Рішення № 139256862, 07.08.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Музичук В.В.

справа №569/4631/25

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд позовом про встановлення факту, в якому просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач обґрунтовує свою позовну заяву тим, що із 03 червня 2014 року на підставі рішення Рівненського міського суду Рівнеської області у справі №569/7964/14-ц між ним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було розірвано шлюб, зареєстрований 12 липня 2002 року Зірненською сільською радою Березнівського району Рівненської області, актовий запис № 17. Від шлюбу мають із ОСОБА_2 спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 в свою чергу фактичної участі у вихованні та утриманні дитини не приймає. З 2014 року після розірвання шлюбу син ОСОБА_3 проживав як із ним так і з матір`ю ОСОБА_5 за узгодженим графіком. Однак з 2021 року син ОСОБА_3 остаточно залишився проживати із ним, де було створено належні умови для житття та розвитку сина. Крім того дитина повністю перебуває на його утриманні. ОСОБА_3 , який досяг 14 років, за власним бажанням і за своєю згодою проживає разом із ним, що передбачено ч. 3 ст. 160 Сімейного кодексу України та ч. 2 ст. 29 Цивільного кодексу України. Саме він виховує сина ОСОБА_3 , цікавиться його успіхами у навчанні, приділяє увагу здоров`ю дитини. Разом із сином вони проводять багато спільного часу разом. Він належно виконує свої батьківські обов`язки та самостійно займається навчанням, здоров`ям та розвитком сина ОСОБА_3 . У зв`язку із вихованням та утриманням дитини бажає оформити відстрочку від призову на військову службу. Задля подальшого забезпечення інтересів своєї дитини, змушений звертатися до суду.

Рішенням Рівненського міського суду від 16 червня 2025 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - задоволено. Встановлено факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Березнівським РВ УМВС України в Рівненській області, 18.03.2007 р., РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 21 липня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 - залишено без руху. Надано заявнику строк п"ять днів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків що зазначені в ухвалі.

24 липня 2025 року до суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_2 ОСОБА_6 про усунення недоліків, долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн.

Ухвалою судді від 28 липня 2025 року прийнято заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини. Призначено судове засідання по розгляду заяви про перегляд заочного рішення на 10 год. 30 хв. 02 вересня 2025 року.

Ухвалою судді від 24 вересня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Виконавчог окомітету Рівненської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - задоволено.

Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2025 року ухвалене у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - скасовано та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження на 12 листопада 2025 року на 10 годину 00 хвилин в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області.

18 жовтня 2025 року сформованого в системі «Електронний суд» ( 20.10.2025 року за вх. № 63858/25) відзив на позовну заяву про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 , в якому просить відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини. В обґрунтування відзиву зазначив, що відповідач категорично не згідна із позовною заявою, оскільки виконувала батьківські обов`язки, брала участь у вихованні та утриманні дитини, та наявні очевидні докази, що підтверджують її участь у вихованні та утриманні дитини. Згідно з рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 червня 2014 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 зареєстрований 12 липня 2002 року Зірненською сільською радою Березнівського району Рівненської області актовий запис №17 розірвано. За час шлюбу у ОСОБА_7 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , що видане 10 січня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції. Після розірвання шлюбу син ОСОБА_3 фактично залишився проживати із матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 , та мав можливість бачитись з батьком та приїздити до нього за попередньою домовленістю між батьками. Зазначені вище обставини (графік побачення з дитиною) у судовому порядку не вирішувались за допомогою нотаріально посвідченого договору, а також не вирішувались Службою у справах дітей оскільки взаємини між батьками дозволяли врегулювати питання визначення місця проживання, участі у вихованні та утриманні дитини без спірних моментів (з обов`язковим врахуванням думки дитини). На початку лютого 2025 року у зв`язку із сімейними обставинами відповідачки батьками ОСОБА_3 було спільно із сином вирішено, що останній тимчасово (1-2 місяці) буде проживати у батька. Таким чином, фактично, з березня 2025 року син проживав разом із батьком. Разом із тим попри намагання матері організувати зустрічі із сином останній відмовляв, обумовлюючи це заборонами із боку батька. Зауважує, що дані обставини окрім того, що мали місце бути лише з березня 2025 року абсолютно не можуть вказувати на те, що мати перестала цікавитьсь життям дитини та виконувати свої батьківські обов`язки. Дитина навчається у Рівненському ліцеї РМР №26, а також у КЗ «Рівненська дитяча музична школа №2. Згідно із довідкою Рівненського ліцею №26 Рівненської міської ради від 30.06.2025 встановлено, що батьки учня ОСОБА_3 до 8-го класу спілкувалися з класним керівником та брали участь у житті класу. Вони є учасниками Viber групи де розміщується інформація про навчання та шкільні події. Мама брала участь у благодійних ярмарках, які організовував заклад для підтримки ЗСУ ( у 6-му, 7-му класах). Мама учня 9-Г класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , забезпечила особисту участь у батьківських зборах, які були проведені 24 вересня 2025 року. Тато учня 9-Г класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 присутній на зборах не був. Факт активної участі матері у навчальному процесі підтверджується також присутністю на батьківських зборах. Мати завжди сприяла систематичному відвідуванню занять, своєчасно інформувала викладача про особливості стану здоров`я, або сімейні обставини, що могли впливати на навчальний процес. Окрім навчального процесу та шкільного життя забезпечувала охорону здоров`я дитини. Також відповідач уклала договір страхування здоров`я дитини 18.12.2019, який продовжує свою дію і по теперішній час між ПАТ «Страхова компанія УНІКА» та ОСОБА_2 , застраховано ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні, виданою ОСББ «Павлюченка 16» 04.03.2025 за адресою: АДРЕСА_3 проживає ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Крім того звертає увагу на те, що мати ОСОБА_3 систематично фінансово підтримує сина та дає кошти на особисті потреби. Просить відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 15 січня 2026 року в приміщенні Рівненського міського суду з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08 липня 2026 року поновлено судовий розгляд у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Пояснила, що метою звернення до суду для встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, була відстрочка від призову для піклування над дитиною, на сьогоднішній день позивач зазнав травм через ДТП та перебуває в стані активного лікування. Дитина вправі обирати з ким із батьків жити, батько самостійно утримує і виховує дитину.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, просили відмовити в їх задоволенні. Відповідач пояснила, що вона виконувала батьківські обов`язки, брала участь у вихованні та утриманні дитини. Цікавилася навчанням сина, ходила на батьківські збори, оплачувала за навчання, приймала активну участь у житті дитини, також скидала кошти на дитячу карту і надалі скидає їх.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради Мазанович Н.П. в судовому засіданні просила прийняти рішення в інтересах дитини.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Як встановлено судом із рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 червня 2014 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрований 12 липня 2002 року Зірненською сільською радою Березнівського району Рівненської області актовий запис № 17 розірвано.

За час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_7 у них народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , що видане 07 березня 2025 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Як вбачається із довідки, що видана директором Рівненського ліцею №26 Рівненської міської ради від 13 березня 2025 року ОСОБА_1 , батько учня 8-Г ОСОБА_3 , приймає участь у шкільному житті свого сина. ОСОБА_9 долучений до батьківської групи класу в месенджері Viber, що дозволяє йому своєчасно отримувати важливу інформацію від класного керівника, адміністрації школи та інших батьків. Завдяки цьому він може контролювати організацію освітнього процесу та інші аспекти навчальної діяльності сина. Крім того, ОСОБА_1 , підтримує зв`язок з класним керівником, цікавиться успішністю та поведінкою свого сина, своєчасно повідомляє про причини відсутності дитини на уроках.

Відповідно до копії декларації ОСОБА_3 №0001-К66А-1210 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, лікар ОСОБА_10 , надавач ПМД Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги «ЮВІЛЕЙНИЙ» Рівненської міської ради, вбачається, що законним представником пацієнта є ОСОБА_1 , дата подання декларації:05.06.2025 року.

