Ухвала суду № 139249056, 25.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25 серпня 2026 року Справа № 520/23922/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, а також надані на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху документи, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Глазову Олену Миколаївну, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 82% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМУ № 103 від 21 лютого 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 1 січня 2021 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 1 січня 2021 року із врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 1 лютого 2021 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 3/96 від 29 січня 2026 року, виданої станом на 1 січня 2021 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з основним розміром 82% грошового забезпечення з 1 лютого 2021 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 3/96 від 29 січня 2026 року, виданої станом на 1 січня 2021 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше проведених виплат та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 1 лютого 2021 року по день проведення перерахунку.

Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року зазначену позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу десятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням у ній відомостей про наявність або відсутність у позивача адреси електронної пошти та електронного кабінету;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити з 1 січня 2021 року перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років, виходячи із 82% відповідних сум грошового забезпечення, - в якій навести підстави пропуску зазначеного строку із наданням суду відповідних доказів.

Відповідно до відомостей, наявних в автоматизованій системі документообігу суду «Діловодство спеціалізованого суду», яка використовується Харківським окружним адміністративним судом відповідно до п. 1.4.1 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, ухвала суду від 11 серпня 2026 року доставлена до електронного кабінету представника позивача 11 серпня 2026 року о 22-24 год.

Виходячи з приписів ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) десятиденний строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви розпочався 13 серпня 2026 року і тривав по 22 серпня 2026 року (включно).

17 серпня 2026 року судом отримано від представника позивача заяву про усунення недоліків, до якої додана уточнена позовна заява, в якій наведені відомості про відсутність у позивача адреси електронної пошти та електронного кабінету, а також заява про поновлення строку звернення до суду.

Заява про поновлення строку звернення до суду із даним позовом обґрунтована наступним.

Заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), що випливає зі ст. 1 Закону України № 2235-III "Про громадянство України".

В ч. 2 ст. 2 Закону України № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" також зазначено, що заробітна плата і пенсія включені до переліку доходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9- рп/2013, а також на підставі аналізу положення ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв`язку з положенням ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, - у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Розглядаючи клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом та поновлення цього строку, суддя виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який […] обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

За приписами абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 21 лютого 2024 року у справі № 240/27663/23, від 8 серпня 2024 року у справі № 460/19702/23 дійшов висновку, що пенсійні виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.

Щодо доводів позивача про не обмеження будь-якими строками звернення до суду з заявленими вимогами в силу ст. 51 Закону України № 2262-ХІІ, суддя зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема ст. 51 Закону № 2262-ХІІ (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) із врахуванням приписів ст. 55 цього ж закону (відповідно до якої нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Оскільки предметом оскарження у даній справі є дії відповідача щодо зменшення відсоткового показника від розміру грошового забезпечення, який мав місце при перерахунку пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, а не щодо нарахованих та не виплачених пенсійним органом сум пенсії, а також враховуючи, що норма ст. 51 Закону № 2262-ХІІ є нормою матеріального права, а не процесуальною нормою, суддя відхиляє посилання позивача на ст. 51 Закону№ 2262-ХІІ.

У заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду представник позивача також посилається на постанови Верховного Суду, зокрема, від 4 лютого 2019 року у справі № 240/5401/18, від 4 лютого 2022 року у справі № 300/5477/21, однак, у даних постановах правова позиція щодо строків звернення до суду відсутня, а висновки фактично стосуються наявності/відсутності підстав для здійснення перерахунку пенсії.

Стосовно посилань позивача на рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, суддя зазначає, що вказані рішення були прийняті стосовно застосування строків, які були встановлені нормативно-правовими актами станом на 2013 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, зазначено, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Суддя вважає за необхідне зауважити, що позиція позивача, наведена у заяві про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, зводиться до того, що такий строк позивачем не пропущений (внаслідок триваючої бездіяльності відповідача). При цьому жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом (в частині позовних вимог) у заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2).

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Суддя вважає за необхідне зазначити, в ухвалі суду від 11 серпня 2026 року вказано, що за наслідком дослідження отриманих документів суддя дійшла висновку про те, що позивачем заявлено до суду із пропуском шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, лише позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити з 1 січня 2021 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, виходячи із 82% відповідних сум грошового забезпечення.

Разом із цим у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 520/23062/24 (де позов був залишений без руху у зв`язку із недоліками в частині позовних вимог, а повернутий в цілому у зв`язку із не усуненням цих недоліків) Верховний Суд вказав, що норми КАС України установлюють вимоги до позову, а не до певних позовних вимог, а отже, суд перевіряє дотримання позивачем вимог до позову в цілому і наслідки недотримання останнім приписів КАС України стосуються усього позову, а не його окремої частини.

Керуючись ст.ст. 120, 122, 123, 169, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Волгіна Н.П.