Рішення № 139256035, 25.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3335/26

381/4349/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

У липні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що сторони зареєстрували шлюб 31 липня 2015 року. Від даного шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до рішення суду від 20 листопада 2018 року шлюб між сторонами розірвано.

15 жовтня 2025 року сторони повторно уклали шлюб. Позивач зазначає, що після укладення шлюбу вдруге, без сварок прожили лише кілька місяців, але стосунки знову погіршилися, що призвело до втрати почуттів один до одного. На даний час сторони подружні стосунки сторони припинили, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Позивач зазначає, що шлюб між сторонами носить лише формальний характер, тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила ухвалити рішення про розірвання шлюбу, не надаючи строку для примирення, так як чоловік вживає алкоголь, внаслідок чого вчиняє в сім`ї сварки. Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Прізвище просила не змінювати.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що не може примусити дружину жити з ним, тому погоджується на розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд приймає визнання відповідачем позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 липня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис №233, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.10).

Відповідно до копії рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2018 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано (а.с.12).

15 жовтня 2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повторно уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.12).

Частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджено сторонами в судовому засіданні, сторони не підтримують шлюбних відносин, позивач заперечувала проти подальшого збереження шлюбу та надання строку для примирення.

Суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім`ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу та задоволення позову.

Згідно частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

За вибором позивачки, суд залишає їй шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 235, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. 56, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб зареєстрований 15 жовтня 2025 року у Фастівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №252, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , - розірвати.

За вибором позивачки, суд залишає їй шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25.08.2026.

Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА