Рішення № 139249563, 17.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 337/804/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Іванова А.П.,

за участі секретаря судового засідання Боти О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.12.2023 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву № 002/23928591-SP про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (далі Заява-анкета, Кредитний договір № 002/23928591-SP).

На підставі вказаної Заяви-анкети відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановлено Ліміт кредитування рахунку, в межах якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 50 000,00 грн з процентною ставкою 0,22 % відповідно до умов, визначених у п. 1.2.3 Заяви-анкети.

Позивач зазначає, що кредитні кошти надані відповідачу у спосіб, передбачений договором, що підтверджується випискою по особовому рахунку, тобто Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту і сплати процентів належним чином не виконував, унаслідок чого станом на 02.09.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 95 284,00 грн, з яких: 49 124,68 грн заборгованість за тілом кредиту; 46 159,32 грн заборгованість за процентами. З посиланням на надіслане відповідачу Повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту, яке залишилося без виконання, позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.05.2026 року відкрито провадження у справі № 337/804/26 та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з наданням відповідачу строку на подання відзиву.

14.07.2026 року відповідачем через представника адвоката Росула О.М. подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що розмір процентної ставки не був належним чином погоджений сторонами у письмовій формі, оскільки надані позивачем Публічна пропозиція та Тарифи не підписані , та не можуть вважатися складовою частиною договору, а тому нарахування процентів є безпідставним. Зазначає, що відповідач у період з 26.08.2025 по 31.10.2025 брав безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони держави, а отже, відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проценти за кредитом на весь час його призову не підлягають нарахуванню.

20.07.2026 року позивачем подано відповідь на відзив, у якій наведені у відзиві доводи заперечувались з тих підстав, що істотні умови кредитування (строк, вид та розмір процентної ставки, загальна вартість кредиту) викладені безпосередньо у пункті 1.2.3 особисто підписаної відповідачем Заяви-анкети. Вказав, що відповідач частково сплачував проценти за кредитом, чим підтвердив обізнаність з умовами кредитування та фактичне схвалення договору. Відповідач не повідомляв Банк про набуття статусу військовослужбовця та не надавав підтвердних документів до подання відзиву, у зв`язку з чим у Банку були відсутні підстави для незастосування процентів.

24.07.2026 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідач додатково зазначив, що про статус військовослужбовця повідомляв Банк усно, а чинне законодавство не ставить застосування пільги, передбаченої частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у залежність від попереднього письмового повідомлення кредитора.

05.08.2026 року позивачем подано заперечення на заперечення на відповідь на відзив, у якому позивач вказав, що відповідач набув статусу військовослужбовця лише 26.08.2025 року, тобто майже через 20 місяців після укладення договору 27.12.2023 і безпосередньо напередодні дати розрахунку заборгованості 02.09.2025, а тому пільга з ненарахування процентів об?єктивно могла б стосуватися лише незначного за тривалістю періоду в межах кількох днів, тоді як контррозрахунку заборгованості з виокремленням такого періоду відповідач суду не надав.

Представник позивача в позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 27.12.2023 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 шляхом підписання останнім Заяви № 002/23928591-SP про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» укладено договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг у межах проекту «Sportbank», за яким відповідачу надано кредитні кошти у сумі 50 000,00 грн зі сплатою процентів за ставкою 0,22 %. Факт надання кредитних коштів підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача та не заперечується відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

пункт 1.2.3 особисто підписаної відповідачем Заяви-анкети про приєднання до Публічної пропозиції містить визначений у грошовому та відсотковому вираженні розмір процентної ставки 0,22 %, строк та порядок нарахування процентів, а також загальну вартість кредиту.

Отже, істотні умови договору щодо ціни кредиту погоджені сторонами безпосередньо в документі, що містить власноручний (електронний) підпис відповідача.

Крім того, з наданої позивачем виписки по особовому рахунку вбачається, що відповідач протягом дії договору здійснював часткові платежі із призначенням «погашення процентів по кредиту», чим на власний розсуд виконував умову договору щодо сплати процентів, підтверджуючи тим самим свою обізнаність з умовами кредитування та фактичне схвалення договору в розумінні статті 631 ЦК України.

Судом встановлено, що станом на 02.09.2025 року за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 95 284,00 грн, з яких: 49 124,68 грн заборгованість за тілом кредиту, 46 159,32 грн заборгованість за процентами, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, який відповідачем не спростовано та контррозрахунку якого відповідач суду не надав.

Відповідач, заперечуючи проти розміру нарахованих процентів, не скористався своїм процесуальним правом і не надав суду власного розрахунку заборгованості, тоді як саме на сторону, яка заперечує проти заявленого розміру боргу, покладається обов`язок спростування такого розрахунку належними доказами.

Щодо доводів відповідача про застосування до спірних правовідносин пільги, передбаченої частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд зазначає таке.

Зазначеною нормою передбачено, що на весь час участі військовослужбовця у визначених нею заходах із забезпечення оборони держави проценти за кредитом не нараховуються.

Разом з тим судом встановлено, що Кредитний договір укладений 27.12.2023 року, тоді як, згідно з наданою відповідачем Довідкою про безпосередню участь № 17850 від 10.12.2025 року, відповідач брав безпосередню участь у відповідних заходах лише в період з 26.08.2025 по 31.10.2025 року.

Оскільки заборгованість позивачем розрахована станом на 02.09.2025 року, період, у межах якого відповідач мав відповідний статус до дати розрахунку, є незначним з 26.08.2025 по 02.09.2025, при цьому відповідач не надав суду розрахунку розміру процентів, нарахованих саме за цей період, та не заявляв клопотання про зменшення позовних вимог на відповідну суму, обмежившись загальним твердженням про непоширення нарахування процентів на весь період дії договору.

Суд також враховує, що доказів письмового повідомлення позивача про набуття статусу військовослужбовця та надання відповідних підтвердних документів до звернення позивача з позовом до суду відповідач не надав

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов`язання умов (неналежне виконання). Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано доказів повернення заборгованості чи наявності інших підстав для звільнення від обов`язку її сплати, а надані позивачем докази підтверджують як факт видачі кредиту, так і розмір невиконаного зобов`язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 002/23928591-SP від 27.12.2023 року у розмірі 95 284,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 133, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, до яких належить сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 526, 599, 610, 612, 625, 629, 631, 634, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 175, 178180, 259, 263265, 273, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за Кредитним договором № 002/23928591-SP від 27.12.2023 року у розмірі 95 284,00 (дев`яносто п`ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 00 коп., з яких: 49 124,68 грн заборгованість за тілом кредиту; 46 159,32 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов