Рішення № 139246812, 26.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 рокусправа № 380/14701/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо призначення з 17.02.2026 року пенсії позивачці у зв`язку з втратою годувальника у розмірі, меншому ніж 50% пенсії за віком годувальника, яку він отримував на день смерті;

зобов`язати відповідача призначити позивачці пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» після смерті її чоловіка ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 у розмірі 50% пенсії померлого годувальника, яку він отримував на момент смерті, тобто з пенсії у розмірі 19563,91 гривень;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити з 17.02.2026 по день фактичного виконання рішення суду недоплачений розмір пенсії по втраті годувальника за мінусом виплачених сум, які виплачувались у розмірі менше 50% пенсії за віком померлого годувальника.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є вдовою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Померлий за життя перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію, розмір якої станом на січень 2026 року становив 19563,91 грн. Після смерті чоловіка позивачка 17.02.2026 року звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Згідно з протоколом відповідача від 27.02.2026 року пенсію призначено в сумі 6396,01 грн (виходячи з 50% розрахункової пенсії за віком чоловіка 12792,01 грн) та доплатою до 70-річного віку 300 грн, що загалом склало 6696,01 грн. Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки за приписами частини 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по втраті годувальника має призначатися у розмірі 50% від фактично нарахованої пенсії, яку годувальник отримував на день смерті (тобто з суми 19563,91 грн), а законодавством не передбачено права пенсійного органу після смерті особи переглядати чи занижувати розмір пенсії, яка вже була йому призначена та виплачувалася за життя. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 20.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

21.07.2026 представник позивача подав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 24.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх,№73487 від 18.08.2026) у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що померлий ОСОБА_2 за життя отримував пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Позивачці ж призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На думку відповідача, за приписами статті 37 Закону України № 1058-IV базовою величиною для обчислення пенсії у зв`язку з втратою годувальника є саме пенсія за віком годувальника, обчислена за правилами статті 27 вказаного Закону, а не фактично отримувана ним пенсія державного службовця. З урахуванням заробітної плати та страхового стажу померлого розмір пенсії за віком склав 12792,01 грн, відтак пенсія позивачки у розмірі 50% (6396,01 грн) з підвищенням 300 грн виплачується у встановленому законом порядку. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за особовим рахунком № НОМЕР_2 . Розмір призначеної та фактично виплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2026 по 31.01.2026 року складав 19563,91 грн, що підтверджується довідкою відповідача.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

Позивачка, будучи дружиною померлого та досягнувши встановленого пенсійного віку, 17.02.2026 року звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з протоколом відповідача від 27.02.2026 року щодо призначення/перерахунку пенсії позивачці призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 6396,01 грн, виходячи з 50% розрахованого пенсійним органом розміру пенсії за віком померлого в сумі 12792,01 грн (розмір пенсії за віком за ст. 27 становить 12428,71 грн + доплата за понаднормовий стаж за 14 років відповідно до ст. 28 363,30 грн) разом з компенсаційною виплатою 300 грн, всього до виплати 6696,01 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.5 Закону №1058-ІV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Виключно цим Законом визначаються, серед іншого: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Згідно з п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, серед інших: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом

В силу вимог ч.1 ст.9 Закону №1058-ІV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч.1 ст.10 Закону №1058-ІV).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.36 Закону №1058-ІV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності […]. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Згідно з приписами ч.1 ст.37 Закону №1058-ІV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

За змістом ст.38 цього ж Закону, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , є отримувачем пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розмір призначеної та фактично виплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2026 по 31.01.2026 року складав 19563,91 грн, що підтверджується довідкою відповідача.

Натомість відповідач, при розрахунку розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, взяв за основу розмір пенсії померлого годувальника у сумі 12792,01 грн (розмір пенсії за віком за ст. 27 становить 12428,71 грн + доплата за понаднормовий стаж за 14 років відповідно до ст. 28 363,30 грн) разом з компенсаційною виплатою 300 грн, всього до виплати 6696,01 грн.

Тобто спірним у цій справі є правильність визначення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, а не сам факт її призначення.

Відповідно до положень ч.1 ст.37 Закону №1058-ІV, розмір пенсії позивача має становити 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, яку він одержував на день смерті.

Водночас, як встановив суд, розмір пенсії позивача є меншим, ніж 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника. Таке зменшення розміру пенсії відбулося за рахунок здійснення відповідачем перерахунку пенсії годувальника, який мав місце після його смерті.

Суд враховує, що при вирішенні питання стосовно наявності підстав для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, перевірка обґрунтованості прийняття рішення щодо призначення пенсії померлому годувальнику здійснюватися не може. До того ж, за життя померлого годувальника у відповідача не виникало сумнівів щодо правильності визначення розміру його пенсії. Доказів зворотнього відповідачем не надано.

Зважаючи на викладене, а також ураховуючи те, що чинним законодавством не передбачено перевизначення розміру пенсії померлого годувальника, суд приходить висновку, що позивач має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 50 відсотків пенсії померлого чоловіка, як-то передбачено ч.1 ст.37 Закону №1058-IV.

Подібне правозастосування міститься у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 року в справі №215/6254/15-а.

Відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області дії щодо призначення з 17.02.2026 року пенсії позивачці у зв`язку з втратою годувальника у розмірі, меншому ніж 50% пенсії за віком годувальника, яку він отримував на день смерті є протиправними.

Як наслідок, позовна вимога про спонукання до вчинення дій є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Водночас суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах відповідач, не перерахувавши та не виплативши позивачу пенсію у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, допустив бездіяльність, а не вчинив дію, як вважає позивач.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,- задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії відповідача щодо призначення з 17.02.2026 року пенсії позивачці у зв`язку з втратою годувальника у розмірі, меншому ніж 50% пенсії за віком годувальника, яку він отримував на день смерті.

3.Зобов`язати відповідача призначити позивачці пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» після смерті її чоловіка ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 у розмірі 50% пенсії померлого годувальника, яку він отримував на момент смерті, тобто з пенсії у розмірі 19563,91 гривень

4.Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити з 17.02.2026 по день фактичного виконання рішення суду недоплачений розмір пенсії по втраті годувальника за мінусом виплачених сум, які виплачувались у розмірі менше 50% пенсії за віком померлого годувальника..

5.Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна