховано грошові кошти у розмірі 9000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 76226349, призначення платежу: Зачисление 9000 грн на карту НОМЕР_1 . Перерахування коштів здійснювалось на рахунок, зазначений Позичальником. Також зазначили, що повідомлення боржника здійснювалось первісними кредиторами відповідно до умов укладеного договору відступлення прав вимоги.

Також представник позивача надала письмові пояснення у яких пояснила розбіжність у зазначенні по батькові відповідача у кредитному договорі та у позовній заяві. Вказала, що укладання договору відбувалося шляхом заповнення електронної форми позичальником самостійно, без участі представника кредитора. Відповідно, усі персональні дані (ПІБ, паспортні дані, РНОКПП, номер телефону тощо) вводилися безпосередньо позичальником під час заповнення анкети-заяви. Всі персональні дані крім по батькові, а саме: прізвище, ім`я, дата народження, серія та номер паспорта, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код), вказані вірно та відповідають дійсності, що підтверджується документами, долученими представником Відповідача до відзиву на позовну заяву. Будь-яких доказів того, що персональні дані Відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, номер телефону, банківська картка) були використані для укладення Договору від його імені, Відповідачем не надані.

Вивчивши матеріали справи, заслухаши пояснення сторін, надані докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд вважає за необхідне оцінити аргумент представника відповідача стосовно того, що у позовній заяві та додатках до неї по батькові відповідача зазначено як ОСОБА_3 , тоді як вірне його по батькові є ОСОБА_4 .

Так, відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера убачається, що правильним написанням по батькові відповідача є ОСОБА_4 . При цьому, в усіх документах щодо кредитної заборгованості (у заявці-анкеті на отримання кредиту, пропозиції укласти договір про надання позики, розрахунку заборгованості, реєстрах боржників до договорів факторингу, тощо) по батькові відповідача вказано як

ОСОБА_3 урахуванням вищенаведених відомостей суд дійшов висновку про те, що під час укладення між первісним кредитором та відповідачем договору надання позики сталася помилка у написанні по батькові відповідача ( ОСОБА_3 замість правильного ОСОБА_4 ), внаслідок якої по батькові відповідача було записано неправильно і у подальших документах. Суд вважає, що вказана помилка сталася з вини обох сторін договору, оскільки укладання договору відбувалося шляхом заповнення електронної форми позичальником самостійно, де він зазначав свої анкетні дані, виходячи з принципу добросовісності, однак уповноважені працівники ТОВ ІНФІНАНС мали б звірити зазначені позичальником дані з долученими до Договору документами.

На думку суду, наслідки вищенаведених діянь сторін договору позики слід тлумачити крізь призму принципів розумності та добросовісності, які апріорі властиві всім аспектам цивільного права. В даному випадку поведінка (позиція) відповідача, що була висловлена в суді через його представника, суперечить принципу добросовісності та чесній діловій практиці, оскільки невизнання відповідачем того, що саме він є стороною спірної кредитної договору, не відповідає попередній його поведінці щодо підписання договору позики та отримання кредитних коштів. З іншого боку, поведінка представника позивача щодо неправильного зазначення по батькові відповідача є добросовісною, оскільки позивач не був стороною спірного кредитного договору, у зв`язку із чим його представники не знали та не могли знати про те, що по батькові відповідача записано з помилкою.

Таким чином, суд вважає, що відповідач безсумнівно є стороною договору позики № 0682820200/3 від 13.12.2000 укладеного у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Судом встановлено, що 13.12.2020 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено Договір № 0682820200/3, відповідно до якого відповідачу наданий кредит у розмірі 9000 грн., строк користування кредитом 13 календарних днів. Строк дії Договору 3 роки. Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації; Річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації; Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 2 047,50 грн., за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації; Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75%, за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем ТОВ «Інфінанс» було перераховано грошові кошти у розмірі 9000,00 грн.

Судом встановлено виконання позивачем свого зобов`язання щодо перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується випискою із карткового рахунку ОСОБА_2 , яка була витребувана ухвалою суду за клопотанням представника позивача та згідно якої убачається, що 28.12.2020 на платіжну карту № НОМЕР_1 була зарахована сума коштів в розмірі 9000 грн

В порушення умов договору у відповідача виникла заборгованість перед первинним кредитодавцем, що підтверджується розрахунком заборгованості.

11.02.2022 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений Договір факторингу № 11-02/22, за яким ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за Договором позики №0682820200/3 від 13.12.2020, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.

В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників позивачу за Договором відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за Договором, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3408199 від 13.12.2020.

Загальний розмір заборгованості становить 347310 грн, з яких за тілом кредиту 9000 грн, за відсотками 232155,00 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути 136260,00 грн., з яких за тілом кредиту 9000 грн., за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 127260,00 грн.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Так, статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Отже, Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті ТОВ «Інфінанс» та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором на загальну суму 136260 грн, з яких 9000 грн - тіло кредиту, 106155,00 грн - відсотки за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до частини 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

Оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку про надання юридичної допомоги № 1202 від 01.09.2025; витяг з акту про надання юридичної допомоги від 30.09.2025.

Враховуючи однотипність позовів про стягнення кредитної заборгованості, співмірність позовних вимог, суд вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу (25000 грн), є завищеним, не відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому прийшов до висновку про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,7,10-13,18,43,44,49,76-83,133,141,174,175,179,187,258,263,265,268, 280-282 ЦПК України, ст. ст.525-526,530,551,536,610,625,631,629,1046-1056 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за кредитним договором № 0682820200/3 від 13.12.2020 в сумі 136260,00 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн, а всього стягнути 141682,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .