Рішення № 139247055, 25.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35261/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКОСОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА Центр оцінювання функціонального стану особи «Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем (пров. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКОСОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА Центр оцінювання функціонального стану особи «Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру Оцінювання функціонального стану особи «Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО 3911 від 11.07.2025 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що рішення про скасування встановленої йому безстроково ІІ групи інвалідності прийнято Відповідачем із порушенням установленої процедури. Зокрема, рішення прийнято 11.07.2025, тобто до закінчення визначеного самим Відповідачем строку для проходження стаціонарного обстеження (до 01.08.2025), без урахування поданих Позивачем медичних документів та без проведення повного медичного обстеження. Позивач також посилається на відсутність у рішенні належних відомостей про підстави ініціювання перевірки, проведення повторного оцінювання та повне медичне обстеження, а також зазначає, що його неприбуття було зумовлено станом здоров`я та підтверджено медичними документами. На думку Позивача, зазначені порушення свідчать про недотримання Відповідачем вимог законодавства щодо порядку перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, у зв`язку з чим оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване рішення від 11.07.2025 № 3911 прийнято Центром оцінювання функціонального стану особи в межах наданих законом повноважень та з дотриманням установленої процедури. Відповідач зазначає, що перевірку рішення МСЕК від 23.03.2020 про встановлення Позивачу ІІ групи інвалідності проведено на підставі постанови Державного бюро розслідувань у межах кримінального провадження та відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338. За результатами аналізу медико-експертної справи експертна команда дійшла висновку про недостатність медичних даних для підтвердження наявності у Позивача підстав для встановлення інвалідності, у зв`язку з чим попереднє рішення МСЕК було скасовано. Відповідач також вказує, що Позивач двічі не прибув для проведення необхідного дообстеження, посилаючись на стан здоров`я, а надані ним медичні документи не містили, на думку експертної команди, об`єктивних даних, які б підтверджували відповідний ступінь функціональних порушень. При цьому Відповідач наголошує, що питання встановлення інвалідності належить до компетенції спеціалізованих медичних експертних установ, а суд не вправі підміняти їх та здійснювати власну оцінку медичних показань. З огляду на це Відповідач вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим та просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне: 23.03.2020 року відповідно до акта медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 725685 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково у зв`язку із загальним захворюванням.

05.07.2025 року відповідач листом № 3851/03-19 повідомив ОСОБА_1 про перенесення дати обстеження та необхідність проходження стаціонарного обстеження з подальшим очним оглядом у строк до 01.08.2025 року. Вказаний лист отримано ОСОБА_1 10.07.2025 року.

17.07.2025 року ОСОБА_1 направив відповідачу поштовим відправленням медичні документи щодо стану свого здоров`я та неможливості прибути до м. Дніпра для проходження обстеження. Відповідно до поштового повідомлення зазначені документи отримані відповідачем 23.07.2025 року.

11.07.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи проведено перевірку медико-експертної справи ОСОБА_1 та прийнято рішення № 3911, яким скасовано попереднє рішення МСЕК про встановлення йому ІІ групи інвалідності безстроково.

Згідно з протоколом розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення від 11.07.2025 № 3911, витягом із рішення та іншими матеріалами медико-експертної справи, підставою для прийняття рішення зазначено відсутність у наданих медичних документах даних об`єктивних методів дослідження, які б підтверджували наявність патологічних змін з боку шлунково-кишкового тракту, що відповідали б ІІ групі інвалідності безстроково.

Відповідно до матеріалів справи, експертна команда також зазначила про відсутність у ОСОБА_1 даних для встановлення будь-якої групи інвалідності з 23.03.2020 року.

Скасування рішення МСЕК проведено відповідачем у межах перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії від 23.03.2020 року.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, та таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875-ХІІ).

Ч. 1 ст. 2 Закону №875-ХІІ передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону №875-ХІІ визначено, що інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку (ч. 2 ст. 6 Закону №875-ХІІ).

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12 вересня 2023 року № 576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24 лютого 2022 року).

У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанови від 25.10.2024 № 1207 та 08.11.2024 № 1276, якими було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Законом України від 19.12.2024 № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Закон № 4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно з абз. 1 п. 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім деяких пунктів).

Відповідно до абз. 1-6 п. 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-IX установлено, що:

особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;

документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:

видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;

особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).

На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.

П. 3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31 грудня 2024 року.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова №1338) затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Згідно з п. 3 Постанови №1338 з моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

На час виникнення спірних правовідносин, що виникли між сторонами в справі, основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (далі - Положення про експертні команди).

Відповідно до абзаців 7, 8, 10 пункту 3 Постанови №1338, визначено, що перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.

Отже, з наведеного правового врегулювання вбачається, що особам, яким встановлено інвалідність органами МСЕК, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України на встановлений строк інвалідності та рішення прийняті МСЕК є законними і чинними прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій, а особи, яким інвалідність встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням або за рішенням суду.

На виконання пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 №2022 покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).

За змістом пп. 2 п. 8 Положення про експертні команди Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

В свою чергу, згідно з пп. 5 п. 8 Положення про експертні команди Центр оцінювання функціонального стану особи перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Аналогічні положення закріплено в Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення), який визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та згідно з приписами п. 51 якого, Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обгрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

В межах цієї справи спірні правовідносини стосуються правомірності/протиправності рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.07.2025 №ЦО 3911, яким було скасоване попереднє рішення МСЕК про встановлення Позивачу ІІ групи інвалідності, загальне захворювання, безстроково.

Відповідно до п. 6.1 рішення №ЦО 3911 підставою для ініціювання перевірки зазначено: «постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді».

Крім того, як убачається зі змісту оскаржуваного рішення (а саме п. 11), нормативно-правовою підставою для його прийняття відповідачем зазначено «постанова КМУ № 1317 від 2009 року».

Проте згідно з підпунктом 1 Переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» визнана такою, що втратила чинність з 01.01.2025.

Оцінюючи застосування відповідачем нормативно-правових актів у часі, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2026 у справі № 360/660/25.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень рішення щодо перевірки чи скасування рішень МСЕК/експертних команд, останній зобов`язаний керуватися нормативно-правовим актом у редакції, чинній безпосередньо на день прийняття оскаржуваного рішення.

Застосування відповідачем при прийнятті рішення від 11.07.2025 року нормативно-правового акта (постанови КМУ № 1317), який втратив чинність 01.01.2025, свідчить про прийняття спірного рішення поза межами належного правового регулювання та з порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України. В даному випадку відповідач був зобов`язаний керуватися приписами Постанови КМУ № 1338, яка набрала чинності та діяала станом на 18.02.2025

За таких обставин, суд констатує, що рішення №ЦО 3911 від 11.07.2025 прийнято з порушенням вимог законодавства.

Також сукупний аналіз пункту 51, пункту 52 Порядку доводить, якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

При цьому, як убачається з матеріалів справи, 05.07.2025 року відповідачем було направлено на адресу позивача лист № 3851/03-19, яким повідомлено про перенесення дати обстеження та необхідність проходження стаціонарного обстеження з подальшим очним оглядом у строк до 01.08.2025 року. Вказаний лист отримано позивачем 10.07.2025 року.

Разом з тим, вже 11.07.2025 року, тобто наступного дня після отримання позивачем зазначеного повідомлення та до спливу визначеного самим відповідачем строку для проходження стаціонарного обстеження, експертною командою прийнято оскаржуване рішення № ЦО 3911 про скасування попереднього рішення МСЕК про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності безстроково.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення строк, наданий позивачу для проходження стаціонарного обстеження та подальшого очного огляду, не закінчився. Більше того, на дату прийняття рішення відповідач не міг достовірно встановити факт відмови позивача від проходження відповідного обстеження або його безпідставного неприбуття, оскільки визначений відповідачем строк для виконання зазначеної вимоги спливав лише 01.08.2025 року.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що 17.07.2025 року позивач направив відповідачу поштовим відправленням медичні документи щодо стану свого здоров`я та неможливості прибути до м. Дніпра для проходження обстеження. Зазначені документи отримані відповідачем 23.07.2025 року, тобто після прийняття оскаржуваного рішення від 11.07.2025 року.

Суд зазначає, що наведені обставини мають істотне значення для вирішення спору, оскільки відповідач, визначивши позивачу строк до 01.08.2025 року для проходження стаціонарного обстеження та очного огляду, фактично позбавив його можливості скористатися цим строком та виконати вимогу відповідача, прийнявши рішення про скасування попереднього рішення МСЕК вже 11.07.2025 року.

При цьому сам факт ненадходження до відповідача на момент 11.07.2025 року медичних документів, які були направлені позивачем 17.07.2025 року, не може свідчити про їх відсутність або про відмову позивача від проходження медичного обстеження, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення строк, встановлений відповідачем для проходження такого обстеження, ще не сплив.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 52 Порядку у разі проведення повторного оцінювання воно здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень. Отже, законодавством передбачено послідовність відповідних процедурних дій: повідомлення особи про необхідність повторного оцінювання, забезпечення можливості проходження повного медичного обстеження та проведення необхідних досліджень, після чого експертна команда здійснює оцінювання та приймає відповідне рішення.

Натомість у спірних правовідносинах відповідачем фактично було здійснено скасування попереднього рішення МСЕК до завершення визначеної ним процедури та до закінчення строку, наданого позивачу для проходження необхідного обстеження.

За таких обставин посилання відповідача на неприбуття позивача для проходження обстеження не може бути визнано достатньою правовою підставою для скасування попереднього рішення МСЕК, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення відсутні об`єктивні дані про те, що позивач відмовився від проведення повного медичного обстеження чи без поважних причин не виконав відповідну вимогу відповідача.

Навпаки, поведінка позивача свідчить про те, що він не ухилявся від участі у процедурі перевірки, оскільки після отримання повідомлення відповідача надав медичні документи щодо стану свого здоров`я та причин неможливості прибути до м. Дніпра. Зазначені документи були отримані відповідачем 23.07.2025 року, тобто до закінчення встановленого відповідачем строку 01.08.2025 року.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

У даному випадку відповідач, приймаючи рішення про скасування безстроково встановленої позивачу ІІ групи інвалідності, не забезпечив дотримання належної процедури, оскільки прийняв таке рішення до закінчення встановленого ним строку для проходження позивачем необхідного медичного обстеження, фактично позбавивши останнього можливості виконати відповідну вимогу та надати результати такого обстеження.

Крім того, суд враховує положення статей 12 та 17 Закону України «Про адміністративну процедуру», відповідно до яких адміністративний орган зобов`язаний забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, пов`язаної з прийняттям адміністративного акта стосовно неї, а учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та своє право на участь у ньому. Особа також має право бути заслуханою адміністративним органом шляхом надання пояснень та/або заперечень до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на її право, свободу чи законний інтерес.

Вказані положення у системному зв`язку з наведеними вище нормами спеціального законодавства свідчать про необхідність забезпечення особі реальної, а не формальної можливості взяти участь у процедурі, яка може мати наслідком припинення або істотне обмеження її права на соціальний захист у зв`язку з інвалідністю.

Оскаржуване рішення безпосередньо впливає на права та законні інтереси позивача, оскільки ним скасовано раніше встановлену безстроково ІІ групу інвалідності, яка, відповідно до перехідних положень Закону № 4170-ІХ та Постанови № 1338, є чинною та породжує передбачені законодавством правові наслідки.

Отже, приймаючи рішення № ЦО 3911 від 11.07.2025 року до закінчення строку, наданого позивачу для проходження стаціонарного обстеження, без урахування можливості надання ним медичних документів та без встановлення факту його безпідставної відмови від проходження такого обстеження, відповідач порушив установлену законодавством процедуру прийняття рішення, що має негативні наслідки для прав та законних інтересів позивача.

При цьому суд не підміняє експертну команду та не здійснює власної оцінки медичних показань позивача. Предметом судового контролю у цій справі є не визначення наявності чи відсутності у позивача медичних підстав для встановлення інвалідності, а перевірка дотримання відповідачем встановленої законом процедури та меж наданих йому повноважень під час прийняття оскаржуваного рішення.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржуване рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи № ЦО 3911 від 11.07.2025 року прийнято з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України, Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Закону України «Про адміністративну процедуру» та положень Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи № ЦО 3911 від 11.07.2025 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.12 року «Рисовський проти України» зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи. Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 120, 139, 241-246, 250, 255, 258, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКОСОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА Центр оцінювання функціонального стану особи «Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем (пров. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру Оцінювання функціонального стану особи «Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО 3911 від 11.07.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Беручи до уваги інтенсивність роботи та об`єктивні умови її здійснення, зокрема перебої електропостачання, тривалість повітряних тривог та підвищеного навантаження, текст рішення складено та підписано суддею 25.08.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка