Постанова № 139254305, 26.08.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/766/26

Провадження № 3/156/478/26

Рядок статзвіту 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І. Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Сектора поліцейської діяльності № 2 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, із середньою освітою, який не працює (є учнем), проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ст. 124, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

законний представник особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 - мати ОСОБА_2 ,

про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст.ст. 10, 63 Конституції України особам роз`яснено,

клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, відводів не заявлено,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

07 червня 2026 року близько 23:30 год. в с. Павлівка Володимирського району Волинської області по вул. Незалежності (поблизу приміщення Павлівської сільської ради), неповнолітній ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом марки «LIFAN KP200», державний номерний знак НОМЕР_3 , не врахував дорожньої обстановки та безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив падіння пасажира ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден рук, ніг та обличчя, а транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України (ПДР), за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Крім того, у той самий час та в тому самому місці (07.06.2026 року близько 23:30 год. в с. Павлівка по вул. Незалежності), неповнолітній ОСОБА_1 керував вищевказаним мотоциклом марки «LIFAN KP200», державний номерний знак НОМЕР_3 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

На підставі ст. 36 КУпАП матеріали у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинених правопорушеннях визнав повністю, щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Законний представник особи, яка притягається до відповідальності, мати ОСОБА_2 просила суворо сина не карати, зазначивши, що провела з ним виховну бесіду та зробила належні висновки.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може быть підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підстаєю притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні ПДР, що потягло механічні пошкодження майна. Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Склад цього правопорушення є формальним, а суб`єктивна сторона характеризується умисною виною.

Відповідно до п. 2.1 а ПДР Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів фото- і відеозапису.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Статтею 280 КУпАП передбачено обов`язок суду з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для справи.

ІV. Оцінка судом щодо фактичних обставин справи

Протоколи серії ЕПР1 № 687931 від 09.06.2026 та ЕПР1 № 687924 від 09.06.2026 складені уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст. ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, поному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом та підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687931 від 09.06.2026 року за ст. 124 КУпАП;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687924 від 09.06.2026 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- схемою місця ДТП від 08.06.2026 року, на якій зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди по вул. Незалежності в с. Павлівка та відображено напрямок руху, місце падіння пасажира та пошкодження ТЗ;

- рапортами працівників поліції від 08.06.2026 та 25.06.2026 року про реєстрацію події та результати перевірки;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.06.2026 року, у яких він детально описав обставини ДТП та визнав відсутність права керування ТЗ;

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 від 08.06.2026 року про обставини падіння та відсутність претензій;

- письмовими поясненнями законного представника потерпілого ОСОБА_4 про обставини події;

- довідкою інспектора з РПП СПД № 2 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції Юлії Петровської про те, що ОСОБА_1 станом на 07.06.2026 посвідчення водія не отримував;

- повідомленням слідчого відділення про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення.

Суд вважає досліджені докази належними, допустимими, достовірними та достатніми в їх сукупності для встановлення події та складу адміністративних правопорушень в діях особи.

При цьому суд враховує також і те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровував.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.

V. Накладення адміністративного стягнення

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ПДР України, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

З огляду на характер вчинених правопорушень та особу порушника, застосування до ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, є недоцільним, і він підлягає адміністративній відповідальності у виді накладення штрафу.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП є щире каяття та вчинення правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП суддею не встановлено.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (неповнолітній, вперше притягується до адміністративної відповідальності), його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан (непрацевлаштований, є особою з інвалідністю підгрупи А), наявність двох обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. Саме таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП є щире каяття та вчинення правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП суддею не встановлено.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (неповнолітній, вперше притягується до адміністративної відповідальності), його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан (непрацевлаштований, є особою з інвалідністю підгрупи А), наявність двох обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп. Саме таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Більш серйозним правопорушенням є ст. 124 КУпАП.

Таким чином, на підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

VІ. Судові витрати

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно із заключенням ЛКК КНП «Іваничівська ЦРЛ» № 123 від 18.08.2020 року ОСОБА_1 є дитиною з інвалідністю підгрупи «А» терміном до 18 років.

Відтак, суд не вбачає підстав для звернення судового збору із ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 13, 33, 34, 36, 40-1, 124, ч. 2 ст. 126, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд - суд

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ст. 124 КУпАП, та остаточно призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу протягом 15 днів з дня вручення йому цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу, тобто 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, її законним представником або потерпілим протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя І. Є. Малюшевська