Ухвала суду № 139256068, 26.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/942/26

381/5334/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт тимчасово вилученого майна

26 серпня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2026 за № 12026116310000153 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

установила:

На розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло вказане клопотання.

В обґрунтування клопотання прокурор вказала про те, що сектор дізнання Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12026116310000153 від 20.08.2026 за ч. 1 ст. 249 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 20.08.2026 до чергової частини Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з лінії «102» надійшло повідомлення від заступника начальника ВРПП про те, що 20.08.2026 приблизно о 14 годині 50 хвилин у ході проведення розшукових заходів на польовій дорозі координати ( 50.076565° Пн, 30.005779° Сх) в с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області зупинений автомобіль Volkswagen Touran номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час візуального огляду автомобіля в салоні виявлений надувний човен ПВХ зеленого кольору ВАRK B-220C, весло, насос та відро з раками в кількості 53 (п`ятдесят три) штуки, які він без належного дозволу, використовуючи заборонені знаряддя лову (раколовки закритого типу форми «книжка»), незаконно виловив у місцевій водоймі в с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області.

20.08.2026 під час проведення огляду місця події (польової дороги, розташованої в межах с. Велика Снітинка, Фастівського району, Київської області, за координатами 50.076565 Пн, 30.005779° Сx), ОСОБА_4 добровільно, самостійно в присутності понятих, інших учасників огляду, дістав зі свого автомобіля та надав для огляду надувний човен ПВХ зеленого кольору BARK B-220C, весло, насос та відро з раками в кількості 53 (п`ятдесят три) штуки, які під час проведення вказаного огляду місця події вилучені у нього.

Також 20.08.2026 під час проведення огляду місця події (берегу водойми, розташованої в межах с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області за координатами 50.076565° Пн, 30.005779° Сx), ОСОБА_4 добровільно, самостійно в присутності понятих, інших учасників огляду, дістав з водойми та надав для огляду 8 (вісім) розкладних, каркасних обтягнутих сіткою з дрібним вічком раколовок з п`ятьма отворами, діаметром 68 см в розкладеному стані кожна, закритого типу, форми «книжка», зв`язані між собою мотузкою з полімерного матеріалу, з обох сторін на мотузці прикріплені поплавці невеликого розміру в кількості 2 (двох) штук, які в подальшому під час проведення даного огляду місця події вилучені.

21.08.2026 надувний човен ПВХ зеленого кольору BARK B-220С, весло, насос, раки в кількості 53 (п`ятдесят три) штуки, 8 (вісім) раколовок визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

У письмовій заяві ОСОБА_4 зазначив, що добровільно надає для огляду належні йому надувний човен ПВХ зеленого кольору ВАRK B-220C, весло, насос, раки в кількості 53 (п`ятдесят три) штуки.

Прокурор зазначає, що накладення арешту на зазначенні речові докази надасть можливість виконати приписи абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України щодо запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення ОСОБА_4 цих речей, оскільки вони є знаряддями та предметами вчинення кримінального правопорушення.

Метою арешту вилучених речей є забезпечення їх збереження як речових доказів та проведення необхідних судових експертиз.

Вказане стало підставою для звернення до суду з цим клопотанням.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Разом з клопотанням подав до суду заяву, змістом якої підтримав клопотання та просить його задовольнити, здійснювати його розгляд без його участі.

Власник вилученого майна ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Для забезпечення дотримання розумних строків розгляду та вирішення клопотання, враховуючи достатність доданих матеріалів для вирішення клопотання по суті, вважаю можливим здійснити судовий розгляд без участі володільця транспортного засобу, яка належно повідомлена судом про місце, день та час судового розгляду, та не з`явилась до суду.

Дослідивши матеріали клопотання, суд встановив таке.

Фастівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2026 за № 12026116310000153 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

20.08.2026 у ході огляду місця події вилучено надувний човен ПВХ зеленого кольору BARK B-220С, весло, насос, раки в кількості 53 (п`ятдесят три) штуки, 8 (вісім) розкладних, каркасних обтягнутих сіткою з дрібним вічком раколовок, з п`ятьма отворами, діаметром 68 см в розкладеному стані кожна, закритого типу, форми «книжка», зв`язані між собою мотузкою з полімерного матеріалу, з обох сторін на мотузці прикріплені поплавці невеликого розміру в кількості 2 (двох) штук.

21.08.2026 вказане майно визнане речовими доказами.

З огляду на це приходжу до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Статтею 91 КПК України визначено перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.

Згідно із частинами 1, 2 статті 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно із ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст.173 КПК України).

Під час вирішення питання щодо обґрунтованості та наявності підстав для задоволення цього клопотання слідчий суддя встановила, що воно відповідає вимогам, визначеним статтею 171 КПК України.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Застосовуючи приписи п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, зауважую, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у цій ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Надаючи оцінку тому чи майно, стосовно якого подане це клопотання про арешт, відповідає ознакам речового доказу, ураховую зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна також враховую правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна.

Перевіряючи наявність правових підстав для застосування арешту майна, враховую наявність обґрунтованих підстав стверджувати про те, що було вчинене кримінальне правопорушення, а майно, для забезпечення збереження якого подано клопотання, є речовим доказом у розумінні статті 98 КПК України та містить на собі слідову інформацію, яка відображає обставини події, тобто є об`єктом, який зберіг на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Під час розгляду клопотання вважаю встановленою безумовну переконливість обґрунтування щодо наявності підстав для застосування у межах цього провадження арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки його незастосування може призвести до зникнення/втрати слідів, предметів як речових доказів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, проведенню експертиз.

Вилучення майна проведене згідно із встановленою процедурою.

За таких обставин вбачаю потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження у разі відмови у накладенні арешту та у разі повернення тимчасово вилученого майна, яка може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше здійснення досудового розслідування та встановлення істини у справі, що очевидно переважає над позбавленням власника (володільця) можливості тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна із метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому не вбачаю підстав для сумніву щодо співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З огляду на це доходжу висновку про наявність правових підстав для арешту вказаного у клопотанні майна (човна, весла, насосу. та раколовок).

Також враховую, що Конституцією України, Цивільним кодексом України та статтею 1 Протоколу 1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлені гарантії непорушності права власності та водночас передбачена можливість його обмеження у випадках та у порядку, встановленому законом.

Згідно висновком, висловленим Європейським судом з прав людини у рішенні, ухваленому у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», ступінь втручання у право на володіння майном фізичної або юридичної особи, має бути як відповідним поставленій меті, так і пропорційним їй.

Накладаючи арешт на майно, вважаю, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є можливим та необхідним, не призводить до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження вказаний захід має тимчасовий характер та не призводить до невиправданих і непропорційних обмежень прав особи, яка є власником майна, з огляду на відсутність у суду відомостей про існування обставин щодо нагальної потреби у використанні власником цього майна.

Позбавлення цього права відбувається у суворому додержанні національного та міжнародного права, не призводить до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання у право власності. Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання.

Водночас роз`яснюю, що згідно зі ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, для власника майна забезпечується можливість індивідуального періодичного перегляду застосованого захожу забезпечення кримінального провадження, що не свідчить про непропорційність вручання у право мирного володіння майном.

Щодо вимоги клопотання про накладення арешту на річкових раків суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173цього Кодексу.

Оскільки у межах цього кримінального провадження слідчий здійснив вилучення річкових раків, які є водними біоресурсами, що піддаються швидкому псуванню, тому їх арешт та подальше зберігання в матеріалах кримінального провадження є неможливим.

Отже, суд вважає клопотання в цій частині необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Зміст клопотання та доданих до нього доказів свідчить про те, що це клопотання подане прокурором до суду за межами строку, встановленого процесуальним законом .

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Задовольнити частково клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2026 за № 12026116310000153 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Накласти арешт із встановленням заборони на відчуження, користування та розпорядження на тимчасово вилучене під час огляду майно у кримінальному провадженні № 12026116310000153 від 20.08.2026, яке має значення речового доказу, а саме: надувний човен ПВХ зеленого кольору BARK B-220С, весло, насос, 8 (вісім) розкладних, каркасних обтягнутих сіткою з дрібним вічком раколовок, з п`ятьма отворами, діаметром 68 см в розкладеному стані кожна, закритого типу, форми «книжка», зв`язані між собою мотузкою з полімерного матеріалу, з обох сторін на мотузці прикріплені поплавці невеликого розміру в кількості 2 (двох) штук, фактичним володільцем якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали вручити прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Зобов`язати прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладення арешту на вказане майно.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повна ухвала складена 26.08.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_5