Рішення № 139256410, 26.08.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2418/26

Провадження № 2/539/1911/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

представника відповідача - адвоката Антіховича В. В.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у місті Лубнах Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (далі - ТОВ «Новий колектор») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 08 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс»), правонаступником якого є ТОВ «Новий колектор», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0842-3447.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 14 500 грн строком на 70 календарних днів - до 16 січня 2022 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,2 % від початкової суми кредиту за кожен день користування кредитом. Кредит надано в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» узяті на себе зобов`язання виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту від 08 листопада 2021 року.

У свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 22 квітня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 26 680 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14 500 грн, заборгованість за відсотками - 12 180 грн.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ТОВ «Новий колектор» уклали договір факторингу від 26 грудня 2024 року № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги щодо відповідача за кредитним договором від 08 листопада 2021 року № 0842-3447. Про відступлення права вимоги відповідача повідомлено 03 лютого 2025 року шляхом направлення СМС-повідомлення на її фінансовий номер телефону.

На підставі викладеного ТОВ «Новий колектор» просило стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 26 680 грн, а також судові витрати: 2 662,40 грн судового збору та 248,58 грн витрат на відправлення копії позовної заяви відповідачу.

Представник відповідача - адвокат Антіхович В. В. подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У відзиві зазначено, зокрема, що 21 травня 2022 року відповідач змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені від 21 травня 2022 року серії НОМЕР_1 .

Відповідач категорично заперечує факт укладення кредитного договору, стверджуючи, що жодного договору з первісним кредитором не підписувала, свого волевиявлення на його укладення у визначений законом спосіб не підтверджувала та істотних умов кредитування не погоджувала. За наявності таких заперечень надані позивачем копії електронних документів не можуть бути покладені в основу рішення без дослідження їх оригіналів; суд зобов`язаний перевірити достовірність, цілісність і незмінність електронних документів та з`ясувати, чи направлявся відповідачу саме той примірник договору, у якому вигляді він надсилався та чи була виключена можливість внесення змін до його тексту після підписання.

Наданий позивачем кредитний договір не містить підписів сторін, зокрема підпису кредитодавця; підпис кредитодавця відсутній і в інших доданих до позову документах, що, на думку представника відповідача, свідчить про недотримання письмової форми правочину та недосягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору.

До позову не додано жодних документів, які підтверджували б виконання кредитором умов договору, зокрема фактичну видачу коштів відповідачу. Представник відповідача звернув окрему увагу на те, що надана банком виписка не підтверджує факт видачі коштів саме первісним кредитором відповідачу, оскільки у виписці зазначено відправника «EasyPay», однак не встановлено, хто це такий і чи має ця особа стосунок до первісного кредитора. Таким чином, за доводами представника відповідача, позивач не довів факту укладення кредитного договору та не довів факту зарахування коштів саме первісним кредитором на рахунок відповідача. Крім того, надані позивачем довідки не є банківськими платіжними інструкціями, оскільки виготовлені самим кредитором без участі банку, а зазначення в них лише «маски» картки без повних реквізитів не відповідає вимогам до банківських платіжних документів.

Верифікація клієнта проведена за три місяці до дати укладення кредитного договору, а тому, на думку представника відповідача, не може підтверджувати волевиявлення відповідача саме на укладення договору від 08 листопада 2021 року.

Долучені до позову паспорт споживчого кредиту, графік платежів та правила надання споживчих кредитів не підписані відповідачем, а тому не можуть вважатися частиною договору та належними і допустимими доказами погодження відповідачем істотних умов кредитування; використання в цих документах одного й того самого одноразового ідентифікатора саме по собі не підтверджує ознайомлення відповідача з їх змістом.

Нараховані позивачем проценти за користування кредитом у розмірі 12 180 грн є непропорційно завищеними стосовно суми тіла кредиту, суперечать засадам справедливості, добросовісності та розумності, а умови договору про їх нарахування є несправедливими в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Представник відповідача просив урахувати, що розмір процентів не повинен перевищувати 50 % суми кредиту, тобто 7 250 грн.

Позивачем не доведено набуття ним права вимоги саме за кредитним договором від 08 листопада 2021 року № 0842-3447, оскільки, за доводами представника відповідача, у договорі факторингу не конкретизовано перелік боржників, доданий реєстр боржників містить відомості лише про одного боржника та не відповідає заявленій кількості боржників, а докази належного повідомлення відповідача про відступлення права вимоги відсутні.

У судовому засіданні 19 серпня 2026 року представник відповідача підтримав викладені у відзиві доводи та окремо звернув увагу суду на те, що надана банком виписка не підтверджує факт видачі коштів саме первісним кредитором відповідачу, оскільки у виписці зазначено відправника «EasyPay», проте не встановлено, хто це такий; що позивач не довів факту укладення кредитного договору і не довів факту зарахування коштів на рахунок відповідача; що відсутні докази підписання кредитного договору кредитодавцем; а також що верифікація клієнта проведена за три місяці до укладення кредитного договору. З огляду на викладене представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Адвокат Антіхович В. В. також повідомив, що орієнтовний розрахунок витрат відповідача на професійну правничу допомогу становить 7 000 грн.

Рух справи

22 травня 2026 року ТОВ «Новий колектор» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 травня 2026 року справу № 539/2418/26 передано судді Пилипчуку М. М.

26 травня 2026 року суд на виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України звернувся до відповідного органу реєстрації місця проживання (перебування) особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.

29 травня 2026 року до суду надійшла відповідь Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 26 травня 2026 року, згідно з якою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 30 червня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано в Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») інформацію: чи емітувалася (видавалася) банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я відповідача, а також інформацію про рух коштів по банківському рахунку, до якого прив`язано зазначену банківську картку, у період з 08 листопада 2021 року до 11 листопада 2021 року.

У судовому засіданні 30 червня 2026 року за заявою представника відповідача розгляд справи відкладено на 05 серпня 2026 року.

03 липня 2026 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву.

У зв`язку з невиконанням ухвали суду від 01 червня 2026 року в частині витребування доказів судове засідання, призначене на 05 серпня 2026 року, відкладено на 19 серпня 2026 року.

06 серпня 2026 року на адресу суду на виконання ухвали суду від 01 червня 2026 року надійшла відповідь АТ «Універсал Банк» (лист від 05 серпня 2026 року № БТ/Е-34189) з доданою до неї інформацією про рух коштів за картковим рахунком відповідача.

У судовому засіданні 19 серпня 2026 року представник відповідача підтримав викладені у відзиві доводи, просив у задоволенні позову відмовити. Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.

У судовому засіданні судом вирішено питання щодо поданих представником відповідача клопотань про витребування доказів та про витребування оригіналів доказів. Проте у поданих клопотаннях представник відповідача не обґрунтував неможливості самостійно отримати відповідні докази, а їх матеріали не містять доказів вжиття відповідачем чи її представником заходів для самостійного отримання доказів; у судовому засіданні представник позивача підтвердив, що заходів для самостійного витребування цих доказів він не вживав. Позовну заяву з додатками подано через підсистему «Електронний суд» та засвідчено електронним підписом представника позивача відповідно до частини другої статті 100 ЦПК України; у матеріалах справи наявні копії документів, поданих позивачем на підтвердження заявлених вимог, достовірність яких у суду сумнівів не викликає. Порушень порядку надання і отримання доказів не встановлено. Враховуючи викладене, суд 19 серпня 2026 року постановив ухвалив про відмову у задоволенні клопотань представника відповідача про витребування доказів та про витребування оригіналів доказів.

Відповідно до частини першої статті 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 26 серпня 2026 року.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що в матеріалах справи наявний кредитний договір № 0842-3447 від 08 листопада 2021 року, укладений в електронній формі, сторонами якого зазначені ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) в особі директора Резуєва Є. В. та ОСОБА_1 (позичальник); у розділі реквізитів та підписів сторін договору зазначено електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором (номер пароля) A119.

Згідно з пунктом 1.1 кредитного договору цей договір та правила надання споживчих кредитів разом складають єдиний договір; укладаючи договір, позичальник підтвердила, що ознайомлена з усіма його умовами, повністю їх розуміє та зобов`язується їх дотримуватися.

Відповідно до пункту 1.2 договору кредитодавець надає позичальникові грошові кошти в кредит у сумі 14 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування ним.

Згідно з пунктом 1.4 договору строк кредиту складає 70 календарних днів (10 тижнів); кредит має бути повернений згідно з графіком платежів (додаток 1 до кредитного договору) до 16 січня 2022 року шляхом унесення 5 однакових за розміром платежів (один платіж раз на 2 тижні), кожен із яких передбачає сплату однієї п`ятої від суми кредиту та суми нарахованих процентів.

Відповідно до пункту 1.5 договору кредитний договір є укладеним з моменту одержання кредитодавцем відповіді (акцепту) позичальника про прийняття пропозиції (оферти) кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з пунктом 1.6 договору протягом строку кредиту розмір процентів за користування кредитом складає 1,2 % від початкової суми кредиту за кожен день користування кредитом; проценти нараховуються з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення визначеного договором строку кредиту.

Пунктами 1.7, 1.8 договору передбачено відповідальність позичальника у вигляді штрафу за несплату/невчасну сплату двотижневого платежу, при цьому загальна сума неустойки, нарахованої за порушення зобов`язань позичальником, не може перевищувати половини суми кредиту.

Згідно з пунктом 3.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються на всю суму кредиту з дня перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позичальника, до якого емітована платіжна картка, вказана позичальником при укладенні договору, до терміну погашення кредиту.

У графіку платежів (додаток № 1 до кредитного договору), у паспорті споживчого кредиту і у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, які долучені до кредитного договору, у графі підпису позичальника зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором (номер пароля) A119 та дату 08 листопада 2021 року. У паспорті споживчого кредиту і зазначеній таблиці вказано, що орієнтовна загальна вартість кредиту становить 26 680 грн (у тому числі тіло кредиту - 14 500 грн та проценти - 12 180 грн). Згідно з графіком платежів кредит підлягав поверненню п`ятьма рівними платежами по 5 336 грн (з яких: 2 900 грн - тіло кредиту, 2 436 грн - проценти) 21 листопада 2021 року, 05 грудня 2021 року, 19 грудня 2021 року, 02 січня 2022 року та 16 січня 2022 року.

За змістом анкети клієнта - фізичної особи ідентифікацію та верифікацію відповідача здійснено з використанням ресурсу BankID Національного банку України; за даними анкети клієнт - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , фінансовий (мобільний) номер телефону НОМЕР_5 . У матеріалах справи наявний також звіт про верифікацію особи, сформований системою «Ondato», який містить фотографії відповідача з паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , дату проходження верифікації - 06 серпня 2021 року, оцінку збігу обличчя та документа (96 балів) та відомості про результат ідентифікації («Passed manual», «Cross checked»).

У судовому засіданні представник відповідача вказував, що у наданому позивачем до позовної заяви звіті про верифікацію особи, сформований системою «Ondato», містяться фотографії особи, яка схожа на відповідача.

Згідно з довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 0842-3447 від 08 листопада 2021 року видачу коштів за кредитним договором здійснено 08 листопада 2021 року через платіжну систему «EASYPAY_API» (платіж № 1016824620) на картку з маскованим номером НОМЕР_6 на суму 14 500 грн.

У відповіді АТ «Універсал Банк» від 05 серпня 2026 року № БТ/Е-34189, наданій на виконання ухвали суду від 01 червня 2026 року, зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком емітовано картку № НОМЕР_7 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок. У доданій до відповіді виписці про рух коштів за цим картковим рахунком за період з 08 листопада 2021 року до 11 листопада 2021 року зазначено, що 08 листопада 2021 року на рахунок зараховано 14 500 грн від відправника «EasyPay».

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором від 08 листопада 2021 року № 0842-3447 станом на 26 грудня 2024 року загальна заборгованість відповідача становить 26 680 грн, з яких: заборгованість за тілом - 14 500 грн, заборгованість за процентами - 12 180 грн. Згідно з розрахунком проценти за користування кредитом нараховувалися за ставкою 1,2 % на день (174 грн на день) з 08 листопада 2021 року до 16 січня 2022 року (70 днів), після чого нарахування процентів припинено; штрафи, неустойка та інші платежі позивачем не нараховувалися.

26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору право вимоги до боржників за кредитними договорами. У витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу від 26 грудня 2024 року № УКФ-261224-2 під порядковим номером 32298 зазначено ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , кредитний договір від 08 листопада 2021 року № 0842-3447 та суму заборгованості - 26 680 грн, у тому числі суму основного зобов`язання - 14 500 грн та суму нарахованих процентів - 12 180 грн. У матеріалах справи наявні платіжні інструкції про сплату новим кредитором первісному кредитору ціни продажу за відступлене право вимоги згідно з договором факторингу.

Про відступлення права вимоги за кредитним договором № 0842-3447 від 08 листопада 2021 року відповідача повідомлено 03 лютого 2025 року шляхом направлення СМС-повідомлення на її фінансовий номер телефону НОМЕР_5 .

21 травня 2022 року відповідач змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені від 21 травня 2022 року серії НОМЕР_1 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до частин третьої, четвертої, восьмої статті 11 та статті 12 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції особа має ідентифікуватися в такій системі. За правилом частини дванадцятої статті 11 цього Закону електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що кредитний договір, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором A119, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Ураховуючи факт підписання відповідачем кредитного договору, паспорта споживчого кредиту та графіка платежів одноразовим ідентифікатором A119, суд дійшов висновку, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачем 08 листопада 2021 року укладено кредитний договір, що свідчить про дотримання форми зазначеного правочину. Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не нею, матеріали справи не містять.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про недоведеність факту укладення кредитного договору та про неможливість покладення в основу рішення копій електронних документів без дослідження їх оригіналів. Обов`язок надати оригінал письмового (електронного) доказу виникає в разі наявності обґрунтованих сумнівів у відповідності поданої копії оригіналу. Заперечення відповідача проти факту укладення договору мають загальний характер і не спростовуються самі по собі відсутністю паперових оригіналів електронних документів, оскільки укладення договору та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджуються сукупністю інших доказів - анкетою клієнта з ідентифікацією через BankID НБУ, звітом про верифікацію особи з фотографіями відповідача з її паспортом, зазначенням у договорі та додатках до нього одного й того самого одноразового ідентифікатора A119, а також фактом зарахування суми кредиту на банківський рахунок відповідача та подальшим розпорядженням нею цими коштами. Доводи про відсутність у договорі власноручного підпису кредитодавця також є безпідставними, оскільки договір укладено в електронній формі і він не може містити власноручних підписів сторін на паперовому носії, а прийняття кредитодавцем виконання (перерахування суми кредиту) свідчить про вчинення сторонами дій, спрямованих на виникнення цивільних прав та обов`язків. Наведені представником відповідача постанови Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 та від 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц ухвалені за інших фактичних обставин, коли факт отримання позичальником кредитних коштів не був підтверджений належними доказами, тоді як у цій справі такий факт підтверджено зібраними у справі доказами у сукупності, зокрема, витребуваною судом банківською випискою.

Верховний Суд у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 погодився з тим, що «без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці; поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Заперечення відповідачем факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів за наявності у матеріалах справи доказів зарахування 14 500 грн на її банківський рахунок і подальшого розпорядження цими коштами не узгоджуються із зазначеною доктриною та із засадами добросовісності.

Довід представника відповідача про те, що верифікація клієнта проведена за три місяці до укладення кредитного договору, а тому не підтверджує волевиявлення відповідача саме на укладення договору від 08 листопада 2021 року, суд відхиляє. Ідентифікація та верифікація клієнта є процедурою встановлення й підтвердження особи позичальника, яка передує укладенню конкретного договору та зберігає чинність для подальших правовідносин сторін; проведення верифікації раніше за дату укладення договору не спростовує, а підтверджує, що особу позичальника було встановлено належним чином. Волевиявлення відповідача саме на укладення договору від 08 листопада 2021 року підтверджується використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором A119 у день укладення договору та подальшим отриманням і використанням кредитних коштів, а тому часовий проміжок між верифікацією та укладенням договору правового значення для вирішення спору не має.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача про недоведеність факту надання кредиту та про те, що надана банком виписка не підтверджує видачу коштів саме первісним кредитором з огляду на зазначення у ній відправника «EasyPay», особу якого не встановлено. Згідно з довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту від 08 листопада 2021 року видача кредиту в сумі 14 500 грн здійснена через платіжну систему «EASYPAY_API» (платіж № 1016824620) на картку з маскованим номером НОМЕР_6 . Витребуваною судом відповіддю АТ «Універсал Банк» підтверджено, що картка № НОМЕР_7 та відкритий під неї банківський рахунок належать саме відповідачу, а згідно з наданою банком випискою 08 листопада 2021 року на цей рахунок зараховано 14 500 грн від відправника «EasyPay». Отже, «EasyPay» є не невідомою особою, а платіжною системою, через яку первісний кредитор перерахував кредитні кошти позичальнику, що узгоджується з умовами кредитного договору про надання кредиту в безготівковій формі на платіжну картку позичальника (пункт 3.2 договору). Збіг дати, суми (14 500 грн) та номера картки (НОМЕР_2) у довідці кредитодавця та в незалежній банківській виписці підтверджує, що кредитні кошти надійшли на рахунок відповідача саме на виконання кредитного договору. Та обставина, що після зарахування коштів за рахунком відповідача того самого дня проведено видаткові операції, зокрема операцію на суму 9 096,26 грн, підтверджує фактичне отримання нею кредиту та розпорядження цими коштами. Доводи про те, що надані кредитором довідки не є банківськими платіжними інструкціями та виготовлені кредитором самостійно, не спростовують факту зарахування коштів, оскільки цей факт підтверджено не довідками кредитора, а випискою банку, витребуваною судом, яка походить від незалежної установи - АТ «Універсал Банк».

Доводи представника відповідача про те, що паспорт споживчого кредиту, графік платежів та правила надання споживчих кредитів не підписані відповідачем, а використання одного й того самого одноразового ідентифікатора не підтверджує ознайомлення з ними, суд відхиляє. Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору цей договір разом із правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, а графік платежів, паспорт споживчого кредиту і таблиця обчислення загальної вартості кредиту є його невід`ємними частинами. Підписавши кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором A119, відповідач підтвердила ознайомлення з усіма складовими договору та згоду з ними, у тому числі щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строків повернення кредиту. Зазначення того самого ідентифікатора A119 у графіку платежів, паспорті споживчого кредиту і таблиці обчислення загальної вартості кредиту свідчить про підписання відповідачем усіх цих документів у складі єдиного правочину.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Доводи представника відповідача про недоведеність набуття позивачем права вимоги саме за спірним кредитним договором, неконкретизованість реєстру боржників та відсутність доказів повідомлення відповідача про відступлення права вимоги суд сприймає критично. У матеріалах справи наявні договір факторингу від 26 грудня 2024 року № УКФ-261224-2 та витяг з реєстру боржників № 1 до нього, у якому конкретно зазначено відповідача ( ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 ) з ідентифікацією саме спірного кредитного договору від 08 листопада 2021 року № 0842-3447 та розміру відступленої заборгованості 26 680 грн. Отже, обсяг та підстави відступленого права вимоги стосовно відповідача чітко визначені сторонами договору факторингу. Надання позивачем витягу з реєстру боржників (перша та остання сторінки, а також сторінка з відомостями про відповідача, за заретушування конфіденційної інформації про інших боржників) не свідчить про відступлення права вимоги стосовно лише одного боржника та узгоджується з обов`язком нерозголошення персональних даних інших осіб. Сплата ціни продажу за відступлене право вимоги підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями. Постанова Верховного Суду від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25, на яку посилається представник відповідача, ухвалена за інших обставин, коли не було доведено факту перерахування суми фінансування та переходу права вимоги, тоді як у цій справі перехід права вимоги за спірним договором до позивача підтверджений сукупністю зазначених доказів. Крім того, відповідно до частини другої статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, ця обставина сама по собі не звільняє боржника від виконання зобов`язання і не є підставою для відмови в позові. Водночас у цій справі позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги шляхом направлення 03 лютого 2025 року СМС-повідомлення на її фінансовий номер телефону.

Оцінивши зазначені докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позивач в установлений законом спосіб на підставі належним чином укладеного договору факторингу набув право вимоги до відповідача за кредитним договором від 08 листопада 2021 року № 0842-3447.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно зі статтями 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у встановлений строк, а порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, що склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Суд виходить з того, що проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами і мають розумно стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання, а не бути джерелом отримання кредитодавцем невиправданих надприбутків. Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності; при цьому під час стягнення заявленої заборгованості необхідно керуватися чітко обумовленими між контрагентами умовами договору, які не дають змоги кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми процентів спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника проценти перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011). Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Застосовуючи наведені критерії до обставин цієї справи, суд відхиляє доводи представника відповідача про непропорційність та несправедливість нарахованих процентів. Заявлені до стягнення проценти за користування кредитом у розмірі 12 180 грн є не неустойкою (штрафом, пенею), а платою за користування кредитом (процентами), нарахованою відповідно до пункту 1.6 кредитного договору за фіксованою ставкою 1,2 % на день лише за 70 днів заявленого строку користування кредитом (з 08 листопада 2021 року до 16 січня 2022 року); після спливу строку кредиту нарахування процентів припинено. Розмір процентів (174 грн на день ? на 70 днів = 12 180 грн) відповідає умовам договору та графіку платежів, з якими відповідач була ознайомлена до укладення договору, зокрема через паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено орієнтовну загальну вартість кредиту 26 680 грн. На відміну від випадків, коли кредитор нараховує проценти за завищеною ставкою поза межами узгодженого строку кредитування, у цій справі проценти нараховані виключно в межах погодженого сторонами 70-денного строку, а їх розмір (12 180 грн) не перевищує суми тіла кредиту (14 500 грн), а тому не є непропорційно завищеним і відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності. Посилання представника відповідача на обмеження розміру процентів 50 % суми кредиту суд вважає безпідставними, оскільки застереження пункту 1.8 кредитного договору про обмеження загальної суми неустойки половиною суми кредиту стосується неустойки як міри відповідальності за порушення зобов`язання, тоді як позивач неустойки (штрафу, пені) до стягнення не заявляв. За таких обставин підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення процентів немає.

Заявлені представником відповідача разом із відзивом клопотання про витребування у позивача оригіналів доказів та додаткових доказів на підтвердження надання кредиту і направлення одноразового ідентифікатора не є підставою для відмови в позові, оскільки обставини, на підтвердження яких вони заявлені, установлені судом на підставі сукупності інших доказів, зокрема витребуваної судом банківської виписки, яка усунула сумніви щодо факту зарахування коштів на рахунок відповідача.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ураховуючи викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що між первісним кредитором і відповідачем виникли зобов`язальні правовідносини за кредитним договором № 0842-3447 від 08 листопада 2021 року, право вимоги за яким у встановленому законом порядку перейшло до позивача; свої зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 26 680 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 14 500 грн та заборгованість за процентами - 12 180 грн.

Розмір заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком, який відповідає умовам договору, і відповідачем по суті не спростований. Доводи відповідача, викладені у відзиві та підтримані її представником у судовому засіданні, свого підтвердження не знайшли.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Унаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ураховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з відправленням копії позовної заяви з додатками відповідачу, у розмірі 248,58 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за кредитним договором від 08 листопада 2021 року № 0842-3447 у розмірі 26 680 (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати, пов`язані з відправленням копії позовної заяви з додатками відповідачу, у розмірі 248 (двісті сорок вісім) гривень 58 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, 13, офіс № 601; код ЄДРПОУ - 43170298).

Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Суддя М. М. Пилипчук