Ухвала суду № 139251323, 26.08.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4933/26

Провадження № 1-кс/456/990/2026

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

26 серпня 2026 року місто Стрий

Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчої Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026170030007799 від 11.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пятничани, Стрийського р-ну, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із середньою освітою, розлученого, який депутатом не являється, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, кулеметника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 5 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, -

встановив:

Слідча Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , звернулася з клопотанням до слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у провадженні СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026170030007799 від 11.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно- правовими актами та триває до теперішнього часу.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_6 03.11.2025 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.11.2025 №311 солдат ОСОБА_6 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов`язків за посадою кулеметник 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 5 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_6 , достеменно відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни, крім того останній призваний на військову службу саме за призовом під час мобілізації.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2025 №361 солдату ОСОБА_6 , кулеметнику 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 5 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , надана відпустка для лікування у зв`язку із хворобою з 24.12.2025 до 22.01.2026.

Разом з тим, 23.01.2026, солдат ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного начальника, не з`явився вчасно на службу без поважних причин з відпустки у розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), обов`язки військової служби не виконував, а отже у такий спосіб незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності, а службовий час проводив на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до 25.08.2026, коли солдат ОСОБА_6 прибув до слідчого відділення Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, що за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Шевченка, 40 та припинив вчинення триваючого кримінального правопорушення.

Таким чином, солдат ОСОБА_6 , 23.01.2026 діючи з прямим умислом, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного начальника, не з`явився вчасно на службу без поважних причин з відпустки у розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), та обов`язки військової служби не виконував до 25.08.2026, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

25 серпня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

25 серпня 2026 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 615 КПК України, з метою унеможливлення ухилення від кримінальної відповідальності особи підозрюваної у вчиненні злочину.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_6 , може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність клопотати перед судом про обрання підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні, в тому числі тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, залишаючись на волі, ОСОБА_6 , зможе ухилятися від органу досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Прокурор ОСОБА_3 , у судовому засіданні клопотання підтримав та навів обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, необхідні для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив його задовольнити та зазначив, що ОСОБА_6 , ґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, наявними є ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з часу самовільного залишення служби підозрюваний не звертався ні до прокурора, ні до ВСП, ні до інших органів, щодо можливого повернення на службу, а відтак застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, є недоцільним.

Підозрюваний ОСОБА_6 , та його захисник ОСОБА_4 , просили відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_6 має незадовільний стан здоров'я, ризики наведені в клопотанні не підтверджені жодними доказами, а відтак просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, який вважає за необхідне обрати щодо ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, думку підозрюваного, його захисника, вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому, найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що Стрийським РУП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №62026170030007799 від 11.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало повідомлення військової частини НОМЕР_1 про те, що солдат ОСОБА_6 , 23.01.2026 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 в умовах воєнного стану.

При розгляді клопотання встановлено, що 25.08.2026 о 14 год. 00 хв. ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. 40, 42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та роз`яснено процесуальні права та обов`язки підозрюваного.

Також встановлено, що 25.08.2026 о 16 год. 21 хв. відповідно до вимог ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213, 615 КПК України складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та 25.08.2026 о 14 год. 00 хв. затримано ОСОБА_6 .

За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя дійшов висновку, що слідчий та прокурор довели обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_6 , /сукупність наявних на даний час доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК Україн/, про що свідчать, зокрема: акт службового розслідування від 01.02.2026, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення командира військової частини НОМЕР_1 , накази командира військової частини НОМЕР_1 №350 від 23.01.2026, №361 від 23.12.2025, №23 від 23.01.2026, №311 від 03.11.2025, №339 від 01.02.2025, №525 від 04.02.2026, доповідь про відсутність на військовій службі військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 , відпускний квиток, показання свідків - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6 , від 25.08.2026.

Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід вважати те, що: 1) підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні, в тому числі тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. При цьому, слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, до чого його може спонукати, зокрема, встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину. Такий висновок слідчого судді узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду»; 3) слідчий суддя також дійшов висновку і про існування ризику незаконного впливу підозрюваного на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідно до норм кримінального процесуального права суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на потерпілу та свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень потерпілої та свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом узгодження показань; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, оскільки підозрюваний систематично вчиняє кримінальні правопорушення, пов`язані з домашнім насильством щодо співмешканки.

Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 , працездатний, непохилого віку, батьків чи малолітніх/неповнолітніх дітей на утриманні не має, відтак у нього відсутні міцні соціальні зв`язки.

Тому слідчий суддя доходить висновку, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 , та виконання ним обов`язків, передбачених ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя не бере до уваги доводи захисника ОСОБА_4 , про те, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами.

Слідчий суддя вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим у судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» №12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року. Тобто, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

А тому слідчий суддя не відхиляє доводів на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу в справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя виходить з вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 420-405, 407-408, 429, 437-442 КК України.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , вважаю за необхідне визначити заставу 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 грн (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Застосовуючи до підозрюваного поряд із запобіжним заходом у виді тримання під вартою альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного ОСОБА_6 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, даних про його особу, а саме, що останній підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, раніше не судимого, а відтак, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань чи вчинити інше кримінальне правопорушення, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 199680 грн (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

Керуючись ст. 176-179, 183, 184, 193-194, 196-197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчої СВ Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 - задовольнити.

Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.П'ятничани, Стрийського р-ну, Львівської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити термін дії ухвали про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» шістдесят днів до 23 жовтня 2026 року, включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 14:00 25 серпня 2026 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 грн (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк одержувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, IBAN: UA598201720355219002000000757.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися зі Стрийського району Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому в кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (в разі їх наявності).

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 жовтня 2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_3 , та слідчого суддю Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюаний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1