Долучені докази відповідачем до позовної заяви: «Довідка Рівненського ліцею №26 Рівненської міської ради» №01- 30/225 від 30.06.2025 року, в якій вказується, що батьки учня ОСОБА_3 до 8-го класу спілкувалися з класним керівником та брали участь у житті класу. Вони є учасниками групи класу у додатку «Viber» де розміщується інформація про навчання та шкільні події. Відповідач брала участь у благодійних ярмарках, які організовував заклад для підтримки ЗСУ у 6-му та 7-му класах.

Відповідь «Рівненського ліцею №26» Рівненської міської ради №01-03/340 від 14.10.2025 року на адвокатський запит, що відповідач (мама учня 9-Г класу) приймала особисту участь у батьківських зборах які відбулися 24.09.2025 року, батько учня 9-г класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був відсутній на батьківських зборах 24.09.2025.

Відповідь на адвокатський запит від 07.10.2025 року батьківського комітету, що брала участь саме Відповідач у батьківських зборах, а також зазначили, що ОСОБА_2 також бере участь у фінансовій допомозі дітей класу де навчається її син.

Довідку Комунального закладу «Рівненська дитяча школа №2» №77 від 02.07.2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається на відділі народних інструментів по спеціальності "гітара" з 2022 року в 4 класі, викладач ОСОБА_11 , плата за навчання становить 380,00 грн. на місяць.

Із відповіді №2/03-05/24 від 01.07.2025 року - ПП «Медичний центр «Сім`я» вбачаєтья, що ОСОБА_3 мав укладену декларацію ПП «Медичний центр «Сім`я» з лікарем ОСОБА_12 по 01.06.2025 року. Декларація між ОСОБА_3 та ПП «Медичний центр «Сім`я» була розірвана 01.06.2025 року.

З відповіді на адвокатський запит №2273/4 від 13.08.2025 року, ПП «Медичний центр «Сім`я» б/н від 15.08.2025 року, вбачається, що Відповідач за час перебування її сина під медичним наглядом, була присутня разом з своїм сином під час відвідування лікаря, безпосередньо контактувала з медичним закладом і лікарем щодо питань охорони здоров`я ОСОБА_3 , супроводжувала його під час прийому, консультацій, оглядів, дообстежень.Також повідомляється, що було зафіксовано наступні звернення за період спостереження в ПП «Медичний центр «Сім`я» - 01.08.2024 року - діагноз «порушення рефракції», 27.08.2024 року - діагноз «розтягнення зв`язок гомілки», 13.09.2024 року - діагноз «увуїт», 09.10.2024 року - діагноз «перелом кісток лівого передпліччя», 16.09.2024 року - діагноз «гострий тонзилит», 22.01.2025 року - діагноз «профогляд, скринінгові обстеження», 23.01.2025 року - діагноз «профогляд, проведення планової вакцинації», 29.01.2025 року - діагноз «суглобовий біль, Артропатія», 27.02.2025 року - діагноз «ГРВІ».

З відповіді на адвокатський запит КНП первинної медико-санітарної допомоги «Ювілейний» РМР №497 від 17.10.2025 року, зазнчено, що ОСОБА_3 має укладену декларацію з лікарем ОСОБА_10 , з 05.06.2025 року, вказується, що з лікарем контактували обоє батьків, за період медичного спостереження ОСОБА_3 його мама ОСОБА_2 особисто зверталась до сімейного лікаря ОСОБА_10 18.09.2025 року щоб дізнатись про стан здоров`я її сина, про те, чи звертався він за медичною допомогою, чи отримав він форму 086/о для відвідування закладу освіти, чи був присутнім на прийомі у лікаря.

Із копії договору добровільного страхування на випадок хвороби (укладений між страховою компанією «УНІКА» та ОСОБА_2 №КОНМНІ-19ВІ74Т від 18.12.2019 року, вбачаєтья, що застраховано ОСОБА_3 ).

Із копії платіжних інструкцій та квитанцій, вбачається, що відповідач перераховувала грошові кошти на банківський рахунок - ОСОБА_3 .

Із довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні» №4 від 04 березня 2025 виданої ОСББ «Павлюченка 1», зазначено, що за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_5 між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , зареєстровано шлюб 26 липня 2022 року, прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_14 , дружини ОСОБА_14 .

Інших долучених доказів щодо участі у вихованні та утриманні дитини за інші роки відповідачем до суду не надані.

Відповідно до копії відповіді у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради на заяву ОСОБА_1 від 17 вересня 2025 року, зазначено, що працівниками служби було здійснено обстеження матеріально-побутових умов проживання громадянки ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 . Під час візиту в сім`ю встановлено, що в квартирі ОСОБА_15 проживає разом з чоловіком та своїми батьками. З ОСОБА_2 , матір`ю неповнолітнього ОСОБА_16 , було проведено бесіду щодо зазначеного питання у його зверненні. У своєму письмовому поясненні ОСОБА_15 вказала, що не здійснює психологічного тиску на свого сина ОСОБА_16 , телефонує йому та пише у месенджер Telegram лише раз у декілька днів. Однак син їй не відповідає на дзвінки, ігнорує повідомлення. Матері дитини наголошено на її правах та обов`язках щодо неповнолітнього сина.

Відповідно до копії пояснення ОСОБА_1 від 08.04.2026 року, зазначено, що він батько ОСОБА_17 , не заперечує синові спілкуватися з мамою ОСОБА_2 . ОСОБА_16 сам вирішив не спілкуватися з мамою. ОСОБА_18 , мама ОСОБА_16 не допомагає фінансово і матеріально оплату навчання гуртків. Дитина не проживає і не спілкується з мамою приблизно 4 роки. Йому роз`яснено законодавством щодо участі у вихованні та утримання дитини та також у здійсненні перешкод у спілкуванні матері з ОСОБА_16 .

Відповідно до копії пояснення ОСОБА_3 , зазначено, що він проживає з татом за адресою: АДРЕСА_4 . Усім необхідним його забезпечує тато. Фінансово йому мама не допомагає. Не виявляє бажання спілкуватися з мамою, тому що вона його не розуміє. Він спілкується зі своїм старшим братом ОСОБА_19 .

Відповідно до відповіді Рівненської міської ради виконавчого комітету служби у справах дітей, ОСОБА_20 , від 21.04.2026 року, повідомили, що її заява від 23 березня 2025 року розглянута службою у справах дітей в межах компетенції. Рівненським центром соціальних служб Департаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради було проведено оцінку потреб сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . За результатами оцінки потреб встановлено, що складні життєві обставини відсутні. Для Дмитра облаштована окрема кімната та створені належні умови для здорового та гармонійного розвитку. В приміщенні Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради з ОСОБА_1 , батьком неповнолітнього ОСОБА_16 , було проведено бесіду щодо зазначених питань у її зверненні. У своєму письмовому поясненні ОСОБА_9 зазначив, що не чинить і не чинив їй перешкод у спілкуванні з сином. Неповнолітній ОСОБА_16 вказав, що він проживає з татом, забезпечений усім необхідним, спілкується зі своїм старшим братом ОСОБА_19 .

Відповідно до копії консультаційного висновку спеціаліста від 29.05.2026 року, копії епікризу виписного №5634 від 30.05.2026 виданого КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради, копії результатів комп`ютерної томографії кісток тазу від 10.07.2026 року, виданого діагностичним центром «РАМ» , вбачається, що відповідач проходить лікування, у зв`язку з множинними переломами гомілки, переломом кульшової западини(ямки).

Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

У судовому засіданні було заслухано думку дитини - неповнолітнього ОСОБА_3 , який суду пояснив, що проживає разом з батьком більше чотирьох років і бажає надалі жити з татом. З мамою спілкуватися не хоче, тато його доглядає. Радиться з татом стосовно вибору професії. Всім необхідним його забезпечує тато. Телефонує татові завжди, з мамою не спілкується. Тато його розуміє та завжди підтримує. З мамою не спілкується орієнтовно 1.5 року. Додаток приватбанк видалив, кошти від мами не отримує. Тато йому не забороняє спілкуватися з мамою. Не пам`ятає чи мама вітала з днем народження, дарувала телефон. Мама телефонує і пише перед судом. Мама не доглядала його та не контролювала. Мама записувала на гуртки, а тато оплачував. Банківської картки не має, раніше мав, не користується карткою, оформляла мама, скидали кошти мама і тато. Від спілкування із ним мама не відмовлялась. Кошти не знімав, коли хресний скидав, з карти яку оформляла мама. Паспорт оформляла мама. Комп`ютер купував йому брат. Поки тато був в лікарні опікувалася ним його дружина. Він проживає з його сім`єю. В нього є брат, який живе за кордоном, він з ним спілкується. Мама його не розуміє та не розділяє погляди. З мамою фактично не спілкується.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за її виховання, розвиток та забезпечення рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками та проживання одного з них окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За приписами статей 150, 157 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; питання виховання дитини вирішуються батьками спільно, а той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 звернула увагу, що обставина щодо одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлена судом як така, що входить до предмета доказування у спорі між батьками щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини, оскільки встановлення такої обставини пов`язане з оцінкою фактичного виконання другим із батьків своїх батьківських обов`язків та впливає на права й інтереси дитини.

У постанові від 02 квітня 2025 року у справі № 127/3622/24 Верховний Суд наголосив, що в умовах дії воєнного стану факт самостійного виховання та утримання дитини може мати самостійне юридичне значення, зокрема для реалізації права на відстрочку від призову, а встановлення такого факту здійснюється судом на підставі дослідження конкретних життєвих обставин та належних доказів.

Водночас Верховний Суд послідовно виходить із того, що саме лише проживання дитини з одним із батьків не є автоматичним доказом усунення іншого з батьків від виховання. Тому суд має оцінювати не формальний сімейний статус, а реальний характер участі кожного з батьків у повсякденному житті дитини, її утриманні, навчанні, лікуванні, розвитку, а також сталість відповідних сімейних зв`язків.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 травня 2026 року у справі № 195/533/24, відповідно до якого після досягнення дитиною чотирнадцятирічного віку вона набуває права самостійно визначати місце свого проживання. Частина третя статті 160 СК України прямо встановлює, що якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Ця норма кореспондується із частиною другою статті 29 ЦК України.

Таким чином, у цій справі волевиявлення ОСОБА_3 , який досяг чотирнадцятирічного віку, не може розглядатися як другорядна обставина. Воно має істотне значення для визначення фактично сформованої моделі сімейних відносин, якщо таке волевиявлення є самостійним, послідовним та не суперечить його найкращим інтересам.

Судом безпосередньо заслухано неповнолітнього ОСОБА_3 , який чітко та послідовно пояснив, що проживає з батьком більше чотирьох років, бажає надалі проживати саме з ним, довіряє йому, радиться з ним щодо важливих життєвих питань, відчуває його підтримку, а з матір`ю фактично не спілкується та не бажає підтримувати таке спілкування.

Судом не встановлено обставин, які б давали підстави сумніватися в самостійності та усвідомленості висловленої дитиною позиції. Навпаки, пояснення неповнолітнього узгоджуються з фактичними обставинами його проживання та повсякденного життя, встановленими іншими доказами у справі.

При цьому суд враховує, що предметом цієї справи не є визначення місця проживання дитини. Разом із тим право дитини після досягнення чотирнадцяти років самостійно визначати місце свого проживання та її категоричне бажання залишатися у сім`ї батька є істотною обставиною для оцінки того, де фактично зосереджене її сімейне, побутове та виховне середовище.

Суд не заперечує та не відкидає доказів того, що у попередні роки відповідач брала участь у житті сина, супроводжувала його до медичних закладів, цікавилася навчанням, брала участь у шкільних заходах, оформлювала документи та здійснювала окремі витрати на дитину.

Проте такі докази мають оцінюватися з урахуванням часу, до якого вони належать, та реальної сімейної ситуації, що склалася надалі.

Позов у цій справі подано до суду 10 березня 2025 року. Тому для вирішення заявленої вимоги істотним є насамперед характер виконання батьківських обов`язків на час звернення до суду та протягом розгляду справи, а не лише факт участі матері у вихованні у попередні періоди життя дитини.

Сімейні відносини є динамічними, а тому участь матері у вихованні сина в минулому сама по собі не спростовує можливості того, що станом на момент виникнення спірних правовідносин фактичне щоденне виховання та утримання дитини здійснював батько самостійно.

Матеріали справи підтверджують, що дитина проживає у сім`ї позивача, саме позивач організовує її повсякденне життя, забезпечує житлом та необхідними умовами, бере участь у навчанні, контролює стан здоров`я, оплачує навчання та гуртки, підтримує дитину та вирішує разом із нею питання її розвитку і майбутнього.

Особливе доказове значення суд надає обставинам, які виникли після тяжкого травмування позивача.

Із медичних документів встановлено, що внаслідок отриманих травм позивач проходив лікування та був істотно обмежений у можливості самостійно пересуватися.

Незважаючи на це, неповнолітній ОСОБА_16 не перейшов проживати до матері, а продовжив проживати у сім`ї батька. Сам неповнолітній у судовому засіданні пояснив, що в період перебування батька у лікарні ним опікувалася теперішня дружина позивача.

На переконання суду, ця обставина є показовою для встановлення фактичного характеру сімейних відносин. Навіть у період, коли батько через тяжкий стан здоров`я був об`єктивно обмежений у можливості особисто здійснювати повсякденний догляд, дитина залишилася у сформованому сімейному середовищі батька і не перейшла під фактичне піклування матері.

У сукупності з іншими доказами це свідчить про сталість життєвого та сімейного зв`язку дитини саме з сім`єю позивача та про те, що фактичне повсякденне виховання і забезпечення дитини здійснюється позивачем та організованою ним сім`єю.

Щодо доводів відповідача про матеріальне утримання дитини шляхом перерахування коштів на банківський рахунок суд зазначає таке.

Відповідно до статей 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а способи виконання цього обов`язку визначаються за домовленістю між ними або у встановленому законом порядку.

Разом із тим саме перерахування коштів на банківський рахунок не є безумовним доказом фактичного утримання дитини. Для оцінки такого доказу має значення, чи були відповідні кошти реально доступними дитині та чи спрямовувалися вони на задоволення її поточних потреб.

Неповнолітній ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснив, що банківською карткою не користується, додаток «ПриватБанк» видалив, коштів від матері фактично не отримує та не витрачає.

При цьому відповідач фактично не заперечила, що дитина коштів із такого рахунку не знімає, а підтвердила це в засіданні. Суд також враховує пояснення щодо того, що рахунок було відкрито матір`ю і саме вона має можливість вирішувати питання щодо його закриття.

Отже, саме існування руху коштів за рахунком, яким дитина фактично не користується, не доводить реального спрямування цих коштів на її харчування, одяг, навчання, лікування, гуртки або інші повсякденні потреби.

Натомість із пояснень дитини та інших досліджених доказів суд встановив, що фактичне фінансування її щоденних потреб здійснюється позивачем.

Суд також оцінює надані відповідачем відомості щодо її участі у батьківських зборах, звернення до сімейного лікаря, листування та телефонних дзвінків дитині.

Такі дії свідчать про наявність певного інтересу матері до життя сина та не дають підстав стверджувати, що вона взагалі ніколи не вчиняла дій, пов`язаних із реалізацією батьківських прав.

Однак поняття участі у вихованні не може зводитися до окремих епізодичних дій. Воно передбачає реальну, систематичну та безпосередню участь у формуванні особистості дитини, її щоденному житті, навчанні, розвитку, побуті, підтримці та прийнятті повсякденних рішень щодо неї.

Сукупність досліджених доказів не підтверджує такої систематичної участі матері у житті дитини у період, який є релевантним для вирішення цього спору.

При цьому відсутність особистого спілкування між матір`ю і сином суд оцінює не ізольовано, а разом із віком дитини, її здатністю самостійно формувати та висловлювати свою позицію і фактичним характером відносин між ними.

ОСОБА_16 , який досяг чотирнадцятирічного віку, категорично висловив небажання спілкуватися з матір`ю, пояснив причини такого ставлення, зазначив, що саме батькові довіряє та саме з ним пов`язує своє подальше проживання.

Суд враховує, що сам факт відсутності спілкування не припиняє батьківських прав матері та не звільняє її від батьківських обов`язків. Водночас за конкретних обставин цієї справи він є одним із елементів фактичної сімейної ситуації, яку суд зобов`язаний оцінити у сукупності з усіма іншими доказами.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Тому суд оцінює не формальну кількість документів, поданих кожною зі сторін, а їх зміст, період, якого вони стосуються, взаємний зв`язок та відповідність фактичним життєвим обставинам.

Дослідивши письмові докази, пояснення сторін та безпосередньо заслухавши неповнолітнього ОСОБА_16 , суд дійшов внутрішнього переконання, що станом на момент звернення позивача до суду та протягом розгляду цієї справи саме ОСОБА_1 фактично самостійно здійснює постійний комплекс батьківських обов`язків щодо виховання та утримання сина.

Суд бере до уваги, що відповідач у минулому брала участь у вихованні дитини. Однак наявність такої участі у попередні періоди не спростовує встановленого судом факту, що на час виникнення та розгляду спору фактичний центр життя дитини знаходиться у сім`ї батька, який забезпечує її повсякденне виховання та утримання.

Окремі епізоди участі матері у шкільному житті, звернення до лікаря, телефонні дзвінки, повідомлення, а також зарахування коштів на банківський рахунок, яким дитина фактично не користується, за встановлених у цій справі обставин не спростовують висновку про самостійне здійснення позивачем фактичного виховання та утримання сина.

Особливо переконливо цей висновок підтверджується поведінкою сім`ї після тяжкого травмування позивача: навіть за об`єктивної неможливості батька певний час повною мірою здійснювати особистий догляд дитина залишилася у його сім`ї та перебувала під піклуванням його дружини, а не матері.

Такі обставини у поєднанні з чітким і самостійним волевиявленням ОСОБА_16 , який бажає проживати з батьком, не бажає спілкуватися з матір`ю та саме батька сприймає як особу, яка забезпечує його щоденні потреби, підтримує і виховує, дають суду підстави дійти висновку про доведеність заявленого юридичного факту.

Встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини у цій справі не означає позбавлення відповідача батьківських прав та не припиняє передбачених законом прав і обов`язків матері. Воно відображає фактичний стан сімейних відносин, який склався на час розгляду спору, та має значення для реалізації позивачем прав, визначених законом.

Мета отримання позивачем відстрочки від призову сама по собі не визначає результат розгляду справи та не звільняє суд від обов`язку перевірити реальне існування юридичного факту. У даній справі такий факт підтверджений сукупністю досліджених доказів.

З огляду на встановлені обставини, вік та самостійне волевиявлення дитини, фактичний характер її сімейних відносин, реальне виконання позивачем повсякденних обов`язків щодо виховання та утримання сина та відсутність систематичної фактичної участі відповідача у цьому процесі у релевантний період, суд дійшов переконання, що позов ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - задовольнити.

Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Березнівським РВ УМВС України в Рівненській області, 18.03.2007 р., РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради, вул. Шевченка, буд. 45, м. Рівне, ЄДРПОУ 25675397.

Суддя -