Ухвала суду № 139254900, 26.08.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 154/4032/25

Провадження № 1-кп/165/262/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Нововолинськ обвинувальний акт в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2025 року за № 42024032060000011, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сокаль Львівської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого директором ПП «Нова Аркада», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України,

встановив:

23 січня 2026 року на розгляд Нововолинського міського суду Волинської області надійшло кримінальне провадження № 42024032060000011 від 24 квітня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 26 січня 2026 року у вказаному кримінальному провадженні, відповідно до вимог ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що будь-які перешкоди для призначення обвинувального акту для розгляду по суті у судовому засіданні відсутні, справа підсудна Нововолинському міському суду Волинської області та просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та розглянути питання про прийняття цивільного позову у кримінальному провадженні про стягнення з ОСОБА_5 на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 завданої кримінальним правопорушенням шкоди у розмірі 761 919,74 грн.

Представник потерпілої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 вважав, що обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки визначених законом перешкод для цього не має, та підтримав позицію прокурора.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 заперечила щодо призначення судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, просила розглянути та задоволити її письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме: не дотримані вимоги ст. 293 КПК України щодо вручення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування; в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення викладені не зрозуміло; не вказані відомості про прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні; у якості потерпілої особи зазначено Володимир-Волинський центр професійної освіти, в той час як з 01.04.2025 року зазначений освітній заклад змінив свою назву, отже, в обвинувальному акті зазначено неналежну потерпілу особу та не вказані повні анкетні дані представника потерпілої особи; до реєстру матеріалів досудового розслідування включені не усі документи та стороні захисту не відкриті документи щодо внесення відомостей до ЄРДР, постанови про призначення групи прокурорів та про призначення судових експертиз.

Посилаючись на зазначені обставини, захисник обвинуваченого вважала, що вказані нею недоліки є суттєвими та такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду кримінального провадження по суті, просила повернути обвинувальний акт прокурору; у випадку задоволення її клопотання та повернення обвинувального акту, не розглядати подані нею письмові клопотання про залишення цивільного позову прокурора без розгляду та про витребування письмових доказів від Офісу Генерального прокурора. Крім того, наполягала на розгляді та задоволенні вищевказаних письмових клопотань, у випадку, якщо суд дійде переконання про наявність підстав для призначення судового розгляду по суті.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника та усі подані нею клопотання, заперечував щодо призначення судового розгляду у вказаному провадженні та просив задовольнити клопотання свого захисника.

Прокурор та представник потерпілої особи заперечували щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що викладені у ньому обставини є надуманими та не відповідають дійсності, вважали, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, а також вважали, що клопотання сторони захисту про залишення цивільного позову без розгляду та про витребування письмової інформації від Офісу Генерального прокурора не можуть розглядатися судом на вказаній стадії судового процесу у підготовчому засіданні, оскільки це вимагало б дослідження письмових доказів та матеріалів досудового розслідування.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали, письмові клопотання сторони захисту та долучені до них документи, цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні, поданий до Нововолинського міського суду Волинської області 05.03.2026 року, з`ясувавши думку учасників провадження щодо заявлених клопотань та можливості призначення судового розгляду за вказаним обвинувальним актом, дійшов наступного висновку.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, визначено частиною 2 ст. 291 КПК України, до яких належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно, як вбачається із частини 3 статті 291 КПК України.

Оскільки повернення обвинувального акту є правом, а не обов`язком суду, то підставою для повернення обвинувального акта не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Зі змісту обвинувального акта вбачається, що в ньому містяться найменування кримінального провадження та його номер, а також як формулювання обвинувачення з викладом фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, так і правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також дані щодо особи обвинуваченого у відповідності до вимог КПК України.

Посилання сторони захисту на незрозумілість викладеного прокурором формулювання обвинувачення та невідповідність його фактичним обставинам, суд не приймає до уваги, оскільки обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які саме прокурор вважає встановленими, а позиція сторони захисту зводиться до незгоди з висунутим обвинуваченням, що є предметом доказування відповідно до ст. 91 КПК України та є предметом судового розгляду кримінального провадження по суті. Більше того, суд під час підготовчого судового засідання не вправі давати оцінку доказам та вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема, зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).

Тобто, визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. При цьому, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 року по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Крім того, суд не погоджується з позицією сторони захисту щодо наявності підстав для повернення обвинувального акту через його невідповідність п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки вказана норма не зобов`язує слідчого або прокурора зазначати в обвинувальному акті анкетні відомості усіх представників та уповноважених осіб потерпілої юридичної особи, в тому числі і тих, які можуть бути змінені та вступити до участі у провадженні на будь-якій стадії процесу. Щодо зазначення назви потерпілою юридичної особи на момент пред`явлення обвинувачення, суд вважає, що вказаний недолік не є суттєвим та не призведе до порушення прав учасників провадження або якимось чином ускладнить здійснення кримінального провадження, оскільки в обвинувальному акті наведено назву потерпілої юридичної особи на момент вчинення дій, які інкримінуються обвинуваченому; подальша зміна назв та організаційних форм є правом юридичної особи та не залежить від волі інших осіб; зміни, що відбулися, зареєстровані у визначеному законом порядку, та юридична особа, яка має нову назву є правонаступником потерпілої особи.

Посилання сторони захисту на невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування фактичній кількості документів, невручення (не відкриття) процесуальних документів стороні захисту, суд не приймає до уваги, оскільки складання реєстру матеріалів досудового розслідування є повноваженнями слідчого та прокурора, суд позбавлений можливості надавати вказівки щодо включення будь-яких відомостей до вказаного реєстру, або відкриття матеріалів досудового розслідування стороні кримінального провадження, оскільки це суперечило б загальним засадам кримінального провадження, зокрема, принципам змагальності та диспозитивності.

Відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Отже, питання щодо дотримання прав сторони щодо відкриття матеріалів кримінального провадження, суд може з`ясувати лише під час судового розгляду, дослідження фактичних обставин справи та перевірки їх доказами.

З цих підстав, клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, заявлене стороною захисту, не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про прийняття цивільного позову прокурора у кримінальному провадженні про стягнення з ОСОБА_5 на користь Володимир-Волинського центру професійної освіти завданої кримінальним правопорушенням шкоди у розмірі 761 919,74 грн., суд зазначає наступне.

Частинами 1, 4, 5 статті 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

В свою чергу, частинами 3, 4, 5 статті 56 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

При цьому, частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено низку формальних вимог до змісту позовної заяви, недотримання яких може бути підставою для залишення позовної заяви без руху або її повернення згідно із статтею 185 ЦПК України, проте такі вимоги мають застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства.

Частиною 1 статті 91 КПК України серед іншого визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

У кримінальному провадженні доказування вищезазначених обставин, покладається на слідчого та прокурора (частина 1 статті 92 КПК України), які наділені відповідними повноваженнями для його здійснення, на відміну від цивільного судочинства, де обов`язок доведення обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на кожну сторону (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Одночасний розгляд судом обвинувального акту та цивільного позову призводить до ситуації, за якої обставини, які доказуються, містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, зібраних стороною обвинувачення, та надаються суду, який розглядає такий обвинувальний акт.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює процесуальну можливість вирішення цивільного позову винятково у складі ухваленого вироку за результатами судового розгляду щодо встановлення винуватості або невинуватості підсудного, або у разі неприбуття в судове засідання цивільного позивача, його представника чи законного представника (крім випадків, якщо від таких нього надійшло клопотання про розгляд позову за їх відсутності або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред`явлений позов), та не передбачає такої можливості під час підготовчого судового провадження за змістом статей 314-316 КПК України. При цьому, винуватість чи ні тієї чи іншої особи не може бути достеменно встановлена на момент безпосереднього звернення з цивільним позовом.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що клопотання сторони захисту про залишення цивільного позову прокурора без розгляду не може розглядатися на вказаній стадії судового провадження, оскільки його розгляд по суті вимагає перевірки доводів сторони та дослідження доказів, у зв`язку з чим вважає за необхідне розгляд клопотання захисника обвинуваченого про залишення цивільного позову без розгляду відкласти.

В той же час, суд вважає цивільний позов таким, що поданий до початку судового розгляду та відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, підстав для залишення його без руху або повернення позивачу не вбачається. У зв`язку з чим, відповідно до ст. 128 КПК України, суд приймає цивільний позов прокурора до провадження у вказаному кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання щодо заявленого стороною захисту письмового клопотання про витребування інформації (доказів) з Офісу Генерального прокурора суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження, зокрема, про витребування певних речей чи документів.

Водночас, зі змісту клопотання захисника ОСОБА_6 вбачається, що її доводи не стосуються вирішення питань, пов`язаних з призначенням справи до судового розгляду. Оцінка доводів клопотань для вирішення питання про необхідність витребування документів зумовлює здійснення судового контролю за дотриманням стороною обвинувачення визначеної кримінальним процесуальним законом процедури збирання та отримання доказів, а також перевірку повноти відкритих матеріалів. Вказане, своєю чергою, має наслідком попереднє дослідження доказів.

Втім суд зазначає, що кримінальний процес є стадійним: кожна стадія має власний предмет і межі. Безпосереднє дослідження та оцінка доказів можливі виключно під час судового розгляду, а розширювальне тлумачення повноважень підготовчого засідання порушувало б принцип правової визначеності та баланс між стадіями процесу.

Суд звертає увагу, що невиправдане розширення кола питань, які порушуються та вирішуються на стадії підготовчого судового засідання, коли за своєю формою вони можуть видаватися такими, що належать до предмета цієї стадії, однак за змістом виходять за межі завдань підготовки кримінального провадження до розгляду по суті, фактично перетворює підготовче засідання на своєрідний «міні-судовий розгляд», що є неприпустимим.

За наведених обставин, на даному етапі судового провадження суд не має повноважень на перевірку обґрунтованості доводів клопотання і тим самим визначення необхідності отримання витребуваної інформації, вказаної в клопотанні адвоката ОСОБА_6 для забезпечення завдань кримінального провадження. Наведене можливе лише під час судового розгляду на стадії долучення та дослідження доказів.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне розгляд клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про витребування з Офісу Генерального прокурора доказів здійснювати під час судового розгляду.

За результатами проведення підготовчого судового засідання судом не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, в ході досудового розслідування та в підготовчому судовому засіданні угоди між сторонами не укладено, підстави, передбачені ч. 2 ст. 284 КПК України, для закриття провадження відсутні, кримінальне провадження підсудне Нововолинському міському суду Волинської області. Відтак, відсутні перешкоди призначення судового розгляду.

Враховуючи наведене, з урахуванням думки учасників провадження про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, їх позицій з питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, суд приходить до висновку, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні, визначивши дату, місце його проведення та склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 291, 314-316, 369, 372 КПК України, суд,

постановив:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору, у зв`язку з невідповідністю вимогам КПК України, відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 42024032060000011 від 24 квітня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Нововолинського міського суду Волинської області на 11 год. 00 хв. 11 вересня 2026 року, в яке викликати прокурора, представника потерпілої особи, обвинуваченого та його захисника.

Прийняти до провадження цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні про стягнення з ОСОБА_5 на користь Володимир-Волинського центру професійної освіти завданої кримінальним правопорушенням шкоди у розмірі 761 919,74 грн., розгляд позовної заяви здійснювати під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Розгляд клопотань захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про залишення без розгляду цивільного позову прокурора у кримінальному провадженні та про витребування з Офісу Генерального прокурора доказів здійснювати під час судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1