Ухвала суду № 139252569, 25.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/30010/25

Провадження № 2-п/947/154/26

УХВАЛА

25.08.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 28.11.2025 року по цивільній справі №947/30010/25 за позовною заявою за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 28.11.2025 року по цивільній справі №947/30010/25 за позовною заявою за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Оглянувши заяву, суддею встановлено невідповідність поданої заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, за наслідком чого ухвалою судді від 16.07.2026 року вказану заяву залишено без руху, та надано заявникові строк для усунення недоліків поданої заяви - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до ухвали, позивачеві було зазначено про необхідність усунення наступних недоліків пред`явленої заяви:

- надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду зави про перегляд заочного рішення, який підлягає до сплаті в сумі 665 гривень 60 копійок;

- роз`яснено, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Одночасно заявникові було також роз`яснено, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

10.08.2026 року заявником отримано копію ухвали судді від 16.07.2026 року, засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявним рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Отже, встановлений ухвалою суду від 16.07.2026 року п`ятиденний строк на усунення недоліків розпочався з 11.08.2026 року по 17.08.2026 року включно.

18.08.2026 року до суду, в порядку усунення недоліків пред`явленої заяви, від ОСОБА_1 надійшло клопотання про звільнення останнього від сплати судового збору за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення суду в розмірі 665,60 грн. з посиланням на тяжкий майновий стан та відсутності будь-яких джерел доходу для існування. Вказану заяву передано головуючому по справі після виходу з чергової щорічної відпустки 24.08.2026 року.

Оглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов до наступного.

Частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначені у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд в ухвалі від 29.05.2025 року у справі №197/734/22 (провадження № 61-6367ск25) зауважив, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).

У відповідності до висновків Верховного Суду в ухвалі від 17.04.2025 року у справі №947/8435/21, Верховний Суд вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, дійшов висновку, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для відстрочення сплати судового збору, оскільки заявник не надав суду касаційної інстанції доказів на підтвердження свого реального майнового стану (докази щодо відсутності інших доходів, майна тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором. За наслідком чого Верховний Суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

В ухвалі Верховного Суду від 20 квітня 2026 року по справі №757/49906/25-ц Верховний Суд також зазначив, що: «Разом з тим, подання до суду інформації про відсутність в особи доходів суд сприймає вкрай критично, оскільки це свідчить про приховування від суду дійсного розміру і джерел доходу, адже фізична особа, як суб`єкт соціально-економічних відносин, не може існувати в суспільстві взагалі без жодних доходів.».

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 року у справі №320/2083/21 зазначив, що, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Так заявником до клопотання надано паспорт громадянина України, довідку Пенсійного фонду України з реєстру застрахованих осіб, форми ОК-5, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 14.08.2026 року.

У відповідності до довідки Пенсійного фонду України з реєстру застрахованих осіб, форми ОК-5, виданої відносно ОСОБА_1 вбачається відсутність будь-яких відомостей відносно останнього починаючи з 2003 року.

Також згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 14.08.2026 року відносно ОСОБА_1 , вбачається відсутність відомостей про доходи останнього починаючи з 2016 року, ніж відомості про нараховані суми за кодом доходу - 126, додаткове благо, нараховане від банківських установ.

Однак, будь-яких інших доказів на підтвердження дійсного майнового стану ОСОБА_1 , у тому числі: довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, доказів на підтвердження усього наявного у заявника рухомого та нерухомого майна, тощо, до суду не надано.

Надані ОСОБА_1 докази на підтвердження заявленого клопотання, не є достатніми доказами, які свідчать про дійсний майновий стан заявника, а відтак не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору за пред`явленою заявою.

Слід зазначити, що відмова у задоволенні поданого заявником клопотання не порушує положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд, оскільки не перешкоджає ОСОБА_1 у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення та відстрочення сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за пред`явленою заявою.

У відповідності до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до приписів ст. 285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Приймаючи викладене, судом встановлено, що заявником у встановлений судом строк недоліки поданої заяви не усунуті, а ухвала суду про залишення позову без руху від 16.07.2026 року залишається невиконаною,у звязку з чим суд вважає, що відповідно до ст. 185 ЦПК України, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 28.11.2025 року по цивільній справі №947/30010/25 за позовною заявою за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, слід вважати неподаною та повернути заявникові.

Керуючись ст. 136, 185, 285, 352-354 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за пред`явлення до суду заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 28.11.2025 року по цивільній справі №947/30010/25 за позовною заявою за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 28.11.2025 року по цивільній справі №947/30010/25 за позовною заявою за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити заявникові, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Калініченко Л. В.