Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/21536/25
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
іменем України
26 серпня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Вовковинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року у справі №560/21536/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Вовковинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 07.07.2025.
Зобов`язано Вовковинецьку селищну раду Хмельницького району Хмельницької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2025 про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки №270 площею 1,3718 га з кадастровим номером 6821582500:02:005:0053 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту с. Гришки, Вовковинецької селищної ради, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.04.2025 року №576 та сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0218251 від 06.02.1997 та за наслідками її розгляду прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Представником позивача 20.08.2026 подано до суду заяву, у якій він просить поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення та доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, долучити відповідні докази до матеріалів справи, ухвалити додаткове рішення та стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначає, що питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не було вирішено судом під час ухвалення рішення від 11.08.2026. Пропуск строку на подання відповідної заяви та доказів понесених витрат пояснює перебуванням представника позивача у щорічній відпустці з 03.08.2026 по 17.08.2026. Вказує, що про ухвалене судове рішення представник дізнався 17.08.2026, після чого без зволікання звернувся до суду із цією заявою.
Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи вказану норму, розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження.
З огляду на перебування представника позивача у щорічній відпустці з 03.08.2026 по 17.08.2026 та незначний строк пропуску, суд вважає причини пропуску строку поважними, а тому клопотання про його поновлення підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Згідно із ч.1,3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, згідно з частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно з п.1-2 ч.1ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: договір про надання абонентської правової допомоги від 01.12.2025; акт №1 приймання-передачі юридичних послуг від 17.12.2025; рахунок-фактуру №17-01/12/25 від 17.12.2025; акт приймання-передачі грошових коштів від 17.12.2025.
Між адвокатом Кургаєвим Денисом Миколайовичем та ОСОБА_1 01.12.2025 укладено договір №01/12/25 про надання абонентської правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов`язання надавати замовнику необхідну правову допомогу. Відповідно до пункту 3.1 договору плата за надання правової допомоги становить 10 000,00 грн та складається із розрахованих 10 годин затрат адвоката на виконання доручень.
Згідно з актом №1 приймання-передачі юридичних послуг від 17.12.2025 адвокатом надано такі послуги: консультаційні послуги, підготовка, написання та подання зі сплатою судового збору касаційної скарги у справі №902/1135/23 - 800,00 грн; підготовка до звернення до суду (збір доказів, аналіз фактичних обставин справи, аналіз судової практики) - 1 200,00 грн; складення та подання позовної заяви до Хмельницького окружного адміністративного суду - 6 000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 8 000,00 грн.
Відповідно до акта приймання-передачі грошових коштів від 17.12.2025 ОСОБА_1 передав, а адвокат Кургаєв Денис Миколайович прийняв грошові кошти у сумі 8 000,00 грн як оплату правничої допомоги. В акті зазначено, що оплата здійснена за консультаційні послуги, підготовку до звернення до суду, збір доказів, аналіз фактичних обставин справи та судової практики, а також складення і подання позовної заяви до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що до акта №1 приймання-передачі юридичних послуг від 17.12.2025 включено консультаційні послуги, підготовку, написання та подання касаційної скарги у справі №902/1135/23 вартістю 800,00 грн.
Вказані послуги не пов`язані з розглядом адміністративної справи №560/21536/25, а тому витрати на їх оплату не можуть бути віднесені до витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у межах цієї справи.
Отже, витрати у розмірі 800,00 грн не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15, підкреслено на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що аналіз документів та судової практики не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076-VI. Відповідно, здійснення вказаних видів роботи не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.
Вивчення документів та судової практики є невід`ємною частиною роботи щодо складання позовної заяви, а тому охоплюються саме витратами, понесеними на складання позову.
Отже, окреме виділення від підготовки позовної заяви таких послуг як аналіз документів та судової практики є необґрунтованим, оскільки відповідні послуги є елементом підготовки позовної заяви, а тому такі витрати не можуть бути присуджені на користь заявника.
Отже, заявлені до стягнення витрати на правову допомогу є частково обґрунтованими.
При цьому, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Так, у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 та від 03 червня 2022 року по справі № 640/18492/18 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до 3000 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що розумним та достатнім розміром витрат є 3000 грн., відтак саме така сума правничої допомоги підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №560/21536/25 задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 3000 (три тисячі) грн за рахунок бюджетних асигнувань Вовковинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26 серпня 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Вовковинецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області (вул. Миру, 24, с-ще Вовковинці, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 32223 , код ЄДРПОУ - 04406222)
Головуючий суддя Д.А. Божук
Судове рішення № 139249269, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 26.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/21536/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: