Вирок № 139247649, 25.08.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1672/26

Номер провадження 1-кп/585/324/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальну справу по об`єднаних матеріалах кримінального провадження № 12026200470000216 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого оператором заправної станції ПП «Ромтрансоіл», в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та мешканця за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 382 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Відповідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» № 3 від 26.04.2002, незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовина бо вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов`язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.

Відповідно абз. 1 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» № 3 від 26.04.2002, під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.

Так, 29.03.2026, у невстановлений час, ОСОБА_3 , перебуваючи на вулиці, біля подвір`я, за місцем власного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , виявив в купі каміння корпус ручної гранати GHO-1 RDX із запалом AF11, та корпус ручної гранати Ф-1 із запалом УЗРГМ-2. В подальшому, достовірно знаючи, що дані предмети являються вибуховими пристроями військового призначення, ОСОБА_3 взяв виявлені боєприпаси та переклав їх до іншої купи каміння, після чого почав їх незаконно зберігати поблизу помешкання за місцем власного проживання.

01.04.2026, вранці, точного часу не встановлено, попередньо взявши в залишеному вказані дві ручні гранати із запалами та помістивши до власного пакета, ОСОБА_3 попрямував з ним на вулицю Полтавську в м. Ромни Сумської області. Цього ж дня, близько 13 год. 30 хв., рухаючись вулицею Полтавською в м. Ромни Сумської області, ОСОБА_3 , був зупинений працівниками поліції біля будинку № 152, з метою перевірки документів, що посвідчують особу.

Під час спілкування з поліцейськими в ході перевірки документів, на запитання про вміст речей в пакеті ОСОБА_3 , останній, усвідомлюючи що його дії направлені на незаконне носіння та зберігання бойових припасів будуть викриті працівниками поліції, повідомив, що у власному пакеті має заборонені предмети, а саме дві ручні гранати. Після цього, на прохання співробітника поліції, ОСОБА_3 поклав пакет, який тримав в руці, на землю, та самостійно дістав з нього корпус ручної гранати GHO-1 RDX із запалом AF11, та корпус ручної гранати Ф-1 із запалом УЗРГМ-2. В подальшому вказані предмети було вилучено працівниками поліції.

Згідно висновку за результатами проведення судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/119-26/5247-ВТХ від 02.04.2026, наданий на дослідження предмет ззовні схожий на корпус до гранати Ф-1, маркування 107 51-74Т, спец пакет PSP 2244543, являється корпусом ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 промислового виготовлення, споряджається вибуховою речовиною (тротил). Наданий на дослідження предмет ззовні схожий на запал до гранати УЗРГМ-2 з маркуванням 81-88 11, маркування на внутрішній стороні 583-76-89, котрий поміщено до спец пакет PSP1050539, являється засобом підриву (детонування) - уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим УЗРГМ-2 промислового виготовлення, що застосовуються для спорядження ручних осколкових гранат Ф-1, РГД-5, РГ-42. Надані на дослідження корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 та уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГ М-2 є основними комплектуючими частинами ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 і при конструктивному поєднанні утворюють остаточно споряджений вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення - ручну осколкову оборонну гранату Ф-1, яка належить до категорії бойові припаси.

Згідно висновку за результатами проведення судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/119-26/5248-ВТХ від 17.04.2026, наданий на дослідження предмет ззовні схожий на корпус до гранати GHO-1 RDX, спец пакет PSP 2244544, являється корпусом наступальної осколково-фугасної гранати GHO-1 (болгарського виробництва), яка згідно довідкової літератури споряджається вибуховою речовиною (гексоген). Наданий на дослідження предмет ззовні схожий на запал до гранати GHO-1 RDX з маркуванням AF11, маркування на зовнішній стороні 10, котрий поміщено до спец пакет PSP1050538, являється засобом підриву запалом AF11. Надані на дослідження корпус наступальної осколково-фугасної гранати GHO-1 (болгарського виробництва) та запал AF11 є основними комплектуючими частинами наступальної осколково-фугасної гранати GHO-1 (болгарського виробництва) і при їх конструктивному поєднанні утворюють остаточно споряджений вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення - наступальну осколково-фугасну гранату GHO-1 (болгарського виробництва), яка належить до категорії бойові припаси.

Таким чином, ОСОБА_3 незаконно, в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 зі змінами та доповненнями, незаконно придбав, зберігав та переносив корпус ручної гранати «Ф-1» із запалом «УЗРГМ-2», корпус наступальної осколково-фугасної гранати GHO-1 (болгарського виробництва) із запалом AF11.

Відповідно до положень частини 2 статті 325 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 (із змінами № 417-VIII від 14.05.2015), якою визначено поняття права приватної власності, фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Крім того, відповідно до положень Постанови Верховної ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року № 2471-XII зброя та боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ) віднесено до «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України».

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив умисні дії, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 263 КК України (придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу).

Крім того, постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21.08.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Будучи позбавленим права керування на 1 рік, відповідно до постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 від 16.07.2025 у справі № 585/2685/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 5 років. Дану постанову Сумським апеляційним судом залишено без змін, постанова набрала законної сили 03.10.2025.

Будучи позбавленим права керування на 5 років, ОСОБА_3 , 16.06.2026 керував транспортним засобом, факт зафіксовано працівниками поліції та складено адміністративні протоколи за ч. 5 ст. 126 КУпАП України. Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 від 18.06.2026 у справі № 585/2522/26 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років.

Проте, ОСОБА_3 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність зазначених постанов суду, з метою невиконання рішень суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя в Україні, у порушення ч. 5 ст. 124 та п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання, ігноруючи вимоги суду та усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи з прямим умислом, вчинив дії, спрямовані на невиконання судових рішень, що набрали законної сили.

Так, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх умисних дій, прямо спрямованих на невиконання судового рішення, розуміючи настання негативних наслідків від своїх протиправних дій та бажаючи таких наслідків, вчинив активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться в постанові судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 від 16.07.2025 у справі № 585/2685/25, а саме здійснив керування транспортним засобом. Факт керування транспортним засобом зафіксований працівниками поліції 02.07.2026.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив умисні дії, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 382 КК України (умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили).

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор під час судових дебатів висловила думку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 382 КК України, доведена повністю поза розумним сумнівом. З урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, який повністю визнав вину, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочинів, просить обрати покарання за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі строком на три роки, за ч. 1 ст. 382 КК України - у виді позбавлення волі строком на один рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглиненням менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні покласти на обвинуваченого.

Речові докази у кримінальному провадженні - патрони, запал та корпус гранати, звернути в дохід держави шляхом передачі до Збройних Сил України, мобільний телефон повернути власнику. Заставу повернути заставодавцю.

Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, у скоєному розкаявся і дав показання, що у березні 2026 року, після ремонту дороги, у нього під двором залишилась купа будівельного сміття, де знайшов дві гранати, які потім переховав неподалік свого будинку. 01.04.2026 року його зупинили патрульні та запитали чи є в нього заборонені предмети. Він повідомив, що в нього є гранати. Знав, що ці боєприпаси потрібно було здати в поліцію, але цього не зробив. З 04.03.2022 року по 23.02.2024 року він приймав участь у бойових діях звідки привіз ці боєприпаси. Зброю добровільно видав поліцейським.

Йому також відомо, що є судові рішення про позбавлення його права керування транспортними засобами. Зокрема у вересні 2024 року Бахмацьким судом був притягнутий до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керувати транспортними засобами строками на 1 рік. Після цього, вже у 2025 році притягувався за ч. 2 ст. 130 КУпАП Роменським міськрайонним судом. Розумів, що не має права сідати за кермо, проте керував транспортним засобом, оскільки була необхідність перед народженням дитини - вирішувались господарчі питання. 16.06.2026 року керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції.

Захисник ОСОБА_5 при призначення міри покарання просив врахувати, що ОСОБА_3 має на утриманні малолітню дитину, матір похилого віку, яка потребує стороннього догляду, добровільно видав боєприпаси, приймав участь у бойових діях по захисту Батьківщини. Просив призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає. Також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі викладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у формі прямого умислу у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу) та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України (умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили), доведена повністю поза розумним сумнівом.

При призначенні покарання суд враховує обставини, визначені ст. 65 КК України.

ОСОБА_3 вчинив злочини, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та нетяжких злочинів.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить те, що ОСОБА_3 визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покараннямає на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Суд також враховує дані про особу ОСОБА_3 , який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий (а.с.34), згідно повідомлення КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» № 01-34/2530 від 02.04.2026 року на стаціонарному лікуванні за останні п`ять років не перебував, за медичною допомогою не звертався (а.с.37), за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно (а.с.27,41,102), має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.96), згідно довідки Військової частини НОМЕР_3 від 24.04.2026 року, у період з 05.03.2022 по 20.01.2023, з 31.03.2023 по 05.08.2023, з 16.08.2023 по 23.02.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни) (а.с.72), згідно довідки Військової частини НОМЕР_3 від 26.04.2026 року, перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 по мобілізації з 04.03.2022 року по 23.02.2024 року (а.с.73).

Враховуючи також обставини справи - відсутність тяжких наслідків від злочинних дій обвинуваченого, повне визнання вини і щире розкаяння, сприяння розкриттю злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України шляхом добровільного повідомлення про наявність та послідуючу видачу боєприпасів, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України і призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання- у виді позбавлення волі строком на два роки,

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

Таке покарання на думку суду буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Ураховуючи обрану міру покарання, особу обвинуваченого, який має сталі соціальні зв`язки то його поведінку під час розгляду справи, суд вважає за можливе запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу не обирати, а залишити раніше обраний запобіжний захід у виді застави.

Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.04.2026 року відносно ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 66560 гривень, яка внесена на депозитний рахунок 07.04.2026 року, у зв`язку з чим ОСОБА_3 звільнено з ДУ «Сумський слідчий ізолятор» 08 квітня 2026 року.

Згідно ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15 (у редакції Постанови КМУ від 18.01.2012 р. № 27) передбачений й порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінально - процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).

Враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений в ході розгляду справи, суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, тому запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню з встановленими обов`язками до набрання вироком законної сили, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_8 після набрання вироком законної сили.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Судові витрати

Витрати на проведення судової вибухо-технічної експертизи № СЕ 19/119-26/5248-ВТХ від 17.04.2026 року у розмірі 2888,16 грн. та судової вибухо-технічної експертизи № СЕ 19/119-26/5247-ВТХ від 02.04.2026 року у розмірі 1782,80 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме:

- змив на марлевий тампон з предмета ззовні схожого на корпус гранати, змив на марлевий тампон з предмета ззовні схожого на корпус гранати, змив на марлевий тампон з предмета ззовні схожого на корпус гранати, пакет полімерний, дві ганчірки, передані до камери зберігання речових доказів Роменського РВП ГУНП в Сумській області, - знищити.

- мобільний телефон марки «RedmiNote» в чохлі з номером сім-карти НОМЕР_4 , переданий до камери зберігання речових доказів Роменського РВП ГУНП в Сумській області, - повернути ОСОБА_3 .

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, який триває і досі.

На виконання вказаного Указу було прийнято ряд нормативно правових актів щодо передачі майна для потреб Збройних Сил, необхідних для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану.

Так, розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 186-р про передачу майна для потреб Збройних Сил України, визначає передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Міністерства оборони України, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами).

Відтак, суд вважає, що передача у розпорядження Збройних Сил України боєприпасів, які є речовими доказами по кримінальному провадженні № 12026200470000216 від 01.04.2026 р. та придатні для стрільби будуть необхідними для вищевказаних цілей. При цьому, суд враховує, що судовий розгляд цього кримінального провадження закінчений, передача речових доказів не зашкодить розгляду кримінального провадження.

Таким чином, речові докази по справі: запал до гранати УЗРГМ-2, корпус гранати Ф-1, корпус гранати GHO-1, запал AF11, передані на відповідальне зберігання до камери речових доказів Роменського РВП ГУНП в Сумській області, - звернути в дохід держави шляхом передачі до Збройних Сил України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на два роки;

визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді застави з покладенимиобов`язками до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов`язками, скасувати.

Заставу у розмірі 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., визначену ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області № 585/1361/26 (номер провадження 1-кс/585/336/26) від 03.04.2026 року, внесену заставодавцем ОСОБА_8 на рахунок UA558201720355249001000008869, код отримувача 26270240, МФО 820172, Державна казначейська служба України, м. Київ, призначення платежу: Застава за ОСОБА_3 , - повернути заставодавцю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (отримувач коштів: ГУК Сум.обл./Роменська МТГ/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37970404, номер рахунку (IBAN): UA038999980313040115000018548, «Інші надходження») витрати на проведення судової вибухо-технічної експертизи № СЕ 19/119-26/5248-ВТХ від 17.04.2026 року у розмірі 2888,16 грн. та судової вибухо-технічної експертизи № СЕ 19/119-26/5247-ВТХ від 02.04.2026 року у розмірі 1782,80 грн., а всього 4670 (чотири тисячі шістсот сімдесят) 96 коп.

Речові докази по справі:

- змив на марлевий тампон з предмета ззовні схожого на корпус гранати, змив на марлевий тампон з предмета ззовні схожого на корпус гранати, змив на марлевий тампон з предмета ззовні схожого на корпус гранати, пакет полімерний, дві ганчірки, передані до камери зберігання речових доказів Роменського РВП ГУНп в Сумській області, - знищити;

- мобільний телефон марки «RedmiNote» в чохлі з номером сім-карти НОМЕР_4 , переданий до камери зберігання речових доказів Роменського РВП ГУНП в Сумській області, - повернути ОСОБА_3 ;

- запал до гранати УЗРГМ-2, корпус гранати Ф-1, корпус гранати GHO-1, запал AF11, передані на відповідальне зберігання до камери речових доказів Роменського РВП ГУНП в Сумській області, - звернути в дохід держави шляхом передачі до Збройних Сил України.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1