Рішення № 139256866, 25.08.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 серпня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Музичук В.В.

справа № 569/16618/26

учасники справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ"

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 2208901 від 03.04.2025 у розмірі 139600,00 грн та судові витрати: судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 03.04.2025 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачка уклали договір про надання споживчого кредиту № 2208901 на суму 40000 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на виконання умов якого кредитодавець надав позичальникові кредит на платіжну карту відповідачки.

27.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та позивачем укладено договір факторингу № 27012026 відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором. Відповідно до реєстру прав боржників № Б/Н від 27.01.2026 до договору факторингу № 1 та акта прийому-передачі реєстру боржників від 27.01.2026 до договору факторингу 1 від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки.

Відповідачка не виконала свого обов`язку та не повертала наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 159600,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 40000,00 грн, заборгованості по процентам у розмірі 99600,00 грн, заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) у розмірі 20000,00 грн.Окрім того, представник позивача у позовній заяві зазначає, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 139600 грн.

Ухвалою судді від 29.07.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» - Кукса Карина Олександрівна у судове засідання не з`явилася, однак позовна заява містить клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

ОСОБА_2 в судове засіданняне з`явилася. Копію позовної заяви з додатками направлялася позивачем відповідачу, про що в матеріалах справи наявний опис документів направлених відповідачу через Укрпошту. Про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином рекомендованою кореспонденцією на 25.08.2026 року. З заявою про розгляд справи у її відсутність до суду не зверталася. Письмового відзиву на позов не подала, причину неявки суду не повідомила.

За таких обставин, у зв`язку із неявкою в судове засідання належним чином повідомленої відповідачки, з письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі матеріалів.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослiдивши письмовi матеріали по справi, та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Щодо укладення договору:

Судом встановлено, що03 квітня 2025 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали договір № 2208901 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який підписаний його сторонами, зокрема, відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором К548. Цим же одноразовим ідентифікатором відповідачем підписані додатки до договору, а саме графік платежів, інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг, які є невід`ємною частиною договору згідно з п. 9.10. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором К548 відповідачкою також підписано паспорт споживчого кредиту.

Згідно з пунктами 1.1 - 1.4, 1.5, 1.5.1 зазначеного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 40 000 гривень, тип кредиту кредит, строк кредиту - 350 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 1.6 договору мета отримання кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 03.04.2025 року або 04.04.2025 року.

Пунктами 6.4, 6.4.1, 6.4.2 договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 6 000 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 1200 гривень починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Аналізуючи зміст договору № 2208901 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 03.04.2025, встановлено, що у ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту.

Судом також встановлено, що на виконання цього договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 40000 грн на умовах, передбачених договором, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20260127-2825 від 27.01.2026, та випискою за договором № 2208901за період з 27.01.2026-01.05.2026.

Суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 03.04.2025 договору № 2208901 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», та виконання кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання кредиту в розмірі 40000 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 2208901 від 03.04.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 27.01.2026 вбачається, що боржник має заборгованість перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» у розмірі 159600,00 грн, що складається з тіла кредиту 40000,00 грн, процентів за користування кредитом 99600,00 грн та штрафних санкцій 20000 грн.

У зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідачки штрафних санкцій, суд не вирішує правомірність нарахування таких санкцій за невиконання умов договору.

Матеріалами справи підтверджується, що позичальник ОСОБА_1 допустила неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.

Щодо переходу права вимоги:

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

27.01.2026 року між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Фактор) та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Клієнт) укладено договір факторингу № 27012026.

Згідно з п. 2.1. договору факторингу, за цим договором Клієнт відступає Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Права вимоги Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Реєстром Боржників до Договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026, актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 27.01.2026 до договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026, платіжною інструкцією в національній валюті від 30.01.2026 № 891, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підтверджується набуття права грошової вимоги до відповідачки в сумі 159600,00 грн, з яких: 40000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 99600,00 грн заборгованість по процентам та 20000 заборгованість по штрафах.

Суд погоджується, що перехід права вимоги позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 2208901 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 03.04.2025 відбувся у встановленому законодавством порядку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оскільки розмір позовних вимог за договором № 2208901 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 03.04.2025 підтверджений належно проведеним розрахунком, здійсненим на підставі умов договору та вимог чинного законодавства, тому саме такий розмір заборгованості необхідно стягнути на корить позивача.

У позовній заяві позивач ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ`просить покласти на відповідача витрати на професійну (правничу) допомогу.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч.4ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

В обгрунтування понесених судових витрат позивач ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ`надало: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4267/10 від 26.08.2010 року, договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, додаткову угоду №25771533525 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, згідно якого ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ`здійснило оплату Адвокатському бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого бюроТимошенка Олександра Олександровича в сумі 7000 гривень за надану ним правничу допомогу.

За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої правничої допомоги, заявлений розмір витрат, докази оплати гонорару, повне задоволення позовних вимог, суд вбачає підстави для їх задоволення.

Таким чином, до стягнення з відповідача ОСОБА_1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 2662 гривні 40 копійок сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.ст. 207,514,516,526,530,599,610,612,625,1082 Цивільного кодексу України, ст.ст.10,11,76-81,89,141,211,247,258,259,263-265,268,272,273,279,280-284,352,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ", ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43541163 заборгованість за Кредитним договором №2208901 від 03.04.2025 у розмірі 139600,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ", ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43541163 судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ", адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163,

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

Повне судове рішення складено 25 серпня 2026 року.

Суддя -