Рішення № 139247356, 26.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4537/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, в якому просила суд зобов`язати Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток з дати звільнення за весь час затримки розрахунку до дати ухвалення судового рішення у справі.

Позовні вимоги, з урахуванням додаткових пояснень у справі, обґрунтовані тим, що відповідач на дату звільнення ОСОБА_1 (18.01.2019 р.) не провів усіх виплат, відповідно до чинного законодавства. Лише 16.08.2019 під час розгляду справи №440/2050/19 в суді на картковий рахунок позивача було зараховано "Цільові кошти" у сумі 477,91 грн. У справі №440/2050/19 було прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки під час розгляду справи у суді першої інстанції « 16.08.2019 Відповідачем перераховано ОСОБА_1 недоплачену частину заробітної плати за січень 2019 року в розмірі 477,91 грн. за повідомленими позивачем платіжними реквізитами банку /том 2 а.с. 71/, що підтверджується платіжним дорученням №288 від 16.08.2019 /том 2 а.с. 70/». Тобто, судом фактично встановлено факт порушення трудових прав Позивача, проте, в силу того, що на дату винесення рішення у справі заборгованість була погашена то у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Враховуючи, що середньоденна заробітна плата становить (15057,64 + 13021,13) : 42 = 668,54 грн, то середній заробіток з часу неповного розрахунку (за період з 19.01.2019 р. 16.08.2019 р. складає 144 робочих днів) становить 668,54 х 144= 96 269,76 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4537/19. Залучено Державне управління справами до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Призначено підготовче судове засідання.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов та додаткових поясненнях представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зазначав, що Представництвом без зайвих зволікань вчинялись послідовні, активні дії, направлені на проведення розрахунку з ОСОБА_1 у зв`язку із її звільненням, що свідчить про відсутність у діях відповідача вини із затримки розрахунку при звільненні, а тому на думку відповідача відсутні правові підстави для притягнення останнього до відповідальності у вигляді обов`язку сплатити середній заробіток відповідно до статті 117 КЗпП України.

Представник третьої особи надіслав пояснення, в яких погодився з правовою позицією відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/2050/19 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов`язання перерахувати та виплатити частину заробітної плати.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року поновлено провадження у справі №440/4537/19, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року задоволено клопотання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим про закриття провадження у справі №440/4537/19. Закрито провадження у справі №440/4537/19 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов`язання вчинити певні дії. Роз`яснено, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі № 440/4537/19 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду.

26.06.2026 справа надійшла до суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2026 справу передано до провадження судді Алєксєєвій Н.Ю.

Ухвалою суду від 29.06.2026 адміністративну справу прийнято до провадження. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

У додаткових поясненнях представник відповідача зазначив про необгрунтованість позовної заяви та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Наказом керівника апарату Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим від 16.01.2018 №1-к/н "Про призначення за результатами конкурсу " ОСОБА_1 " призначено ОСОБА_1 з 17 січня 2018 року на посаду головного консультанта служби міжнародних зв`язків Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим з посадовим окладом згідно з штатним розписом, як таку, що стала переможцем конкурсу на цю посаду, із збереженням за нею раніше присвоєного дев`ятого рангу державного службовця; встановлено ОСОБА_1 з 17 січня 2018 року, з метою перевірки відповідності її займаній посаді,випробування строком на шість місяців.

Наказом керівника апарату Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим від 15.01.2019 №2-к/н "Про звільнення ОСОБА_1 ", керуючись пунктом 3 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" за взаємною домовленістю із суб`єктом призначення, звільнено ОСОБА_1 з посади головного консультанта служби міжнародних зв`язків Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим 18 січня 2019 року за угодою сторін, відповідно до пункту 2 статті 86 Закону України "Про державну службу" (пункт 1). Наказано службі фінансового та матеріально-технічного забезпечення здійснити розрахунки та виплату належних ОСОБА_1 сум, зокрема, згідно зі статтею 24 Закону України "Про відпустки", виплатити грошову компенсацію за невикористані 16 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 17.01.2018 по 18.01.2019 (пункт 2).

Відповідачем нараховано ОСОБА_1 за січень 2019 року заробітну плату у загальному розмірі 8993,60 грн., у тому числі: оклад посадовий - 2057,14 грн. (за 9 робочих днів); ранг - 85,71 грн.; вислуга років - 61,71 грн.; індексація - 59,28 грн.; компенсація невикористаної відпустки - 6729,76 грн.. Із заробітної плати позивача відраховано прибутковий податок та військовий збір та виплачено ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 7239,85 грн., що не заперечується позивачем.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році" затверджено Схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році (у коефіцієнтах), зокрема встановлено коефіцієнти співвідношень до мінімального розміру посадового окладу за посадою державної служби - головного спеціаліста державного органу (територія однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя) - 1,45.

Відповідно до примітки 1 до Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році (у коефіцієнтах) посадові оклади на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів визначаються шляхом множення мінімального розміру посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, який становить два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до 10 гривень (крім мінімального розміру посадового окладу групи 9).

Отже, з 01.01.2019 посадовий оклад головного спеціаліста державного органу має становити: (1762 грн. *2) *1,45=5110,00 грн.

Розпорядженням Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим №2 від 04.07.2019 введено в дію з 01 січня 2019 року новий штатний розпис на 2019 рік Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим /том 1 а.с. 74-75/, у якому визначено посадовий оклад головного консультанта Служби міжнародних зв`язків в розмірі 5110 грн.

Після затвердження штатного розпису Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на 2019 рік відповідачем здійснено перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2019 року, виходячи з посадового окладу головного консультанта Служби міжнародних зв`язків в розмірі 5110 грн., встановленого штатним розписом Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на 2019 рік.

Детальний розрахунок перерахованої заробітної плати позивача за січень 2019 року наведено у додатку до довідки від 02.09.2019 №693/06-27-19 про нараховану та виплачену заробітну плату у 2019 році.

Додаток до довідки від 02.09.2019 №693/06-27-19 про нараховану та виплачену заробітну плату у 2019 році разом із супровідним листом від 11.09.2019 №04/196-142П/04-07/19 надіслано відповідачем на адресу ОСОБА_1 та вручено адресату 18.10.2019.

Також Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим надіслало відповідачу лист від 19.07.2019 №569/06-39-19, яким повідомило позивача про затвердження штатного розпису на 2019 рік та про те, що посадовий оклад головного консультанта-посада, яку займав позивач до звільнення, становить 5110,00 грн., а також просило надати до Представництва платіжні реквізити для зарахування суми донарахованої заробітної плати.

Листом від 08.08.2019 (вх. №142-П від 15.08.2019) ОСОБА_1 надіслала відповідачу довідку з платіжними реквізитами банку для здійснення повного розрахунку.

16.08.2019 відповідачем перераховано ОСОБА_1 недоплачену частину заробітної плати за січень 2019 року в розмірі 477,91 грн. за повідомленими позивачем платіжними реквізитами банку, що підтверджується платіжним дорученням №288 від 16.08.2019.

Вважаючи, що відповідачем не доплачено частину заробітної плати за період з 01.01.2019 до 18.01.2019 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році", а також вважаючи, що відповідачем протиправно не підвищено посадовий оклад ОСОБА_1 за період 17.01.2018 по 18.01.2019 як державному службовцю допоміжного органу Президента України, позивач звернувся до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №440/2050/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 відмовлено у задоволенні позову.

Позивач не погоджується із бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до абзацу 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього

Відповідно до приписів ст.94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з вимогами ст.98 КЗпП України, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Як визначено ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше 2-х разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За приписами ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Як передбачено ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до вимог ст.117 КЗпП, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає лише за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України, при цьому, визначальними є такі юридично значущі обставини, як виплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Необхідною умовою для покладення на підприємство, установу, організацію відповідальності за невиплату або затримку у виплаті належних працівникові сум при звільненні, яка передбачена положеннями статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) є наявність вини підприємства, установи, організації у такому несвоєчасному розрахунку або невиплати відповідної суми (пункт 39 постанови).

Таку ж позицію було викладено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України віл 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" наголошено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в ньому своєї вмни.

Встановлюючи наявність або відсутність вини відповідача у не проведенні остаточного розрахунку з дотриманням ст. 117 КЗпП, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році" затверджено Схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році (у коефіцієнтах), зокрема встановлено коефіцієнти співвідношень до мінімального розміру посадового окладу за посадою державної служби - головного спеціаліста державного органу (територія однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя) - 1,45.

Відповідно до примітки 1 до Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році (у коефіцієнтах) посадові оклади на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів визначаються шляхом множення мінімального розміру посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, який становить два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до 10 гривень (крім мінімального розміру посадового окладу групи 9).

Отже, з 01.01.2019 посадовий оклад головного спеціаліста державного органу має становити: (1762 грн. *2) *1,45=5110,00 грн.

Відповідно до пункту "е" частини 1 статті 10 Закону України "Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим" від 02.03.2000 N1524-III Постійний Представник відповідно до структури і кошторису витрат на утримання Представництва затверджує положення про його структурні підрозділи та штатний розпис, призначає на посади та звільняє з посад працівників Представництва, визначає їх посадові обов`язки.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що Постійний Представник призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.

Указом Президента України №405/2018 від 02.12.2018 звільнено ОСОБА_2 з посади Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим згідно з поданою ним заявою.

Указом Президента України №454/2019 від 25.06.2019 призначено КОРИНЕВИЧА Антона Олександровича Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим.

Таким чином у період з 03.12.2018 по 24.06.2019 не було призначено Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим або тимчасово виконуючого обв`язки Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим.

Розпорядженням Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим №2 від 04.07.2019 введено в дію з 01 січня 2019 року новий штатний розпис на 2019 рік Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, у якому визначено посадовий оклад головного консультанта Служби міжнародних зв`язків в розмірі 5110 грн., тобто у розмірі, розрахованому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році".

Вказане розпорядження Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим №2 від 04.07.2019 не є предметом оскарження у даній справі та є чинним, доказів скасування даного розпорядження до суду не надано.

Після затвердження штатного розпису Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на 2019 рік відповідачем здійснено перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2019 року, виходячи з посадового окладу головного консультанта Служби міжнародних зв`язків в розмірі 5110 грн., встановленого штатним розписом Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на 2019 рік.

Детальний розрахунок перерахованої заробітної плати позивача за січень 2019 року наведено у додатку до довідки від 02.09.2019 №693/06-27-19 про нараховану та виплачену заробітну плату у 2019 році, який отримано позивачем.

Також Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим надіслало відповідачу лист від 19.07.2019 №569/06-39-19, яким повідомило позивача про затвердження штатного розпису на 2019 рік та про те, що посадовий оклад головного консультанта-посада, яку займав позивач до звільнення, становить 5110,00 грн., а також просило надати до Представництва платіжні реквізити для зарахування суми донарахованої заробітної плати.

Листом від 08.08.2019 (вх. №142-П від 15.08.2019) ОСОБА_1 надіслала відповідачу довідку з платіжними реквізитами банку для здійснення повного розрахунку.

16.08.2019 відповідачем перераховано ОСОБА_1 недоплачену частину заробітної плати за січень 2019 року в розмірі 477,91 грн. за повідомленими позивачем платіжними реквізитами банку, що підтверджується платіжним дорученням №288 від 16.08.2019 та не заперечується позивачем.

Отже, зазначена різниця нарахованої заробітної плати у зв`язку з введенням в дію нового штатного розпису не могла бути виплачена позивачу станом на день її звільнення, оскільки у період з 03.12.2018 по 24.06.2019 не було призначено Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим або тимчасово виконуючого обов`язки Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, а відповідно новий штатний розпис не був затверджений та введений у дію в установленому законом порядку.

Таким чином, до 04 липня 2019 року у Представництва були відсутні правові підстави для здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за січень 2019 року виходячи з посадового окладу, визначеного новим штатним розписом. Одразу після введення такого штатного розпису вдію позивача було повідомлено про нарахування відповідної суми до виплати, а також негайно вжито необхідних заходів для виконання зазначеного обов`язку з його виплати.

Представництво, з урахуванням норм законодавства, було позбавлено об`єктивної можливості виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за січень 2019 року виходячи з посадового окладу, визначеного новим штатним розписом 18 січня 2019 року - у її останній робочий день.

Обставини щодо відсутності вини відповідача у невиплаті частини заробітної плати за січень 2019 року у повному обсязі позивачу при звільненні, встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі №440/2050/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020.

В ході розгляду справи суд дійшов висновку, що у відповідача був відсутній обов`язок підвищити з 17.01.2018 до 18.01.2019 на 25 відсотків посадовий оклад за посадою, яку займала ОСОБА_1 в Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим та відповідачем здійснено перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по дату її звільнення - 18.01.2019 відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році" та виплачено позивачу недоплачену частину заробітної плати за січень 2019 року у повному обсязі.

Зокрема, судом встановлено, що Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим не відноситься до переліку державних органів, посадові оклади державних службовців яких мали бути підвищені на 25 відсотків з 01.01.2018 та у період з 03.12.2018 по 24.06.2019 не було призначено Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим або тимчасово виконуючого обв`язки Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим.

Розпорядженням Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим №2 від 04.07.2019 введено в дію з 01 січня 2019 року новий штатний розпис на 2019 рік Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, у якому визначено посадовий оклад головного консультанта Служби міжнародних зв`язків в розмірі 5110 грн., тобто у розмірі, розрахованому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році". Після затвердження штатного розпису Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на 2019 рік відповідачем здійснено перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2019 року, виходячи з посадового окладу головного консультанта Служби міжнародних зв`язків в розмірі 5110 грн. та здійснено виплату недоплаченої частини заробітної плати за січень 2019 року в розмірі 477,91 грн.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відсутня умова для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП за період з 19.01.2019 по 16.07.2019 - вина Представництва у затримці виплати належних позивачу коштів у зв`язку зі звільненням її з роботи, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, суд зауважує, що підставою для виплати передбаченого статтею 117 КЗпП України відшкодування відповідно до частини 1 цієї статті є: нарахування сум належних працівникові при звільнені; відсутність спору щодо їх розміру; невиплата нарахованих сум в день звільнення.

Підставою для виплати передбаченого статтею 117 КЗпП України відшкодування відповідно до частини 2 цієї статті є: нарахування сум належних працівникові при звільнені; незгода працівника з нарахованими/ненарахованими сумами, що стало підставою для виникнення трудового спору, який вирішився на користь працівника.

Незгода працівника з розміром належних до виплати при звільненні сум повинна мати активні прояви шляхом звернення до роботодавця або безпосередньо до суду.

Це звернення повинно бути здійснене відразу після виплати цих сум чи ознайомленні з їхнім розміром або принаймні у достатньо стислі строки.

Такі дії будуть свідчити про наявність спору щодо розміру належних йому сум при звільненні.

Як свідчать матеріали справи здійснений відповідачем розрахунок і виплата сум належних позивачу при звільненні, останнім не оскаржувалися.

З встановлених відповідно до позовної заяви обставин убачається, що питання щодо розміру виплаченої йому заробітної плати відповідно до примітки 2 Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018 році, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2018 р. № 24), виникло у позивача, в тому числі, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році", у березні 2019 року, у зв`язку з чим він звернувся до відповідача з відповідним листом.

Отримання у травні 2019 року інформації від відповідача щодо виплаченої йому заробітної плати за спірний період стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину заробітної плати за період з 01.01.2019 до 18.01.2019 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році"; здійснити перерахунок та виплатити невиплачену частину заробітної плати за період з 17.01.2018 до 18.01.2019, як державному службовцю допоміжного органу Президента України.

Таким чином, викладені обставини свідчать, що спір щодо невиплаченої заробітної плати з 17.01.2018 до 18.01.2019 виник через два місяці після звільнення позивача.

Отже, оскільки при нарахуванні і виплаті позивачу належних при звільненні суми був відсутній спір щодо їх розміру, підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 117 КЗпП України відсутні.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність своїх дій підтверджена належними та допустимими доказами, тому позов задоволенню не належить.

Підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (ідентифікаційний код 22275298, проспект Ушакова, 42, м. Херсон, 73003), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами (ідентифікаційний код 00037256, вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220), про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва