Рішення № 139255979, 26.08.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/190/26

Провадження № 2-др/378/7/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.,

за участю секретаря: Гончарук Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - Капустіна Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Таращанський відділ державної Виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення від сплати заборгованості по аліментах,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2026 року Ставищенським районним судом Київської області було ухвалено рішення у вказаній справі, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Таращанський відділ ДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, задоволено частково: звільнено ОСОБА_2 від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_1 на утримання їх неповнолітньої доньки ОСОБА_3 за період з 30 червня 2020 року до 1 липня 2024 року у сумі 73755 гривень, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 1127 гривень 47 копійок (т. 1 а. с. 219 - 223).

25 травня 2026 року до Ставищенського районного суду від представника відповідачки ОСОБА_1 - Капустіна Віталія Володимировича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн. (т. 1 а. с. 232 - 233).

Відповідачка та її представник відповідачки Капустін В. В. про час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином (т. 2 а. с. 69), представник відповідачки в заяві про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат просить здійснити розгляд заяви у його відсутність та у відсутність відповідачки (т. 1 а. с. 233), зазначивши в заяві, що рішенням Ставищенського районного суду від 20.05.2026 задоволено частково позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, позовні вимоги задоволено у розмірі 83,69%. Між ним та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правничої допомоги № 500 від 27.02.2026, на підставі якого він і здійснює представництво і захист її прав та законних інтересів. Так як він не є адвокатом, внесеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, а ОСОБА_1 навіть не належить до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з Законом України «Про безоплатну правничу допомогу», оплату наданих ним послуг здійснює не держава, а ОСОБА_1 . В межах надання професійної правничої допомоги за вищевказаним договором про надання правничої допомоги ним було надано консультацію, складено відзив на позовну заяву, заперечення на клопотання Позивача, а також додаткові пояснення у справі, крім того він приймав участь у судовому засіданні у справі безпосередньо в суді першої інстанції.

Позивач ОСОБА_2 про час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином (т. 2 а. с. 68), подав до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (т. 2 а. с. 1 - 4) та клопотання про визнання неналежними та недопустимими доказами квитанції до прибуткового касового ордера № 10 від 23.05.2026 та Ордеру серії АІ № 2140300, наданих адвокатом Капустіним В. В. у справі № 378/190/26 (т. 2 а. с. 74 - 79), просить відмовити у задоволенні вимоги про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн., посилаючись на наступне. Представник відповідача зазначає, що ним нібито було надано правову допомогу відповідачу за Договором № 500 від 27.02.2026, розрахунок витрат станом на дату подання відзиву становив 2 500,00 грн. (500 грн. за консультацію та 2 000 грн. за складання відзиву). Водночас у Пункті 1 «Детального опису робіт» вказана дата консультації 16.04.2026, який припадає на четвер, який є офіційним робочим днем для Відповідача (як працівника медичного закладу). Проведення особистої зустрічі та усної консультації в робочий час у м. Біла Церква не узгоджується з графіком роботи Відповідача у м. Києві. Твердження про проведення консультацій та написання відзиву у лютому на позов, якого ще не існувало, свідчить про необґрунтованість включення цих послуг до звіту. У Пункті 4 «Детального опису робіт» представник Відповідача зазначає послугу з нарахуванням вартості за 4 сторінки «Додаткових пояснень у справі» на суму 2 000,00 грн. (за тарифом 500 грн. за сторінку). Нарахування вартості послуг за критерієм кількості сторінок паперу суперечить сталій практиці Верховного Суду, оскільки оцінці підлягає саме витрачений час на інтелектуальну працю адвоката, а не технічний обсяг друкованого матеріалу. У суміжній цивільній справі № 378/57/26 за цим самим Договором № 500 представник Відповідача вже виставив рахунок та намагався стягнути з Позивача ті самі 500,00 грн за дану консультацію. За аналогічну послугу складання відзиву представник кожен раз заявляє абсолютно різні суми: у справі у Київському апеляційному суді (справа № 378/1797/25) 1 500,00 грн., у даній справі № 378/190/26 - 2000.00 грн., що свідчить про відсутність сталого фіксованого тарифу та суперечить принципу добросовісності. Адвокат Капустін В. В. здійснює діяльність індивідуально, не є юридичною особою, а тому відповідно до пункту 11 розділу II «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» не має правових підстав оформлювати прибуткові касові ордери, Заявлена одноразова сплата ОСОБА_1 , яка є працівником державної медичної установи з фіксованим безготівковим доходом, значної суми готівкою викликає обґрунтовані сумніви у її реальності. Також у наданому представником Відповідача ордері у графі підстав видачі документа зафіксовано суперечливе формулювання. Дефект заповнення бланка не дозволяє суду однозначно встановити виникнення у Клієнта обов`язку сплачувати гонорар, заявлені витрати на правничу допомогу за цим документом не підлягають відшкодуванню за рахунок іншої сторони спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

При вирішенні питання за заявою представника відповідачки ОСОБА_1 - Капустіна В. В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідачки - Капустін В. В. у відзиві (т. 1 а. с. 94 - 96) просив покласти судові витрати на позивача, зазначивши в відзиві, що, звернувшись до адвоката, відповідачка згідно договору про надання правничої допомоги має сплатити 2500 грн.: за консультацію (500 грн.) та складання відзиву (2000 грн.); також адвоката буде залучено до участі у справі для представництва в суді її інтересів. Тому обгрунтування понесених судових витрат та належні докази цього будуть надані додатково у строки, передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України (т. а. с. 96).

При вирішенні питання про стягнення з позивача на користь відповідачки ОСОБА_1 судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

В матеріалах справи на підтвердження повноважень адвоката Капустіна В. В., як представника відповідачки ОСОБА_1 наявні ордер на надання правничої допомоги від 27.02.2026 (т. 1 а. с. 97, 212), договір про надання правничої допомоги № 500 від 27.02.2026, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Капустіним В. В. (т. 1 а. с. 235 - 236), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених дим Договором, Адвокат приймає в провадження доручення Клієнта на надання йому правничої допомоги по представництву інтересів Клієнта, захисту її прав та законних інтересів у всіх правовідносинахю Згідно п. 1.1.1 договору правнича допомога надається Клієнту шляхом консультацій з питань предмета Договору, складання проектів необхідних процесуальних документів, позовних заяв тощо, представництва та надання правничої допомоги Клієнту перед будь-якими фізичними чи юридичними особами та їх структурними підрозділами. Згідно п. 1.1.2. деталізація видів правничої допомоги, що надаватиметься Клієнту Адвокатом, викладається в додатках до даного договору. Відповідно до п. 3.1 договору за надання правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар за домовленістю. Згідно п. 2. 1 договору Адвокат зобов`язується завершити надання правничої допомога і подати Клієнту для підписання Акт приймання-передачі виконаного доручення за Договором, Клієнт зобов`язується підписати Акт приймання-передачі виконаного доручення за Договором в день подання йому Адвокатом названого документа. (т. 1 а. с. 235 - 236).

Доводи позивача Мельника С. О. про відсутність підстав про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на надання адвокатом Капустіним В. В. ОСОБА_1 послуг на підставі ордера, у якому у графі підстав видачі зафіксовано суперечливе формулювання, - суд вважає безпідставними, оскільки як зазначено вище, адвокат Капустін В. В. надавав ОСОБА_1 правничу допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги № 500 від 27.02.2026 (т. 1 а. с. 235 - 236). Інші доводи позивача про відсутність підстав про стягнення з нього витрат на професійну правничу, наведені у запереченнях (т. 2 а. с. 1 - 4) також не спростовують факту надання адвокатом Капустіним В. В. правничої допомоги відповідачці по даній справі.

Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу до заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу (т. 1 а. с. 232 - 233) представником позивача Капустіним В. В., крім копії зазначеного договору про надання правничої допомоги № 500 від 27.02.2026 (а. с. 235 - 236), додано квитанцію до прибуткового касового ордера № 10 від 23.05.2026 про прийняття адвокатом Капустіним В. В. від ОСОБА_1 9000 грн. за вищевказаним договором (т. 1 а. с. 240), додаток до вказаного договору від 27.02.2026, в якому сторони визначили вартість послуг (а. с. 237), детальний опис робіт від 23.05.2026 (т. 1 а. с. 238) та акт приймання-передачі виконаних робіт від 23.05.2026 (т. 1 а. с. 239), відповідно до яких ОСОБА_4 надав правову допомогу ОСОБА_1 на загальну суму 9000 грн., з яких 16.04.2026 надано консультацію з вивченням документів - 500 грн., 22.04.2026 складання відзиву на позовну заяву - 2000 грн., 18.05.2026 - складання заперечень на клопотання позивача про поновлення процесуального строку та долучення доказів до матеріалів справи - 1500 грн., 18.05.2026 - складання додаткових пояснень у справі - 2000 грн., 19.05.2026 - участь у судовому засіданні у справі - 3000 грн.

Отже матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання відповідачкою ОСОБА_1 послуг адвоката Капустіна В. В. з надання правової допомоги в суді першої інстанції.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу на користь ОСОБА_1 суд враховує, що фактично по даній справі, як зазначено у вищевказаному акті прийому-передачі виконаних робіт від 23.05.2026 (т. 1 а. с. 239), 22.04.2026 адвокат Капустін В. В. як представник відповідачки подав відзив на позов (т. 1 а. с. 94 - 96), 18.05.2026 - заперечення на клопотання позивача про поновлення процесуального строку та долучення доказів до матеріалів справи (т. 1 а. с. 188 - 189), 18.05.2026 - додаткові пояснення у справі (т. 1 а. с. 191 - 193) та дійсно приймав участь в судовому засіданні 19.05.2026 (з 12:04 до 13:14) (т. 1 а. с. 215 - 217).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив звільнити його від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 88125 гривень. Фактично рішенням суду (т. 1 а. с. 219 - 223) позовні вимоги задоволено частково, звільнено позивача від сплати вказаної заборгованості у сумі 73755 гривень (83,69%), розмір позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, 16,31%.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог (83,69%) в сумі 1467,90 грн. (9000 грн. х 16,31%).

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246 ч. 1, 270, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - Капустіна Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1467 (одна тисяча чотириста шістдесят сім) гривень 90 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ).

Третя особа: Таращанський відділ державної Виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) (09501, м. Тараща, вул. Софіївська, 3 Білоцерківського району Київської області).

Повний текст додаткового рішення складено 26 серпня 2026 року.

Суддя Н. М. Марущак