Ухвала суду № 139249550, 25.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/12194/26

У Х В А Л А

І МЕ Н Е М У К Р А Ї Н И

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

25.08.2026 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши матеріали справи заявника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради та ОСОБА_2 , про усиновлення,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про усиновлення, в якій просить: постановити рішення про усиновлення мною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; змінити прізвище усиновленої мною дитини з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , а по батькові з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 ; записати мене у Книзі реєстрації народжень відділу реєстрації актів цивільного стану батьком усиновленої дитини..

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І..

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України, а тому, не може бути прийнята у провадження без усунення недоліків.

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" під час підготовки до розгляду справи про усиновлення малолітньої чи неповнолітньої дитини суддя повинен вирішити питання про участь у цій справі як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає до суду висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини, а уповноважений орган виконавчої влади надає дозвіл на усиновлення дитини. Вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч.1 - 3 ст. 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Відповідно до положень статті 218 Сімейного кодексу України для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 311 ЦПК України заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім`я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім`я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров`я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір`ю або батьком дитини. До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; 2) медичний висновок про стан здоров`я заявника; 3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; 5) інші документи, визначені законом.

Так, Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей" (надалі Порядок № 905) передбачає порядок усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя.

Відповідно до п.75 Порядку № 905 висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини, документи, зазначені в пункті 73 цього Порядку, письмова згода дитини на усиновлення, оформлена згідно з вимогами пункту 72 цього Порядку, або довідка служби у справах дітей про надання дитиною усної згоди чи усиновлення дитини без її згоди, повідомлення районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), сільської, селищної ради про надання (ненадання) згоди на роз`єднання братів і сестер при усиновленні нумеруються, прошиваються, скріплюються печаткою та засвідчуються підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, міської, районної у місті (у разі утворення), сільської, селищної ради. Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини разом з доданими до нього документами видається кандидатам в усиновлювачі під розписку для подання його до суду.

Вказаним Порядком № 905 передбачено, що усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється без перебування дитини на обліку. Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини. Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. До заяви додаються: копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках); копія свідоцтва про шлюб; висновок про стан здоров`я заявника; документ про наявність чи відсутність судимості; копія свідоцтва про народження дитини; письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо); засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках). Висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім`ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов`язаної з усиновленням.

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з`ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до пункту 72 цього Порядку, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини оформляється на бланку районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), сільської, селищної ради, підписується головою (заступником голови), скріплюється печаткою та видається заявнику під розписку.

Разом з висновком заявнику повертаються пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документи, подані кандидатом в усиновлювачі.

Інформація про особу, яка бажає усиновити дитину свого чоловіка (дружини), до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі не заноситься.

Однак, звертаючись до суду з заявою про усиновлення, заявником до заяви не додано висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини з пронумерованими, прошнурованими, скріпленими печаткою та завіреними підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документами, поданими кандидатом в усиновлювачі, відповідно до вимог п. 72 та 75 Порядку № 905.

Крім того, до заяви про усиновлення заявником не додано: медичний висновок про стан здоров`я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток; довідку з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органом, який її видав; документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням заявника.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Абз. 2 ч. 5 ст.14 ЦПК України визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Частиною 6 статті 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Між тим, в порушення вимог п. 2 ч. 3 статті 175 ЦПК України, заявником не зазначено відомості про відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, а також наявність або відсутність у сторін електронного кабінету.

За наслідком чого необхідно вказати у заяві чи окремому документі відомості про наявність або відсутність номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти та зареєстрованого електронного кабінету відносно усіх учасників справи.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у заяві не зазначено підтвердження заявника ОСОБА_1 про те, що ним не подано іншої заяви до цих ж заінтересованих осіб з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 177 ЦПК України, заявник повинен додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників.

У разі подання до суду заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, заявник зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Також суд констатує, що заява була подана до суду не в електронній формі, а тому положення абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК не застосовуються.

Таким чином в порушення вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не подано копії всіх документів, що додаються до неї для учасників справи та які завірені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заявником при зверненні до суду з заявою в порядку окремого провадження судовий збір не сплачено. У свою чергу заявник посилається на вимоги п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 роз`яснила, що зазначена пільга не є безумовною. При вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору суд повинен враховувати предмет і підстави позову та з`ясовувати, чи пов`язаний спір із захистом прав особи саме як учасника бойових дій, з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У даній справі вимоги про усиновлення за своєю правовою природою спрямовані на встановлення між заявником та дитиною юридично значущих сімейних правовідносин, а також на забезпечення прав та інтересів дитини, передбачених сімейним законодавством.

При цьому заявлені у даній справі вимоги не стосуються реалізації, поновлення чи захисту будь-якого права, пільги або гарантії, наданих заявнику у зв`язку з його статусом учасника бойових дій, не пов`язані з призначенням чи отриманням передбачених для учасників бойових дій соціальних гарантій та не мають своїм предметом захист прав заявника саме у зв`язку з його статусом ветерана війни.

Отже, підстави для звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні, а тому судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 9 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов`язковою та заявник повинен додати оригінал документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як вбачається з п. 4 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Таким чином заявнику необхідно сплатити, за вимоги немайнового характеру (665,60) на рахунок:

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:

отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895

банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)

код банку отримувача (МФО) - 899998

рахунок отримувача - UA308999980313141206000007493

код класифікації доходів бюджету - 22030101

призначення платежу *; 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, суддя зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, який був затверджений Верховною Радою України, було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та триває в Україні наразі.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, який був затверджений Верховною Радою України, було оголошено загальну мобілізацію в Україні.

Згідно положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом.

Дії учасників сімейних правовідносин мають бути добросовісними, характеризуватися чесністю, відкритістю й повагою до інтересів інших членів суспільства. Водночас учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Згідно ч. 8 ст. 49 ЦПК України заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов`язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.

З огляду на те, що порядок залучення заінтересованої особи у ЦПК України не врегульований, а відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, суд при залученні заінтересованої особи керується вимогами статті 53 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Згідно ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Ч. 3 ст. 53 ЦПК України регламентовано, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

З огляду на викладене, рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак такий заявником у якості заінтересованої особи залучений не був.

Відтак, з метою перевірки зазначених обставин та встановлення належного кола учасників справи, заявнику слід надати суду документи на підтвердження/спростування того факту чи є він військовозобов`язаним, чи перебуває на військовому обліку, та чи проходить військову службу, а також вказати відповідний ІНФОРМАЦІЯ_3 в якому він перебуває на обліку та/або військову частину в якій проходить військову службу.

Також слід звернути увагу заявника, що ним не залучено до участі в справі Відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Заінтересованою особою є суб`єкт правовідносин, на права та обов`язки якого може вплинути рішення суду, а коло заінтересованих осіб визначається судом залежно від обставин, які підлягають встановленню, та їх можливого впливу на правове становище як заявника, так і заінтересованої особи, суб`єктивні права яких можуть бути взаємопов`язаними та взаємозалежними.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за № 96/5 (далі - Правила), підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є - рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису (п. 1.7. Правил).

З доданих до заяви документів вбачається, що актовий запис про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано Заводським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Також суд звертає увагу на те, що 05.08.2026 набув чинності Закон України № 2541-IX від 30.08.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв`язку з утворенням Державної служби України у справах дітей».

Відповідно до змін, внесених вищезазначеним законом, участь прокурора у справах про усиновлення є обов`язковою.

Оскільки питання щодо відкриття провадження у справі вирішується після набрання чинності змінами внесеними Законом № 2541-IX від 30.08.2022, до участі у справі про усиновлення має бути залучений прокурор.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без аведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу (заявнику) строк для усунення недоліків заяви з врахуванням вимог ст. ст. 175,177 ЦПК України шляхом подання позовної заяви в новій редакції у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в ухвалі суду з додатками в екземплярі не лише для заінтересованих осіб, а й для прокурора.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 цього Кодеку, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву заявника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради та ОСОБА_2 , про усиновлення - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, що не перевищує п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Бедьо В.І.