Постанова № 139254872, 13.08.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1507/26

Провадження № 3/163/1035/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю секретаря судових засідань Голядинець О.В.,

представника Волинської митниці Федчишиної С.Ф.,

захисника Крючкова В.О.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0359/UA205000/2026 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «САНТАНА ТРЕЙД», РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , як декларант та керівник ТОВ «САНТАНА ТРЕЙД», під час митного оформлення товару «вантажний автомобіль...» за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №24UA205170004287U5 від 17.02.2024 вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на загальну суму 39 140 гривень 93 копійки шляхом подання митному органу сертифікату з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AS1509219, який не був підтверджений митницею у м.Кельце та не був зареєстрований у системі обробки даних - Електронній сервісній книзі Митниці у м.Кельце та який став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого у цій митній декларації, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, доручивши захист своїх інтересів адвокату.

Адвокат Крючков В.О. в судовому засіданні висловив позицію про закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Таку позицію обґрунтував тим, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували здійснення підробки сертифікату саме ОСОБА_1 та її обізнаності із такою підробкою, відповідно, неправомірністю застосування преференційного режиму. Сертифікат надавався експортером разом з іншими товаросупровідними документами на товар, тому ОСОБА_1 не знала і не могла знати про не автентичність сертифікату та неправдивість зазначеної у ньому інформації про країну походження товару.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заперечила доводи захисника за їх безпідставністю, вказала на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил належними і допустимими доказами, просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідження доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України товару «вантажний автомобіль...» від компанії «TRAUTRINCOM OU» (Естонія) в адресу ТОВ «САНТАНА ТРЕЙД» і випуск його у вільний обіг підтверджується доданою до протоколу митною декларацією типу ІМ40ДЕ №24UA205170004287U5 від 17.02.2024.

Декларантом в митній декларації зазначена ОСОБА_1 , яка одночасно у період подання цієї декларації була директором отримувача товару ТОВ «САНТАНА ТРЕЙД».

У графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товарів за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AS1509219.

На вчинений Держмитслужбою запит уповноважений митний орган Республіки Польща листом від 08.01.2026 № 2601-ІОА.4331.117.2025 повідомив, що сертифікат EUR.1 №PL/MF/AS1509219 не був підтверджений митницею у м.Кельце та не був зареєстрований у системі обробки даних - Електронній сервісній книзі Митниці у м.Кельце.

З огляду на таку інформацію начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці №15-04/15-03/1123 від 29.01.2026 констатувала, що указаний сертифікат з перевезення товару EUR.1 не відповідає ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. У зв`язку із цим визначено, що доплаті ТОВ «САНТАНА ТРЕЙД» до Державного бюджету за аналізованою по справі митною декларацією типу ІМ40ДЕ підлягають митні платежі в загальній сумі 39 140,93 грн, з яких: мито 32 617,44 грн, ПДВ 6 523,49 грн.

Відповідь митних органів Польщі, отримана у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, складеним і виданим службовою особою від імені органу державної влади іноземної держави, який посвідчує обставини, що мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом у справі в розумінні ст. 495 МК України. Зазначений доказ є очевидним та не спростований.

Жодного прямого чи непрямого доказу, який би ставив під сумнів вказану відповідь митних органів Польщі, у справі не здобуто.

Згідно із ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Стаття 485 МК України визначає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч.2 ст.36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.4 ст.4 МК України під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч.1 ст.41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до ч.1 ст.16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода про асоціацію), товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 8 статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Отже, підставою для застосування спеціального преференційного митного режиму у відповідності до Угоди про асоціацію є сертифікат з перевезення товару EUR.1.

У Протоколі І Угода про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому: в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки; пункт 12 передбачає «декларацію від експортера», у якій особа, яка звернулась за видачею сертифіката заявляє, що описане в сертифікаті майно відповідає умовам, необхідним для його видачі, та таке запевнення засвідчує власноручним підписом.

У цій справі у сертифікаті з перевезення EUR.1 в пункті 11 митним органом, яких його видав, указано митницю Кельце, Польща.

Проте, уповноважений митний орган Республіки Польща своїм листом від 08.01.2026 № 2601-ІОА.4331.117.2025 спростував видачу цих сертифікатів.

Частиною 2 статті 43 МК України передбачено, що у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.

За змістом п.8 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідь митних органів Республіки Польща здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Жодного прямого чи непрямого доказу, який би ставив під сумнів указану відповідь іноземного митного органу, по справі не здобуто.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «САНТАНА ТРЕЙД» і випуск у вільний обіг товарів за аналізованою по справі митною декларацією типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікату з перевезення товару EUR.1, видача якого за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митній декларації преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірне звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Висловлена захисником в судовому засіданні позиція по своїй суті зводиться до непричетності директора ТОВ «САНТАНА ТРЕЙД» ОСОБА_1 до виявленого правопорушення та фактичного перекладання усієї відповідальності на експортера товарів.

Стаття 485 МК України передбачає наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

З досліджених по справі доказів і встановлених на їх підставі фактичних обставин наявні підстави вважати, що заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товарів із використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_1 товариство ТОВ «САНТАНА ТРЕЙД».

Жодної економічної чи іншої вигоди у використані указаних сертифікатів для продавця товару естонської компанії «TRAUTRINCOM OU» по справі не вбачається і захисником в судовому засіданні не наведено.

Будь-якого логічного та розумного пояснення невжиття жодних заходів на доведення своєї непричетності до викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, які призвели до безпідставного заявлення преференційного режиму при розмитнення товару, ОСОБА_1 та її захисник суду не надали.

На виклики митного органу та суду ОСОБА_1 жодного разу не з`явилась.

Така пасивна поведінка не притаманна добросовісному контрагенту у договірних комерційних правовідносинах, у тому числі й з огляду на обсяг і характер адміністративної відповідальності за таке діяння, а інколи кримінальної.

Зазначене у своїй сукупності та взаємозв`язку дає підстави для висновку про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифікату з перевезення товару EUR.1, автентичність якого не підтверджена.

Обрана стороною захисту позиція щодо непричетності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення судом оцінюється не інакше як голослівною, нічим не підтвердженою та спрямованою на уникнення юридичної відповідальності останньої.

Таким чином, оцінивши досліджені по справі докази у їх сукупному та логічному взаємозв`язку, а також норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про повну доведеність поза будь-яким розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 як керівника ТОВ «САНТАНА ТРЕЙД» у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил.

Щодо визначення розміру несплаченої суми митних платежів встановлено наступне.

Стаття ст.485 МК України передбачає наявність у діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, а санкція цієї норми встановлює відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відтак, за даною нормою підлягає встановленню розмір несплаченої суми митних платежів.

У доповідній записці начальника УК та АМП Волинської митниці № 15-04/15-03/1123 від 29.01.2026 після зробленого висновку про невідповідність сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження висловлено пропозицію про здійснення контрольно-перевірочних заходів у відповідності до положень статей 345-354 МК України до платника податків ТОВ «САНТАНА ТРЕЙД».

Положення статей 345-354 МК України визначають проведення документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів

Доказів проведення таких контрольно-перевірочних заходів матеріали справи не містять.

Разом з тим, на підтвердження суми недоборів до Державного бюджету митних платежів за аналізованою митною декларацією типу ІМ40ДЕ надано доповідну та службову записки начальника УК та АМП Волинської митниці від № 15-04/15-03/1123 від 29.01.2026 та №15/15-01/6588 від 27.05.2026.

При цьому, до службової записки №15/15-01/6588 від 27.05.2026 додано довідку-розрахунок, у якій наведено детальну інформацію про розрахунок сплачених митних платежів та які підлягали сплаті без врахування преференції із зазначенням їх складових (ввізне мито, акциз, ПДВ) та ставок при їх обрахунку, виходячи з коду товару згідно з УКТЗЕД, вартості товару, об`єму двигуна тощо.

Аналізом довідки-розрахунку встановлено її відповідність митній декларації щодо вихідних даних, необхідних для розрахунку ввізного мита, акцизу, ПДВ, а також вимогам митного та податкового законодавства України.

Математичний розрахунок зазначених митних платежів не потребує спеціальних знань та є доступним і можливим не лише для посадових осіб митного органу, а й для фізичних осіб, у даному випадку для ОСОБА_1 , яка здійснювала декларування товарів та робила розрахунки митних платежів.

Проте, контррозрахунку, який би спростовував суму визначених посадовою особою Волинської митниці недоплачених митних платежів або свідчив про її неправильність, суду не надано.

За змістом ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами, транспортними засобами комерційного призначення - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Службові та доповідні записки є службовими документами, однак у даному конкретному випадку містять у собі інформацію про обставини, які мають значення для справи, тому в розумінні до ст.495 МК України відносяться до категорії доказів «інші документи».

У зв`язку із цим при визначенні суми недоборів митних платежів суд керується приєднаними до справи службовими документами начальника УК та АМП Волинської митниці та вважає їх достатніми і належними доказами із цього питання.

Також судом було проаналізовано митну декларацію типу ІМ40ДЕ, за результатами чого встановлено, що з урахуванням преференції за кодом 410, при розмитненні товару, сума митних платежів була зменшена на 39 140,93 гривень.

При визначенні обсягу відповідальності суд зважує на конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, та вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 39 140 (тридцять дев`ять тисяч сто сорок) гривень 93 копійки.

Штраф в розмірі 39 140 (тридцять дев`ять тисяч сто сорок) гривень 93 копійки підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета