Ухвала суду № 139246840, 25.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25 серпня 2026 рокусправа №380/15815/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Червонюк Сергій Леонідович, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо здійснення з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, 01.11.2025, 01.01.2026, 01.03.2026, 01.06.2026 перерахунку та виплату пенсії позивачу виходячи із 70% відповідних сум грошового забезпечення замість належних 83% та обмеження пенсії максимальним розміром;

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо нездійснення при перерахунку пенсії позивача індексації пенсії з 01.03.2024 на підставі Постанови №185 від 23.02.2024 та з 01.03.2025 на підставі постанови №209 від 25.02.2025;

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо застосування при перерахунку пенсії позивача у 2025-2026 роках понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановами №1 від 03.01.2025 та №1778 від 30.12.2025;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Управління Служби безпеки України у Львівській області про розмір грошового забезпечення №62/21-479-5 від 02.07.2024, №62/21-479-4 від 02.07.2024, №62/21-479-3 від 02.07.2024, №62/21-479-2 від 02.07.2024, виходячи із 83% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, 01.03.2025 та 01.11.2025 у розмірі 83% від сум грошового забезпечення згідно довідки №62/21-479-2 від 02.07.2024 з врахуванням індексацій відповідно до Постанов №185 від 23.02.2024 і №209 від 25.02.2025 без обмеження пенсії граничним (максимальним) розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою №1 від 03.01.2025;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01.01.2026, 01.03.2026 та з 01.06.2026 у розмірі 83% від сум грошового забезпечення згідно довідки №62/21-479-2 від 02.07.2024 та з врахуванням індексацій відповідно до Постанов №185 від 23.02.2024, №209 від 25.02.2025 та №236 від 28.02.2026 без обмеження пенсії граничним (максимальним) розміром та без застосування коефіцієнтів до суми перевищення, встановлених Постановою №1778 від 30.12.2025.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано десять днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018): заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску та оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову майнового характеру у розмірі 1 331 грн 20 к. або документа, який би підтверджував підставу звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач 24.08.2026 (вх.№74965) подав заяву про усунення недоліків, в якій просить поновити строк звернення до суду. Зазначає, що про порушення своїх прав дізнався з листа ГУ ПФУ у Львівській області від 11.05.2026 №25267-26374/Ш-02/8-1300/26. Вважає, що саме з дати отримання цього листа має розраховуватися строк на звернення до адміністративного суду.

При розгляді заяви суддя виходить з такого.

Відповідно до частин першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежене процесуальними строками. Установлення таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності, стабільності публічно-правових відносин і належного відправлення правосуддя та не заперечує сутності права на судовий захист, що узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011.

Європейський суд з прав людини у справі «Мельник проти України», заява № 23436/03, рішення від 28 березня 2006 року, зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а заінтересовані особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що поновлення процесуального строку є винятком із загального правила та можливе лише за наявності об`єктивних, непереборних, незалежних від волі особи обставин, які реально унеможливили або істотно ускладнили своєчасне звернення до суду і підтверджені належними доказами. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду (справа № 9901/32/20, справа № 600/6782/21-а, справа № 260/192/21, справа № 160/3121/20).

Саме на особу, яка просить поновити строк звернення до суду, покладається обов`язок довести не лише факт існування певних обставин, а й те, що такі обставини в межах пропущеного строку мали настільки істотний характер, що об`єктивно унеможливлювали вчинення відповідної процесуальної дії. Такий підхід узгоджується і з частиною першою статті 77 КАС України.

Дана правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 23 березня 2026 року у справі № № 500/5567/24.

Позивач у заяві про усунення недоліків зазначає, що дізнався про порушення своїх прав лише 11.05.2026, коли отримав лист від ГУ ПФУ у Львівській області №25267-26374/Ш-02/8-1300/26.

Суддя повторно наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії, звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2026 року у справі №200/5167/25.

Крім того, позивач зазначає, що не міг вчиняти більш активні дії щодо отримання інформації про перерахунок його пенсії, оскільки у квітні 2025 року переніс обширний інфаркт головного мозку. Жодних доказів на підтвердження цієї обставини не долучено.

З даного приводу суддя зазначає наступне.

Саме лише посилання на наявність симптомів поза межами належно підтверджених періодів лікування, без доведення їхньої інтенсивності, тривалості та впливу на можливість реалізації права на звернення до суду, не дає підстав для поновлення строку.

Такі обставини самі по собі не свідчать про існування об`єктивної та непереборної перешкоди для своєчасного подання позову. Для визнання їх поважною причиною необхідно довести, що вони фактично унеможливлювали звернення до суду в межах установленого законом строку, чого у цій справі не встановлено.

Суддя враховує, що Конституція України гарантує кожному право на правову допомогу, а КАС України передбачає можливість участі сторони у справі як особисто, так і через представника.

Тому для обґрунтування поважності причин пропуску строку недостатньо послатися лише на стан здоров`я. Необхідно також довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлювали звернення по професійну правничу допомогу, оформлення представництва та подання позову через представника.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 23 березня 2026 року у справі № № 500/5567/24, яка враховується судом під час розгляду цієї заяви.

Заява про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не містить жодних обґрунтувань, які б підтверджували поважність пропуску позивачем строку звернення до суду, а також посилань на будь-які докази, які б унеможливили своєчасність такого звернення.

Сукупність викладеного зумовлює висновок про неповажність пропуску позивачем строку звернення до суду та відмову в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку.

Суддя додатково звертає увагу на те, що позивачем/представником позивача заява про усунення недоліків позовної заяви подана із порушенням форми до такої заяви, встановленої КАС України. Тобто, у вступній частині заяви вказано, що така подається позивачем ОСОБА_1 , але підписана адвокатом С.Червонюком.

Крім того, суддя звертає увагу на те, що ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 03.08.2026 встановлено десятиденний строк з моменту отримання ухвали для виправлення недоліків.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, позивач ухвалу від 03.08.2026 отримав 04.08.2026. Таким чином, 17.08.2026 є кінцевою датою для усунення недоліків.

Як вбачається із відбитку штемпеля Укрпошти на листі, ОСОБА_1 відправив заяву про усунення недоліків після закінчення встановленого строку - 18.08.2026.

Львівським окружний адміністративним судом така заява одержана 24.08.2026.

Таким чином, позивач, надсилаючи заяву 18.08.2026, пропустив строк встановлений ухвалою від 03.08.2026.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачу у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З врахуванням вищенаведеного, суддя виснує про необхідність повернення позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 160, 169, 243, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, - повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Хома О.П.