Ухвала суду № 139256780, 24.01.2025, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/182/25

У Х В А Л А

24.01.2025 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Саган Л.В., розглянувши в м.Здолбунові позовну заяву ОСОБА_1 до Здолбунівської міської ради Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Здолбунівська державна нотаріальна контора Рівненської області, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:

1) встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

2) визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

3) визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який відповідно до пунктів 5, 6, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України повинен містити в собі: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до абз.2 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Однак, позивач вказаних вимог при подачі позову не врахував і не зазначив відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору. Постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а саме: постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та земельну ділянку, що належали спадкодавцю) позивачем не зазначено та до позовної заяви не додано.

Крім того, частиною 3 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Проте, в порушення вказаних вимог закону позивачем не зазначена ціна позову. Також, на підтвердження вартості спадкового майна позивачем не зазначено та не додано до позовної заяви жодного доказу.

При визначенні ціни позову слід враховувати вимоги ст.176 ЦПК України.

Згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно, визначається вартістю майна.

За змістом ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, тобто він є спеціальним законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211 грн. 20 коп.

Позивачем заявлено три окремі вимоги, одна з яких немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п. 11, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК (ст.176, п.3 ч.3 ст.175 ЦПК в новій редакції), такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК). Ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Однак, виходячи з того, що із поданої позовної заяви та копій долучених до неї документів не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру, позивачу необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання позовної заяви до суду та сплатити його у розмірі 1 % позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням вартості майна, підтвердивши таку вартість належними доказами.

При подачі позову до Здолбунівського районного суду Рівненської області судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Рівненській області/Здолбунівська міська територіальна громада/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA808999980313101206000017517; код класифікації доходів бюджету 22030101.

На підтвердження сплати судового збору позивачу необхідно надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.177 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Здолбунівської міської ради Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Здолбунівська державна нотаріальна контора Рівненської області, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиправлення недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я