Рішення № 139249589, 26.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/739/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Кут Ю. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивувало тим, що 29 червня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 855661.

У відповідності до п.п. 1.1. кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

30.05.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №30052024, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Права Вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 30.05.2024 до Договору факторингу № 30052024 від 30.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, зокрема до відповідача в сумі 154 979,96 грн, з яких: 20 999,95 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 133 980,01 грн - сума заборгованості за відсотками.

Позивач повідомляв, що з моменту отримання права вимоги відповідач заборгованість не погашав.

Позивач вважав, що первісним кредитором було в повному обсязі виконано договірні зобов`язання, а оскільки відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує, позивач просив суд стягнути суму заборгованості у загальному розмірі 154 979,96 грн.

07.05.2025 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором в розмірі 154 979 (сто п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 96 коп., з яких 20 999,95грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 133 980,01 грн - сума заборгованості за відсотками. Стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. сплаченого судового збору.

26.02.2026 відповідач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, в якій просить поновити строк для подання заяви про скасування заочного рішення, переглянути та скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року по справі № 308/739/25, призначити справу до розгляду в загальному порядку з викликом сторін, зупинити виконання заочного рішення до вирішення питання про його перегляд.

Заява обґрунтована тим, що 07 травня 2025 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області ухвалено заочне рішення у справі №308/739/25 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Про існування зазначеного заочного рішення відповідач дізнався нещодавно через застосунок «Дія». Повідомляє, що копію позовної заяви, судові повістки та копію повного тексту заочного рішення суду відповідач не отримував. Вказує, що за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , він фактично проживає. Поштову кореспонденцію за вказаною адресою отримує регулярно. Повідомлень про надходження рекомендованих листів або судових повісток не надходило.

Таким чином, на думку відповідача, він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, що позбавило його можливості: подати відзив на позовну заяву; надати докази; заявити клопотання; висловити заперечення щодо позовних вимог. Вважає, що його право на участь у судовому процесі, змагальність сторін та справедливий судовий розгляд було порушено. Відповідач вказує, що має обґрунтовані заперечення щодо розміру заявлених позовних вимог та правильності розрахунку процентів за кредитним договором, які потребують повного та всебічного дослідження судом під час розгляду справи по суті.

Відповідач мотивує, що оскільки повний текст заочного рішення йому не вручався, строк на подання заяви про його перегляд підлягає поновленню.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.03.2026 року постановлено поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2025 у цивільній справі №308/739/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, прийняти заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2025 у цивільній справі №308/739/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 30.03.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2025 у цивільній справі №308/739/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху. Надано заявнику п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних в цій ухвалі.

Після усунення недоліків, ухвалою від 08.04.2026 поновлено відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2025 у цивільній справі №308/739/25, прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 13.05.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року у справі №308/739/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Скасовано заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року у справі №308/739/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 07.08.2026 Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» поновлено строк для подання клопотання про витребування доказів. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Постановлено витребувати у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» - інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку відкритого у банку 29.06.2023; Інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку НОМЕР_2 ; Виписку по рахунку за номером картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ). Інформацію про надходження 29.06.2023 року на картковий рахунок НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 21000,00 грн.

20.04.2026 від відповідача надійшло клопотання про забезпечення доступу до матеріалів справи в електронному кабінеті.

11.05.2026 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому останній зазначає, що не погоджується із заявленими позовними вимогами у повному обсязі з огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення непропорційно завищений розмір процентів. При сумі кредиту 21 000 грн позивач просить стягнути 133 980 грн процентів, що у багато разів перевищує суму основного боргу та не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, передбаченим ст. 3, 13, 509 ЦК України.

Відповідач вважає такий розмір нарахувань неспівмірним та таким, що порушує баланс інтересів сторін. Вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів фактичного отримання ним кредитних коштів. Надані до позовної заяви документи містять лише внутрішні розрахунки та копії документів, сформованих позивачем або первісним кредитором. При цьому відсутні належні банківські документи, які б беззаперечно підтверджували: зарахування коштів саме на його рахунок; належність платіжної картки саме йому на момент перерахування коштів. Не доведено належним чином факт підписання кредитного договору саме відповідачем. Позивач посилається на використання одноразового ідентифікатора, однак не надано: технічних логів; підтвердження належності номера телефону; доказів проходження належної ідентифікації; доказів отримання саме відповідачем одноразового ідентифікатора. Позивачем не доведено належним чином перехід права вимоги. Надані копії договору факторингу самі по собі не підтверджують належного переходу права вимоги саме щодо зобов`язання відповідача без належних додатків та підтверджень включення його договору до відповідного реєстру. Розрахунок заборгованості викликає сумніви щодо правильності та обґрунтованості. Наданий розрахунок є одностороннім документом позивача та не підтверджений первинними бухгалтерськими документами. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову повністю. Альтернативно, у разі якщо суд дійде висновку про наявність зобов`язання: зменшити розмір заявлених до стягнення процентів як явно неспівмірний та несправедливий.

30.07.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Пер`ян Ангеліни Андріївни про витребування доказів, згідно якого просить суд поновити ТОВ ««Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів та витребувати у Акціонерне Товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» - інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку відкритого у банку 29.06.2023; Інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку НОМЕР_2 ; Виписку по рахунку за номером картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ). Інформацію про надходження 29.06.2023 на картковий рахунок НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 21 000,00 грн.

В обґрунтування клопотання представник зазначив, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеним з первісним кредитором договору позики, щодо яких виник спір, з тих причин, що позивач не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п.35 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. У відповідності до умов укладеного кредитного договору, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при укладанні кредитного договору. Вказує, що ідентифікація позичальника здійснюється через банка-емітента, яким видано картку. Отже, доступ до виписок по картці, на яку перераховано кредитні кошти, має банк-емітент та відповідач ОСОБА_1 . Ні первісні кредитори, ні ТОВ «ФК «ЄАПБ» не мали та не мають доступу до даної інформації, так як дана інформація є банківською таємницею.

У судове засідання представник позивача не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання через систему «Елекронний суд».

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання через систему «Елекронний суд». 11.05.2026 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Відповідач у заяві зазначив, що підтримує подані ним заяви та заперечення у справі і просить їх врахувати при розгляді справи.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 29.06.2023 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 855661.

У відповідності до п.п. 1.1. кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Відповідно до договору сума кредиту складає 21 000,00 грн строком на 360 днів. Проценти за користування кредитом складають 2,2 % в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 141 849,48 %, орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою становить 187 320 грн (п.п. 1.7.1, 1.8.1 договору).

Пунктом 2 укладеного договору передбачено порядок та умови надання кредиту, зокрема, шляхом перерахування коштів на платіжну картку НОМЕР_2 , та передбачено інші умови договорів. Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р693 29.06.2023 о 21:15:06 з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток №1 до договору), паспортом споживчого кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 855661 від 29.06.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» станом на 30.05.2024 складає 154 979,96 грн, з них: 20 999,95 грн - сума заборгованості за тілом кредита; 133 980,01 грн - сума заборгованості за відсотками.

Між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» укладено договір факторингу № 30052024 від 30.05.2024.

Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Підписаний сторонами Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього.

Сторонами підписано Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 30052024 від 30.05.2024.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №30052024 від 30.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 855661 в сумі 154 979,96 грн, з яких: 20 999,95 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 133 980,01 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підтвердження права вимоги позивачем надано договір факторингу № 30052024 від 30.05.2024, акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 30052024 від 30.05.2024, витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 30052024 від 30.05.2024, розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 29.06.2023 по 30.05.2024.

На виконання ухвали суду 14.08.2026, АТ «Універсал Банк» надано інформацію, згідно з якою встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було емітовано банківську картку № НОМЕР_3 . 29.06.2023 на платіжну картку № НОМЕР_3 було зараховано платіж у сумі 21 000,00 грн. Надано рух коштів по картці, згідно з яким встановлено зарахування 29.06.2023 о 21:17:09 коштів на суму 21 000,00 грн.

Позивач, просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 855661 від 29.06.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 154 979,96 грн, з яких: 20 999,95 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 133 980,01 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач у встановлений кредитними договорами строк грошові кошти у повному обсязі не повернув, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. Контррозрахунку заборгованості відповідачем не подано.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Таким чином, суд вважає, що копії договору факторингу, акту прийому-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що віднесення кредитних договорів до договорів приєднання за тією ознакою, що позичальник позбавлений можливості запропонувати свої умови договору, можливе у разі укладення такого договору між банком (іншою фінансовою установою) та фізичною особою, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності. При цьому предметом такого договору є споживче кредитування.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010).

З огляду на викладене, в розрізі даного спору вбачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним кредитним договором, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та відсотками за користування кредитом.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідач, своєю чергою, всупереч умовам кредитного договору, не здійснив платежів для погашення всієї суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасного повернення грошових коштів, на час звернення позивача до суду відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, грошові кошти позивачу в повному обсязі не повернув, тому позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 999,95 грн.

Стосовно заперечень відповідача щодо недоведеності факту підписання ним кредитного договору суду зазначає таке. Як вбачається з розрахунку заборгованості, сплачуючи заборгованість за кредитом, відповідач фактично визнав і факт укладення договору і його умови.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до закріпленої в ст. 13 ЦПК України диспозитивності, як основної засади цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачу при пред`явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, неналежного виконання позичальником умов договору.

Відповідач доказів на підтвердження належного виконання умов договору не надав.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладення кредитного договору між відповідачем та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ЄАПБ», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 855661 від 29.06.2023 за договором факторингу.

Як вбачається з кредитного договору, він підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону із зазначенням адреси проживання відповідача, його паспортних даних, РНОКПП.

Отже, з наведеного можна зробити висновок, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами кредитного договору.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених означеним договором, як і презумпція правомірності його не спростована.

Суд доходить висновку, що факти виникнення між позивачем та відповідачем кредитних правовідносин, отримання відповідачем та використання коштів, утворення заборгованості по оплаті тіла кредиту, процентів підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами.

Отже, такі факти та обставини позивач довів, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо непропорційно завищеного розміру процентів по відношенню до фактично отриманої суми коштів.

Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №756/6038/20 незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

В даному випадку відповідач здійснив дії спрямовані на укладення кредитного договору, шляхом заповнення відповідних формулярів на отримання кредиту, у яких він підтвердив, що ознайомлений з умовами та правилами надання коштів у позику.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Проте, вказана норма застосовується щодо нарахування штрафних санкцій за порушення виконання умов договору, зокрема неустойки (штрафу та пені), а не відсотків за користування кредитом або відсотків річних.

Враховуючи те, що відсотки не є пенею, їх зменшення чинним законодавством не передбачено.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та стягнення із відповідача заборгованості за за договором про надання споживчого кредиту № 855661 від 29.06.2023 у розмірі 154 979,96 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу 20 999,95 грн, заборгованості за відсотками 133 980,01 грн.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

ЄСПЛ вказав, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 154 979,96 грн є правомірними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 855661 від 29.06.2023 в розмірі 154 979,96 грн (сто п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень 96 коп.), з яких 20 999,95 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 133 980,01 грн - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 25.08.2026.

Суддя В. В. Чепка