Єдиний державний реєстр судових рішень
Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/7544/23
Провадження №2/552/46/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їх представники:
позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представник позивачів адвокат Калько Вікторія Вікторівна,
відповідач ОСОБА_3 ,
представник відповідача адвокат Прібиткова Олена Василівна,
орган опіки та піклування Служба у справах дітей Полтавської міської ради,
представник органу опіки та піклування Зубченко Ілля Олександрович,
третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Настека Наталія Олександрівна,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 , ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно.
В позовній заяві, посилаючись на те, що вони є спадкоємцями померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина, ОСОБА_7 , просили суд визнати за ними, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , за кожним з них, у порядку спадкування за законом право власності на 1/5 частку житлового будинку з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/5 частку земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер якої 5310136400:01:001:0052, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Також просили суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_6 1/5 частину вартості автомобілів Opel Kadet, 1988 року випуску, та Chevrolet Volt, 2014 року випуску.
Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 18 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати у загальному позовному провадженні (т. 1 а.с. 43).
Відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно.
В зустрічній позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог відповідач зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який являвся також сином ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Померлий заповіту не залишив.
Шлюб між позивачем і ОСОБА_7 було укладено 13.08.2011. У шлюбі позивача з померлим народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які на час пред`явлення цього позову є малолітніми дітьми, єдиним законним представником яких є їхня мати ОСОБА_3 .
Після смерті чоловіка позивача, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрилася спадщина, до складу якої, увійшло наступне нерухоме та рухоме майно:
- житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який було зареєстровано на померлого вже після його смерті (згідно витягу речових прав на нерухоме майно від 06.11.2023);
- земельна ділянка площею 0,0999 га, кадастровий номер якої: 5310136400:01:001:0052, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частка автомобіля Opel Kadett, 1988 року випуску, зареєстрованого 12.10.2017 на померлого ОСОБА_7 . Автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя та належить в рівних частках (по 1/2) кожному з подружжя на підставі ч. 1 ст. 60 та ч. 1 ст. 70 СК України;
- 1/2 частка автомобіля Chevrolet Volt, 2014 року випуску, зареєстрований 26.06.2021 на Т.В. Автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя та належить в рівних частках (по 1/2) кожному з подружжя на підставі ч. 1 ст. 60 та ч. 1 ст. 70 СК України;
- 1/4 частка квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про її приватизацію.
Спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняли його дружина, діти та батьки.
Але нотаріусом у видачі свідоцтв про право на спадщину їм відмовлено.
Отже, як вбачається з наведеного вище, до спадкового майна, серед іншого, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,0999 га, кадастровий номер якої: 5310136400:01:001:0052, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Договору купівлі-продажу від 09.09.2009, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М., вбачається, що померлий одноосібно прийняв у власність житловий будинок незавершений будівництвом та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 999 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки: 5310136400:01:001:0052.
За вказаною адресою, на час укладання договору купівлі-продажу від 09.09.2009, було розташовано: А-1 житловий будинок незавершений будівництвом. Інших будівель або споруд на час укладання згаданого вище договору купівлі-продажу зведено не було.
До шлюбу з ОСОБА_3 житловий будинок незавершений будівництвом, яким на праві особистої приватної власності, на підставі ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України володів померлий ОСОБА_7 , суттєвих якісних змін не зазнав.
Останнім самостійно, до шлюбу, були встановлені лише вікна та вхідні двері.
Жодних внутрішніх робіт в житловому будинку незавершеному будівництвом не проводилося, комунікації (енерго, газо, водопостачання) не підводилися, жодних господарських будівель та споруд на присадибній ділянці збудовано не було, огорожа не встановлювалася.
Лише після укладання шлюбу, разом з дружиною, за спільні кошти, спільними трудовими зусиллями померлий з ОСОБА_3 завершували будівництво будинку, а на присадибній ділянці збудували погреб, гараж, альтанку, колодязь та встановили огорожу.
Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами вводився в експлуатацію в лютому-березні 2023 року,
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.
У відповідності зазначеної норми Сімейного кодексу України померлий ОСОБА_7 являвся власником житлового будинку незавершеного будівництвом та земельної ділянки, на якій він розташований, що належали йому на підставі права особистої приватної власності.
Цей факт нею визнається та не оспорюється.
Згідно ч. 1 ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Оскільки за час подружнього життя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вказаний будинок був повністю добудований та введений в експлуатацію, збудовані господарські будівлі та споруди: гараж, погреб, альтанка, облаштований колодязь та встановлена огорожа, внаслідок спільних трудових і грошових затрат подружжя, а вартість цього об`єкту значно виросла в ціні, вказані обставини надають підстави для визнання спірного майна (об`єкту особистої приватної власності одного з подружжя) об`єктом спільної сумісної власності подружжя згідно умов, передбачених ст. 62 СК України.
Тому відповідач у зустрічній позовній заяві з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила суд:
житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано на померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , визнавши за позивачем право власності на 1/2 частку у цьому спільному сумісному майні подружжя;
визнати за нею право власності на 1/10 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та на 6/10 часток земельної ділянки площею 0,0999 га з кадастровим номером 5310136400:01:001:0052, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
визнати за кожним: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , малолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на 1/10 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки площею 0,0999 га з кадастровим номером 5310136400:01:001:0052, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати за кожним: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , малолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/20 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;
стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вартість 3/20 часток квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 11 березня 2024 року зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно.
Під час розгляду справи судом з`ясовано, що позивач ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 помер.
Ухвалою суду від 30 липня 2025 року провадження у справі було зупинено до вступу у справу правонаступника позивача ОСОБА_6 .
Правонаступником позивача ОСОБА_6 є його донька ОСОБА_1 , яка подала заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6 та на користь якої останнім складено заповіт.
У зв`язку з цим ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року відновлено провадження у справі.
Залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості правонаступника позивача ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали змінені позовні заяви, які за своїм змістом є заявами про зміну предмету позову (т. 3 а.с.120, 138).
Так, ОСОБА_1 в зміненій позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер її батько ОСОБА_6 . Спадкова справа відкрита приватним нотаріусом Настека Н.О. 10.06.2025 року згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
ОСОБА_6 залишив на її ім`я заповіт, посвідчений 15 квітня 2024 року Дубовою Т.В., приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу, за реєстровим № 951. Все спадкове майно за заповітом ОСОБА_1 прийняла. Її мати, ОСОБА_2 , відмовилася від права на прийняття належної їй обов`язкової частки у спадщині, яка залишилася після смерті ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 є позивачем у даній справі. Предметом позовних вимог є частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль марки Chevrolet Volt, рік випуску 2014, які є об`єктом спірних правовідносин.
Враховуючи, шо у разі задоволення позову частка будинку та частка автомобіля будуть входити до спадкової маси, то спірні правовідносини передбачають правонаступництво.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_7 , який з 2011 року перебував в шлюбі з ОСОБА_3 . Від шлюбу в них народилися двоє дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Її мати, ОСОБА_2 , та її покійний батько ОСОБА_6 в установлений законом строк звернулися до приватного нотаріуса Настеки Н.О. із заявами про прийняття спадщини після померлого сина ОСОБА_7 .
20.11.2023 року Приватний нотаріус Настека Наталія Олександрівна, винесла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та у видачі на свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/5 частку (за кожним із батьків) житлового будинку з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/5 частку (за кожним із батьків) земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер якої 5310136400:01:001:0052, розташованої за цією ж адресою.
Також до складу спадкового майна увійшли два автомобілі : автомобіль Opel Kadett, рік випуску 1988, дата реєстрації за ОСОБА_7 12.10.2017 року та автомобіль Chevrolet Volt, рік випуску 2014, дата реєстрації за дружиною померлого ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , вказані автомобілі знаходяться в користуванні відповідача.
В подальшому 16.12.2024 року Приватний нотаріус Настека Наталія Олександрівна, винесла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та у видачі на свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/10 частку кожному на автомобіль Chevrolet Volt, рік випуску 2014 р., в зв`язку з тим, що нотаріус не може визначити склад спадкового майна, оскільки не передбачено визначення часток кожного із подружжя у спільному майні за заявою інших спадкоємців.
Оскільки позасудовим порядком позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, а крім того, між спадкоємцями наявний спір щодо розміру часток у спадковому майні, позивач ОСОБА_1 просила суд:
стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вартість 69/500 частки житлового будинку з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 69/500 частки земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер якої 5310136400:01:001:0052, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка становить 385439,79 грн;
визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_7 право власності на 1/20 частки квартири АДРЕСА_3 ;
визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/40 частки квартири АДРЕСА_3 з урахуванням компенсації її вартості в сумі 102993,525 грн ОСОБА_3 ;
стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1/10 частину вартості автомобіля Chevrolet Volt, рік випуску 2014 року випуску в сумі 45019,34 грн;
стягнути з ОСОБА_3 на її користь понесені судові витрати.
ОСОБА_2 у зміненій позовній заяві також посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_7 , після смерті якого вона, ОСОБА_2 , та її покійний чоловік ОСОБА_6 в установлений законом строк звернулися до приватного нотаріуса Настеки Н.О. із заявами про прийняття спадщини.
Але 20.11.2023 року приватний нотаріус Настека Наталія Олександрівна, винесла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та у видачі на свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/5 частку ( за кожним із батьків) житлового будинку з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/5 частку (за кожним із батьків) земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер якої 5310136400:01:001:0052.
В своїй постанові нотаріус зазначила, що в зв`язку із тим, що дружина померлого, ОСОБА_3 , претендує на отримання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, яке видається у разі смерті одного із подружжя, а батько та мати померлого з цим не згодні та вимагають видати їм свідоцтво про право на спадщину на 1 /5 частку житлового будинку за вказаною адресою, що порушує право дружини на частку у спільній сумісній власності подружжя щодо вищевказаних об`єктів, нотаріус не порушуючи прав дружини або заявника-спадкоємця безспірно не може визначити частку земельної ділянки та частку житлового будинку за вищевказаною адресою, яка належить дружині та кожному із спадкоємців, (вказані постанови приєднані до матеріалів справи).
В подальшому 16.12.2024 року Приватний нотаріус Настека Наталія Олександрівна, Винесла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та у видачі на свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/10 частку кожному на автомобіль Chevrolet Volt, рік випуску 2014 р., в зв`язку з тим, що нотаріус не може визначити склад спадкового майна, оскільки не передбачено визначення часток кожного із подружжя у спільному майні за заявою інших спадкоємців.
Посилаючись на ці та інші обставини, позивач просила суд:
визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_7 право власності на 69/500 частки житлового будинку з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 69/500 частки земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер якої 5310136400:01:001:0052, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_7 право власності на 1/20 частки квартири АДРЕСА_3 ;
визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/40 частки квартири АДРЕСА_3 з урахуванням компенсації її вартості в сумі 102993,525 грн;
стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1/10 частину вартості автомобіля Chevrolet Volt, рік випуску 2014 року випуску в сумі 45 019,34 грн,
розподілити судові витрати.
Відповідач ОСОБА_3 надала відзиви на вказані змінені позовні заяви, у яких зазначила, що подані позивачами процесуальні документи позовна заява (змінена) не передбачений жодними нормами ЦПК України, а тому не підлягають розгляду та задоволенню.
Також зазначила, що вона не згодна з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночної експертизи № 44 від 17.04.2025, якою розмір часток позивача за зустрічним позовом та її покійного чоловіка визначено наступним чином:
розмір частки ОСОБА_7 склала 69/100 (1928054/2793042);
розмір частки ОСОБА_3 склала 31/100 (864988/2793042).
Згідно ухвали суду про призначення судової експертизи предметом експертного дослідження мав бути саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, без урахування придбаної ОСОБА_7 09.09.2009, разом з незавершеним будівництвом будинком, земельної ділянки, на якій він був розташований.
Однак, проводячи судову будівельно-технічну експертизу та визначаючи сталу ринкову вартість об`єкту дослідження, судовий експерт ОСОБА_8 , умисно чи помилково взяла за основу для своїх розрахунків придбане ІНФОРМАЦІЯ_8 померлим ОСОБА_7 нерухоме майно у складі земельної ділянки та незавершеного будівництвом будинку, не виділяючи із загального розміру вартості цього нерухомого майна окремо вартість предмету експертного дослідження, а саме: незавершеного будівництвом будинку, хоча згідно договору купівлі-продажу від 09.09.20209 вбачається, що безпосередньо в цьому договорі, крім загальної вартості придбаного померлим нерухомого майна, виокремлено вартість земельної ділянки та власне незавершеного будівництвом будинку.
При цьому, обчислення вартості спірного об`єкту спадкування, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, вже після завершення будівництва, станом на дату проведення експертного дослідження, здійснювалося судовим експертом Авдєєвою Н.М. без урахування ринкової вартості земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт експертного дослідження.
За рахунок зазначених вище маніпуляцій з обчисленнями сталої ринкової вартості об`єкту експертного дослідження (в стані на момент його придбання та після значного поліпшення за рахунок спільних майнових та фізичних зусиль подружжя) експерт штучно завищила його вартість саме на момент придбання нерухомості померлим ОСОБА_7 за рахунок вартості земельної ділянки, яка не являлась предметом експертного дослідження, що призвело до необґрунтованого штучного збільшення частки померлого ОСОБА_7 в об`єкті експертного дослідження співвідносно до частки позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , яка відповідно безпідставно зменшена.
Вважаючи висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночної експертизи № 44 від 17.04.2025 необґрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалам справи, а також викликає сумніви в його правильності, відповідач не погоджується з розміром часток її та ОСОБА_7 у праві спільної власності на житловий будинок.
З цих підстав відповідач не погоджується з розміром часток у спадковому майні, про право на які заявляють позивачі.
Відповідач також вважає суперечливими позовні вимоги про визнання за кожним з позивачів права власності на 3/40 частки квартири АДРЕСА_3 , з урахуванням компенсації її вартості в сумі 102 993,25 грн, що становить 1/2 від 3/20 часток, на які в порядку спадкування за законом мають право ОСОБА_3 та її малолітні діти (по 1/20 кожен) від 1/4 частки вказаної вище квартири, яка належала померлому ОСОБА_7 .
Також зазначає, що не зрозуміло, як саме суд має врахувати визначену позивачами компенсацію під час визнання за останньою права власності на 3/40 частки квартири АДРЕСА_3 .
Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників передбачено у статті 365 ЦК України, якою визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.
Тобто питання припинення на частку у спільному майні може бути поставлено лише тоді, коли співвласники вже набули право власності на частки у спільному майні в перебачений законом спосіб.
Однак, вона та діти не набули права власності на частку спадкового майна, яке відкрилося після смерті померлого чоловіка ОСОБА_3 , а саме: на частку квартири АДРЕСА_3 . Більше того, набуття права власності на частку зазначеного спадкового майна є предметом цього спору.
Крім того, згідно вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Однак до позовної заяви про визнання права власності на спадкове майно (змінена) не приєднано жодних доказів, які б свідчили про внесення вартості частки спірної квартири на депозитний рахунок суду.
Посилаючись на ці та інші обставини, відповідач просила суд позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначені в позовних заявах про визнання права власності на спадкове майно (змінені), залишити без задоволення.
Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року задоволено клопотання позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та клопотання представника відповідача ОСОБА_9 про виклик в судове засідання та допит свідків.
Вирішено викликати в судове засідання та допитати свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_9 про витребування доказів, а саме: витребувано у позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 правовстановлюючі документи на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , для огляду їх в судовому засіданні та для долучення їх копій до матеріалів справи.
Судом задоволено клопотання позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про призначення експертиз. Призначено судову будівельно-технічну експертизу та судову автотоварознавчу експертизу, проведення яких доручено судовому експерту Авдєєвій Ніні Миколаївні.
Також задоволено клопотання представника відповідача адвоката Прібиткової О.В. про призначення оціночно-будівельної експертизи, проведення якої доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
На час проведення експертиз провадження у справі зупинено (т. 2 а.с.194-196).
Після повернення справи експертами до суду ухвалою суду від 14 липня 2025 року відновлено провадження у справі (т. 3 а.с. 35).
Ухвалою суду від 30 липня 2025 року провадження у справі було зупинено до вступу у справу правонаступника позивача ОСОБА_6 .
Цією ж ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Настеки Наталії Олександрівни докази, а саме: копію спадкової справи №42/2025 (номер у Спадковому реєстрі 74189751, заведеної нотаріусом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 57).
Ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року відновлено провадження у справі. До участі у справі залучено ОСОБА_1 в якості правонаступника позивача ОСОБА_6 .
Також представник відповідача звернулась до суду з клопотанням про призначення у справі повторної судово-будівельної експертизи.
Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі повторної судово-будівельної експертизи.
Інші заяви по суті справи або клопотання від сторін суду не надходили.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду позовних заяв (змінених) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд встановив, що у зазначених заявах заявлено нові позові вимоги, порівняно з первісною редакцією позовної заяви.
Тому за своєю суттю та змістом зазначені заяви є заявами про зміну перемету позову, які подані під час підготовчого провадження, тобто у встановлений ЦПК України строк.
На підставі викладеного суд відхиляє доводи відповідача про те, що зазначені заяви не підлягають розгляду, та продовжує розгляд справи з врахуванням заяв позивачів про зміну предмету позову, що ними названі як позовна заява (змінена).
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_13 первісні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. При цьому посилались на обставини, викладені в їх позовних заявах.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_9 в судовому засіданні проти первісних позовних вимог заперечили. Просили задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі. При цьому посилались на обставини, викладені в заявах відповідача по суті справи.
Представник органу опіки та піклування Зубченко І.О. в судовому засіданні просив суд ухвалити рішення в інтересах дітей. Також зазначив, що оскільки відповідач ОСОБА_3 діє в інтересах дітей, орган опіки та піклування підтримує позицію відповідача.
Третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Настека Н.О. в судове засідання не з`явилась, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутності.
Враховуючи у справі наявність достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін та відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи, яка в засідання не з`явилась.
Заслухавши позивачів та їх представника, відповідача та її представника, представника органу опіки та піклування, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 20 березня 2023 року (т. 1 а.с.107).
Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.ст. 1222, 1223, 1261, 1262 ЦК України спадкоємці визначаються за законом і за заповітом, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом у першу чергу мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
ОСОБА_7 заповіту не залишив, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 22.03.2023 року (т. 1 а.с. 124).
Тому спадкування після смерті ОСОБА_7 відбувається за законом.
ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Вказана обставина підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 22 березня 2023 року (т. 1 а.с. 19).
ОСОБА_3 та ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі з 13 серпня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 112).
На час відкриття спадщини шлюб не було розірвано чи визнано недійсним, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 22 березня 2023 року №00038956555 (т. 1 а.с. 113-114).
Також вставлено, що в шлюбі у ОСОБА_7 та ОСОБА_3 народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Вказана обставина підтверджується свідоцтвами про народження дітей (т. 1 а.с. 115, 119)
Таким чином судом встановлено, що батьки спадкодавця ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , дружина спадкодавця ОСОБА_3 , та діти спадкодавця - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є спадкоємцями ОСОБА_7 першої черги за законом відповідно до ст.1261 ЦК України.
За змістом ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 у вставлений законом строк звернулись до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Настеки Н.О. з заявами про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , що підтверджується матеріалами спадкової справи (т. 1 а.с.106, 129, 134).
Згідно ч . 4 ст. 1268 ЦПК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
З цих підстав діти спадкодавця неповнолітня ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_5 є такими, що прийняли спадщину після батька, ОСОБА_7 .
Інші заяви про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини в матеріалах спадкової справи відсутні (т. 1 а.с.105-171).
Судом також встановлено, що постановами приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Настеки Н.О. від 20 листопада 2023 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , кожному з них, відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 на 1/5 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:01:001:0052, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.157-160, 162-165).
Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Насеки Н.О. від 24 листопада 2023 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтв про право власності на частку у спільному майні подружжя в розмірі 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:01:001:0052, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також свідоцтв про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 на 1/5 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:01:001:0052, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.167-171).
Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Настеки Н.О. від 16 грудня 2024 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 на 1/10 частку кожному автомобіля Chevrolet Volt, рік випуску 2014 року (т. 3 а.с.127-129).
Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Насеки Н.О. від 18 березня 2024 року ОСОБА_3 , що діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 на 1/20 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , кожному з цих спадкоємців (т. 2 а.с.115-116).
Підставою для вчинення вказаних постанов стала та обставина, що нотаріус не може визначити склад спадкового майна, у тому числі через спір спадкоємців щодо спадкового майна.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як встановлено судом, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 09 вересня 2009 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М., зареєстрованого в реєстрі за №2317, ОСОБА_7 купив (прийняв у власність) житловий будинок незавершений будівництвом та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 999 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:01:001:0052 (т. 1 а.с. 143-144).
Тобто зазначений будинок придбаний ОСОБА_7 до шлюбу з ОСОБА_3 .
При цьому твердження позивача ОСОБА_2 про те, що незавершений будівництвом будинок було придбано за спільні кошти ОСОБА_7 та його батьків ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , - наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується.
Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом 09 вересня 2009 року, покупцем є ОСОБА_7 .
Відомості про будь-яких інших покупців ( ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , чи інших) зазначений договір не містить.
На час розгляду справи договір є чинним.
Тому, розглядаючи справу на підставі наявних доказів, суд встановив, що об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією адресою купив саме ОСОБА_7 .
Зазначений будинок повністю добудований вже під час перебування ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі.
Цю обставину визнають обидві сторони.
При цьому, як підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №44 від 17 квітня 2025 року, складеним судовим експертом Авдєєвою Ніною Миколаївною, ринкова вартість об`єкту оцінки незавершений будівництвом будинок за адресою: АДРЕСА_1 склала 1 063 066 грн. Ринкова вартість об`єкта оцінки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 визначена на дату 07.02.2025 склала 2 793 0432 грн. (т. 2 а.с. 207 224).
Заперечуючи проти зазначених висновків експерта, відповідач та її представник посилались на те, що визначаючи вартість незавершеного будівництвом житлового будинку, експерт у цю вартість включила також вартість земельної ділянки, на якій він розташований. А при визначенні вартості закінченого будівництвом будинку вартість земельної ділянки врахована не була.
Тому вважають, що експертом була завищена вартість об`єкта незавершеного будівництва і занижена вартість закінченого будівництвом об`єкта, що призвело до зменшення частки ОСОБА_14 у спільній власності на цей будинок.
Зазначені доводи відповідача та її представника спростовуються розрахунками, наведеними у висновку експерта.
Ухвалою суду від 12.11.2024 року, якою у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Авдєєвій Ніні Миколаївні, на вирішення експерта було поставлено питання:
визначити розмір часток співвласників ( ОСОБА_7 , ОСОБА_3 ) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням того, що один із співвласників будинку, а саме померлий ОСОБА_7 до шлюбу 09.09.2009 року придбав земельну ділянку та незавершений будівництвом будинок за вказаною адресою в складі наступних конструктивних елементів: Фундаменти, стіни, перекриття, дах, покрівля, вікна, двері.
У висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №44 від 17.04.2025 експертом надано зроблено наступні висновки:
розмір частки ОСОБА_7 склала 69/100 (1928054/2793042);
розмір частки ОСОБА_3 склала 31/100 (864988/2793042).
При цьому експертом зазначено, що ринкова вартість майна з урахуванням того, що один із співвласників будинку, а саме померлий ОСОБА_7 до шлюбу 09.09.2009 придбав земельну ділянку та незавершений будівництвом будинок в складі наступних конструктивних елементів: фундаменти, стіни, перекриття, дах, покрівля, вікна, двері, склала 1063066 грн.
Ринкова вартість об`єкта оцінки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , визначена на дату 07.02.2025 склала 2793042 грн.
Тобто експертом надано відповідь на поставлене судом питання та визначено вартість придбаного ОСОБА_7 майна та вартість майна після його добудови та здачі в експлуатацію.
При цьому, незалежно від застосованих експертом формулювань, зі змісту висновку експертизи вбачається, що експерт здійснював оцінку саме житлового будинку з господарськими спорудами (без вартості земельної ділянки) як в стані недобудови, так і в стані добудованому.
Як вбачається з порівняльних таблиць об`єктів, які експерт взяв для порівняння, і при визначенні вартості недобудованого об`єкту, і при визначенні вартості готового об`єкта, були враховані пропозиції житлових будинків з земельними ділянками.
Але розрахунок вартості здійснено без врахування вартості земельної ділянки в обох випадках.
До прикладу, по одному з об`єктів, взятих експертом до порівняння при визначенні вартості об`єкту незавершеного будівництва (стор. 29 експертизи, т.2 а.с. 221):
вартість пропозиції 1503962 грн;
вартість земельної ділянки 238200 грн;
вартість пропозиції без урахування земельної ділянки 1265762 грн (1503962 грн 238200 грн);
вартість 1 кв. м.: 1265762 грн. / 90 кв.м. = 14064 грн;
після коригування, тобто 14064 грн мінус 10%, мінус 10%, мінус 5%, мінус 15% = 9199 грн (з заокругленням).
Таким чином експертом визначена вартість одного квадратного метра нерухомості (без вартості земельної ділянки).
По ще одному з об`єктів (що згодом прийнятий експертом як медіанне значення), взятих експертом до порівняння при визначенні вартості об`єкту незавершеного будівництва (стор. 29 експертизи, т.2 а.с. 221):
вартість пропозиції 1451657 грн;
вартість земельної ділянки 277900 грн;
вартість пропозиції без урахування земельної ділянки 1173757 грн (1451657 грн 277900 грн);
вартість 1 кв. м.: 1173757 грн. / 80 кв.м. = 14672 грн;
після коригування, тобто 14672 грн мінус 10%, мінус 5% = 12419 грн (скорегована вартість).
Таким чином експертом визначена вартість одного квадратного метра цієї нерухомості також без вартості земельної ділянки.
Як вбачається з наведеного експертом розрахунку, вартість придбаного ОСОБА_7 майна визначена від медіанного значення 12419 грн х 85,6 кв.м. = 1063066 грн.
Цим спростовуються доводи представника відповідача, що при визначенні вартості об`єкта незавершеного будівництва, який був придбаний ОСОБА_7 , експертом враховано вартість недобудованого будинку з врахуванням також вартості земельної ділянки.
При визначенні вартості закінченого будівництвом об`єкта (стор. 31-32 експертизи, т.2 а.с. 222):
вартість пропозиції 3829978 грн,
вартість земельної ділянки 397000 грн;
вартість пропозиції без урахування земельної ділянки 3432978 грн (3829978 грн 397000 грн);
вартість 1 кв. м.: 3432978 грн. / 100 кв.м. = 34330 грн;
після коригування, тобто 34330 грн мінус 10% = 31515 грн (скорегована вартість).
Таким чином експертом визначена вартість одного квадратного метра добудованої нерухомості (також без вартості земельної ділянки).
По ще одному з об`єктів, взятих експертом до порівняння при визначенні вартості закінченого будівництвом об`єкта (стор. 31-32 експертизи, т.2 а.с. 222):
вартість пропозиції 3790340 грн,
вартість земельної ділянки 397000 грн;
вартість пропозиції без урахування земельної ділянки 3393340 грн (3790340 грн 397000 грн);
вартість 1 кв. м.: 3393340 грн. / 112 кв.м. = 30298 грн;
після коригування, тобто 30298 грн мінус 10%, мінус 10% = 25277 грн (скорегована вартість).
Таким чином вартість одного квадратного метра закінченої будівництвом нерухомості експертом визначена також без вартості земельної ділянки.
Як вбачається з наведеного експертом розрахунку, вартість добудованого будинку від медіанного значення 32629 грн х 85,6 кв.м. = 2793042 грн (з заокругленням).
Обґрунтовуючи свої заперечення проти вказаного висновку експерта, представник відповідача посилалась на те, що експертом також бралася до розрахунку вартість земельних ділянок, без об`єктів будівництва.
Вказане відповідає дійсності.
Як вбачається зі змісту висновку експерта, експерт таким чином визначив середню вартість одного квадратного метра земельної ділянки, що за його розрахунками склала 397 грн/ кв.м. (стор. 26-27 експертизи, т.2 а.с. 220).
В подальшому вказана вартість прийнята експертом при визначенні вартості земельних ділянок, які експерт віднімав від загальної вартості пропозиції.
Зокрема, в наведених вище прикладах:
вартість пропозиції 1503962 грн, вартість земельної ділянки 238200 грн (600 кв.м. х 397 грн/кв.м.), вартість пропозиції без урахування земельної ділянки 1265762 грн (стор. 29 експертизи, т.2 а.с. 221);
вартість пропозиції 3790340 грн, вартість земельної ділянки 397000 грн (1000 кв.м. х 397 грн/кв.м.), вартість пропозиції без урахування земельної ділянки 3393340 грн (стор. 31-32 експертизи, т.2 а.с. 222).
На підставі викладеного суд відхиляє заперечення відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_9 проти вказаного висновку, оскільки встановлено, що експертом застосовано один і той же спосіб визначення як вартості об`єкта незавершеного будівництва, так і об`єкта завершеного будівництва, вартість яких визначена без врахування вартості земельної ділянки.
Інші підстави для визнання вказаного висновку експерта необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом не встановлені.
Тому при розгляді справи суд приймає вказаний висновок експерта як належний та допустимий доказ.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для визнання житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.62 Сімейного кодексу України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що житловий будинок, який був придбаний ОСОБА_7 як об`єкт незавершеного будівництва, в подальшому, під час перебування його в шлюбі з ОСОБА_3 був завершений будівництвом, приведений в житловий стан та зданий в експлуатацію, істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових та грошових затрат подружжя.
При цьому суд відхиляє посилання позивача ОСОБА_2 на те, що відповідач ОСОБА_3 тривалий час не працювала та перебувала на утриманні чоловіка, оскільки згідно ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Як підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №44 від 17 квітня 2025 року, ринкова вартість об`єкту оцінки незавершений будівництвом будинок за адресою: АДРЕСА_1 склала 1 063 066 грн. Ринкова вартість об`єкта оцінки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 склала 2 793 0432 грн.
Оскільки судом встановлено, що майно чоловіка, ОСОБА_7 , за час шлюбу з ОСОБА_3 істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових та грошових затрат, наявні підстави для визнання зазначеного будинку об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.
Враховуючи, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 разом з незавершеним будівництвом будинком придбана ОСОБА_7 до шлюбу, наявні підстави для відходження від рівності часток подружжя у праві спільної власності на житловий будинок з господарськими спорудами за вказаною адресою.
Як підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №44 від 17.04.2025:
розмір частки ОСОБА_7 склала 69/100 (1928054/2793042);
розмір частки ОСОБА_3 склала 31/100 (864988/2793042).
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що за ОСОБА_3 необхідно визнати право власності на 31/100 частку зазначеного житлового будинку як частку у праві спільної власності.
Відповідно, частка ОСОБА_7 у розмірі 69/100 входить до складу спадкового майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Оскільки частки спадкоємців є рівними, то кожен із п`яти спадкоємців ОСОБА_7 набув право власності на 1/5 частку спадкового майна, тобто на 69/500 часток зазначеного житлового будинку з господарськими спорудами.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Таким чином, незалежно від часу прийняття спадщини, кожен із спадкоємців ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , набули право власності на 69/500 часток житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 09 вересня 2009 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М., зареєстрованого в реєстрі за №2317, ОСОБА_7 також належала земельна ділянка площею 999 кв. м., цільове призначення землі житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), що знаходиться в АДРЕСА_1 , к:кадастровий номер: 5310136400:01:001:0052 (т. 1 а.с. 143-144).
Тому до складу спадщини також входить зазначена земельна ділянка.
Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України частки у спільній власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Згідно ч. 1 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Відповідно до ч. 16 ст. 120 Земельного кодексу України предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об`єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об`єкта (частки у праві спільної власності на неї).
Зазначеними нормами закріплено загальний принцип рівності часток співвласників в праві спільної сумісної власності, крім випадків, коли має місце цілісність об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. В таких випадках визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від часток в праві власності на будівлю і споруду.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що спадкоємці ОСОБА_7 набули право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 відповідно до належних їм часток у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами за вказаною адресою.
За ОСОБА_3 з наведених підстав слід визнати право власності на частку земельної ділянки відповідно до її частки у праві спільної сумісної власності подружжя.
Як встановлено судом, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 3 а.с. 53).
Відповідно до заповіту, посвідченого 15 квітня 2024 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дубовою Т.В., спадкоємцем всього належного ОСОБА_6 майна є його дочка ОСОБА_1 , яка спадщину після батька прийняла (т. 3, а.с. 66, 74).
Таким чином ОСОБА_1 є правонаступником ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_3 необхідно визнати право власності на 31/100 частку житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 як на частку у спільному майні подружжя та на 69/500 часток вказаного будинку в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_7 .
За ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 слід визнати право власності на 69/500 часток зазначеного житлового будинку за кожним в порядку спадкування після ОСОБА_7 .
Також за вказаними спадкоємцями слід визнати право власності на відповідні частки земельної ділянки, на якій вказаний житловий будинок розташований.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь компенсації вартості 69/500 часток житлового будинку та земельної ділянки за вказаною адресою, суд встановив таке.
Оскільки ОСОБА_6 спадщину після ОСОБА_7 прийняв, а ОСОБА_1 прийняла спадщину після ОСОБА_6 , і спадщина належить спадкоємцю з дня відкриття спадщини, судом встановлено, що ОСОБА_1 належить зазначене спадкове майно 69/500 часток житлового будинку з господарськими спорудами та 69/500 часток земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 1278 ЦК України кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
Як роз`яснив Верховний Суд у Постанові 09 червня 2021 року у справі № 760/789/19, провадження № 61-16632св20, правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.
Аналогічні висновки висловлені, зокрема у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 210/4854/15-ц (провадження № 61-30421св18) та від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц (провадження № 61-46326св18).
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Проте, позивачем ОСОБА_1 до справи не додано доказів, якими б підтверджувалось, що виділ у натурі її частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, якими б підтверджувалась вартість відповідної частки земельної ділянки, компенсацію за яку позивач просить стягнути з відповідача.
Зазначена нею сума 385439,79 грн складає вартість 69/500 часток житлового будинку відповідно до висновку експертизи (27934042 / 500 х 69).
Проте, вартість спірної земельної ділянки не була предметом експертного дослідження.
Інші докази, якими б підтверджувалась вартість належного позивачу спадкового майна, в матеріалах справи відсутні.
В той же час на підставі ч. 16 ст. 120 Земельного кодексу України стягнення компенсації за частку в праві власності на будинок, і залишення за позивачем права власності на земельну ділянку, на якій цей будинок розташований, не допускається, оскільки порушує принцип юридичної єдності об`єкта нерухомого майна та земельної ділянки, на якій він розташований.
Тому вимоги ОСОБА_15 про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на її користь компенсації вартості вказаного спадкового майна задоволенню не підлягає.
В даному випадку належним способом захисту прав позивача ОСОБА_15 є визнання за нею права власності на зазначене спадкове майно.
Також судом встановлено, що до складу спадкового майна ОСОБА_7 входить належна йому частка у праві спільної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Як підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 20 березня 1998 року відділом приватизації житла, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 (т. 2 а.с. 183).
Оскільки частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, судом встановлено, що частка кожного із співвласників становить 1/4.
Відповідно, частка ОСОБА_7 у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_3 , становить 1/4.
Таким чином, частка кожного із спадкоємців у праві власності на зазначену квартиру складають по 1/20 частині кожного (1/4 : 5).
Тому за кожним із спадкоємців слід визнати право власності на 1/20 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання за ними права власності на 3/40 часток зазначеної квартири з виплатою компенсації в розмірі по 102993,53 коп. задоволенню не підлягають.
Вказані позовні вимоги заявлено щодо часток у праві власності на зазначену квартиру ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (1/20 + 1/20+ 1/20 = 3/20).
При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просять в рівних частках визнати на ними право власності на зазначену частку по 3/40 частки (3/30 / 2 = 3/40) за кожним з них.
Як підтверджується висновком експерта №СЕ-19/117-25/10186-ОБ від 02 липня 2025 року, ринкова вартість квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 становить 1373247 грн без врахування ПДВ (т.3 а.с.16-27).
Відповідно, вартість 1/20 спадкової частки цієї квартири становить:
1373247 грн / 20 = 68662,35 грн.
Вартість 3/20 часток: 68662,35 грн х 3 = 205987,05 грн.
Позивачі просять визнати за ними право власності на половину (1/2) від вказаних 3/20 за кожним: 3/20 : 2 = 3/40 частки.
Умови та порядок припинення права власності співвласника на частку у спільному майні передбачені ст.365 ЦК України.
Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 кошти в розмірі 102993,53 грн на депозитний рахунок суду внесені не були. У зв`язку з цим згідно ч. 2 ст. 365 ЦК України припинення права відповідача на частку у спільному майні неможливе.
В той же час вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 компенсації вартості 3/20 часток квартири підлягають вирішенню на підставі ст. 364 ЦК України, як вже суд зазначав в даному рішенні.
Оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_2 є двокімнатною, загальною площею 50,9 кв.м., житловою площею 28,3 кв.м., суд вважає встановленою обставину щодо неможливості виділу 3/20 часток відповідача та дітей із спільного майна.
При цьому діти забезпечені іншим житлом, проживають в житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 компенсації вартості 3/20 часток квартири підлягають до задоволення.
Як вже встановлено судом, вартість 3/20 часток квартири за адресою: АДРЕСА_2 складає 205987,05 грн.
Тому з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5 , підлягає стягненню по 102993,53 грн (205987,05 грн / 2) компенсації за належні відповідачу з дітьми частки у праві власності на квартиру.
Оскільки, як вже зазначав суд, спадщина належить спадкоємцям з дня її відкриття, підстави для визнання за відповідачем та дітьми попередньо права власності на частки, за які суд стягнув компенсацію їх вартості, відсутні.
Зазначені позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_14 на їх користь по 1/10 частці вартості автомобіля Chevrolet Volt, 2014 року випуску, суд встановив наступне.
Як підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль Chevrolet Volt, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , 26 червня 2021 року зареєстрований за ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 236).
Тобто зазначений автомобіль придбаний відповідачем під час шлюбу з ОСОБА_7 , та на підставі ст. 60 СК України він є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Виходячи з рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності, частка ОСОБА_3 у праві власності на цей транспортний засіб становить 1/2, частка ОСОБА_7 1/2.
Таким чином, до складу спадщини також увійшла 1/2 частина у праві власності на вказаний автомобіль.
Відповідно, частка кожного з п`яти спадкоємців у праві власності склала по 1/10.
Суд вважає загальновідомою та такою, що не підлягає встановленню, обставину, що автомобіль є річчю неподільною, а тому згідно ст. 364 ЦК України співвласники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на стягнення компенсації вартості їх частки у праві спільної власності на автомобіль який залишається в розпорядженні відповідача.
Згідно звіту з оцінки майна колісного транспортного засобу Chevrolet Volt, реєстр. № НОМЕР_3 , становить 450193,40 грн (т. 2 а.с.225-238).
Тобто вартість 1/10 частки зазначеного автомобіля становить 45019,34 грн.
Тому на підставі ст. 364 ЦК України з відповідача на користь позивачів слід стягнути компенсацію належних їм часток у праві спільної власності на автомобіль, залишивши автомобіль Chevrolet Volt, реєстр. № НОМЕР_3 , у власності ОСОБА_3 .
Оскільки судом встановлено, що з позивачів на користь відповідача підлягає до стягнення компенсація вартості часток у праві власності в розмірі по 102993,53 грн, а з відповідача на користь кожного з позивачів підлягає до стягнення компенсація вартості їх часток у праві власності на автомобіль в сумі по 45019,34 грн кожному, суд вважає за необхідне провести взаєморозрахунки зазначених зобов`язань, та остаточно визначити суму компенсації, що підлягає стягненню з позивачів на користь відповідача:
102993,53 грн - 45019,34 грн = 57974,19 грн.
Тобто з позивачів на користь відповідача підлягає до стягнення по 57974,19 грн, що складають різницю у розмірах компенсації, що підлягає стягненню з кожної із сторін на користь іншої.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частин 1 та 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі викладеного, вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_17 та зустрічний позов ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати позивача ОСОБА_2 складаються з витрат на оплату судового збору в розмірі 1073,60 грн (т. 1 а.с. 7).
Судові витрати відповідача ОСОБА_3 складаються з витрат на оплату судового збору в сумі 12945,00 грн (т. 1 а.с. 101) та витрат на проведення експертного дослідження у розмірі 14975,52 грн (т. 2 а.с. 240, 248).
Доказів на підтвердження інших судових витрат сторони суду не надали, зокрема щодо витрат позивачів на проведення експертного дослідження чи витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
Тому суд здійснює розподіл судових витрат, підтверджених долученими до справи доказами.
При цьому суд враховує, що позовні вимоги ОСОБА_2 на загальну суму 602115,02 грн судом задоволено частково, а саме на суму 499121,49 грн, тобто її позов задоволено на 83%.
Позовні вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 602115,02 грн судом задоволено частково, а саме на суму 499121,49 грн, тобто її позов задоволено на 83%.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 на загальну суму 2440414,25 грн судом задоволено частково, а саме на суму 2228,194,96 грн, тобто її позов задоволено на 91%.
У зв`язку з частковим задоволенням зустрічних позовних вимог з позивачів на користь відповідача підлягає відшкодуванню 91% понесених нею судових витрат, тобто судовий збір у розмірі 11779,95 грн (12945 грн х 91) пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог, тобто по 5889,98 грн з кожного, та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 13627,72 грн (14975,52 грн х 91%), тобто пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог по 6813,86 грн. з кожного.
Позивач ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», первісний позивачі ОСОБА_6 - на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 6813,86 грн на відшкодування судових витрат на проведення експертизи.
Судові витрати на сплату судового збору, що належали стягненню з ОСОБА_2 , яка від сплати судового збору звільнена, ОСОБА_3 необхідно компенсувати за рахунок держави.
З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 5889,98 грн на відшкодування судових витрат на сплату судового збору та 6813,86 грн на відшкодування судових витрат на проведення експертизи, а всього 12703,84 грн.
Оскільки позивачі ОСОБА_6 (правонаступник ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 від сплати судового збору звільнені, судові витрати пропорційно позовним вимогам, в задоволенні яких відмовлено, слід віднести за рахунок держави. В частині позовних вимог, які судом задоволено, з ОСОБА_3 судові витрати підлягають стягненню на корись держави в розмірі 1640,05 грн. В цьому випадку нею судовий збір за розгляд справи буде сплачено в максимальному розмірі, встановленому на час зверхня з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина, ОСОБА_7 , право власності на 69/500 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на 69/500 часток земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер: 5310136400:01:001:0052, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина, ОСОБА_7 , право власності на 1/20 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата, ОСОБА_7 , право власності на 69/500 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на 69/500 часток земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер: 5310136400:01:001:0052, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата, ОСОБА_7 , право власності на 1/20 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 31/100 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на 31/100 частку земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер: 5310136400:01:001:0052, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 як на виділену частку подружжя у праві спільної сумісної власності.
Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка, ОСОБА_7 , право власності на 69/500 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на 69/500 часток земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер: 5310136400:01:001:0052, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, ОСОБА_7 , право власності на 69/500 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на 69/500 часток земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер: 5310136400:01:001:0052, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, ОСОБА_7 , право власності на 69/500 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на 69/500 часток земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер: 5310136400:01:001:0052, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості частки у праві власності на спадкове майно в сумі 57974,19 грн (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сімдесят чотири гривні дев`ятнадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості частки у праві власності на спадкове майно в сумі 57974,19 грн (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сімдесят чотири гривні дев`ятнадцять копійок).
Визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу спадкового майна право власності на 3/40 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .
Визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спадкового майна право власності на 3/40 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 6813,86 грн (шість тисяч вісімсот тринадцять гривень вісімдесят шість копійок) на відшкодування судових витрат на проведення експертизи.
Компенсувати ОСОБА_3 за рахунок держави понесені нею судові витрати в розмірі 5889,98 грн (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять гривень дев`яносто вісім копійок) у зв`язку зі сплатою судового збору за позовом до ОСОБА_2 згідно платіжної інструкції від 21.12.2023 № 0.0.3373818309.1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5889,98 грн на відшкодування судових витрат на сплату судового збору та 6813,86 грн на відшкодування судових витрат на проведення експертизи, а всього стягнути 12703,84 грн (дванадцять тисяч сімсот три гривні вісімдесят чотири копійки.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1640,05 грн (одна тисяча шістсот сорок гривень п`ять копійок).
Судові витрати зі сплати судового збору за позовними вимогами ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (правонаступник ОСОБА_1 ), в задоволенні яких судом відмовлено, віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ,
позивач - ОСОБА_2 , проживаюча: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ,
відповідач ОСОБА_3 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ,
орган опіки та піклування Служба у справах дітей Полтавської міської ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Кісельова Володимира Капітана, 5, код ЄДРПОУ 45920809,
третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Настека Наталія Олександрівна, адреса: м. Полтава, вул. Матвійчука Юліана, 47.
Повне судове рішення складено 26.08.2026.
Головуючий О.А.Самсонова
Судове рішення № 139256224, Київський районний суд м. Полтави було прийнято 26.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 552/7544/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: