Рішення № 139257083, 26.08.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

26.08.2026

Справа № 696/957/26

Провадження № 2/696/679/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «МАКС КРЕДИТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 17 527,09 грн через порушення відповідачем умов кредитного договору, а також судових витрат зі сплати судового збору при зверненні до суду в сумі 2662,40 грн та витрат за надання правничої професійної допомоги в сумі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 грудня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10816382, згідно з умовами якого відповідач отримав 10 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та виконанням інших обов`язків, передбачених договором.

Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «МАКС КРЕДИТ» зобов`язання за кредитом виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Однак ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим на дату подання позову утворилась заборгованість в розмірі 17 527,09 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 8 550,00 грн, процентам 3 777,39 грн, комісії 1 199,70 грн, штрафам 4 000,00 грн.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 02 липня 2026 року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано докази у АТ «Універсал Банк» в порядку ст. 84 ЦПК України.

Представник позивача Кравченко О.В. в судове засідання не з`явилася, в прохальній частині позовної заяви позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила провести розгляд даної справи без участі представника позивача, не заперечуючи проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою сторони позивача суд проводить розгляд справи в заочному порядку, передбаченому гл. 11 розділу III ЦПК України, та ухвалює заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

03 жовтня 2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписав заяву про прийняття пропозиції на укладення договору на встановлення ділових відносин та погодження способу укладення електронних правочинів (договорів) (а.с. 30 (на звороті)).

26 грудня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 00-10816382, згідно з умовами якого відповідач отримав кошти в сумі 10 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, комісії за надання кредиту, що передбачені кредитним договором, а також неустойки у вигляді штрафу у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань, загальним строком на 360 днів з датою остаточного погашення заборгованості 21 грудня 2026 року, та графік платежів, який є додатком № 1 до договору (а.с. 23-28).

Водночас 26 грудня 2025 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту - інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) (а.с. 28 (на звороті) - 30).

ТОВ «ПрофітГід» надало підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів в сумі 10 000,00 грн 26 грудня 2025 року на картку № НОМЕР_1 (а.с. 22 (на звороті). За наданою АТ «Універсал Банк» інформацією від 07 липня 2026 року за № БТ/Е-29174, яка була витребувана ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 02 липня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий Кам`янським РВ УМВС України в Черкаській області 13 квітня 2016 року) в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . На платіжну картку № НОМЕР_4 , на яку 26 грудня 2025 року було зарахування грошових коштів у сумі 10 000,00 грн за кодом RRN 536012965565 (а.с. 54-55).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 00-10816382 від 26 грудня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 17 527,09 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 8 550,00 грн, заборгованості по процентам 3 777,39 грн, заборгованості по комісії 1 199,70 грн, штрафних санкцій 4 000,00 грн (а.с. 32 (на звороті) - 33).

12 березня 2026 року за вих. № 00-10816382/1 та 13 квітня 2026 року за вих. № 00-10816382/2 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» направило на ім`я ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту в порядку ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» (а.с. 31, 32).

Таким чином, у відповідача існують зобов`язання за кредитним договором, підписаним електронним підписом одноразовим ідентифікатором

Даний правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі; укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Частиною 2 ст. 615 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Водночас у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Виходячи із вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів, не надав суду жодних належних і допустимих доказів на спростування розрахунку заборгованості за кредитним договором, зокрема з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок погашення як тіла кредиту, процентів, так і комісії, що вплинуло б на розмір заборгованості.

Відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за тілом кредиту 8 550,00 грн, суми заборгованості за процентами 3 777,39 грн, суми заборгованості по комісії 1 199,70 грн., а всього - 13 527,09 грн.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафаом в розмірі 4 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Оскільки спірний кредитний договір № 00-10816382 від 26 грудня 2025 року був укладений у період дії в Україні воєнного стану, то нараховані позивачем штрафні санкції в сумі 4 000,00 грн не можуть бути стягнуті з ОСОБА_1 та підлягають списанню позивачем, так як відповідач нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати.

Водночас п. 6.4.1. договору передбачено, що у випадку встановлення законодавством України обмежень (заборон/мораторіїв) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду дії такого обмеження (заборони/мораторію) не нараховується та позичальником не сплачується.

Відтак позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає таке.

За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження адвокатських повноважень та понесених витрат ТОВ «МАКС КРЕДИТ» надано договір № 01062026-МК/Кравченко про надання юридичної (правничої) допомоги від 01 червня 2026 року, з додатками; акт приймання-передачі наданих послуг від 25 червня 2026 року до договору № 01062026-МК/Кравченко про надання юридичної (правничої) допомоги від 01 червня 2026 року; витяг із замовлення від 01 червня 2026 року за договором № 01062026-МК/Кравченко про надання юридичної (правничої) допомоги від 01 червня 2026 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 555 від 09 вересня 2011 року; ордер серії СВ № 1175438 (а.с. 35-40).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст.141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, зокрема предметом позову, його ціною, та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд з огляду на розумну необхідність та реальність судових витрат для даної справи дійшов висновку про зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «МАКС КРЕДИТ» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, - 2 054,79 грн (13 527,09 х 2 662,40 / 17 527,09).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 626, 627, 629, 634, 1054 ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 4, 12, 13, 89, 137, 141, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10816382 від 26 грудня 2025 року в розмірі 13 527 (тринадцять тисяч п`ятсот двадцять сім) грн 09 (дев`ять) коп, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 8 550 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп, прострочена заборгованість за сумою процентів 3 777 (три тисячі сімсот сімдесят сім) грн 39 (тридцять дев`ять) коп, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 1 199 (одна тисяча сто дев`яносто дев`ять) грн 70 (сімдесят) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» судовий збір у розмірі 2 054 (дві тисячі п`ятдесят чотири) грн 79 (сімдесят дев`ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ»,

місцезнаходження: вул. Лєскова, буд. 9, літ. А, м. Київ, 01011; код в ЄДРПОУ: 42806643, р/р (IBAN) НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО: 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_3 виданий Кам`янським РВ УМВС України в Черкаській області 13 квітня 2016 року; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Н.А. Білопольська