Рішення № 139255378, 26.08.2026, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 279/3761/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

26 серпня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді Піщуліної І.С.,

з секретарем Ярошенко В.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у сумі 18989 гривень 88 копійок, з яких: 6589 гривень - заборгованість за основним боргом, 12400 гривень 88 копійок - за процентами.

Свої вимоги мотивує тим, що 15 вересня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №711516852, за умовами якого остання отримала у позику грошові кошти в сумі 6589 гривень. Відповідач зобов`язання щодо повернення коштів за договором не виконала, у результаті чого і виникла зазначена вище заборгованість. Окрім цього, на підставі укладеного з позивачем договору факторингу первісний кредитор відступив належне йому право вимоги до відповідача, а позивач набув всі права кредитора за зазначеним вище кредитним договором й має право вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року було відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, представник позивача у позовній заяві просить справу розглядати без її участі, не заперечує щодо заочного розгляду справи, відповідач відзив на позовну заяву не подала, про причину неявки не повідомила.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання двічі не з`явилась без повідомлення причин, не подала відзив, а також те, що представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 15 вересня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір позики №9391852 (далі - Договір 1), згідно з яким останній було надано у позику грошові коти в сумі 6589 гривень на строк 30 днів з фіксованою процентною ставкою/день 1,60% , дата повернення кредиту (останній день) 15 жовтня 2020 року, знижена процентна ставка -1%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,7% в день, орієнтовна річна процента ставка 564%, орієнтовна загальна вартість кредиту 9751 гривня 72 копійки (пункт 2 Договору 1).

Відповідно до пункту 1 Договору 1 позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі - «Строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (пункт 3 Договору 1).

Цей договір укладається дистанційно в електронній формі, з використанням ІКС, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням одноразовим ідентифікатором (пункт 5 Договору 1).

15 вересня 2020 року клієнта ОСОБА_1 , з якою було укладено договір №9391852, було ідентифіковано товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора IRUBXN1cG2, відправленого на електронну пошту позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1.

Того ж дня товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснило переказ коштів відповідачу на карту № НОМЕР_1 в сумі 6589 гривень, переказ коштів здійснювався товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес».

З розрахунку заборгованості за Договором 1 вбачається, що станом на 30 червня 2021 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 18989 гривень 88 копійок, з яких: 6589 гривень - заборгованість за основним боргом, 12400 гривень 88 копійок - за процентами.

10 липня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу №10072020 (далі-Договір 2), за умовами якого перше відступило останньому за плату належні йому права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а позивач прийняв належні первісному кредитору права вимоги (пункт 1.1 Договору 2).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №119 до Договору 2 позивачу було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 , порядковий номер в реєстрі 2395, за договором №9391852 в сумі 18989 гривень 88 копійок.

Плата за Договором 2 позивачем була здійснена 30 червня 2021 року на користь товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в сумі 3833458 гривень 76 копійок.

Зазначені обставини підтверджуються копіями договору позики №9391852 від 15 вересня 2020 року, що підписані сторонами електронними підписами, відповідачем зокрема електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7AmC1shQRM, довідки товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про ідентифікацію, довідки товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес»№КД-000141740/ТНПП від 02 квітня 2026 року, розрахунком заборгованості за кредитом, сформованим 03 квітня 2026 року, копіями договору факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 року, додаткової угоди до договору факторингу №10072020 від 10 липня 2020 року, Реєстру прав вимоги №119 від 30 червня 2021 року, платіжної інструкції №141 від 30 червня 2021 року.

Обмірковуючи правомірність позовних вимог позивача, суд зважає на таке.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За правилами частин 1 та 2 статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отож, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Проаналізувавши зазначені вище докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено в електронній формі договір позики, на виконання умов якого відповідачу було надано грошові кошти, відповідач заборгованість не погашала, чим порушила договірні зобов`язання по сплаті заборгованості за договором позики. Позивач, який набув право вимоги за Договором 1, має право на стягнення з відповідача коштів, передбачених цим договором, а саме: заборгованості за основною сумою боргу та процентами за користування кредитом.

Крім того, представник позивача у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 7000 гривень.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представник надав копії договору про надання правової допомоги від №02-24 від 01 липня 2024 року, додаткової угоди №1/1 від 01 липня 2024 року до цього договору, акту №45 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 13 травня 2026 року, платіжної інструкції №2076 від 14 травня 2026 року, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №6416 від 23 травня 2019 року.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на зазначене, й, проаналізувавши надані суду докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, й враховуючи те, що відповідачем не було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що вказані витрати в сумі 7000 гривень підлягають стягненню з відповідача.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2662 гривні 40 копійок, в порядку статті 141 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 3, 10, 13, 81, 141, 206, 263, 265, 273, 280, 294 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором позики №93911852, укладеним 15 вересня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в сумі 18989 гривень 88 копійок, з яких: 6589 гривень - заборгованість за основним боргом, 12400 гривень 88 копійок - за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 гривні 40 копійок та витрат на правничу допомогу в сумі 7000 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Про перегляд заочного рішення відповідачем до Народицького районного суду Житомирської області може бути подана заява протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: вул.Набережно-Лугова, 8, м.Київ, 04071, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39992028.

Представник позивача: Ушакевич Марина Петрівна, місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено 26 серпня 2026 року.

Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА