Рішення № 139249800, 25.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3822/26

2/333/4562/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Березовська Д.Д.,

розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в розмірі 42 506,15 грн., а також судових витрат.

Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 20.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 729634292 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1 (Додаток №11). 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2) (Додаток №14).

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (Додаток № 17).

Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЙС» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Однак, відповідач належним чином умов кредитного договору не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка становить 42 506,15 грн., яка складається з: 11 950,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 30 556,15 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Враховуючи вище викладене ТОВ «ФК «ЕЙС» за захистом своїх прав вимушене звернутись з цим позовом до суду, яким просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 7 000,00 грн.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.04.2026 року матеріали даної цивільної справи передано за територіальною підсудністю на розгляд до Комунарського районного суду м. Запоріжжя

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2026 року відкрито провадження по справі, ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, учасникам справи встановлено строк для подачі заяв по суті справи, витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» додаткові письмові докази.

В судове засідання призначене на 06.08.2026 року сторони не з`явились. Представник позивача у прохальній частині позову просив розглядати справу без його участі. Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку. Причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

15.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Левицької Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначені заперечення на позовні вимоги. Так, сторона відповідача визнає частково позовні вимоги, а саме визнає суму боргу у розмірі 11 950, 00 грн. (тіло кредиту), суму нарахованих відсотки у розмір 30 556, 15 грн. не визнає, вважаючи її несправедливою, незаконною, непропорційно високою, що призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду відповідачу та такою, що суперечить положенням ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки перевищує суму основного боргу в три рази. Крім того, не погоджуються з заявленими витратами на професійну правничу допомогу, вважають їх неспівмірними із складністю справи та завищеними. Просять задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з відповідача тіло кредиту у розмірі 11 950, 00 грн, відсотки за користування кредитними коштами у сумі 5 000, 00 грн та зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 2 000, 00 грн.

16.06.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив за змістом якої представник позивача зазначає, що позивач правомірно набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним спірним договором, всі документи, що засвідчують право відступлення прав вимоги оформлені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства України. Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, то представник позивача зазначає, що їх нарахування є правомірним відповідно до умов договору, а саме відповідно до п. 1.4.1. Договору виключно на період визначений у п. 1.2.Договору відсотки нараховувались щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 156, 95 % річних, що становить 0,43% від суми кредиту за кожен день користування ним та здійснювалось за такою формулою: 11950,00 грн. (сума виданого кредиту)*30 (строк Кредиту)*0,43 (процентна ставка)/100= 1541,70 грн (сума за користування кредитом за період 20.04.2021-20.05.2021). Крім того, 24.05.2021 первісний кредитор здійснив донарахування у розмірі 5 652,20 грн., згідно яких 4 552,80 донараховано відсотки згідно п. 1.4.3 кредитного договору (базова процентна ставка - 1,70% в день від суми кредиту) та 1099,40 нарахування відсотків за 4 дні згідно п. 1.7.2 Кредитного договору (2,30% в день від суми кредиту). В подальшому відповідно до п. 1.7.2 Договору нарахування відсотків здійснювалось за такою формулою: 11 950,00 грн. (сума виданого кредиту)*29 (строк кредиту)*2,30 (процентна ставка)/100=7970,65 (сума за користування кредитом за період 25.05.2021-22.06.2021). 22.06.2021 право вимоги перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» і нове товариство продовжило нарахування відсотків за тією ж відсотковою ставкою: 11 950,00 грн. (сума виданого кредиту)*56 (строк кредиту)*2,30 (процентна ставка)/100=15391,60 (сума за користування кредитом за період 23.06.2021-17.08.2021. Представник позивача посилається на те, що відповідач під час укладення договору був ознайомлений з його умовами, паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо змісту договору не висловлював, в судовому порядку його не оспорював, а навпаки уклавши його та підписавши електронним підписом підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє та погоджується з умовами кредитного договору. Також представник позивача зазначає, що існувало два періоди нарахування процентів:1) за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором; 2) за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. В кредитному договорі сторони узгодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії спірного договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України (відповідно до п.4.3.кредитного договору), а тому вважає, що у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України). Щодо заявлених витрат на правову допомогу, то представник позивача вважає їх співмірними із заявленими вимогами. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 20.04.2021 року звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою про отримання коштів в кредит у розмірі 11 950, 00 грн.; строк кредиту - 30 днів; договір оферти: № 729634292; дата укладення договору 20.04.2021. З поміж іншого відповідач зазначає свої персональні дані, дані паспорту, електронну адресу, адресу проживання та реєстрації, фінансовий номер телефону - НОМЕР_1 та номер карти (НОМЕР_2).

20.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 729634292 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Вказаний договір підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням його персональних даних та шляхом введення одноразового ідентифікатора «MNV3EP84».

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору, за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, на суму 11950 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання кредиту.

На підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів, згідно договору № 729634292 від 20.04.2021 у розмірі 11 950,00 грн., стороною позивача надано копію платіжного доручення № b6e3d129-0cf1-4fbf-b6ad-f80b0fa953b8 від 20.04.2021, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 11 950,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_2 .

03.07.2026 на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана судом інформація, відповідно до якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), також емітувались інші картки. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 20.04.2021 - 25.04.2021 р. - номер телефону НОМЕР_5 був/є фінансовим номером телефону НОМЕР_6 що знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . З доданої виписки вбачається, що 20.04.2021 року на вказаний рахунок було зараховано платіж у сумі 11 950, 00 грн.

