Ухвала суду № 139247788, 26.08.2026, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/450/26

Провадження №2-з/731/4/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Виниченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення учасників справи заяву позивача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Служба у справах дітей Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Виконавчий комітет Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Виконавчий комітет Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, про визначення місця проживання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2026 року до суду надійшла вказана позовна заява про визначення місця проживання дітей.

Провадження у справі відкрито 24 серпня 2026 року.

25 серпня 2026 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_2 , про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач ОСОБА_1 зазначає, що нею заявлено позов до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей.

З 02 липня 2026 року вона мешкає з дітьми окремо від чоловіка, у селищі Ладан, в будинку своїх батьків. Після переїзду з села Журавка, де вони жили разом з ОСОБА_3 , вона надавала батькові дітей можливість спілкуватися з доньками, не чинила ніяких перешкод. ОСОБА_3 за її згодою періодично забирав дітей до себе без її супроводу.

Проте 03 серпня 2026 року ОСОБА_3 забрав старшу доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до себе, після чого не повернув, а повністю ізолював від неї та від молодшої сестри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На численні прохання повернути їй дитину чи надати можливість поспілкуватися з нею відповідач не реагує. Враховуючи 3-річний вік ОСОБА_4 , відокремлення дитини від матері та молодшої сестри є глибокою психологічною травмою.

Постановою суду від 07 травня 2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та встановлено, що він керував автомобілем у стані наркотичного сп`яніння.

Згідно з ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2024 року ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України у зв`язку з добровільним зверненням до лікувального закладу та проходженням у 2024 році лікування від наркотичної залежності.

Позивач вказує, що враховуючи неодноразову протиправну поведінку відповідача та систематичну схильність до вживання наркотичних засобів, перебування дитини з ОСОБА_3 є об`єктивно небезпечним для її життя та здоров`я. Аморальна поведінка відповідача може зашкодити розвиткові дитини. Наявність ухвали суду про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з проходженням лікування прямо вказує на те, що відповідач має клінічно та юридично визнану залежність, і перебування дитини з батьком створює постійний і непередбачуваний ризик для безпеки дитини, може призвести до залишення дитини в небезпеці, отримання нею фізичних травм або важких психологічних вад.

З наведених підстав позивач просить забезпечити позов шляхом зобов`язання ОСОБА_3 негайно повернути малолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері ОСОБА_1 для спільного проживання на період розгляду справи та до набрання законної сили остаточним рішенням суду у цій справі.

Розгляд заяви про забезпечення позову суд проводить відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Як зазначено у п. 4 Рішення Конституційного Суду від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011, інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Види забезпечення позову визначені у ч. 1 ст. 150 ЦПК України та до них належить, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Разом з тим, відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2026 року у справі № 760/19161/25, такий вид забезпечення позову як повернення дитини батьком до матері фактично є вирішенням позовних вимог про визначення місця проживання дитини без розгляду справи по суті, що не відповідає меті запровадження заходів забезпечення позову та перебуває поза межами вирішення питання про забезпечення позову.

Задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб, запропонований позивачем, а саме: шляхом зобов`язання передати дитину матері, фактично має наслідком вирішення питання щодо повернення дитини, яка, на думку позивача, незаконно утримується батьком. Водночас такі обставини не можуть бути предметом судового розгляду на стадії вирішення питання про забезпечення позову у справі про визначення місця проживання дитини.

За таких обставин суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 149-153, 157, 260, 353-354 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Служба у справах дітей Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Виконавчий комітет Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Виконавчий комітет Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, про визначення місця проживання дітей відмовити.

Копію ухвали надіслати позивачу, представникові позивача, відповідачу та третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до відома.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Савенко