Ухвала суду № 139256882, 26.08.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14821/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», діючи через свого представника Усенка М.І., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №2533745 від 12 червня 2020 року в розмірі 36 013 грн 50 коп.

21 липня 2026 року від представника позивача Чижик А.Д. надійшли заяви про закриття провадження у справі в зв`язку з відмовою позивача від позову, оскільки після відкриття провадження у справі відповідач добровільно задовольнив вимоги позивача, та повернення сплаченого судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного документу. В позовній заяві представник позивача Усенко М.І. просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. 3 ст. 206 ЦПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

В даному випадку наявні підстави для прийняття відмови позивача від позову та про закриття провадження у справі, оскільки позивач подав заяву про відмову від позову, так як після відкриття провадження у справі відповідач добровільно задовольнив вимоги позивача, та повідомив, що наслідки закриття провадження йому відомі і зрозумілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду передбачений у статті 142 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Тлумачення частини третьої 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 06 травня 2026 року у справі № 726/2253/25 (провадження № 61-13391св25).

У даній справі суд закриває провадження у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) саме внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

Разом із цим, представник позивача Чижик А.Д. просить компенсувати 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору із держави.

Указане не узгоджується з вищевказаними нормами процесуального закону та судовою практикою Верховного Суду.

Посилання представника позивача Чижик А.Д. на необхідність застосування частини першої статті 142 ЦПК України є помилковими, так як указана норма права є загальною процесуальною нормою, а частина третя цієї статті є спеціальною процесуальною нормою права, яка уточнює наслідки відмови позивача від позову.

Спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання (див.: пункт 9.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19).

Таким чином, з урахуванням частини третьої статті 142 ЦПК України, оскільки позивач відмовився від позову у зв`язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості після пред`явлення позову, а предметом позову було саме стягнення заборгованості, тому у цій справі наявні правові підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, зокрема, судового збору, в разі подання такої заяви позивачем.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 15 липня 2026 року у справі № 345/5838/25 (провадження № 61-3489св26), у постанові від 05 серпня 2026 року у справі № 953/10140/25 (провадження № 61-7158 св 26).

За наведених обставин, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову, закрити провадження у справі, однак у задоволенні заяви про повернення судового збору з держави відмовити.

Керуючись ст. 142, ст. 206, п. 4 ч. 1 ст. 255, 256 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором закрити, в зв`язку з відмовою позивача від позову, яка прийнята судом.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача Чижик Анни Дмитрівни про повернення судового збору.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складене 26 серпня 2026 року.

Суддя О.О. Першко