Відповідно до п. 1.3.Договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що за користування кредитом протягом Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

- 1.4.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 156,95 (сто п`ятдесят шість цілих дев`яносто п`ять сотих) процентів річних, що становить 0,43 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;

-1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 583,61 (п`ятсот вісімдесят три цілих шістдесят одна сотих) процентів річних, що становить 1,60 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті;

-1.4.3. У випадку користування кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Згідно з п. 4.3 Договору передбачено, що сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з розрахунком заборгованості, виготовленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 22.06.2020 року, заборгованість за договором № 729634292 від 20.04.2021 року складає 27 114, 55 грн., з яких: 11950,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15 164, 55 грн. - заборгованість по процентам.

Також судом встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до п.2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта на умовах, визначених цим договором. Згідно додаткових угод №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023, до договору факторингу № 28/1118-01, продовжено строк дії договору.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №139 від 22.06.2021, згідно з договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №729634292.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» за кредитним договором № 729634292 сума боргу складає: 42 506, 15 грн., з яких 11 950,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 30 556, 15 грн. - заборгованість по процентам.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №05/0820-01, відповідно до п.2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023, згідно з договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №729634292.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Ейс» укладений договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №б/н від 14.07.2025, згідно з договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 до ТОВ «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №729634292 на загальну суму 42 506, 15 грн., з яких 11 950,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 30 556, 15 грн. - заборгованість по процентам.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 729634292 від 20.04.2021 ТОВ «ФК «ЕЙС» сума боргу складає: 42 506, 15 грн., з яких 11 950,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 30 556, 15 грн. - заборгованість по процентам.

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Спірний договір № 729634292 від 20.04.2021 підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надав останньому грошові кошти (кредит) на обумовлених сторонами умовах.

Зі змісту та форм Договорів факторингу судом не встановлено обставин, які би свідчили про їх нікчемність. Доказів того, що вказані Договори визнані судом недійсними, матеріали справи не містять.

Отже, до ТОВ «ФК «Ейс» відповідно до укладеного договору правомірно перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 729634292 від 20.04.2021.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем. Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставини щодо укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору № 729634292 від 20.04.2021 та належне виконання первісним кредитором свого зобов`язання, а саме надання позичальнику кредитних коштів відповідно до умов договору.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 11 950, 00 грн. необхідно задовольнити, оскільки відповідачем порушено умови вказаного договору та не виконано взятих на себе зобов`язань,не повернуто отримані у кредит грошові кошти.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 30 556, 15 грн.

Як було встановлено судом раніше, на підставі пункту 1.2 Договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»).

Крім того, сторонами було погоджено у п. 1.3 Договору, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) в п.п. 95-108 щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Натомість, матеріали справи не містять доказів продовження строку дії укладеного договору (продовження дисконтного періоду) після закінчення дисконтного періоду 20.05.2021 року, відсутні докази сплати відповідачем нарахованих процентів в цей період та вчинення ним дій в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця щодо активації функції продовження строку дисконтного періоду.

Сторони погодили, що встановлений в п.1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови, якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду. Застосування позичальником зазначеного права продовження загального строку дисконтного періоду можливе до закінчення дисконтного періоду, а також під час пільгового періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних у цьому пункті необмежена (п. 1.3 договору)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем протягом дисконтного періоду не сплачувалися проценти, фактично нараховані за користування кредитом, отже строк дисконтного періоду не продовжено.

Враховуючи умови договору, розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 20.04.2021 до 20.05.2021 - в межах строку кредитування 30 днів, із розрахунку 1,70 процентів в день від суми кредиту (п. 1.4.3 договору) , враховуючи також донарахування у розмірі 4552,80 згідно п. 1.4.3 Кредитного договору , становить 6094,50 грн., який й підлягає стягненню з відповідача.

Відтак, нарахування відсотків за користування кредитом в період з 21.05.2021 року по 17.08.2021 року року здійснене позивачем є неправомірним, а тому задоволенню не підлягає.

В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що позивачем було заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування кредитними коштами поза межами строку кредитного договору - з 21.05.2021. При цьому позовних вимог про стягнення грошових коштів за прострочення виконання зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України позивач не заявляв. Розрахунку заборгованості в порядку ч. 2ст. 625 ЦК України позивач не надавав та вимог про стягнення таких коштів не заявляв.

За неповернення кредитних коштів після закінчення строку, на який вони були видані, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

У відповіді на відзив на позов позивач фактично ототожнює відсотки за користування кредитними коштами та відсотки, які підлягають сплаті боржником за прострочення виконання зобов`язання, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Як вбачається зі змісту позову, у даному випадку були заявлені до стягнення саме відсотки, розраховані за ставкою, визначеною умовами договору за користування кредитом, а не відсотки за порушення виконання грошового зобов`язання відповідно до норми ст. 625 ЦК України, тому посилання у відповіді на відзив що "позивач у своїй позовній заяві користувався безпосередньо статтею 625 ЦК України" не є підставою для стягнення відсотків з 21.05.2021.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду, укладені з Адвокатським бюро «Соломко та партнери», Акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги) № 20/08/25-01 від 20.08.2025, які підтверджують понесення витрат на правничу допомогу на суму 7000 грн.

З огляду на розмір задоволених позовних вимог, приймаючи до уваги клопотання позивача про зменшення витрат, понесених відповідачем на оплату правничої допомоги адвоката у відповідності до вимог ч. 6 ст.137 ЦПК України, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача в розмірі 2000 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 1130,23 грн. (42,45%), пов`язаних зі сплатою судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 729634292 від 20.04.2021 року в сумі 18 044 /вісімнадцять тисяч сорок чотири / гривня 50 копійок (11 950, 00 грн. - тіло кредиту; 6094,50 грн- заборгованість по процентам за користування кредитом).

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору в сумі 1130 /одна тисяча сто тридцять/ гривень 23 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі ) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо-переміщена особа: АДРЕСА_2 .

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова