Ухвала суду № 139249306, 26.08.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2400/26

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

26 серпня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області про визнання права власності на майновий пай, -

В С Т А Н О В И В:

До Берегівського районного суду Закарпатської області надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 до Виконавчого комітету Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, ЄДРПОУ 04348993, про визнання права власності на майновий пай.

Перевіривши матеріали справи та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим вона підлягає залишенню без руху.

Згідно вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з пунктами 35 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначення доказів, що підтверджують указані обставини.

Однак подана позовна заява зазначеним вимогам у повному обсязі не відповідає.

Щодо майнового характеру позовних вимог та визначення ціни позову

У позовній заяві представник позивачки зазначив, що позов не містить вимог майнового характеру.

Однак предметом позову є визнання за позивачкою права приватної власності на дві земельні ділянки загальною площею 3,105 га.

Земельна ділянка відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України належить до нерухомих речей, а вимога про визнання права власності на нерухоме майно має майновий характер, оскільки об`єкт права власності має грошову вартість.

Правова природа вимоги визначається не зазначенням її позивачем як майнової чи немайнової, а змістом спірного матеріального права та наслідками задоволення заявленої вимоги.

Визнання за особою права власності на нерухоме майно безпосередньо впливає на склад її майна, а тому така вимога підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Таким чином, позивачка повинна зазначити ціну позову, визначену виходячи з дійсної вартості обох земельних ділянок на час звернення до суду, а також надати належні документи, які дають можливість перевірити правильність її визначення.

Натомість ціна позову в поданій заяві не зазначена, доказів дійсної вартості земельних ділянок, зокрема звіту про їх оцінку, довідки про нормативну грошову оцінку або іншого документа, який містить відомості про вартість спірного нерухомого майна, до позовної заяви не додано.

За відсутності ціни позову та документів про вартість майна суд позбавлений можливості перевірити правильність визначення розміру судового збору.

Щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Із доданої до позовної заяви квитанції вбачається, що позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 532,48 грн. При цьому такий розмір визначено як за подання фізичною особою заяви немайнового характеру з урахуванням коефіцієнта 0,8.

Однак заявлена позивачкою вимога є вимогою майнового характеру, а тому судовий збір повинен бути визначений виходячи з ціни позову за ставкою 1 відсоток дійсної вартості спірного нерухомого майна, з урахуванням установлених законом мінімальної та максимальної меж, а також коефіцієнта 0,8 у зв`язку з поданням позову в електронній формі.

Оскільки позивачкою не визначено ціну позову і не подано доказів дійсної вартості земельних ділянок, суд на цій стадії не має можливості встановити остаточний розмір судового збору, який підлягає сплаті.

У зв`язку із цим позивачці необхідно визначити ціну позову, надати документи на підтвердження дійсної вартості земельних ділянок та доплатити судовий збір до розміру, встановленого підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням уже сплаченої суми 532,48 грн і коефіцієнта 0,8.

Щодо індивідуалізації земельних ділянок.

За змістом частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та визначеними щодо неї правами.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та передбачає визначення її площі, меж і внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера, крім випадків, визначених законом.

Пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що земельні ділянки, право власності або користування на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Отже, відсутність кадастрового номера сама по собі не свідчить про несформованість земельної ділянки, право на яку виникло до 2004 року. Разом із тим предмет позову про визнання права власності повинен бути визначений таким чином, щоб відповідний об`єкт нерухомого майна можна було однозначно ідентифікувати, а ухвалене судове рішення виконати та використати для державної реєстрації права.

У позовній заяві зазначено лише загальну площу земельних ділянок, площу кожної з них, вид угідь, цільове призначення та загальне місце розташування територія Косоньської сільської ради, с. Косонь Берегівського району Закарпатської області.

Водночас у заяві не зазначено: кадастрових номерів земельних ділянок або відомостей про те, що такі номери їм не присвоювалися; точного місця розташування кожної земельної ділянки; відомостей про межі та конфігурацію земельних ділянок; чи внесені відомості про них до Державного земельного кадастру; чи виготовлялася технічна документація із землеустрою; чи існують план, опис меж або інші графічні матеріали, які є складовими державного акта серії ІІ-ЗК № 033935; чи зареєстроване право власності на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Фактично позивачка просить визнати право власності на два окремі об`єкти нерухомого майна, проте в прохальній частині позову такі об`єкти не індивідуалізовано належним чином.

Наведення лише площі, виду угідь і загального місця розташування земельних ділянок може бути недостатнім для однозначного встановлення того, щодо яких саме об`єктів нерухомого майна заявлено вимогу.

Тому позивачці необхідно уточнити позовні вимоги, окремо зазначивши максимально повні характеристики кожної земельної ділянки, зокрема її площу, вид угідь, цільове призначення, точне місце розташування, кадастровий номер, а в разі його відсутності прямо зазначити про це та подати всі наявні відомості й документи, які дають можливість індивідуалізувати кожну ділянку.

До уточненої позовної заяви слід додати наявні у позивачки документи щодо місця розташування та меж земельних ділянок, зокрема копію рішення Косоньської сільської ради від 05 травня 2000 року, архівний витяг із Книги записів державних актів у частині запису № 378, план земельних ділянок, опис їх меж, технічну документацію із землеустрою, відомості з Державного земельного кадастру або документи, що підтверджують відсутність у кадастрі відповідних відомостей.

Щодо обґрунтування порушення, невизнання або оспорювання права позивачки.

Завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

У позовній заяві відповідачем визначено Косоньську сільську раду Берегівського району Закарпатської області.

Разом із тим, позовна заява не містить конкретного викладу обставин щодо того, якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю Косоньська сільська рада порушує, не визнає або оспорює право власності позивачки на спірні земельні ділянки.

Із доданого листа Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області вбачається, що відповідний орган підтвердив факт видачі ОСОБА_1 державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 033935 та наявність запису про його реєстрацію за № 378, однак повідомив про відсутність в архіві другого примірника державного акта.

Саме по собі повідомлення про відсутність другого примірника державного акта підтверджує неможливість отримання його архівної копії, однак у позовній заяві не викладено, чи зверталася позивачка до Косоньської сільської ради або державного реєстратора з метою підтвердження чи державної реєстрації свого права, яку відповідь отримала, а також у чому конкретно полягає невизнання її права визначеним у позові відповідачем.

Зазначене не дає суду можливості повною мірою встановити зміст спірних правовідносин, характер порушення права позивачки та належність визначеного нею відповідача.

При цьому суд роз`яснює, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження суд не вирішує питання про доведеність позовних вимог і не здійснює оцінку доказів по суті спору, однак позовна заява повинна містити достатній та зрозумілий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує необхідність судового захисту саме від визначеного ним відповідача.

Відповідно до частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів із дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору в установленому законом розмірі, суд повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити або доплатити.

Разом із тим у цій справі точний розмір судового збору неможливо визначити до зазначення позивачкою ціни позову та подання доказів дійсної вартості земельних ділянок. Тому позивачці необхідно спочатку визначити ціну позову, після чого обчислити судовий збір за встановленою законом ставкою та доплатити його з урахуванням уже сплачених 532,48 грн.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 258261 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області про визнання права власності на майновий пай- залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Уточнену позовну заяву та додані до неї документи подати до суду з дотриманням вимог статей 175 та 177 ЦПК України, а також надати докази їх направлення іншим учасникам справи відповідно до вимог ЦПК України.

Роз`яснити, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України у разі усунення недоліків у встановлений судом строк позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

СуддяІван ІЛЬТЬО