Рішення № 139248597, 26.08.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2026 року м. Рівне№460/15907/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" (далі ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА", позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.04.2025 №UA204150/2025/000038/2.

Позов обґрунтовано тим, що 24.04.2025 декларантом ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" до Рівненської митниці була подана митна декларація №25UA204150001079U1 на товар 1 "покриття для стін з вінілхлориду в платинах, не самоклейкі, країна походження Китай", та товар 2 "вироби алюмінієві литі, алюмінієві декоративні планки" за заявленою митною вартістю за ціною договору на загальну суму поставки 12381,35 дол.США. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначені статтею 53 Митного кодексу України. У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення 24.04.2025 посадовою особою митниці було вказано на виявлення неточностей та витребувано у декларанта додаткові документи. Наступним повідомленням було повідомлено декларанта про неможливість визнання заявленої митної вартості, оскільки у митного органу наявна інформація про оформлення товару за вищою вартістю за МД №25UA305240000665U7 від 17.03.2025 Декларантом листом від 28.04.2025 №28/04/2025 повідомлено, що всі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи долучені до митної декларації, інші документи відсутні. Відповідно 28.04.2025 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2025/000038/2 та винесено картку відмови у митному оформленні товарів №UA204150/2025/000106. Позивач вважає, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, відповідачем виявлені "розбіжності та неточності" у документах, що не є ні підставою для витребування додаткових документів, ні для коригування митної вартості. Дійсною вартістю ввезеного товару є вартість, визначена у договорі, тому рішення суперечить вимогам законодавства, є безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позов є безпідставним. За результатами перевірки наданих декларантом документів встановлено ряд розбіжностей та неточностей, що слугувало підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які не надані. Відповідач пояснив, що надані до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а на вимогу надати додаткові документи декларантом не було надано документів, які б спростували сумніви митниці у правильності декларування митної вартості товарів. Відповідач також покликається на наявність у митниці цінової інформації із рівнем вартості вищим, аніж було заявлено до митного оформлення. Із врахуванням цих обставин посадовою особою митниці було оформлено картку відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України до рівнів, наявних у ціновій базі даних. Вважає коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 23.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

24.04.2025 декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" (34020, Рівненська область, Зарічненський район, с.Неньковичі, вул.Центральна, буд.171; ідентифікаційний код юридичної особи 40684375) до Рівненської митниці була подана митна декларація №25UA204150001079U1 на товар 1 "покриття для стін з вінілхлориду в платинах, не самоклейкі, країна походження Китай", та товар 2 "вироби алюмінієві литі, алюмінієві декоративні планки" за заявленою митною вартістю за ціною договору на загальну суму поставки 12381,35 дол.США.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом товариства були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначені ст.53 Митного кодексу України: зовнішньоекономічний договір (контракт) №04/05 від 18.05.2024, інвойс №EXP05 від 26.06 зовнішньоекономічний договір (контракт) №10/12 від 10.12.2024, специфікація №1 від 11.12.2024 до контракту №10/12 від 10.12.2024, проформа-інвойс №SLG-2024121001, комерційний інвойс №SLG-2024121001, митну декларацію країни відправлення №422720250000097046 23.01.25, транзитну митну декларацію MRN №25PL322080NSDPAUM4, пакувальний лист до контракту №10/12 від 10.12.2024, коносамент №24873514 від 08.04.2025, страховий поліс №AQID02X24225EG197EC1, залізничну накладну №02570, лист виробника, що підтверджує якість товару б/н від 12.12.2024, лист виробника на підтвердження оплати вартості доставки відправником, документи, що підтверджують понесені транспортні витрати на доставку товару, експертний висновок №І-122/2 від 28.04.2025.

24.04.2025 посадовою особою митниці повідомленням №19713 о 17:27:19 год. було вказано на виявлення неточностей та витребувано у декларанта додаткові документи.

Наступним повідомленням №19714 о 17:27:54 год. (тобто через 35 секунд, до надання декларантом будь-якої відповіді або документів, що вимагались посадовою особою митниці), було повідомлено декларанта про неможливість визнання заявленої митної вартості, оскільки у митного органу наявна інформація про оформлення товару за вищою вартістю за МД №25UA305240000665U7 від 17.03.2025.

Декларантом листом від 29.11.2024 №29/11/2024 повідомлено, що всі визначені ст.53 Митного кодексу України документи долучені до митної декларації, інші документи відсутні.

28.04.2025 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2025/000038/2 та сформовано картку відмови у митному оформленні товарів №UA204150/2025/000106.

Підставою для прийняття зазначеного рішення стали виявлення неточностей (гр.33 Рішення) та наявність у митного органу інформації про вартість товару, мине оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, аніж зазначено декларантом.

За наслідком сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів відповідно до статті 55 Митного кодексу України товар випущено у вільний обіг за митною декларацією №25UA204150001118U2 від 29.04.2025.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 28.04.2025 №UA204150/2025/000038/2 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст.52 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 , та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (ч.2 ст.55 Митного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.12 ст.264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Вказані вище норми Митного кодексу України також свідчать про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

З матеріалів справи вбачається, що

10 грудня 2024 року між китайською фірмою "Anhui Suzhongli Building Materials Sales CO", як Продавцем, та ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА", як Покупцем, було укладено договір купівлі-продажу товарів №10/12 (далі - Контракт).

Відповідно до п.1.1 Контракту, продавець зобов`язується протягом дії цього контракту передати у власність Покупця ПВХ стінові панелі та інші товари, відповідно до Специфікацій до контракту, а Покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах, визначених даним договором.

Згідно п.3.1 Контракту, умови поставки товару визначаються відповідно до умов Міжнародних правил інтерпретації комерційних умов у редакції 2020 року: CIF Гданськ (Польща).

Пунктом 4.2 Контракту визначено, що загальна вартість Контракту становить суму всіх рахунків та специфікацій, які були передані та освоєні в рамках даного Контракту.

Пунктом 5.3.1 Контракту визначено, що Покупцем сплачується 30% передоплати до кожної специфікації та проформи-рахунку і 70% - після відвантаження в порту та отримання копії коносаменту.

Специфікацією №1 від 11.12.2024 встановлено, що Продавець здійснює поставку товару в кількості, вказаній у даній Специфікації до Контракту №10/12 від 10.12.2024 на умовах CIF-Гданськ, загальною вартістю 9 581,36 дол. США.

Відповідно до проформи-інвойсу №SLG-2024121001 до Контракту №10/12 від 10.12.2024 Продавцем було продано Покупцеві товар 1 "покриття для стін з вінілхлориду в платинах, не самоклейкі, країна походження Китай", та товар 2 "вироби алюмінієві литі, алюмінієві декоративні планки" за ціною 9581,36дол.США плюс пакування 300,00дол. США плюс фрахт до порту Гданськ на умовах CIF Gdаnsk 2100,00 дол. США, загальна вартість 12381,35 дол.США.

Відповідно до приписів Контракту за платіжною інструкцією в іноземній валюті №22 від 19.12.2024 Покупцем було сплачено 3714,41 дол.США та за платіжною інструкцією №23 від 21.01.2025 сплачено за товар 12381,35 дол.США, всього 12381,35 дол.США. Відповідно умов Договору за повною передоплатою товар 23.01.2025 був відправлений Покупцеві.

При прибутті в Україну декларант надав митному органу усі належні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) №10/12 від 10.12.2024, специфікація №1 від 11.12.2024 до контракту №10/12 від 10.12.2024, проформа-інвойс №SLG-2024121001, комерційний інвойс №SLG-2024121001, митну декларацію країни відправлення №422720250000097046 23.01.25, транзитну митну декларацію MRN №25PL322080NSDPAUM4, пакувальний лист до контракту №10/12 від 10.12.2024, коносамент №24873514 від 08.04.2025, страховий поліс №AQID02X24225EG197EC1, залізничну накладну №02570, лист виробника, що підтверджує якість товару б/н від 12.12.2024, лист виробника на підтвердження оплати вартості доставки відправником, документи, що підтверджують понесені транспортні витрати на доставку товару, експертний висновок №І-122/2 від 28.04.2025.

З матеріалів справи встановлено, що посадовою особою Рівненської митниці було вказано на виявлення ряду неточностей, вивчивши які, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо вимоги №1: "До митного оформлення декларантом в якості підтвердження задекларованих числових значень витрат, пов`язаних із організацією та доставкою товару, надано рахунки від 18.04.2025 №1279 та №1804-01, які не містять відомостей про числове значення винагороди експедитору за послуги за межами території України".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.04.2004 №1955-IV (далі - Закон №1955-IV), експедитор (транспортний експедитор) суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Положеннями ст.9 Закону №1955-IV передбачено істотні умови договору транспортного експедирування, а саме: відомості про сторони договору, одним із яких є "розмір плати експедитору". Також у статті 9 зазначено, що платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65, собівартість перевезень це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У пп.8 п.29 зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень, зокрема оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частиною загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань митної справи є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

Судом досліджено зміст Договору №1/1407-23 від 14.07.2023 про надання транспортних послуг та встановлено, що пунктом 1.1 договору визначено, що цей договір регулює порядок надання комплексу послуг, пов`язаних із обробкою контейнерів або інших вантажів замовника та транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних із доставкою вантажів замовника. Пунктом 1.2 цього Договору визначено, що Виконавець надає Замовнику експедиторські послуги та послуги по перевалці вантажів/контейнерів Замовника.

Судом також досліджено наданий відправником товару лист, яким підтверджено включення транспортних витрат на території продавця у вартість, зазначену у рахунку №SLG-2024121001.

Відповідно таке твердження посадової особи митниці суперечить змісту Договору №1/1407-23 від 14.07.2023 про надання транспортних послуг.

Щодо вимоги №2: "Відповідно до коносаменту від 23.01.2025 № 248783514 портом прибуття є Gdansk, Poland. Згідно наданої залізничної накладної від 14/04/2025 №02570 транспортування товарів залізничними шляхами здійснено за маршрутом Воля Барановська- Хрубешов-Ізов-Клевань. При цьому, до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України".

Таке твердження посадової особи митниці спростовується змістом досліджених судом матеріалів справи. Зокрема, листом від відправника товару, довідкою про транспортні витрати №1804-01 від 18.04.2025 та рахунком №1279 від 18.04.2025, у якому експедитор чітко вказав вартість доставки з-за меж митної території України із розбивкою по зонах доставки.

Отже, суд критично оцінює наведену підставу коригування митної вартості товару.

Щодо вимоги вимоги №3: "До митного оформлення надано копію митної декларації країни відправлення (Китай) від 23.01.2025 № 422720250000097046 без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей зазначених у ній", суд зазначає, що з урахуванням приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається декларантом за наявності і не впливає на митну вартість як таку. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16.

Щодо вимоги №4: "Пунктом 3.1 договору про перевезення від 14.07.2023 №1/1407-23 передбачена оплата за надані транспортно-експедиційні послуги. До митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати. Пунктом 1.3 договору про перевезення від 14.07.2023 №1/1407-23 передбачена Заявка на перевезення, яка до митного оформлення не надана", то суд звертає увагу, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином дані заявки на перевезення могли б вплинути на рівень митної вартості товару.

Крім того, суд приймає доводи позивача, що декларанта було протиправно позбавлено можливості надати платіжні документи, оскільки рішення про неможливість визнання митної вартості за ціною договору було прийнято посадовою особою митниці через 35 секунд після вимоги додаткових документів.

Копії платіжних інструкцій №95 та №96 від 22.04.2025 про оплату наданих транспортно-експедиційних послуг долучені до позовної заяви. Жодних розбіжностей або відомостей, відмінних від заявлених у решті товаросупровідних документів, у цих платіжних інструкціях судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що сумніви митного органу щодо повноти включення складових митної вартості та розбіжностей спростовані первинно поданими до митного оформлення документами.

Дослідивши матеріали справи, суд критично ставиться до тверджень відповідача про наявність таких розбіжностей, які могли вплинути на рівень митної вартості, та доходить висновку, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи.

Суд зазначає, що фактично єдиною підставою для коригування стала наявність у митного органу інформації щодо цінових рівнів вищих, аніж заявлено до митного оформлення з спірною поставкою.

При цьому, відповідно до приписів ст.74 Митного кодексу України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Водночас, відповідачем не долучено до відзиву на позов та до матеріалів справи копії митної декларації, яка стала підставою для визначення митної вартості. Суду не відомо, чи була обрана митна декларація коректною для порівняння за критеріями країни походження, умовами поставки, об`ємами партій тощо. Аналогічно відповідачем не вказано, чи не була митна декларація, за якою здійснене коригування, оформлена за 55 статтею Митного кодексу України після здійснених митницями коригувань та чи не була пізніше оскаржена та скасована у судовому порядку.

У своїй сукупності, за досліджених обставин, суд ставиться критично до об`єктивності та правомірності коригування ціни митним органом за спірною поставкою.

У процедурах контролю за визначенням митної вартості товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Митний орган, встановивши вищевказані вище розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином вони позбавили митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за основним методом надано всі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано другорядний метод.

Суд зазначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд також враховує позицію Верховного Суду щодо того, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

З огляду на викладене, суд вважає, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення від 28.04.2025 №204150/2025/000038/2 в порядку ст.77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування цього рішення суб`єкта владних повноважень.

Частиною першою та третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З метою захисту прав та інтересів ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" 05.02.2025 між товариством та Адвокатським бюро "Олександри Скіданової" було укладено договір №б/н про надання правової допомоги.

На виконання цього договору ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" були понесені судові витрати, пов`язані із отриманням професійної правничої допомоги. Ця сума складається з опрацювання та вивчення документів, опрацювання правової позиції у справі, складання адміністративного позову та його обґрунтування, подання доказів, пояснень, документів до суду, тощо. Сума витрат на професійну правничу допомогу, які було понесено позивачем, становить 12300,00грн. Тобто, розмір є фіксованим, що відповідає положенням п.28 Правил адвокатської етики. Витрати на професійну правничу допомогу було сплачено позивачем Адвокатському бюро "Олександри Скіданової" у повному обсязі у порядку, визначеному пунктом 4.3 Договору, що підтверджується дослідженим судом актом виконаних робіт б/н від 22.08.025 та платіжною інструкцією №110 від 25.08.2025.

Крім того, відповідно до ч.ч.3-8 ст.137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути спів мірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів були надані позивачу ПП "Бюро перекладів "АДВАНС". На підтвердження отриманих послуг суду надані рахунок №61-25 від 25.08.2025 за перекладацькі послуги, всього на суму 6150,00грн; платіжні інструкції №108 від 25.08.2025 на суму 1800,00грн та №110 від 27.08.2025 на суму 4350,00грн із призначенням платежу: "Оплата за переклад згідно рах.№61-25 від 25.08.2025".

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3794,43, сплачена відповідно до платіжного доручення №109 від 25.08.25, витрати, пов`язані із отриманням професійної правничої допомоги в сумі 12300,00грн, сплачені відповідно Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) б/н від 22.08.2025 та послуги із письмового перекладу документів в сумі 6150,00грн, сплачені відповідно до платіжних інструкцій №108 від 25.08.2025 та №110 від 27.08.2025.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.04.2025 №UA204150/2025/000038/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витраті із сплати судового збору в сумі 3794 (три тисячі сімсот дев`яносто чотири) гривень 43 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати, пов`язані із отриманням професійної правничої допомоги, в сумі 12300 (дванадцять тисяч триста) гривень 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати зі сплати послуг із письмового перекладу документів в сумі 6150 (шість тисяч сто п`ятдесят) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" (вул.Центральна, буд.171, с.Неньковичі, Зарічненський район, Рівненська область, 34020; ідентифікаційний код юридичної особи 40684375).

Відповідач: Рівненська митниця (вул.Соборна, буд.104, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 43958370).

Рішення складено 26 серпня 2026 року.

Суддя О.М. Дудар