Рішення № 139246630, 25.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м. Київ справа №320/39915/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 04.10.2023 № 29545/6/99-00-06-01-01-06;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.07.2023 №50579070801, №50580070801, №50669/26-15-07-03-01-25, №50670/26-15-07-03-01-25, №50672/26-15-07-03-01-25.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Свої вимоги позивач мотивує обставинами перебування банку у процесі ліквідації, що, на його думку, унеможливлює прийняття оскаржуваних рішень.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідачі, у наданих суду відзивах, наголошують, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у таких відзивах.

Державна податкова служба України окремо наголошує на непорушенні її рішенням від 04.10.2023 № 29545/6/99-00-06-01-01-06 прав та інтересів позивача.

При розгляді справи у судовому засіданні 17.03.2026 вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 "Про віднесення ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 № 26 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА", згідно з яким з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" Стрюкову Ірину Олександрівну.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 року № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 року № 113, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "НАДРА" Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 05 червня 2015 року до 04 червня 2016 року включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 28 квітня 2016 року № 616 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» строком на два роки до 04 червня 2018 року включно.

Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «НАДРА», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, Стрюкової І.О. строком на два роки до 04 червня 2018 року включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 03 листопада 2016 року № 2342 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» строком на два роки до 03 червня 2020 року включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1179 від 22 червня 2020 року «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА».

Відповідно до зазначеного рішення строк управління майном (активами) ПАТ «КБ «НАДРА» та задоволення вимог його кредиторів продовжено на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів.

Також рішенням продовжено визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «НАДРА», делеговані провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій Ірині Володимирівні, на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів.

Рішення №1179 від 22 червня 2020 року прийняте з метою виконання всіх заходів, пов`язаних з ліквідацією ПАТ «КБ «НАДРА», передбачених Законом, та на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, статті 48 Закону, підпункту 2 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 13 травня 2020 року №590-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності».

Повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «НАДРА», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 вересня 2020 року №1764 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «НАДРА», делеговані Білій Ірині Володимирівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22 червня 2020 року № 1179 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА».

Визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» здійснюються Фондом безпосередньо до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «КБ «НАДРА» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

20.06.2023 ПАТ КБ «НАДРА» було отримано Акт від 20.06.2023 №45222/Ж5/26-15-07-08-01/20025456 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА", складений головними державними інспекторами Головного управління ДПС у м. Києві за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ КБ "НАДРА", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.05.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.05.2023, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.05.2023 та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.05.2023.

За даними перевірки головними державними інспекторами, встановлено ряд порушень, про що зазначено в акті, зокрема:

1) ст. 44, п.46.2 ст.46, п.13 8.1 ст.13 8, п.п.140.4.4 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2020 рік на загальну суму 19 964 237 057 грн.;

2) п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3) п. 266.5 ст.266 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в податкових деклараціях, поданих до ГУ ДПС у Кіровоградській області, Голованівська ДПІ (Голованівський район) у сумі 3 632,48 грн.;

4) пп. 266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, неподання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік до ГУ ДПС у Кіровоградській області Голованівська ДПІ (Голованівський район);

5) п.п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України, неподання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік до ГУ ДПС у Кіровоградській області Голованівська ДПІ (Голованівський район, код 1104).

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі даних акта перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №50579070801 від 25.07.2023 (вх.№089-3516/23 від 25.07.2023) про порушення п. 188.1 ст. 188, п. 189.9 ст.189 Податкового кодексу України та збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість на 7 059 613 грн.;

- №50580070801 від 25.07.2023 (вх.№089-3515/23 від 25.07.2023) про порушення ст.44, п.46.2 ст.46, п.13 8.1 ст.13 8, п.п.140.4.4 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України та зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2020 рік на загальну суму 19 964 237 057грн;

- №50669/26-15-07-03-01-25 від 25.07.2023 (вх.№089-3 541/23 від 27.07.2023) про порушення пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України та застосування на підставі пункту 120.1 статті 120 ПКУ штрафних санкцій на суму 340 грн. за платежем Земельний податок з юридичних осіб, кбк 1801050;

- №50670/26-15-07-03-01-25 від 25.07.2023 (вх. № 089-3544/23 від 27.07.2023) про порушення пункту 266.5 статті 266 ПК України щодо суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості на суму 4546.60грн. кбк 18010400;

- №50672/26-15-07-03-01-25 від 25.07.2023 (вх. № 089-3 540/23 від 27.07.2023) про порушення підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України та застосування на підставі підставі пункту 120.1 статті 120 ПКУ штрафних санкцій на суму 340 грн за плажем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченим юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, кбк 18010400.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС в м. Києві, ПАТ «КБ «НАДРА», повноваження під час ліквідації якого здійснюються Фондом безпосередньо, було подано скаргу від 07.08.2023 № 089-44-305/23.

За результатами розгляду такої скарги, Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 04.10.2023 №29545/6/99-00-06-01-01-06, яким скаргу Банку залишено без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його вкладниками/кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

У відповідності до приписів пункту 1.3 статті 1 ПК України Податковий кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюється судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Таким чином, нарахування та декларування податків і зборів для банків, в яких запроваджено тимчасову адміністрацію, та для банків в процедурі ліквідації здійснюється згідно з вимогами ПКУ, але погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу регулюються виключно Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та нормативними документами Фонду.

Як вже зазначалось, на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 "Про віднесення ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 № 26 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА", згідно з яким з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА".

Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 року № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 року № 113, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 14.09.2020 № 1676 затверджено ліквідаційний баланс та Звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ КБ «НАДРА» станом на 01.09.2020.

З дати запровадження тимчасової адміністрації (06.02.2015), на ПАТ КБ «НАДРА» поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VІ від 23.02.2012 (далі також - Закон № 4452 або Закон).

Згідно підпунктів 21.1.1-21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

При проведенні заходів податкового контролю, пов`язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (пункт 11.6 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588).

Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 Закону.

Відповідно до частини восьмої статті 49 Закону вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

У відповідності до частини 1 статті 52 Закону вимоги до банку, не задоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банку на дату складення ліквідаційного балансу, вважаються погашеними.

Відповідно до частини 5 статті 12 та частини 2 статті 53 Закону 14.09.2020 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1676, відповідно до якого було затверджено ліквідаційний баланс Банку станом на 01.09.2020 та Звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «КБ «НАДРА».

Згідно статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідаційна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження ліквідаційного балансу, а банк ліквідованим - з моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з податковою декларацією з податку на прибуток за останній звітний податковий період (9 місяців 2020 року) ПАТ «КБ «НАДРА» надав ліквідаційний баланс. Отже, контролюючий орган у вже у 2020 році мав інформацію про затвердження ліквідаційного балансу банку.

Крім того, на виконання умов Угоди про інформаційне співробітництво між Державною фіскальною службою України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб від 09.12.2020 та Протоколу №1 про порядок обміну інформацією, необхідною для своєчасного проведення контрольно-перевірочних заходів від 09.12.2020, Фондом надано інформацію щодо термінів завершення процедури ліквідації банків, в тому числі - про завершення процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» 14.09.2020 (лист від 03.03.2021 № 49-3059/21, дата відправлення - 05.03.2021).

Однак, незважаючи на викладене, документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «КБ «НАДРА» була розпочата контролюючими органами 10.05.2023 на підставі Наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 04.05.2023 №1849-п. Перевірка проводилась з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.05.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.05.2023, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.05.2023 та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2023.

Відтак, враховуючи вищезазначене, заходи податкового контролю Головним управлінням ДГТС у м. Києві розпочаті з порушенням строку проведення податкової перевірки, визначеного пунктом 11.6 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів.

Грошові зобов`язання нараховані контролюючими органами після затвердження ліквідаційного балансу не можуть бути в законний спосіб визнаними кредиторськими вимогами та задоволеними.

Суд звертає увагу, що всі кредитори мають однаково рівні права, визначені Законом і не допускаються будь-які привілеї для Державної податкової служби, як кредитора неплатоспроможного банку.

Отже, будь-які вимоги, в тому числі контролюючих органів, як кредитора банку, що надійшли після прийняття рішення про затвердження ліквідаційного балансу та Звіт про виконання ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку є протиправними.

Оскільки документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «КБ «НАДРА» проведена після завершення процедури ліквідації та за її наслідками прийняти податкові повідомлення рішення про збільшення грошових зобов`язань, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При цьому, суд додатково враховує, що відповідно до норми статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Будь-які донарахування грошових зобов`язань після завершення ліквідаційної процедури є необґрунтованими оскільки не забезпечують збільшення надходження до бюджетів та цільових державних фондів, натомість сприяють нарощуванню податкового боргу, який в подальшому, у відповідності до норм податкового законодавства, має бути визнаним безнадійним та списаним.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 04.10.2023 №29545/6/99-00-06-01-01-06, суд зазначає таке.

Згідно з п. 56.1 та п. 56.2 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Пунктом 56.10 статті 56 ПК України встановлено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до п. 56.17 статті 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

В межах спірних правовідносин, рішення ДПС України про результати розгляду скаргу не є юридично значимим для позивача, оскільки зазначене рішення не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, отже саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки.

Тобто, оскаржуване рішення лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесені раніше ГУ ДПС у м. Києві податкові повідомлення-рішення, оцінку яким було надано вище.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України суд дійшов висновку, що рішення про розгляд скарги, не порушує права платника податків. Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасуванні рішення за результатами розгляду скарги позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 826/10853/17 та у постанові від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 26 840, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 20025456) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.07.2023 №50579070801, №50580070801, №50669/26-15-07-03-01-25, №50670/26-15-07-03-01-25, №50672/26-15-07-03-01-25.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» понесені останнім судові витрати у розмірі 26 840, 00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.