Ухвала суду № 139246980, 26.08.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 серпня 2026 р. № 400/10642/26

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, доТовариства з обмеженою відповідальністю «ГРВ Груп -Вознесенський Елеватор», вул. Марка Кропивницького, 114, м. Миколаїв, 54009, ОСОБА_1 , вул. Стадіонна, 2, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57204,

провстановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРВ Груп-Вознесенський Елеватор» та ОСОБА_1 , в якому просить прийняти рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРВ Груп-Вознесенський Елеватор» (код ЄДРПОУ 39749884) ОСОБА_1 , до погашення податкового боргу.

Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог, встановлених процесуальним законом, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом, визначеним абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, абзац другий частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України містить застереження, згідно з яким для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

В свою чергу, частиною першою статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Право контролюючого органу на звернення до суду з відповідними позовними вимогами встановлене пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

При цьому, Податковий кодекс України не містить жодної норми права, якою було б врегульоване питання щодо строку звернення до суду з вищевказаними вимогами.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що питання строку звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою щодо обмеження права керівника платника податків на виїзд за кордон регламентується приписами абзацу другого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, і, відповідно строк становить три місяці з дня виникнення підстав, що дають контролюючому органу право на пред`явлення визначених законом позовних вимог.

Тотожний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 140/26462/23 (касаційне провадження № К/990/40560/23), який в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковим до застосування судом.

Правові підстави для звернення до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представника нерезидента- боржника у праві виїзду за межі України виникають через 240 днів від дня вручення платнику податків податкової вимоги, а відповідні повноваження повинні бути реалізовані контролюючим органом в межах тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (постанови Верховного Суду від 11.09.2025 у справі № 460/1354/25, від 15.01.2026 у справі № 520/19145/25).

Позивач надав копію податкової вимоги від 20.08.2024 № 0011969-1304-1429 на суму 157262,83 грн та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з доданням довідки установи поштового зв`язку про причини повернення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 6 розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення

З штампу органу зв`язку на довідці вбачається, що рекомендована кореспонденція (податкова вимога) повернута Головному управлінню ДПС у Миколаївській області за закінченням терміну зберігання 05.09.2024.

Відповідно, 240 календарних днів для сплати Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРВ Груп-Вознесенський Елеватор» податкового боргу сплинули 04.05.2025 і з наступного дня 05.05.2025 у позивача виникли підстави для звернення до суду з цим позовом.

З позовною заявою позивач звернувся до суду 26.08.2026, тобто поза межами строку, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнав помилковим обчислення позивачем 240 - денного строку з 30.09.2025 (дата, коли сума податкового боргу платника податків перевищила 1 мільйон гривень).

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Така заява відсутня.

За правилами частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов Головного управління ДПС у Миколаївській області необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій заяві.

Разом з тим, зважаючи на скорочені строки розгляду цієї категорії справ, які встановлені Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу необхідно надати час для усунення недоліків поданої позовної заяви до 15:00 год 27.08.2026.

Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРВ Груп-Вознесенський Елеватор» та ОСОБА_1 про обмеження виїзду за кордон залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - до 15:00 год 27.08.2026.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Птичкіна