Рішення № 139248591, 26.08.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2026 року м. Рівне№460/8807/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3

доМіністерства оборони України про визнання протиправним та скасування протоколу,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 (далі - позивачі) до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якій позивачі просять суд:

- визнати протиправним та скасувати протокол засідання Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.03.2026 №23/в про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , 1974 року народження, ОСОБА_1 , 1996 року народження, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - матері, дружині та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_4 ;

- зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , 1974 року народження, ОСОБА_1 , 1996 року народження, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 15 млн. гривень, передбачену пунктом 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації 23.05.2023, що підтверджується записами у військовому квитку. 30.07.2025 ОСОБА_4 загинув внаслідок бойових дій, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 01.08.2025 №1395. Відповідно до довідки про причину смерті від 01.08.2025 №1385 причиною смерті ОСОБА_4 є ушкодження внаслідок, військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. Згідно з пунктом ІХ протоколу засідання позаштатної військово-лікарської комісії від 12.01.2026 №2026-0112-1547-5163-0 травма та причина смерті ОСОБА_4 пов`язана із захистом Батьківщини. Зазначає про те, що вони звернулись до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Проте, їм було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з виявленням у ОСОБА_4 етилового спирту у концентрації 1,32% відповідно до висновку експерта. Позивачі звертають увагу на те, що наявність спирту у крові за наявності певного ступеня гнильних змін позбавляють можливості встановити, чи перебував військовослужбовець на момент смерті у стані алкогольного сп`яніння. Наявність спирту у крові не тотожне наявності стану алкогольного сп`яніння. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 25.05.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк на усунення недоліків.

03.06.2026 від представника позивачі до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.06.2026 продовжено строк на усунення недоліків.

09.06.2026 через систему "Електронний суд" до суду від представника позивачі надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.06.2026 відповідачем через систему "Електронний суд" подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки під час розгляду матеріалів встановлено, що відповідно до висновку експерта №20250704040001395 від 01.08.2025 у крові ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,32%. Посилання позивачів на примітку експерта щодо можливого впливу гнильних змін на точність кількісного визначення етанолу не спростовує факту виявлення етилового спирту у крові загиблого. Вказана примітка свідчить лише про неможливість надати точну оцінку ступеню алкогольного сп`яніння, але не спростовує самого факту наявності алкоголю в організмі. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 13.05.1994 (а.с.22).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 28.02.2020 (а.с.19).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 11.09.2020 (а.с.23).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації 23.05.2023, що підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_4 (а.с.25-34).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув внаслідок бойових дій, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 01.08.2025 №1395 (а.с.55-56). У вказаному свідоцтві зазначено: «п.8 Місце смерті: Україна, Дніпропетровська область, Синельниківський район, Великомихайлівка; смерть настала внаслідок бойових дій. Пункт 11 Хвороба (патологічний стан), що призвела до смерті: а)інші уточненні травми із залученням декількох ділянок тіла; б)вибухова травма; г)ушкодження внаслідок військових дій, спричиненні іншими видами вибухів та уламків. У пп. б п.12 У випадках смерті від травми, отруєння та дії зовнішніх чинників: а)дата травми (отруєння): рік 2025, місяць 07, число 30; б) місце й обставини, при яких відбулася травма (отруєння) загинув під час бойових дій (а.с.55-56).

Довідкою про причину смерті №1395 від 01.08.2025 підтверджено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причина смерті ушкодження внаслідок військових дій, спричиненні іншими видами вибухів та уламків (а.с.57).

07.08.2025 Радивилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у Дніпропетровській області, Синельниківському районі, село Великомихайлівка (а.с.24).

Зі змісту акта службового розслідування від 13.08.2025 судом встановлено, що факти, які б підтверджували перебування старшого солдата ОСОБА_4 у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння та порушення правил поводження зі зброєю під час проведення службового розслідування не встановлені (п.3.5 розділу 3). У даному акті також зазначено, що старшого солдата ОСОБА_4 слід вважати таким, що загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Великомихайлівка Великомихайлівської сільської громади Синельниківського району Дніпропетровської області, у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) (п.2 розділу) (а.с.42-48).

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 14.08.2025 №2452-ОД «Про результати службового розслідування за фактом смерті від отриманих поранень несумісних з життям старшого солдата ОСОБА_4 » також встановлено, що факти, які б підтверджували перебування старшого солдата ОСОБА_4 у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння та порушення правил поводження зі зброєю під час проведення службового розслідування не встановлені. Наказано вважати старшого солдата ОСОБА_4 таким, що загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Великомихайлівка Великомихайлівської сільської громади Синельниківського району Дніпропетровської області, у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) (а.с.35-38).

Розглянувши наказ командира (начальника) військової частини НОМЕР_6 від 18.08.2025 №237-РС, наказ командира (начальника) військової частини НОМЕР_6 від 31.08.2025 №270, сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця №228 від 30.07.2025, виданого командиром військової частини НОМЕР_6 , лікарське свідоцтво про смерть №1395 від 01.08.2025, видане Кам`янським відділенням Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 07.08.2025, видане Радивилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції військово-лікарська комісія дійшла висновку, що пов`язати травму та причину смерті старшого солдата ОСОБА_4 із захистом Батьківщини. Вказані обставини підтверджуються протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 12.01.2026 №2026-0112-1547-5163-0 (а.с.50-54).

У витязі з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.03.2026 №23/в, затвердженому заступником Міністра оборони України 31.03.2025 зазначено:

«Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги:

Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168:

14. ОСОБА_2 , 1974 р.н., ОСОБА_1 , 1996 р.н., яка діє своїх інтересах та як законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 матері, дружини та сина загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 07.08.2025 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 22.01.2026 №321/КЦ/1394, які звернулися із заявами про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 30.08.205 №270 солдат ОСОБА_4 загинув. Причина смерті: ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

Згідно висновку ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 27.08.2025 №4663, при судово-токсикологічному дослідженні у крові із трупа ОСОБА_4 був виявлений етиловий спирт у концентрації 1,32%0 (висновок експерта №2025070404001 від 01.08.2025).

Статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є адміністративним правопорушенням.

Статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення бо дій у стані алкогольного сп`яніння» (а.с.39-40).

Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи листом за №4663 повідомило начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 про те, що 01.08.2025 у Кам`янському районному відділенні ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» на підставі постанови слідчого СВ Кам`янського РУП ГУНП в Рівненській області проведено судово-медичну експертизу трупа за фактом смерті гр. ОСОБА_4 , 1994 р.н. Висновок експерта № НОМЕР_7 від 01.08.2025. При судово-токсикологічному дослідженні у крові із трупа ОСОБА_4 , 1994 р.н., виявлений етиловий спирт у концентрації 1,32%. Примітка: виражені гнильні зміни, які негативно позначаються на точності кількісного визначення етанолу, та можливість утворення етанолу внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів при процесах гниття не дають можливості дати оцінку результату судово-токсикологічного дослідження.

Не виявлені: метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти (а.с.41).

Вважаючи відмову у призначеної одноразової грошової допомоги протиправною, позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з ст.40 Закону №2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Відповідно до ст.41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.11.1991 № 2011-XII (далі Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст.1 Закон №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону №2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктами 1-3 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Згідно з пп. «а» п.1 ст.16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Відповідно до п.3 ст.16-2 Закону № 2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень; розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 1 цієї статті.

Згідно з ст.16-4 Закону №2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2013 № 975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 №714) (далі Порядок №975).

Пунктом 1 Порядку №975 передбачено, що цей порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з п.3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата складання актового запису про смерть.

Підпункти 1-3 пункту 4 Порядку № 975 кореспондують з п.2 ст.16 Закону №2011-XII.

Відповідно до п.11 Порядку №975 одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) призначається і виплачується:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі смерті військовослужбовця або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадку, передбаченому підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть;

у разі загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників (п.11 Порядку №975, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.23 Порядку №975 керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Згідно з п.29 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця є гарантованою державою виплатою, яка виплачується у встановлених законом випадках.

Разом з тим, така виплата не здійснюється, якщо загибель (смерть) є наслідком вчинення військовослужбовцем кримінального або адміністративного правопорушення, дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або у разі навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Крім того, суд вказує, що встановлений п.20 Порядку №975 обов`язок членів сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця подати необхідний перелік документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги є обов`язковою умовою для призначення такої допомоги і ґрунтується на необхідності перевірки уповноваженим органом відсутності обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону №2011-XII (зокрема, коли смерть є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких члени сім`ї померлого, батьки, утриманці позбавляються права на отримання одноразової грошової допомоги.

Висновки аналогічного характеру викладено в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №487/4401/16-а, від 12.07.2019 у справі №0840/2850/18, від 27.05.2021 у справі №520/9807/2020, від 18.03.2024 у справі №120/13997/21-а та від 19.08.2026 у справі № 160/23634/25.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відомості, які зазначені, зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та інші документи, що свідчать про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у ст.16-4 Закону №2011-XII.

При цьому, передбачене пп.«б» ч.1 ст.16-4 Закону №2011-ХІІ та п. 29 Порядку №975 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги пов`язане не з формальним встановленням стану алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння у військовослужбовця, а з доведеністю того, що смерть настала саме як наслідок поведінки особи у такому стані.

Тому для застосування зазначених положень вирішальне значення має встановлення об`єктивного причинно-наслідкового зв`язку між станом сп`яніння, поведінкою військовослужбовця та настанням смерті, що повинно підтверджуватися належними та допустимими доказами у їх сукупності.

Сам по собі факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння на момент смерті без встановлення причинно-наслідкового зв`язку між таким станом, конкретними діями особи та настанням смерті не є достатньою та самостійною підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Інше тлумачення означало б розширення встановлених законом обмежень права на соціальний захист членів сім`ї військовослужбовця та суперечило б принципу правової визначеності.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11.04.2018 у справі №802/1869/17-а, від 04.03.2020 у справі №813/2071/17, від 12.11.2020 у справі №186/1129/16-а, від 15.06.2022 у справі №826/4813/18, від 29.06.2022 у справі №640/6477/19 та від 09.09.2025 у справі №240/5502/24, від 19.08.2026 у справі №160/23634/25.

Як було встановлено судом ОСОБА_4 з 23.05.2023 був призваний на військову службу під час мобілізації.

За результатами проведення службового розслідування встановлено, що 30.07.2025 о 10 год. 30 хв. старший солдат ОСОБА_4 , маскувальник маскувального відділення маскувального взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_6 під час виконання службового (бойового) завдання за призначенням, приймаючи безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, під час руху до місця виконання бойового завдання на автомобілі УАЗ НОМЕР_8 , військовий номер НОМЕР_9 , поблизу населеного пункту Великомихайлівка Великомихайлівської сільської громади Синельниківського району Дніпропетровської області потрапи під атаку ворожого безпілотного літального апарату «FPV-дрон», піднятого у повітря зі сторони збройних сил російської федерації. Внаслідок удару ворожого безпілотного літального апарату автомобіль було знищено, а старший солдат ОСОБА_4 отримав тяжке поранення. Старшому солдату ОСОБА_4 було надано першу медичну допомогу та евакуйовано до стабілізаційного пункту в населений пункт Орли Покровської селищної громади Синельниківського району Дніпропетровської області де лікарі констатували смерть військовослужбовця від отриманих поранень. Вказані обставини підтверджуються витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 14.08.2025 №2452-ОД «Про результати службового розслідування за фактом смерті від отриманих поранень несумісних з життям старшого солдата ОСОБА_4 » (а.с.35-38).

Інформація про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув внаслідок бойових дій, що підтверджується також лікарським свідоцтвом про смерть від 01.08.2025 №1395 (а.с.55-56). У вказаному свідоцтві зазначено: «Пункт 11 Хвороба (патологічний стан), що призвела до смерті: а)інші уточненні травми із залученням декількох ділянок тіла; б)вибухова травма; г)ушкодження внаслідок військових дій, спричиненні іншими видами вибухів та уламків. У пп. б п.12 У випадках смерті від травми, отруєння та дії зовнішніх чинників: а)дата травми (отруєння): рік 2025, місяць 07, число 30; б) місце й обставини, при яких відбулася травма (отруєння) загинув під час бойових дій» (а.с.55-56).

Довідкою про причину смерті №1395 від 01.08.2025 також підтверджено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причина смерті ушкодження внаслідок військових дій, спричиненні іншими видами вибухів та уламків (а.с.57).

Крім того, витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 12.01.2026 №2026-0112-1547-5163-0 встановлено, що травма, яка призвела до смерті, та причини смерті, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. (а.с.50-54).

Водночас, під час судово-токсикологічного дослідження у крові з трупа ОСОБА_4 був виявлений етиловий спирт у концентрації 1,32%.

Разом із тим, ані лікарське свідоцтво про смерть №1395 (а.с.55-56), ані акт службового розслідування (а.с.42-48), ані наказ командира військової частини (а.с.35-38), ані протокол військово-лікарської комісії (а.с.50-54) не містять висновку про те, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4 стало алкогольне сп`яніння або дії, вчинені ним у такому стані.

Поряд з цим, суд враховує висновки Верховного Суду викладені у постанові від 19.08.2026 у справі №160/23634/25:

«Таким чином, у спорах щодо призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого або померлого військовослужбовця за наявності алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі військовослужбовця сам факт їх виявлення не є достатньою підставою для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги. Підставою для відмови за умови належного доказування може бути лише:

доведена сукупність таких обставин: перебування військовослужбовця у стані сп`яніння, вчинення ним у такому стані конкретних юридично значущих дій та причинний зв`язок між цими діями і смертю;

доведений прямий медичний причинний зв`язок між алкогольним, наркотичним або токсичним сп`янінням та його безпосередніми наслідками і смертю.

Разом з тим смерть військовослужбовця, яка настала під час виконання військового обов`язку, внаслідок бойового ураження, захворювання, пов`язаного зі службою, або протиправних дій іншої особи, не може вважатися такою, що підпадає під обмеження ст.16-4 Закону №2011-XII лише з огляду на виявлення алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі загиблого» (п.82).

Такий висновок викладено також у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №813/4502/17, від 11.04.2018 у справі №802/1869/17-а, від 22.05.2018 у справі №760/9519/17, від 04.03.2020 у справі №813/2071/17, від 12.11.2020 у справі №186/1129/16-а, від 29.06.2022 у справі №640/6477/19, від 18.08.2022 у справі №640/14940/19, від 18.03.2024 у справі №120/13997/21-а, від 09.09.2025 у справі №240/5502/24, від 15.05.2026 у справі №280/1655/25 та від 20.05.2026 у справі №520/18046/25.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що сам по собі факт виявлення етилового спирту у концентрації 1,32% у крові без встановлення конкретного механізму настання смерті, причинного зв`язку між поведінкою військовослужбовця у стані сп`яніння та смертю або висновку про те, що саме алкогольне сп`яніння було безпосередньою медичною причиною смерті, не може вважатися достатньою підставою для застосування обмеження, передбаченого пунктом «б» ч.1 ст.16-4 Закону №2011-ХІІ.

Поряд з цим, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння перебувало у причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті, а також доказів вчинення ним дій чи поведінки у такому стані, які безпосередньо спричинили його смерть.

Також відсутні докази притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення або встановлення у визначеному законом порядку факту вчинення ним адміністративного правопорушення, яке перебувало б у причинному зв`язку з настанням смерті.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність передбачених ст.16-4 Закону №2011-ХІІ підстав для відмови позивачам у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

За таких обставин суд погоджується із доводами позивачів про протиправність рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні позивачам одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом від 27.03.2023 № 23/в, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок бойового ураження (атака ворожого безпілотного літального апарату «FPV-дрон»), а не внаслідок дій у стані алкогольного сп`яніння.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.06.2023 № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 (далі Постанова №168).

Пунктом 1-1 Постанови КМУ № 168 встановлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно з п.2 Постанови № 168 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається.

Державні органи, зазначені у пунктах 1 та 1-2 цієї постанови, мають право отримувати інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень частини п`ятої статті 118-3 Кодексу цивільного захисту України, частини шостої статті 100 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 7 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство передбачало декілька самостійних правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, розмір якої залежить від юридичних фактів, з якими закон пов`язує виникнення права на відповідну виплату. Законом № 2011-XII, Порядком №975 та Постановою № 168 встановлено диференційований розмір одноразової грошової допомоги, який залежить від обставин загибелі (смерті) військовослужбовця.

Висновки аналогічного характеру викладено в постанові Верховного Суду від 30.07.2026 у справі №240/11064/24, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при ухваленні даного рішення.

Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.06.2026 у справі №620/10029/24 сформулювала такі висновки:

«1. Положення пункту 2 Постанови КМУ № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону №2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

2. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови КМУ № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

3. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови КМУ № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

4. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених п.2 Постанови КМУ № 168.

5. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови КМУ № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону №2011-XII та Порядку №975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій».

Водночас, необхідно звернути увагу на той факт, що відповідач, відмовляючи позивачам у призначенні спірної допомоги, ще не встановлював її розмір, не досліджував обставин щодо можливих членів сім`ї померлого, які також можуть мати право на отримання відповідної допомоги та інші обставини, пов`язані з перевіркою повноти та належності поданих документів, які підлягають оцінці Міністерством оборони України під час вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Відтак, на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивачів за встановлених у справі обставин, є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , 1974 року народження, ОСОБА_1 , 1996 року народження, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як матері, дружині та сину загиблого у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_4 , з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідний спосіб захисту в даній категорії справ також застосований Верховним Судом в постановах від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19, від 20.05.2026 у справі №520/18046/25.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене та виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

За приписами ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування протоколу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 14 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене Витягом з протоколу від 27 березня 2026 року № 23/в, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , 1974 року народження, ОСОБА_1 , 1996 року народження, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - матері, дружині та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_4 .

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , 1974 року народження, ОСОБА_1 , 1996 року народження, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - матері, дружині та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_4 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_10 )

Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_11 )

Позивач - ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_10 )

Відповідач - Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049. ЄДРПОУ/РНОКПП 00034022)

Повний текст рішення складений 26.08.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО